Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 2-323/2009
провадження №61-8195св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Запорізький територіальний паливний концерн» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду
від 20 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В.,
Крилової О. В., Полякова О. З.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - відкрите акціонерне товариство «Запорізький територіальний паливний концерн»,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду до відкритого акціонерного товариства «Запорізький територіальний паливний концерн» (далі - ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»)
з позовом, у якому просив: визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі-курятника загальною площею 221,1 кв. м, розташованої за адресою:
АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 4 769 кв. м
за ціною 16 300 грн, укладений 27 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»; визнати
за ОСОБА_1 право власності на вказану нежитлову будівлю-курятник загальною площею 221,1 кв. м.
2. Позовна заява мотивована тим, що 27 грудня 2005 року між ним
та ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі-курятника загальною площею 221,1 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 4 769 кв. м за ціною 16 300 грн.
3. За умовами вказаного договору 28 грудня 2005 року позивач сплатив
11 300 грн, в сплаті решти суми в розмірі 5 000 грн йому було відмовлено.
4. Оскільки відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення вказаного договору, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Заочним рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 червня 2009 року у складі судді Ярош С. О. позов задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі-курятника загальною площею 221,1 кв. м, розташованої
за адресою:
АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 4 769 кв. м за ціною
16 300 грн, укладений 27 грудня 2005 року в м. Запоріжжі між
ОСОБА_1 та ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн». Визнано за ОСОБА_1 право власності на вказану нежитлову будівлю-курятник загальною площею 221,1 кв. м, вартістю 16 768,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» недоплачену суму по договору купівлі-продажу нежитлової будівлі-курятника загальною площею 221,1 кв. м, за ціною
16 300 грн, укладений 27 грудня 2005 року в м. Запоріжжі між
ОСОБА_1 та ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»
в сумі 5 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами склалися правовідносини за договором купівлі-продажу, які регулюються главою 54 ЦК України та умовами договору купівлі-продажу від 27 грудня 2005 року, укладеного між сторонами.
7. Сторони домовились щодо істотних умов договору: товару та ціни, відповідач передав позивачеві товар, а позивач прийняв товар
і частково сплатив його вартість. А у відповідності до частини другої статті 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
8. Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області
від 10 лютого 2021 року заяву ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» про перегляд заочного рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 червня 2009 року, залишено без задоволення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року апеляційну скаргу ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» задоволено. Заочне рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 червня 2009 року скасовано та прийнято у справі постанову про відмову у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 .
10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що договір купівлі-продажу нежитлової будівлі-курятника загальною площею 221,1 кв. м
не може бути визнаний судом дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України, оскільки такий договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Касаційна скарга мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі №6-162цс12 та постанові Верховного Суду від 26 лютого
2020 року у справі №2-3069/2008 про те, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов`язків для сторін.
13. Звернуто увагу на те, що з моменту розгляду справи минуло майже 12 років.
14. Заявник також посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме, судом апеляційної інстанції проігноровано клопотання про відкладення розгляду справи, чим позбавлено його можливості на судовий захист.
Доводи інших учасників справи
15. У відзиві ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» заперечило проти доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену постанову апеляційного суду - без змін. Постанова апеляційного суду узгоджується із судовою практикою у господарських справах у подібних правовідносинах - постанови Вищого господарського суду України від 21 травня 2009 року у справах №1/6, №18/101; від 14 травня 2009 року у справі №9/1-09; від 17 березня 2009 року у справі № 15/261(1/445-21/71).
16. Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази щодо ухилення/відмови відповідача від отримання оплати та ухилення/відмови відповідача від здійснення нотаріального посвідчення договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
18. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. 27 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі-курятника загальною площею 221,1 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 4 769 кв. м за ціною 16 300 грн.
20. 28 грудня 2005 року ОСОБА_1 сплатив 11 300 грн відповідно до умов договору, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру.
21. Відповідач відмовився прийняти решту грошей в сумі 5 000 грн у рахунок обумовленої ціни будівлі та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу, що підтверджується поясненнями позивача.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
22. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
23. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
25. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
26. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
27. У справі, яка переглядається, у березні 2009 року ОСОБА_1 ініціював спір про визнання дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі-курятника загальною площею 221,1 кв. м, розташованої на земельній ділянці площею 4 769 кв. м за ціною 16 300 грн, укладений
27 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» та визнання за позивачем
ОСОБА_1 право власності на вказану нежитлову будівлю-курятник.
28. Відповідно до частин першої, четвертої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
29. Згідно з частинами першою та третьою статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
30. Частиною другою статті 220 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
31. За змістом статті 210, частини третьої статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації. Договір, який підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
32. Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
33. Відповідно до статті 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
34. При розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
35. Однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину, проте будь-яких доказів ухилення
ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» від нотаріального посвідчення правочину позивач суду не надав і судом їх не здобуто. Можливість нотаріального посвідчення договору сторонами не втрачена.
36. Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду України
від 30 січня 2013 року у справі № 6-162цс12 та від 19 червня 2013 року у справі № 6-49цс13.
37. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року, справа № 2-4783/07, провадження № 61-14587св18.
38. Касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які б давали підстави для відступу від наведеного висновку.
39. За таких обставин правильними є висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки договір купівлі-продажу нежитлової будівлі-курятника, підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тому він не може бути визнаний дійсним з підстав, передбачених частиною другою статті 220 ЦК України. Належними та допустимими доказами не доведено факт будь-якого ухилення ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» від нотаріального посвідчення спірного правочину.
40. Щодо посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не відклав розгляд справи за клопотаннями позивача, то в силу положень статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
41. Зміст заяв про відкладення розгляду справи, адресованих суду апеляційної інстанції, вказує на належне повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, а саме 21 квітня 2021 року, що надавало суду апеляційної інстанції право розглядати справу без участі сторони позивача.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
43. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 410 ЦПК України).
44. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо судових витрат
45. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
46. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Постанову Запорізького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
О. С. Ткачук