Постанова

Іменем України

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 2-1951/11

провадження № 61-16704св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду

м. Черкаси, у складі судді Кондрацької Н. М., від 21 липня 2021 року та Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Єльцова В. О., Нерушак Л. В., від 15 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС).

Скарга мотивована тим, що на виконанні ВДВС перебуває зведене виконавче провадження (далі - ВП) № 46090991 про стягнення з ОСОБА_1 коштів, яке складається з: ВП № 59369566, виконавчий лист

№ 2-1951/11; ВП № 44748741, виконавчий лист № 711/9299/13-ц;

ВП № 45931646 наказ № 38/372; ВП № 46138701, наказ № 16/1668;

ВП № 46138235, наказ № 06/5026/2841/2011; ВП № 45768279, наказ № 38/372; ВП № 46303322, виконавчі лист № 2/2314/2154/12;

ВП № 62580292, виконавчий лист № 2-2062/10.

Зазначав, що на підставі постанови державного виконавця накладено арешт на його банківські рахунки: № НОМЕР_1 в акціонерному товаристві комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПриватБанк»;

№ НОМЕР_2 , в акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України (далі - АТ «Ощадбанк»); № НОМЕР_3 в акціонерному товаристві (далі - АТ) «Райффайзен Банк Аваль».

Вказував, що зазначені рахунки передбачені для виплати йому заробітної плати та одержання пенсії є рахунками із спеціальним режимом, що виключає можливість державного виконавця накладати арешт на такі рахунки. Накладення державним виконавцем арешту на ці рахунки призводить до порушення його конституційних прав та позбавляє його засобів до існування.

11 березня 2021 року заявник звернувся із заявою до ВДВС, в якій вказав цільове призначення арештованих банківських рахунків та просив повідомити причину їх блокування.

02 квітня 2021 року він отримав відповідь ВДВС з посиланням на відсутність у посадових осіб відділу повноважень для зняття арештів з рахунків ОСОБА_1 .

За таких обставин, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати державного виконавця ВДВС у зведеному виконавчому провадженні № 46090991 зняти арешт з коштів на рахунках зі спеціальним призначенням: № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк»;

№ НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Ощадбанк»; № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Короткий зміст оскаржених судових рішень

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня

2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд виходив із того, що державний виконавець не мав заборони на накладення арешту на рахунки заявника, які не є рахунками із спеціальним режимом використання. Арешт на рахунки ОСОБА_1 не перешкоджає отриманню ним заробітної плати та пенсії, виплата яких може бути здійснена в інший спосіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В поданій у жовтні 2021 року касаційній скарзі на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його скарги в повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 вересня

2021 року у цивільній справі № 2-1951/11.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій

не врахували, що рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3 призначені виключно для одержання ним заробітної плати та пенсії, що підтверджено відповідними довідками банківських установ.

Зазначає, що накладення державним виконавцем арешту на грошові кошти, що містяться на вказаних рахунках призводить до порушення його конституційного права на отримання соціальних виплат та винагороди за працю.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На виконанні у ВДВС перебуває зведене ВП № 46090991 з примусового виконання наступних виконавчих документів:

- виконавчий лист № 2-1951/11, виданого 20 вересня 2011 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 99 549, 90 грн

(ВП № 59369566);

- виконавчий лист № 711/9299/13-ц, виданий 20 березня 2014 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки (далі - КС) «Фортеця» боргу у сумі 207 523, 87 грн (ВП № 44748741);

- наказ № 38/372, виданий 11 листопада 2010 року Господарським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Спортмайстер-Україна» боргу у сумі 5 261, 11 грн (ВП № 45931646);

- наказ № 16/1668, виданий 11 жовтня 2010 року Господарським судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Банк Київська Русь» боргу у сумі 344 782, 18 грн (ВП № 46138701);

- наказ № 06/5026/2841/2011, виданий 03 серпня 2012 року Господарським судом Черкаської області про стягнення з

ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Київська Русь» боргу у сумі 2 229, 10 грн (ВП № 46138235);

- наказ № 38/372 виданий 11 листопада 2010 року Господарським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ТОВ «Спортмайстер-Україна» боргу у сумі 69 027, 81 грн

(ВП № 45768279);

- виконавчий лист № 2/2314/2154/12, виданий 19 листопада

2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 102 962, 41 грн (ВП № 46303322);

- виконавчий лист № 2-2062/10, виданий 11 жовтня 2010 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 1 197 171 грн

(ВП № 62580292).

02 грудня 2020 року державним виконавцем у ВП № 44748741 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладенням арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1

ОСОБА_1 має рахунки банківських установах:

- № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк»;

- № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк»; № НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Позиція Верховного Суду

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1 Закону України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 46090991, в якому він є боржником, щодо накладення арешту на його грошові кошти розміщені на банківських рахунках.

Відповідно до статті 30 Закону № 1404-VIIIвиконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 74 Закону

№ 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447 448 ЦПК України, статей 339 340 ГПК України, частини п`ятої статті 287 КАС України у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства.

Якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

При виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 КАС України.

Вказаний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс19),

від 20 червня 2018 року в справі № 553/1642/15-ц (провадження

№ 14-207цс18), від 12 вересня 2018 року в справі № 461/5045/16-а (провадження № 11-675апп18) та від 16 січня 2019 року в справі

№ 657/233/14-ц (провадження № 14-447цс18), підстав для відступу від якого колегія суддів не вбачає.

Вирішуючи справу суди першої та апеляційної інстанцій не врахували вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, не звернувши увагу на те, що арешт коштів ОСОБА_1 накладено в межах зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконавчі документи, видані на виконання рішень Придніпровського районного суду м. Черкаси, ухвалених у порядку цивільного судочинства, та накази, видані на виконання рішень Господарського суду Черкаської області та Господарського суду м. Києва, ухвалених у порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до змісту частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин, не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1

частини першої статті 255 ЦПК України.

ОСОБА_1 , як боржник у зведеному виконавчому провадженні, у разі незгоди із рішеннями державного виконавця, не позбавлений права звернутися до суду із адміністративним позовом в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України.

Керуючись статтями 19 255 256 400 402 409 414 - 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року та Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - закрити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович