Постанова

Іменем України

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 296/4345/18

провадження № 61-291св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам»,

третя особа - Житомирський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2019 року в складі судді: Грубіяна Є. О., та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та державного підприємства «СЕТАМ» (надалі - ДП «СЕТАМ») про визнання правочину недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 квітня 2018 року ДП «СЕТАМ» проведені електронні торги з продажу предмета іпотеки - житлового будинку та земельної ділянки. Переможцем торгів визначений ОСОБА_2 , ціна продажу - 621 211,50 грн.

Позивач вказувала, що продаж майна відбувся по завідомо заниженій вартості та по явно заниженій оцінці, як будинку так і земельної ділянки, що напряму порушує її право, як отримувача кредиту та його погашення в значно меншій сумі, про що свідчить оцінка предмета іпотеки у відповідності до договору іпотеки від 01 листопада 2007 року №РМL-010/087/2007 становила 822 412 грн. Першочергове право на придбання предмета іпотеки має вона та її донька, але їх право державним виконавцем проігнороване. Згоди на продаж майна вона не давала та з незалежною оцінкою ознайомлена не була. Продавець умисно не повідомив покупця про те, що дане майно перебуває у реєстрі з обтяженнями та існують спірні правовідносини між банком та нею. Продаж майна з електронних торгів порушує її конституційні права та фактично є конфіскацією її майна, оскільки наслідком може бути виселення зі спірного будинку. Вважає, що правові підстави для реалізації предмета іпотеки відсутні, а з підстав, передбачених статтями 203 215 216 228 232 233 235 236 359 362 366 369 372 650 ЦК України, правочин щодо реалізації нерухомого майна на електронних торгах має бути визнаний недійсним.

ОСОБА_1 просила:

визнати недійсним правочин щодо реалізації на електронних торгах згідно з протоколом від 18 квітня 2018 року № 327407 проведення електронних торгів нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 174 кв. м та земельної ділянки площею 0,1170 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822083200:06:03:001:0158.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2018 року залучено Житомирський районний відділ державної виконавчої служби до участі у справі в якості третьої особи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стосовно клопотання представника відповідача про залучення Житомирського районного відділу державної виконавчої служби в якості відповідача суд вказав, що позбавлений можливості його задовольнити, оскільки суд, відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України, має право залучити до участі у справі співвідповідача тільки за заявою позивача. Однак, суд вважав за можливе задовольнити прохання представника позивача про залучення Житомирського районного відділу державної виконавчої служби як третьої особи.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2019 року

в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду у даній справі від 08 червня 2018 року про арешт житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 скасовано.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не наведено підстав і не надано доказів які б слугували підставами для задоволення позовних вимог. Наведені у позові чисельні норми матеріального права такі як положення статті 228 232 233 235 362 ЦК України не є підставами для задоволення заявлених позовних вимог. Суду не наведено доказів, які б давали підстави стверджувати про: вчинення правочину, який порушує публічний порядок (стаття 228 ЦК України); вчинення правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою (стаття 232 ЦК України); вчинення правочину під впливом тяжкої обставини (стаття 233 ЦК України); укладення удаваного правочину (стаття 235 ЦК України) та про переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 ЦК України). Інші наведені у статті положення статей 203 215 ЦК України визначають лише загальні правила для визнання правочину недійсним. У відсутність спеціальних норм із підтвердженням конкретних, доведених доказами, випадків, які б викривали дійсні порушення законодавства при вчиненні оскаржуваних дій до застосування не підлягають. Суду не були доведені ті фактичні обставини справи, які позивач вважає підставами для задоволення заявлених вимог. Наданий висновок про дійсну ринкову вартість спірних об`єктів нерухомості суд до уваги не прийняв і вважав його таким, який не має значення для прийняття рішення у справі адже кількість аукціонів, що не відбулись до оспорюваного, суду встановити не представилось можливим за браком наданих сторонами доказів. Останнє, в свою чергу унеможливлює робити висновок про те на який відсоток було зменшено початкову ціну згадуваного нерухомого майна.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2019 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що початкова ціна продажу нерухомого майна була визначена в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» та становила 887 445 грн. Відповідно до змісту частини п`ятої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85% його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70%, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. ДП «СЕТАМ» проведено троє електронних торгів з реалізації спірного житлового будинку та земельної ділянки, яке було реалізоване за ціною, яка не менша ніж 70% від 887 445 грн (887 445 х 70% = 621 211,50 грн), а тому доводи апеляційної скарги з посиланням на висновок експерта від 03 квітня 2019 року № 104/04-2019 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи про дійсну (ринкову) вартість предмета іпотеки 1 567 800 грн, ще не свідчить про порушення прав і законних інтересів позивача, способом захисту яких було б визнання електронних торгів недійсними. Отже, не встановлено порушень, які могли вплинути на результати електронних торгів, що є головною умовою для визнання торгів недійсними. Окрім того, у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за наслідками проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатися всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець. Вказаний висновок щодо неналежного суб`єктного складу в аналогічних спорах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі №910/856/17 (провадження №12-128гс18). Звертаючись із позовом про визнання недійсним електронних торгів, позивач пред`явила позов лише до переможця торгів ОСОБА_2 та одного продавця - організатора електронних торгів ДП «СЕТАМ». Інший продавець - державна виконавча служба була залучена до участі у справі як третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, приймаючи до уваги те, що воно ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідає приписам статті 375 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою Житомирського районного суду від 17 січня 2019 року призначено судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизи (висновок № 104/04-2019) від 03 квітня 2019 року, які проведені Центром будівельних та земельних експертиз (судовий експерт Свістунов І. С.) - реальна вартість житлового будинку та земельної ділянки склала 1 784 100 грн, різниця склала 896 655 грн, що підтверджує заниження ціна в два рази. Суд апеляційної інстанції узаконив явно незаконне рішення, так як жодного доказу не було надано, що взагалі проводились електронні торги, окрім тих що відбулись 18 квітня 2018 року. Судом першої інстанції доказів в рішенні не наведено того, що ОСОБА_1 повідомлялась за 15 днів до дня початку електронних торгів, так і про початкову ціну продажу майна, власником якого є ОСОБА_1 , що є безумовною підставою для скасування постанови Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не був залучений стороною у справу, а права останнього напряму зачіпаються. Суд апеляційної інстанції встановивши ці обставини, без будь - яких правових та законних підстав залишає рішення суду першої інстанції без змін, при цьому встановивши, що стороною виконавчого провадження є інша юридична особа ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Реалізації майна не могла відбуватись , так як існувало обтяження (заборона) на вчинення будь-яких дій, щодо спірного майна реєстраційний номер 5955126 від 01 листопада 2007 року, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Дана заборона та обтяження існували, як під час проведення електронних торгів, так і до прийняття рішення включно у суді апеляційної інстанції. Отже, реалізація іпотечного майна при діючій забороні (обтяженні) взагалі не можлива.

Вказує, що дані торги спрямовані на порушення прав та обов`язків, як законного власника майна, оскільки була відсутня правова підстава для реалізації спірного майна, то правочин здійснений на підставі проведених електронних торгів на момент проведення електронних торгів підлягає визнанню недійсним. Доказів про те, що оцінка майна станом на 09 листопада 2017 року була направлена ОСОБА_1 , у справі відсутнє, як і відсутні докази отримання позивачем будь-яких повідомлень поштою, так і нарочно.

У березні 2020 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені рішення залишити без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Зазначає, що головною підставою, яку повинний був довести позивач, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Але, в судах позивач не обґрунтувала підстави визнання правочину недійсним, замість цього зазначає калейдоскоп правових норм як підставу визнання правочину недійсним. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що при проведенні електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року, чинного на момент проведення спірних електронних торгів, та доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів і права та законні інтереси позивача порушені. Встановлення іншої вартості будинку та земельної ділянки відповідно до висновку експерта від 03 квітня 2019 року не доводить порушення прав позивача, оскільки ціна майна, що виставляється на торги з метою примусового продажу, є відмінною від ринкової вартості та залежить від попиту (пропозицій) учасників торгів.

У березні 2020 року ДП «Сетам» через представника Ганчука Г. В. надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що позивач повинен довести належним га допустимими доказами, що: відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; законні інтереси позивача порушенні. Жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав Позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено. Таким чином, законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Отже, організатор електронних торгів здійснив всі необхідні дії, в межах чинного законодавства для реалізації майна.

У березні 2020 року ОСОБА_1 подала письмову заяву на відзив ОСОБА_2 , в якій вказує, що реалізація іпотечного майна при діючій забороні (обтяженні) взагалі не можлива. Предметом спору є реалізація нерухомого майна, яке придбане за .іпотечним кредитним, договором (споживчий кредит), а саме кошти були надані в споживчих цілях для придбання будинку та земельної ділянки. Вчинення дій по укладанню договору купівлі продажу між продавцем і покупцем згідно протоколу проведення електронних торгів слід розцінювати фактом грубого порушення норми статті 203 ЦК України. Судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню, а касаційна скарга задоволенню.

У березні 2020 року ОСОБА_1 подала письмову заяву на відзив ДП «Сетам», в якій вказує, що: відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, а саме їх було проведено 22 січня 2018 року, 07 березня 2018 року, 18 квітня 2018 року , про, що ОСОБА_1 , як власник майна нічого не знала та належним чином не повідомлялась; ці порушення вплинули на результати торгів, так як виручена сума 590 150,92 грн втричі нижчою від реальної вартості майна; законні інтереси позивача порушені, так як стороною виконавчого провадження є не стягувач ПАТ «ОТП БАНК», а з 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна», тобто зовсім інша юридична особа, про яку стало відомо тільки на стадії апеляційного розгляду, яка і могла реалізовувати спірне майно, як вигодонабувач за іпотечним договором при дотриманні всіх норм законодавства; дане нерухоме майно підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення та продаж майна громадян України наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню, а касаційна скарга задоволенню.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання та дії рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2019 року і постанови Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року відмовлено.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що на примусовому виконанні у Житомирському районному відділі ДВС ГТУЮ у Житомирській області перебуває виконавчий лист № 296/961/14-ц, виданий 19 січня 2015 року Корольовським районним судом м. Житомира, про стягнення з ОСОБА_1 (боржник), місце проживання якої - АДРЕСА_2 , на користь ПАТ «ОТП Банк» (стягувач) заборгованості за кредитним договором на суму 157 360,60 доларів США та 66 237,68 грн.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 09 листопада 2017 року замінено стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Постановами державного виконавця від 17 жовтня 2017 року описано та арештовано майно боржника, тобто ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок загальною площею 174 кв. м та земельна ділянка площею 0,1170 га з кадастровим номером 1822083200:06:001:0158, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу № 327407 проведення електронних торгів 18 квітня 2018 року відбулися торги з реалізації предмета іпотеки - житлового будинку загальною площею 174 кв. м та земельної ділянки площею 0,1170 га з кадастровим номером 1822083200:06:001:0158, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Реалізація майна відбулася за ціною 621 211,50 грн. Переможець торгів - ОСОБА_2 . Підстава визначення переможця - найвища цінова пропозиція.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що «набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства».

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У справі, що переглядається ОСОБА_1 пред`явлено позов до ОСОБА_2 та ДП «Сетам». Натомість Житомирський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області залучений до участі у справі як третя особа ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2018 року. Позивач клопотань про залучення до участі у справі Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області як співвідповідача не заявляла, а тому, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову в зв`язку з його необґрунтованістю. При залишенні рішення суд першої інстанції без змін, апеляційний суд вказав взаємовиключні мотиви: як щодо необґрунтованості, так і стосовно неналежного складу відповідачів, і рішення суду першої інстанції не змінив. Тому судові рішення підлягають зміні в мотивувальній частині. Проте суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що оскаржені рішення частково ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови, а в іншій частині оскаржені рішення залишити без змін.

Оскільки Верховний Суд змінює судові рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 410, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук