№ 296/3367/18 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 296/3367/18

провадження № 61-16274св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВАТУМ»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня 2019 року у складі судді Драча Ю. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2019 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТУМ» (далі - ТОВ «НОВАТУМ») про заборону використання знаку для товарів і послуг.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником знаків для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «DОС PROF», що підтверджується договором від 02 березня 2015 року № 0203/15 про передачу прав на знаки для товарів і послуг, укладеним між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «КМ ТЕХНО» та виданими на підставі вказаного правочину:

- Рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 02 грудня 2015 року № 19023, яким засвідчено наявність в ОСОБА_1 права власності на знак «ДОК ПРОФ», зареєстрований згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 10 грудня 2012 року № 164785.

- Рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 02 грудня 2015 року № 19022, яким засвідчено наявність в ОСОБА_1 права власності на знак « DOC PROF », зареєстрований згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 10 грудня 2012 року № 164784.

До моменту укладення вказаних договорів з ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «КМ Техно» (далі - ДП «КМ Техно») видало ТОВ «Новатум» одиничні ліцензії на використання належних ОСОБА_1 знаків для товарів і послуг, що підтверджується наступним:

06 лютого 2014 року між ДП «КМ ТЕХНО» та ТОВ «НОВАТУМ» укладено ліцензійний договір на використання знаку для товарів і послуг - «ДОК ПРОФ».

06 лютого 2014 року між ДП «КМ ТЕХНО» та ТОВ «НОВАТУМ, укладено ліцензійний договір на використання знаку для товарів і послуг - «DOC PROF».

За таких обставин, на сьогодніміж ОСОБА_1 та ТОВ «НОВАТУМ» існують правовідносини, засновані на договорах, за якими були передані одиничні ліцензії, на належні ОСОБА_1 знаки для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та « DOC PROF ».

Протягом багатьох років здійснювались колосальні зусилля для розвитку належних ОСОБА_1 торгових марок, з метою підтримки їх авторитету на ринку та отримання поваги від споживачів до продуктів, що надаються під брендамиОСОБА_1 .

Зважаючи на високий рівень конкуренції на ринку, з метою захисту торгових марок від посягань зі сторони третіх осіб, позивач звернувся до відповідача з проханням надати йому інформацію, яка підтверджує, що програмний продукт ТОВ «НОВАТУМ», який може реалізуватися на ринку під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», відповідає встановленим стандартам якості, за умови наявності яких можливе використання знаків для товарів і послуг - «DOC PROF» та «ДОК ПРОФ», проте відповіді не отримав, а лист повернувся із позначкою «За закінченням терміну зберігання».

На думку позивача, у ТОВ «НОВАТУМ» немає експертного висновку, що зареєстрований у Держспецзв`язку України, який засвідчує, що комплекс засобів захисту програмного забезпечення відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні на рівні Г2.

Також зазначав, що обидва ліцензійні договори з ТОВ «НОВАТУМ», на підставі яких була передана одинична ліцензія на використання торгової марки «ДОК ПРОФ», містять розділ № 3 «Відповідальність сторін», який застосовується виключно за наявності порушень умов договору та визначає такі санкції за порушення умов договору:

- якщо якість товарів, виготовлених з використанням знаку для товарів і послуг ЛІЦЕНЗІАРА, та послуг, надаваних з використанням знаку для товарів і послуг ЛІЦЕНЗІАРА, не відповідає вимогам п. 1.4 Договору, то ЛІЦЕНЗІАТ вживає всі заходи для досягнення якості зазначених товарів та послуг згідно з цими вимогами (п. 3.1 Ліцензійного договору).

- ЛІЦЕНЗІАР може заборонити ЛІЦЕНЗІАТУ використання знаку для товарів і послуг до досягнення якості товарів та послуг, яка відповідає вимогам п. 1.4 Договору (п. 3.2 Ліцензійного договору).

Посилаючись на вищевказане, просив суд заборонити ТОВ «НОВАТУМ» використання знаку для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF» у всіх товарах 9 класу та послугах 35, 42 класів МКТП до приведення програмних продуктів ТОВ «НОВАТУМ», що реалізуються на ринку під торговою маркою «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», відповідно до Стандартів якості товарів і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», які затвердженні 20 січня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня

2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з безпідставності вимог позивача, їх недоведеності та необґрунтованості.

Позивач, звертаючись з позовними вимогами до відповідача, їх підставою вказував ненадання останнім доказів того, що програмний продукт ТОВ «Новатум», який реалізується під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOCPROF» не відповідає Стандартам якості товарів і послуг.

Однак, це твердження спростовується матеріалами справи, зокрема, експертним висновком № 799, за результатами якого встановлено, що комплекс засобів захисту програмного забезпечення «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ» версії 1.х відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у технічному завданні на комплекс засобів захисту комп`ютерної програми «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ». Вимоги щодо забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу».

Також матеріали справи не місять будь-яких доказів на підтвердження того, що у позивача наявне будь-яке програмне забезпечення, яке реалізується ним під відповідними торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF».

Посилання позивача на документи, що були видані ТОВ «ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ», не є належними доказами у цьому спорі, оскільки вказана юридична особа не є власником свідоцтв на торгові марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», а лише користувачем цих торгових марок на рівні з ТОВ «НОВАТУМ».

Також судом відхилено доводи позивача про те, що програмний продукт відповідача не відповідає 37 іншим вимогам «Стандартів якості товарів і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF»щодо наявності певного функціоналу, оскільки є безпідставними, бо не стосуються предметадоказування у цьому спорі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня

2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 липня

2019 року, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

25 вересня 2019 року справа № 296/3367/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не досліджено обставини, що мають істотне значення для справи, не надано належну оцінку доказам у справі. Зокрема, суди не звернули увагу на докази того, що позивач протягом багатьох років займається розробкою програмного забезпечення, яке реалізується на ринку під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF».

Звертав увагу суду на умови ліцензійних договорів, за якими ТОВ «НОВАТУМ» надавались ліцензії на використання належних ОСОБА_1 торгових марок:

п. 1.4, обох Ліцензійних договорів визначає, що ЛІЦЕНЗІАТ (ТОВ «НОВАТУМ») має право використовувати товарний знак за умови, що якість товарів, виготовлених за цим договором, та послуг, надаваних за цим договором, не буде нижчою від якості товарів та послуг ЛІЦЕНЗІАРА (позивача).

п. 2 обох Ліцензійних договорів визначає, що ЛІЦЕНЗІАР має право один раз на рік перевіряти відповідність якості товарів та послуг ЛІЦЕНЗІАТА техніко - якісним показникам.

Вказані умови ліцензійних договорів, фактично деталізують положення частини восьмої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та мають одну мету з вказаною нормою, яка полягає в тому, що ліцензіат зобов`язаний випускати продукт на ринок з якістю ліцензіара. Саме для досягнення вказаної мети запроваджується механізм контролю або перевірки якості.

В рішеннях судів нічого не вказується про те, що ТОВ «НОВАТУМ» порушило право ОСОБА_1 на контроль перевірки якості та йому не надано будь-якої правової оцінки. Це порушення договірних зобов`язань стало однією з підстав подачі позовної заяви, що прямо підтверджується листом від 29 грудня 2017 року та листом від 27 січня 2016 року.

Не дослідивши наявність порушення п. 2 обох Ліцензійних договорів, суд першої та апеляційної інстанцій, не застосував частину восьму статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», яка врегульовує правовідношення, що склались, водночас судами порушено статтю 263 ЦПК України та частину четверту статті 265 ЦПК України.

Також судом першої інстанції допущені процесуальні порушення, яким суд апеляційної інстанції не надав будь-якої правової оцінки.

12 грудня 2018 року суд першої інстанції закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті, однак 05 лютого 2019 року суд прийняв відзив на позовну заяву, який було подано з пропущенням строків для його подання.

Разом із відзивом на позовну заяву, в порушення статті 83 ЦПК України, суд прийняв як доказ Експертний висновку Держспецзв`язку України про наявність у програмного продукту ТОВ «НОВАТУМ» функціонального профілю захищеності з рівнем гарантій Г-2.

29 березня 2019 року суд першої інстанції, не надаючи будь-якої правової оцінки підставам позову, прийняв рішення, засноване на єдиному доказі, наданому ТОВ «НОВАТУМ», а саме: на підставі експертного висновку Держспецзв`язку України про наявність у програмного продукту ТОВ «НОВАТУМ» функціонального профілю захищеності з рівнем гарантій Г-2.

Про те, що наявність вказаного функціоналу є лише однією із вимог Стандартів якості товарів і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», затверджених 20 січня 2016 року, в рішенні суду першої інстанції нічого не зазначено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що програмне забезпечення відповідача має функціонал захисту Г-2, значить воно якісне. Про те, що окрім функціоналу захисту Г-2, програмний продукт повинен: бути наданий на перевірку; мати сертифікат виданий Державним підприємством «Державний центр інформаційних ресурсів України»; мати сертифікат ISO9001 на систему управління якістю, в оскаржуваних рішеннях взагалі нічого не вказано.

Вказував, що ТОВ «НОВАТУМ», використовуючи бездоганну репутацію торгових марок «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», реалізовано програмний продукт невідомо якої якості державному органу. Житомирська обласна державна адміністрація, закріплюючи своє волевиявлення у Протоколі рішення замовника про визначення переможця від 07 грудня 2017 року, вирішила придбати програмний продукт, який прямо заборонений для використання в державних органах, адже станом на 07 грудня 2017 року (на момент прийняття рішення Житомирською РДА) програмний продукт ТОВ «НОВАТУМ» не мав рівня захисту Г-2.

Доводи інших учасників справи

У жовтні 2019 року ТОВ «НОВАТУМ» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписаний представником ОСОБА_4 , у якому просить суд відмовити в задоволенні скарги, а оскаржувані рішення залишити в силі.

При цьому посилається на безпідставність доводів касаційної скарги, оскільки висновком експерта підтверджено, що програмний продукт, який може реалізуватись на ринку під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», відповідає встановленим стандартам якості, а тому інформація, зазначена в позові та касаційній скарзі, є недостовірною.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником знаків для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та « DOC PROF », що підтверджується договором від 02 березня 2015 року № 0203/15 про передачу прав на знаки для товарів і послуг, укладеним між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «КМ ТЕХНО» та виданими на підставі вказаного правочину: рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 02 грудня 2015 року № 19023, яким засвідчено наявність права власності на знак «ДОК ПРОФ», зареєстрований згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 10 грудня 2012 року № 164785; рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 02 грудня 2015 року № 19022, яким засвідчено наявність права власності на знак « DOC PROF », зареєстрований згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 10 грудня 2012 року № 164784.

Знак для товарів та послуг зареєстровано класами міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків, у тому числі за кл. 9 «Наукові, дослідницькі, морські, геодезичні, фотографічні, кінематографічні, аудіовізуальні, оптичні, зважувальні, вимірювальні, сигналізаційні, детектувальні, аналізувальні, оглядові, рятувальні і навчальні апарати та інструменти; апарати та інструменти для передавання, перемикання, перетворювання, акумулювання, регулювання або контролювання розподіляння чи використання електрики; апарати та інструменти для записування, передавання, відтворювання або обробляння звуку, зображень чи даних; записувані та завантажні медіа-файли, комп`ютерне програмне забезпечення, незаписані цифрові або аналогові носії інформації для записування та зберігання даних; механізми для приймання оплати для апаратів, що приводяться в дію монетами; касові апарати, рахувальні пристрої; комп`ютери та комп`ютерні периферійні пристрої; водолазні костюми, водолазні маски, вушні затички для водолазів, носові затискачі для водолазів та плавців, рукавиці для водолазів, дихальні апарати для підводного плавання; пристрої для гасіння вогню».

До моменту укладення вказаних договорів з ОСОБА_1 , дочірнім підприємством «КМ Техно» видано ТОВ «НОВАТУМ» одиничні ліцензії на використання належних йому знаків для товарів і послуг.

06 лютого 2014 року між дочірнім підприємством «КМ ТЕХНО» та

ТОВ «НОВАТУМ» укладено ліцензійні договори на використання знаку для товарів і послуг - «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF».

За умовами зазначених договорів ліцензіар надав ліцензіату на термін дії договорів право на використання товарних знаків на території України за Свідоцтвами на товарний знак № 164784 та №164785 для всіх товарів

9 класу МКТП та послуг 35, 42 класів МКТП, вказаних у зазначених товарних знаків на території України відносно всіх товарів та послуг, для яких вони зареєстровані.

Суди також встановили, що після укладання зазначених договорів відповідач ТОВ «НОВАТУМ» відповідно до умов вказаних договорів та положень законодавства України, почав використовувати зазначені знаки у своїй господарській діяльності та продовжує їх використання до сьогодні.

Відповідно до п.1.5 Договорів ліцензіар зобов`язується перевіряти якість товарів, виготовлених ліцензіатом, та послуг, наданих ліцензіатом. Відповідно до розділу 2 Договорів передбачено право ліцензіара проводити таку перевірку один раз на рік. У випадку недотримання ліцензіатом

п.1.4 Договорів щодо якості товарів та послуг, останній вживає усі заходи для досягнення якості товарів та послуг згідно з цими вимогами. Відповідно до п. 3.2 Договорів ліцензіар може заборонити ліцензіату використання знаків для товарів і послуг у випадку порушення ним п. 1.4 Договорів.

На офіційному веб-порталі Держспецзв`язку України міститься «Перелік засобів технічного захисту інформації, дозволених для забезпечення технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом».

За порядковим номером 225 міститься інформація, що «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ» - «Відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у технічному завданні на комплекс засобів захисту комп`ютерної програми «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ». Вимоги щодо забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу».

Також у вказаному переліку міститься інформація щодо експертного висновку № 799, дійсного з 22 грудня 2017 року до 22 грудня 2020 року.

За результатами експертизи було встановлено, що програмне забезпечення «ДОК ПРОФ ВЕБ» відповідає:

- вимогам до архітектури рівня гарантій Г-2;

- вимогам до середовища розробки рівня гарантій Г-2;

- вимогам послідовності розробки рівня гарантій Г-2;

- вимогам до середовища функціонування рівня гарантій Г-2;

- вимогам до документації рівня гарантій Г-2;

- вимогам до випробувань рівня гарантій Г-2;

- безпечній конфігурації та містить всі необхідні механізми захисту інформації, які реалізують визначену в детальному проекті політику безпеки.

Мотивувальна частина.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Правовідносини, які виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі - знак, торговельна марка) в Україні регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а також нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено частиною першою статті 16 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно зі статтею 493 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (стаття 494 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частинами першою - четвертою статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності

і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається,визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру,

і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Відповідно до статті 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Частина третя статті 1108 ЦК України поділяє ліцензії за обсягом прав та вказує, що ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.

Відповідно до частини першої статті 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не може бути нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

Аналогічне положення міститься у п. 1.4 Ліцензійних договорів, який передбачає, що Ліцензіат має право використовувати знаки за умови, що якість товарів, виготовлених за цими договорами, та послуг, наданих за цими договорами, не буде нижчою від якості товарів та послуг Ліцінзіара.

У справі, що переглядається, суди встановили, що відповідно до Стандартів якості товарів і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», затверджених власником знаків ОСОБА_1 20 січня 2016 року, програмне забезпечення СЕД повинне мати чинний експертний висновок, зареєстрований у Держспецзв`язку України, який підтверджує, що комплекс засобів захисту програмного забезпечення відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні з рівнем гарантій Г2 коректності їх реалізації згідно з НД ТЗІ 2.5-004-99. Відповідність системи електронного документообігу цій вимозі підтверджується шляхом надання копій сертифіката чинного експертного висновку Держспецзв`язку України та шляхом надання витягу з цього експертного висновку, який засвідчує реалізацію зазначеної вимоги та містить інформацію про відповідний профіль функціональних послуг безпеки інформації.

Колегія суддів враховує той факт, що на момент звернення до суду

ОСОБА_1 є власником знаків для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF» та має право вимагати будь-яких усунень порушення його права,

в тому числі, шляхом надання інформації про те, що програмний продукт

ТОВ «НОВАТУМ», який може реалізуватися на ринку під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», відповідає встановленим стандартам якості. Разом із тим позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем порушено його право, оскільки суди беззаперечно встановили, що на офіційному веб-порталі Держспецзв`язку за порядковим номером 225 міститься інформація, що система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у технічному завданні на комплекс засобів захисту комп`ютерної програми «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ». Вимоги щодо забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу». Також у вказаному переліку міститься інформація щодо експертного висновку № 799, дійсного з 22 грудня 2017 року до 22 грудня 2020 року. За результатами експертизи було встановлено, що програмне забезпечення «ДОК ПРОФ ВЕБ» відповідає:

- вимогам до архітектури рівня гарантій Г-2;

- вимогам до середовища розробки рівня гарантій Г-2;

- вимогам послідовності розробки рівня гарантій Г-2;

- вимогам до середовища функціонування рівня гарантій Г-2;

- вимогам до документації рівня гарантій Г-2;

- вимогам до випробувань рівня гарантій Г-2;

Таким чином, підстави, на які ОСОБА_1 посилався, звертаючись до суду із позовними вимогами, а саме: відсутність у ТОВ «НОВАТУМ» експертного висновку, що зареєстрований у Держспецзв`язку України, який засвідчує, що комплекс засобів захисту програмного забезпечення відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні на рівні Г2, не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог щодо порушення його права, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано виходили з безпідставності вимог позивача, їх недоведеності та необґрунтованості, у зв`язку з чим правильно вважали відсутніми правові підстави для задоволення позовних вимог та заборони ТОВ «НОВАТУМ» використання знаку для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF».

Колегія суддів зазначає, що захисту підлягає лише порушене, невизнане право чи законний інтерес особи. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

При цьому доводи ОСОБА_1 про те, що ТОВ «НОВАТУМ» порушило його право на контроль перевірки якості торгових марок, чим порушено також умови ліцензійних договорів, правового значення не мають, оскільки позивач не заявляв позовних вимог, спрямованих на усунення вказаних порушень.

Установивши, що експертним висновком № 799 підтверджено, що комплекс засобів захисту програмного забезпечення «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ» версії 1.х відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у технічному завданні на комплекс засобів захисту комп`ютерної програми «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ». Вимоги щодо забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу, а також іншим вимогам, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Посилання у касаційній скарзі як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій на порушення норм процесуального права, зокрема, в частині прийняття судом відзиву на позовну заяву, який поданий із порушенням строків для його подання, колегією суддів відхиляються, оскільки вказане не призвело до ухвалення незаконного рішення по суті спору, а тому не може бути скасоване законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За наслідками розгляду касаційної скарги встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня

2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 липня

2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук