Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 2-1332/2009

провадження № 61-16670св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Свидівоцька сільська рада Черкаського району, Громадське об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Асоціація керівників шкіл м. Черкаси,

особа, яка подавала заяву про приєднання до апеляційної скарги,- заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Вініченка Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Свидівоцької сільської ради Черкаського району (далі - Свидівоцька сільська рада), Громадського об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро» (далі - ГО «Дачний кооператив «Дніпро»), в якому просив визнати за ним право власності на дачний будинок, позначений в технічній документації під літ. «А-ІІ», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що він є членом ГО «Дачний кооператив «Дніпро», який 27 грудня 2005 року отримав від Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

01 березня 2008 року між землевласником Свидівоцькою сільською радою та землекористувачем - ГО «ДК «Дніпро» укладена угода про плату за фактичне користування землею загальною площею 1,67 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

ГО «Дачний кооператив «Дніпро» надало йому дозвіл на будівництво дачного будинку площею 36 кв. м на місці причепа-трейлера. Після цього він розробив та затвердив проект 27-07-09-АБ дачного будинку на території бази відпочинку.

15 жовтня 2008 року між ним і ТОВ «ЧеркасизалізобетонСтрой» був укладений договір підряду та споруджений будинок для відпочинку.

Згодом йому стало відомо, що ГО «Дачний кооператив «Дніпро» отримало технічний паспорт на збудований ним будинок з метою оформлення на нього права власності. Вважав, що такими діями порушуються його майнові права на будинок, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року у складі судді Пальонного В. С. позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на дачний будинок, позначений у технічній документації під літ. «А-ІІ», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду мотивовано тим, що Свидівоцька сільська рада Черкаського району визнала позовні вимоги, а ГО «Дачний кооператив «Дніпро» проти визнання позовних вимог не заперечувало, тому суд, зазначивши, що визнання позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод та охоронюваних законом інтересів інших осіб, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

15 жовтня 2020 року Асоціація керівників шкіл м. Черкаси, яка не брала участі у розгляді справи, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року клопотання Асоціації керівників шкіл м. Черкаси про поновлення процесуального строку задоволено. Поновлено Асоціації керівників шкіл м. Черкаси строк на апеляційне оскарження рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси на рішення суду першої інстанції.

17 листопада 2020 року прокурор Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради подав заяву про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси.

Черкаський апеляційний суд ухвалою від 17 листопада 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси та за заявою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року закрив з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що Асоціація керівників шкіл м. Черкаси не є власником земельної ділянки чи майна, що розміщене за адресою: вулиця Дахнівська, 9 в селі Свидівок, та не володіє речовими правами на таке майно, а статутна діяльність асоціації жодним чином не пов`язана із вказаним майновим комплексом. За встановлених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Асоціації керівників шкіл м. Черкаси при вирішенні спору не вирішувалися. Ні мотивувальна, ні резолютивна частини оскаржуваного рішення не містять будь-яких висновків щодо прав та обов`язків скаржника, тому немає підстав для висновку, що оскаржуваним рішенням допущено порушення їхніх прав та інтересів.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-19387св20).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року апеляційне провадження за апеляційними вимогами Асоціації керівників шкіл м. Черкаси закрито.

Вимоги заяви заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги задоволено частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року скасовано та прийнято нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, ГО «Дачний кооператив «Дніпро» про визнання права власності залишено без задоволення.

Вирішено питання щодо судового збору.

Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси, суд виходив з того, що в оскаржуваному рішенні не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника.

При цьому апеляційний суд вважав, що прокурором доведено необхідність звернення до суду в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради для апеляційного оскарження рішення суду в цій справі, яке стосується вирішення питань про право власності вказаного Департаменту щодо майна, яке за рішенням суду першої інстанції належить позивачу.

Перевіряючи доводи, на які посилався прокурор, суд апеляційної інстанції виходив з того, що будівництво спірного нерухомого майна здійснено в прибережній захисній смузі, на території, на якій відповідно до частин першої, другої статті 61 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 89 Водного кодексу України (далі - ВК України) забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, до яких будинки відпочинку не належить, а також які згідно з вимогами статті 59 ЗК України можуть передаватись лише в користування.

Заволодіння приватними особами ділянками водного фонду всупереч чинному законодавству, без законного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом цих осіб мирно володіти майном і конституційними правами всіх інших осіб на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації та використання власності не на шкоду суспільству.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке вищевказаних обставин не враховує.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю, у зв`язку з чим вимоги заяви заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 07 вересня2021 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно встановлено фактичні обставини справи внаслідок необґрунтованого відхилення, недослідження та ненадання всупереч частини третьої статті 367 ЦПК України оцінки доказам, на які посилався позивач та які безпосередньо стосуються предмета доказування з питань законності будівництва, дотримання будівельних норм, правил, стандартів, проекту, цільового призначення земельної ділянки, наявності дозволу власника землі, а також належності членів сім`ї позивача до педагогічних кадрів.

Внаслідок неправильного встановлення фактичних обставин справи апеляційним судом неправильно застосовані до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме: частину другу статті 376 ЦК України, статті 59 61 63 ЗК України, статтю 89 ВК України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру». Порушено статтю 56 ЦПК України

Апеляційним судом безпідставно застосовані до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/62/11, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Не відступлено від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, за наявності фактичних підстав для цього, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд застосував формальний підхід до поняття «інтереси держави» згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у системному взаємозв`язку із викладеним у статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципом законного та виправданого втручання у право фізичної особи на мирне володіння майном виключно за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, та, як наслідок, не застосовано до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18 щодо застосування цієї норми права.

Апеляційним судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 922/3219/20 (пункт 4.16), щодо застосування частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині обов`язковості перевірки судом доводів позивача щодо наявності чи відсутності повноважень Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Безпідставно не застосовано до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (пункт 4.16) щодо застосування пункту 6 статті З ЦК України в частині добросовісності дій учасника цивільних правовідносин та дотримання ним доктрини «venirecontra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки).

Крім того у касаційній скарзі заявник посилається на те, що апеляційним судом прийнято до розгляду заяву прокурора про приєднання до апеляційної скарги без сплати Черкаською обласною прокуратурою судового збору в порушення частини третьої статті 363 ЦПК України, не залишено без руху заяву прокурора про приєднання до апеляційної скарги як з наведеної вище підстави, так і з підстав ненаправлення її відповідно до частини третьої статті 363 ЩІК України позивачу, чим порушено принцип пропорційності у цивільному судочинстві та принцип змагальності сторін (статті 11 12 ЦПК України).В порушення частини другої статті 363 ЦПК України не залишено без розгляду заяву прокурора про приєднання до апеляційної скарги, як таку, що подана з пропущенням процесуального строку на її подання - після постановлення 29 жовтня 2020 року ухвали апеляційного суду про закінчення проведення підготовчих дій по апеляційній скарзі Асоціації керівників шкіл міста Черкаси та призначення справи до розгляду.

Зважаючи на наведене, заявник як на підставу касаційного оскарження постанови апеляційного суду посилається на пункти 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Черкаської обласної прокуратури, сформований в системі «Електронний суд», на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

Вказаний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, оскільки не містить доказів надсилання копій відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Також Черкаська обласна прокуратура подала клопотання про закриття касаційного провадження з тих підстав, що постанови Верховного Суду, на які посилається заявник, не є релевантними, а справа є малозначною.

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Міська база відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району на вул. Дахнівська, 9, створена у 1969 році на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 07 травня 1969 року № 314.

Згідно з рішенням Черкаського обласного виконавчого комітету від 10 червня 1980 року № 358 Черкаському обласному комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ під існуючу базу відпочинку «Дніпро» за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі річки Дніпро відведена земельна ділянка під базу відпочинку вчителів.

Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 жовтня 1994 року «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» відділу освіти виконкому Черкаської міської ради під базу відпочинку була надана земельна ділянка площею 1,67 га у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району.

Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації (далі - Черкаської РДА) від 14 вересня 1995 року затверджено матеріали справи з видачі державного акта на право постійного користування землею Управлінню освіти Черкаського міського виконавчого комітету для забезпечення потреб бази відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району.

Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку видано Управлінню освіти Черкаського міськвиконкому 22 вересня 1995 року.

Згідно з інформацією, відображеною у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку, зазначена ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, вид використання - під базу відпочинку вчителів.

ОСОБА_1 є членом ГО «Дачний кооператив «Дніпро» і йому було надано дозвіл на будівництво нового дачного будинку, загальною площею 36 кв. м., на місці причепа-трейлера.

27 грудня 2005 року ГО «Дачний кооператив «Дніпро» отримало від Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 5). До переліку об`єктів, які увійшли до цього свідоцтва, було включено і будинок ОСОБА_1 під літерою «А-ІІ».

На підтвердження права користування землею, на якій знаходиться спірна база відпочинку, 01 березня 2008 між «землевласником» - Свидівоцькою сільською радою, та «землекористувачем» - ГО «Дачний кооператив «Дніпро» укладена угода № 114 про плату за фактичне користування землею, загальною площею 1,67 га за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Протоколом № 10 «Засідання правління громадського об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро» від 23 серпня 2008 (а.с. 6) ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво дачного будинку площею 36 кв. м на місці тимчасової парковки причепа-трейлера. Отримавши дозвіл на будівництво, ОСОБА_1 у відведеному місці та за власні кошти такий будинок збудував.

Оскільки, позивачу стало відомо, що ГО «Дачний кооператив «Дніпро» отримано технічний паспорт на збудований ним будинок з метою оформлення права власності на нього, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом розгляду у цій справі є визнання за позивачем права власності на дачний будинок, позначений в технічній документації під літ. «А-ІІ», на АДРЕСА_1 .

Сторони в цих правовідносинах: позивач ОСОБА_1 та відповідачі Свидівоцька сільська рада Черкаського району Черкаської області та ГО «Дачний кооператив «Дніпро», не заперечували під час розгляду справи проти задоволення позову.

На рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , 15 жовтня 2020 року Асоціація керівників шкіл м. Черкаси (особа, яка не брала участі у справі) подала апеляційну скаргу, до якої 17 листопада 2020 року приєднався прокурор Черкаської обласної прокуратури.

Апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси, вважаючи, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника судом не вирішувалися.

При цьому суд дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність звернення до суду в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради для апеляційного оскарження рішення суду у цій справі, яке стосується вирішення питань про право власності вказаного Департаменту щодо майна, яке за рішенням суду першої інстанції у цій справі, належить позивачу. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд перевірив по суті доводи прокурора, викладені у заяві про приєднання до апеляційної скарги, та задовольнив заявлені ним вимоги про скасування судового рішення і відмовив у позові.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до статті 363 ЦПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Підставою для відкриття апеляційного провадження є саме апеляційна скарга. Приєднання до апеляційної скарги - це допоміжний інститут для осіб, які погоджуються з доводами апеляційної скарги і бажають їх підтримати у наведеному в апеляційній скарзі обсязі. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначаються наведеними в апеляційній скарзі доводами, незалежно від наявності заяви про приєднання до апеляційної скарги.

В той же час, особа, яка має доводи, відмінні від апеляційної скарги, має право реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового акта місцевого суду, подавши апеляційну скаргу самостійно, сплативши судовий збір, тощо, що в свою чергу відповідає принципу диспозитивності і усуває можливу конкуренцію доводів, викладених у апеляційній скарзі та заяві про приєднання до апеляційної скарги.

За своїм змістом приєднання до апеляційної скарги - це вияв позиції особи, яка бере участь у справі (чи іншої особи, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки), стосовно підтримки повністю або частково змісту (обґрунтування) та вимог апеляційної скарги, яку подала інша особа.

Саме по собі приєднання до апеляційної скарги є взаємопов`язаним із правом на апеляційне оскарження і похідним від нього, а отже, таке приєднання можливе лише за наявності права на апеляційне оскарження у особи, яка подає апеляційну скаргу.

Заяву про приєднання до апеляційної скарги не можна розглядати як самостійне оскарження судового рішення.

Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси та задовольняючи заяву прокурора про приєднання до цієї апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не врахував, що за наявності відповідних підстав, заява про приєднання може бути задоволена лише під час розгляду по суті апеляційної скарги, до якої особа приєдналася, оскільки таке приєднання можливе лише за наявності права на апеляційне оскарження у особи, яка подає апеляційну скаргу.

За наведених обставин, постанова апеляційного суду не може вважатися законною і обґрунтованою, оскільки апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, у повній мірі не встановив фактичних обставин справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати прийняту у справі постанову апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, враховуючи необхідність встановлення обставин, наведених вище.

Щодо клопотання прокурора про закриття касаційного провадження

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Разом із цим касаційна скарга ОСОБА_1 містить підстави касаційного оскарження, передбачені, як пунктом 1, так і пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що викликає необхідність дати їм відповідну правову оцінку під час касаційного перегляду справи, а тому Верховний Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Також колегія суддів не бере до уваги посилання прокурора на малозначність даної справи, оскільки зміст позовних вимог свідчить, що позов поданий на захист права власності особи на нерухоме майно.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

За таких обставин та з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Черкаської обласної прокуратури про закриття касаційного провадження залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк