Постанова

Іменем України

16 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1449/11

провадження № 61-1800св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», яка підписана представником Олійник Тетяною Олександрівною, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., за заявою публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про виправлення описки,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 873,18 дол. США та 22 912,24 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2011 року позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 873,18 дол. США, пеню у розмірі 22 912,24 грн, судові витрати у розмірі 170,24 дол. США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2011 року в частині розміру стягнутої пені скасовано та ухвалено нове.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» пеню за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 50208С18, яка нарахована станом на 22 червня 2011 року, у розмірі 6 430,89 грн.

Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2011 року в частині розміру загальної суми заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 50208С18, яка утворилася станом на 22 червня 2011 року, змінено шляхом зменшення розміру загальної суми заборгованості зі 149 473,94 грн до 132 992,59 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року виправлено описку в постанові Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року.

Викладено абзац четвертий резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року в наступній редакції:

«Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2011 року в частині розміру загальної суми заборгованості за кредитним договором № 50208С16 від 20 травня 2008 року, яка утворилась станом на 22 червня 2011 року змінити, зменшивши з 149 473,94 грн до 132 992,59 грн».

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" правонаступником якого є АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про виправлення описки у постанові Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року та ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року задоволено частково.

Виправлено описку в абзаці 1 описової частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року та викладено його в наступній редакції: «У жовтні 2010 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 873,18 доларів США та 22912,24 грн».

Виправлено описку на сторінці 8 в абзаці 7 мотивувальної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року та викладено його в наступній редакції: «Вирішуючи спір, суд з дотриманням вимог статей 212-214 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог».

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що виправлені технічні помилки є явними описками. У іншій частині заява не підлягає задоволенню, оскільки зазначене не є опискою у розумінні частини 1 статті 269 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2019 року АТ «Державний експортно-імпортний банк України»подало касаційну скаргу, яка підписана представником Олійник Т. О., у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року в частині, якою було відмовлено у виправленні помилок та описок, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву банку про виправлення описок та помилок.

Касаційна скарга мотивована тим, що мотивувальна частина суду апеляційної інстанції суперечить її резолютивній частині, оскільки за змістом мотивувальної частини задоволенню та стягненню підлягає сума в іноземній валюті, а в резолютивній частині така сума зазначена у гривнях. Так як резолютивна частина не узгоджується та суперечить мотивувальній, виправлення помилки в резолютивній частині рішення приведе до вірного по суті рішення та узгодить мотивувальну та резолютивну частини. В ухвалі про виправлення описки від 18 грудня 2018 року також допущено описку у зв`язку із тим, що предметом розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не було стягнення у гривні, та суд помилково не зазначив суму до стягнення в доларах.

З аналізу змісту касаційної скарги вбачається, що судове рішення оскаржується лише в частині відмови в задоволенні заяви про виправлення описки, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не перевіряється.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-1449/11, витребувано справу з суду першої інстанції.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з огляду на наступне.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2011 року в частині розміру стягнутої пені скасовано та ухвалено нове. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» пеню за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 50208С18, яка нарахована станом на 22 червня 2011 року, у розмірі 6 430,89 грн. Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2011 року в частині розміру загальної суми заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 50208С18, яка утворилася станом на 22 червня 2011 року, змінено шляхом зменшення розміру загальної суми заборгованості зі 149 473,94 грн до 132 992,59 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

10 липня 2019 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся з заявою, в якій просив виправити описки та помилки у постанові Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року та ухвалі від 18 грудня 2018 року:

в абзаці першому сторінки 2 постанови зазначити «У жовтні 2010 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 15873,18 дол. США та 22912,24 грн.»;

в абзаці третьому сторінки 6 постанови зазначити «-заборгованість по кредиту - 15681,36 дол.США; - заборгованість про процентах - 191,83 дол. США; загальний розмір якої складає: 15873,19 дол. США»;

на сторінках 9, 10 постанови зазначити «Вирішуючи спір, суд з дотриманням вимог статей 212-214 ЦПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку повне задоволення позовних вимог» (змінити «часткове» на «повне», як було зазначено в рішенні суду першої інстанції);

в резолютивній частині постанови від 14 грудня 2018 року та ухвали від 18 грудня 2018 року викласти в наступній редакції: «Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2011 року в частині розміру загальної суми заборгованості за кредитним договором №50208С16 від 20 травня 2008 року, яка утворилась на 22 червня 2011 року змінити зменшивши до 15873,19 дол. США та пеню, яка нарахована станом на 22 червня 2011 року у розмірі 6430,89 грн. В іншій частині рішення залишити без змін».

Відповідно до положень частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (частина друга статті 269 ЦПК України).

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки в частині зазначення розміру боргу , оскільки заявлені вимоги банку в цій частині по суті зводилися до зміни рішення суду стосовно розміру боргу, що не може вважатися опискою чи арифметичною помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки апеляційного суду, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди заявника з ухваленими у справі судовими рішеннями. Суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвала апеляційного суду в оскарженій частині відповідає вимогам закону й підстави для її скасування відсутні. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції в оскарженій частині постановлена без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду в оскарженій частині без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат