№ 2-2287/2009 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 2-2287/2009

провадження № 61-17841св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року у складі судді Кашперської Т. Ц. та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2009 року публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

На обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 21 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (далі - ВАТ АБ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 був укладений споживчий кредитний договір № 307-Ф/07 на придбання автомобіля, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 17 940 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом 12,5 % річних, зі строком виконання до 19 грудня 2014 року. Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору на забезпечення зобов`язань за договором банком прийнято в заставу автомобіль «Seat Ibiza» згідно з договором застави від 21 грудня 2007 року, укладеним між банком та позичальником, посвідченого приватним нотаріусом Морозовою С. В., який є невід`ємною частиною кредитного договору. ПАТ АБ «Укргазбанк» посилається на те, що відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 із 16 липня 2008 року не виконує свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків.

Станом на день пред`явлення позову заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором складалася із: 15802,80 дол. США за кредитом ( поточна - 14 736,45 дол. США, прострочена - 1066,35 дол. США), заборгованості за процентами - 911,61 дол. США (поточна - 92,41 дол. США, прострочена - 819,20 дол. США), заборгованість з пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів - 939,02 грн, а всього 16714,41 дол. США та 939,02 грн.

Враховуючи викладене, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило стягнути указану вище кредитну заборгованість та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави - автомобіль «SEAT IBIZA» 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19 грудня 2007 року, видане Ірпінським МРЕВ ДАІ в Київській області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 17 543, 43 долари США та 8 739,10 грн. Звернуто стягнення на предмет застави автомобіль SEAT IBIZA 2007 року випуску, № шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_3 , Р№ НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19 грудня 2007 року серії НОМЕР_2 , видане Ірпінським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2007 року № 307-Ф/07. Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати з кожної 872,31 грн.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, вважав доведеним неналежне виконання позичальником умов кредитного договору та як наслідок дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року без змін.

Апеляційний суд, погодившись із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, зазначив, що колегія суддів вважає, що можливо договір поруки було припинено відносно окремих щомісячних платежів, але матеріали справи свідчать про те, що сам поручитель ОСОБА_2 не оскаржувала рішення суду в частині поруки, а права позичальника ОСОБА_1 в частині стягнення указаної заборгованості не порушуються, у зв`язку з чим не підлягають захисту.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення винесені з грубим порушенням норм матеріального права, має місце не дослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі, що мають суттєве значення для справи і не надано їм належної оцінки, а також має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди першої та апеляційної інстанцій визнали встановленими. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання з повернення кредиту з 16 липня 2008 року, тобто право вимоги у банку виникло 16 липня 2008 року і до поручителя мав право звернутись до 16 січня 2019 року. Вважає, що порука припинена на підставі статті 559 ЦК України. крім того, заявник у касаційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції порушив порядок розгляду справи, не повідомивши належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив її права на подання відповідних доказів та заперечень на позов.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало відзив до Верховного Суду, у якому зазначило, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 17 543, 43 долари США та 8 739,10 грн. Звернуто стягнення на предмет застави автомобіль SEAT IBIZA 2007 року випуску, № шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_3 , Р№ НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19 грудня 2007 року серії НОМЕР_2 , видане Ірпінським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2007 року № 307-Ф/07. Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати з кожної 872,31 грн.

Відповідно до статті 228 ЦПК України 2004 року заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно з положеннями статей 231, 232 ЦПК України 2004 року оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у випадку ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє у прийнятті апеляційної скарги.

Аналогічні положення містяться у статтях 284 287 352 ЦПК України у редакції від 15 жовтня 2017 року, з подальшими змінами.

Системний аналіз вказаних норм процесуального права, дає підстави дійти висновку про те, що законодавець персоніфікував процедуру оскарження заочного рішення відповідачами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалене рішення суду першої інстанції від 21 жовтня 2009 року визначено судом як заочне.

При цьому встановлено, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року.

З матеріалів справи також відомо, що ОСОБА_2 не зверталась до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення у порядку статті 228 ЦПК України 2004 року.

Апеляційний суд, погодившись із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, у мотивувальній частині рішення зазначив, що колегія суддів вважає, що можливо договір поруки було припинено відносно окремих щомісячних платежів, але матеріали справи свідчать про те, що сам поручитель ОСОБА_2 не оскаржувала рішення суду в частині поруки, а права позичальника ОСОБА_1 в частині стягнення указаної заборгованості не порушуються, у зв`язку з чим не підлягають захисту.

При цьому, рішення суду першої інстанції апеляційним судом переглянуто повністю, за результатами перегляду апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення кредитної заборгованості з боржника та поручителя у солідарному порядку, у розмірі заявленому в позові.

Ураховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 не подавала заяву про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції, чим порушила визначений процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення, апеляційний суд безпідставно переглянув рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 повністю.

Відповідно до статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване рішення судів попередніх інстанцій втрачає законну силу та у подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун