Постанова

Іменем України

21 липня 2022 року

м. Київ

справа № 296/2148/21

провадження № 61-1919св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 у справі №806/2633/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом № Г-4474/0-2966/0/22-18

від 29 травня 2018 року, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки, кадастровий номер 1824784800:02:000:0400, площею 18,1160 га, яка розташована на території Попільнянського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03 травня 2018 року та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03 травня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки, кадастровий номер 1824784800:02:000:0400, площею 18,1160 га, яка розташована на території Попільнянського району Житомирської області, для сінокосіння, із врахуванням встановлених обставин справи та у відповідності до норм Земельного кодексу України.

Посилаючись на те, що протиправними діями відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в його душевних стражданнях, він змушений був звертатись до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод в порушенні відповідачем його прав, був позбавлений можливості своєчасного та нормального вирішення побутових проблем та задоволення людських потреб, зазнав сильний психологічний стрес, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 1 500 000,00 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20 вересня

2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які б вказували на завдання йому фізичних чи душевних страждань або інших негативних явищ, внаслідок визнання відмови відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту земельної ділянки за клопотанням від 03 травня 2018 року протиправною.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, зокрема, що постанова апеляційного суду не підписана колегією суддів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зазначає, що оригінал постанови Житомирського апеляційного суду не підписаний складом суду, про що свідчить завірена копія цієї постанови, яка повинна відповідати оригіналу.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 вересня 2018 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/2633/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом №Г-4474/0-2966/0/22-18 від 29 травня 2018 року, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки, кадастровий номер 1824784800:02:000:0400, площею 18,1160 га, яка розташована на території Попільнянського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03 травня

2018 року та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03 травня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки, кадастровий номер 1824784800:02:000:0400, площею 18,1160 га, яка розташована на території Попільнянського району Житомирської області, для сінокосіння, із врахуванням встановлених обставин справи та у відповідності до норм Земельного кодексу України. В решті позовних вимог відмовлено.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначав, що у зв`язку з неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частинами першою, другою статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.

Відповідно до частини третьої статті 34 ЦПК України перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали (частина друга статті 35 ЦПК України).

Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 20 вересня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_1 у листопаді

2021 року подав апеляційну скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 визначено колегію у складі трьох суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Миніч Т. І., судді:

Трояновська Г. С., Павицька Т. М.

Згідно з частиною сьомою статті 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 381 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В матеріалах справи міститься оригінал постанови Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року, підписаний всім складом суду, який розглядав справу, а саме колегією суддів у складі: Миніч Т. І. (головуючий суддя), Трояновської Г. С., Павицької Т. М. (а. с. 60-62).

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389, пунктом 3 частини першої статті 411 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, тобто є необґрунтованими.

Аргументи заявника про те, що отримана ним копія постанови Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року не підписана всім складом суду, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 розділу XI «Засвідчення та видавання копій судових рішень і документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (далі - Інструкція № 814), копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов`язки.

Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом: виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи; роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС), який містить електронні підписи відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (пункт 6 розділу XI Інструкції № 814).

Долучена заявником до касаційної скарги копія оскаржуваної постанови виготовлена шляхом роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, що підтверджується наявністю на такій копії унікального ідентифікатора судового рішення. Ця копія засвідчена гербовою печаткою Житомирського апеляційного суду та підписом головуючого судді у справі Миніч Т. І. Отже отримана заявником копія оскаржуваної постанови відповідає встановленим Інструкцією № 814 вимогам щодо засвідчення копій судових рішень.

Таким чином, у справі, яка переглядається, отримавши копію постанови апеляційного суду, засвідчену підписом головуючого судді, заявник дійшов помилкового висновку, що оскаржувана ним постанова (її оригінал) не підписана суддями, зазначеними в судовому рішенні.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 296/2155/21 (провадження № 61-1973св22).

Інших доводів касаційна скарга не містить. Обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржуване судове рішення в цій справі підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян