№ 2-1584/11 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 2-1584/11

провадження № 61-20874св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у складі судді Пищида М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про стягнення депозитного вкладу та відсотків за договором депозитного вкладу.

У червні 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» про призначення повторної комісійної судово-економічної експертизи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня

2019 року у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про призначення повторної експертизи відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» у жовтні 2019 року оскаржило її до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за договором.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відмову у призначенні повторної експертизи відсутня в переліку ухвал, визначених частиною першою статті 353 ЦПК України, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, тому необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада

2019 року.

У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом неправильно було застосовано норми процесуального права. Зокрема Банк вказує, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження за пунктом 1 частиною першою статті 358 ЦПК України, оскільки повинен був повернути апеляційну скаргу відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті

357 ЦПК України. Також Банком вказано, що чинне законодавство України передбачає випадки коли судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, зокрема відповідно до частини третьої статті 167, частини другої статті 204 ЦПК України, тобто ЦПК України містить в собі імперативні норми, які вказують на те, які судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, однак в чинному ЦПК України не має такої норми, яка б вказувала на те, що ухвала про відмову у призначенні повторної експертизи не підлягала апеляційному чи будь-якому іншому оскарженню. Наголошує на тому, що така відмова суду апеляційної інстанції є такою, яка порушує їх конституційне право на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмеженим. Звертають увагу на те, що оскаржена ними ухвала суду першої інстанції підлягає оскарженню разом з скаргою на рішення суду, тому висновок суду апеляційної інстанції є помилковим.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у червні 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» про призначення повторної комісійної судово-економічної експертизи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня

2019 року у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про призначення повторної експертизи відмовлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк», підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала суду про уточнення питань, поставлених на вирішення експертизи відсутня в переліку ухвал, визначених частиною першою статті 353 ЦПК України, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитись не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Цей припис згідно з позицією абзацу п`ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 січня

2010 року № 3-рп/2010 слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.

Пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції , якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Відповідно до статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Ухвала про відмову у призначенні повторної експертизи не входить до переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, однак дане судове рішення може бути оскаржене учасником справи (надано заперечення) разом з рішенням суду.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 592/7729/18 (провадження № 61-11697св19), підстав відступати від якого колегія суддів не вбачає.

Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню окремо від судового рішення, однак всупереч даному твердженню прийшов до передчасного висновку, що існують підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження передбачені пунктом 1 частини першої статті 358 ЦПК України.

Таким чином, доводи касаційної скарги відносно того, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження за пунктом 1 частиною першою статті 358 ЦПК України знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в касаційному порядку, оскільки апеляційний суд в цьому конкретному випадку повинен був повернути апеляційну скаргу заявника відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були порушені норми процесуального права, то ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. М. Сімоненко А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик