Постанова

Іменем України

31 березня 2023 року

м. Київ

справа № 296/2082/21

провадження № 61-1931св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі № 806/1275/17 визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного надання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року, оформленої листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14 квітня 2017 року № Г-4362/0-4198/6-17 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року та надати відповідь у порядку та відповідно до вимог статті 123 ЗК України.

Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач зазнав моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, похитнулася його віра в державні органи та саму державу Україна, він був змушений виділити тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод в порушенні відповідачем прав позивача, позбавлений можливості своєчасного та нормального вирішення побутових проблем та задоволення людських потреб, зазнав сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання спору призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилося на його психічному стані та відносинах в сім`ї, унеможливило в повному обсязі продовження активного громадського життя.

Позивач просив суд стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області моральну шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2021 року у складі судді Рожкової О. С., яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивач не довів завдання йому моральної шкоди відповідачем, тобто позовні вимоги є необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її з Корольовського районного суду м. Житомира.

23 лютого 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

В касаційній скарзі зазначається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підписана усім складом суду, про що свідчить завірена копія постанови.

Доводи інших учасників справи

У квітні 2022 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надіслало відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що 08 червня2017 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду від у справі № 806/1275/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного надання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року, оформленої листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14 квітня 2017 року № Г-4362/0-4198/6-17 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року та надати відповідь у порядку та відповідно до вимог статті 123 ЗК України (а. с. 5-7).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У касаційній скарзі скаржник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції тільки з підстав порушення норм процесуального права (постанова суду не була підписана всім складом суду), таким чином Верховний Суд переглядає постанову суду апеляційної інстанції лише з наведених підстав.

Відповідно до вимог частин другої та третьої статті 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

За змістом статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.

Положеннями частини третьої статті 34 ЦПК України визначено, що перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Диспозицією частини другої статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали.

Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди (а. с. 28, 29).

Вказане рішення суду першої інстанції було оскаржене ОСОБА_1 в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у жовтні 2021 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2021 року для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2021 рокувизначено колегію суддів у складі суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й. (а. с. 40, 41).

За правилами частини другої статті 259 ЦПК України рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Частиною восьмою цієї ж статті передбачено, що всі рішення викладаються письмово в електронній та паперовій формі.

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Частинами першою та третьою статті 381 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу. Постанова суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В матеріалах справи міститься оригінал постанови Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року, який містить підписи суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й., які були обрані до складу колегії суддів відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2021 року (а. с. 63, 64).

Таким чином, посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на той факт, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підписана суддями, які входили до визначеного складу колегії, спростовується матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу мотивування касаційної скарги щодо факту непідписання оскаржуваної постанови колегією суддів посиланням як на доказ на копію цієї постанови Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року, виготовленої за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, яка містить лише підпис судді-доповідача, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 1 Розділу XI «Засвідчення та видавання копій судових рішень і документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (далі - Інструкція № 814) копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.

Пунктом 3 Розділу XI «Засвідчення та видавання копій судових рішень і документів» Інструкції № 814 встановлено, що копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов`язки.

За змістом пункту 6 вказаного розділу Інструкції № 814 копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом: виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи; роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Пунктом 9 цього ж розділу Інструкції № 814 передбачено, що копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою «Згідно з оригіналом». У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка «Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду». На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа «Підпис». Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Подана разом з касаційною скаргою копія оскаржуваної постанови Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року містить відмітку «копія» на лицьовій частині документа, прошита, засвідчена гербовою печаткою суду та містить особистий підпис головуючого судді у справі Микитюк О. Ю., а отже копія виготовлена з дотриманням вимог Інструкції № 814.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 296/2143/21(провадження № 61-1918св22).

Таким чином скаржник дійшов помилкового висновку про те, що відсутність підписів всіх суддів - членів колегії на копії оскаржуваної постанови підтверджує факт непідписання цими суддями оригіналу оскаржуваної постанови.

Інших доводів касаційна скарга не містить. Підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд, передбачених статтею 411 ЦПК України, судом касаційної інстанції не встановлено.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновки суду апеляційної інстанції.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 389 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров