Постанова

Іменем України

13 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 2-3139/11

провадження № 61-9650св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб?єкт оскарження - Перший відділ державної виконавчої служби

м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2022 року у складі судді Махурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 серпня

2022 рокуу складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на рішення посадових осіб відділу державної виконавчої служби.

Скарга обґрунтована тим, що 08 листопада 2011 року Хмельницьким міськрайонним судом на підставі рішення суду від 02 серпня 2011 року по справі № 2/2218/3139/11 видано виконавчий лист № 2-3139/11 зі строком пред`явлення його до виконання протягом одного року, а саме до 09 листопада 2012 року. Виконавче провадження було відкрито 26 січня 2012 року. 02 липня 2015 року державним виконавцем вказане виконавче провадження було завершено у зв`язку з тим, що на момент проведення перевірки, в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, і постанова про повернення виконавчого документа з оригіналом виконавчого листа була направлена на адресу стягувача (пункт 2 стаття 47 Закону України «Про виконавче провадження»). Повторно виконавчий лист було пред`явлено стягувачем до виконання в порушення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Виконавче провадження було відкрито постановою від 11 липня 2016 року ВП № 51613414, а строк пред`явлення до виконання закінчився

02 липня 2016 року. 22 вересня 2017 року державним виконавцем вищевказане виконавче провадження було завершено на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, 11 липня 2016 року, в порушення строку, державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції Мірошнікова В. Р. неправомірно відкрила виконавче провадження № 51613414.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила поновити строк на подання скарги та прийняти її до розгляду; визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 51613414 від 11 липня 2016 року; скасувати постанову державного виконавця Мірошнікової В. Р. Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції № 51613414 від 11 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь

ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості в сумі 97 462,11 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

20 квітня 2022 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження винесено державним виконавцем з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2022 року змінено, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Змінюючи мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що право заявниці не порушено, оскільки 22 вересня 2017 року державним виконавцем виконавче провадження № 51613414 від

11 липня 2016 року, було завершено на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ на виконання до Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) більше не надходив.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

04 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня

2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 серпня

2022 року та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що права заявниці є порушеними, оскільки виконавчий лист повторно пред?явлено до виконання із пропуском річного строку. Суди не врахували, що державним виконавцем не направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження заявниці.

Доводи інших учасників справи

25 листопада 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» подало до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

01 грудня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

02 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 листопада 2011 року, у справі за позовом

ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» 97 462,11 грн боргу, пені за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11290056000 від 29 січня 2008 року та судових витрат.

На підставі вказаного рішення було видано виконавчі листи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

22 лютого 2013 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) за виконавчим листом № 2-3139/11 з ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Фінанс».

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

25 травня 2021 року замінено стягувача ТОВ «Вердикт Фінанс» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2011 року у справі № 2/2218/3139/11.

На виконанні у Першому відділу ДВС у місті Хмельницькому перебувало виконавче провадження № 32766988 по виконанню виконавчого листа

№ 2-3139/11 від 28 грудня 2011 року, що виданий Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» коштів в сумі 97 462,11 грн.

Виконавче провадження було відкрито 26 січня 2012 року.

02 липня 2015 року державним виконавцем вказане виконавче провадження було завершено на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції на дату завершення виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що на момент проведеної перевірки, в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними і постанова про повернення виконавчого документа з оригіналом виконавчого листа була направлена на адресу стягувача.

Повторно на виконання виконавчого листа № 2-3139/11 від 28 грудня 2011 року, що виданий Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення із

ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» коштів в сумі 97 462,11 грн, було відкрито виконавче провадження № 51613414 постановою державного виконавця від 11 липня 2016 року.

22 вересня 2017 року державним виконавцем вказане виконавче провадження було завершено на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (діючого на дату завершення виконавчого провадження), у зв`язку з тим, що на момент проведеної перевірки в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними і постанова про повернення виконавчого документа з оригіналом виконавчого листа була направлена на адресу стягувача.

Виконавчий документ на виконання до Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) більше не надходив.

Звертаючись у січні 2021 року до суду зі скаргою, ОСОБА_1 вказувала на те, що державним виконавцем неправомірно відкрито виконавче провадження № 51613414 від 11 липня 2016 року - через більш як дев`ять днів після останньої постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві (02 липня 2015 року).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Відповідно до статті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Встановивши, що станом на час звернення до суду із цієї скаргою (14 січня

2022 рік), 22 вересня 2017 року державним виконавцем виконавче провадження № 51613414 від 11 липня 2016 року, було завершено на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ на виконання до Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому ЦЗМУ МЮ

(м. Хмельницький) більше не надходив, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що право заявниці не є порушеним.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до не правильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронінапроти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2022 року, в не зміненій її частині, та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 серпня 2022 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2022 року, в не зміненій її частині, та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 серпня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська