Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 2-3555/11

провадження № 61-7730св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс»,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Третяк Олександр Сергійович, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року у складі судді Пономаренко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (далі - ТОВ «Мегаінвест Сервіс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони боржників у справі № 2-3555/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заяву мотивовано тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у справі № 2-3555/11 стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № 22031118952 в розмірі 161 396,61 дол. США, що в еквіваленті становить 1 286 524,65 грн; стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

На підставі вказаного рішення суду було відкрито виконавче провадження, в якому стягувач - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а боржники - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання рішення суду від 21 жовтня 2011 року - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Мегаінвест Сервіс».

22 грудня 2018 року новому стягувачу стало відомо, що боржники у виконавчому провадженні померли - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Курасової О. В. від 15 листопада 2018 року № 155/01-16 спадкоємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка померлого; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка померлого; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син померлого; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син померлого; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружина померлого; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мати померлого; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дочка померлого.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є повнолітніми спадкоємцями та правонаступниками померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки на час смерті боржників проживали разом з останніми та набули в спадщину іпотечне майно відповідно до положень статті 1268 ЦК України, а також на підставі положень статті 442 ЦПК України та з урахуванням уточнення клопотання про зміну боржників на їх процесуальних правонаступників від 22 березня 2019 року, ТОВ «Мегаінвест Сервіс» просило суд: замінити сторону боржників у справі № 2-3555/11 за заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на правонаступників: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочку померлого; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина померлого; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина померлого.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, заяву ТОВ «Мегаінвест Сервіс» задоволено частково.

Замінено сторону виконавчого провадження (боржників) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-3555/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, а саме: ОСОБА_4 - на правонаступників (спадкоємців) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В іншій частині заяви щодо заміни сторони (боржника) виконавчого провадження ОСОБА_5 на правонаступників відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано наявністю правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження (боржників) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2011 року у цивільній справі №2-3555/11.

Так, зобов`язання померлого ОСОБА_4 , встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2011 року, входять до складу його спадщини.

Оскільки на час смерті ОСОБА_4 його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проживали разом з померлим, то вони згідно з частиною другою статті 1268 ЦК України є такими, що прийняли спадщину, і є його правонаступниками.

Відмовляючи заявнику в задоволенні заяви в частині вимог про заміну померлого боржника ОСОБА_5 на її правонаступників - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження як факту заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , так і факту прийняття спадщини зазначеними особами.

З огляду на це, суди дійшли висновку про наявність процесуальних підстав для заміни сторони виконавчого провадження у даній справі відповідно до статті 442 ЦПК України лише щодо ОСОБА_4 .

Суди зазначили, що ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» стало відомо про смерть боржників лише 26 березня 2018 року, і вже 18 квітня 2018 року на адресу реєстрації місця проживання спадкоємців позичальників було направлено вимогу від кредитора до спадкоємців боржника, яку вони отримали 03 травня 2018 року.

Правонаступник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - ТОВ «Мегаінвест Сервіс», до якого перейшли усі права та обов`язки кредитора, звернувся до суду із заявою про заміну боржників 08 січня 2019 року. Отже, строк для звернення з вимогами до спадкоємців відповідно до статті 1281 ЦК України не пропущено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У травні 2021 року ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Третяк О. С., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій здійснили заміну боржника лише щодо трьох спадкоємців, тоді як спадщину фактично прийняло сім осіб.

Замінюючи сторону виконавчого провадження (боржника) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у справі № 2-3555/11 з ОСОБА_4 - на правонаступників (спадкоємців) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суди не звернули увагу, що на стадії виконавчого провадження заміна сторони правонаступником є можливою за наявності відкритого виконавчого провадження. У іншому випадку необхідно здійснювати заміну боржника у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Заявник не порушував питання про заміну боржника саме у виконавчому провадженні, тому суди попередніх інстанцій, вирішивши питання таким чином, вийшли за межі вимог заяви. При цьому суди проігнорували той факт, що виконавче провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-3555/11 на момент звернення до суду із указаною заявою не було відкрито.

У зв`язку із втратою первинного виконавчого документа ТОВ «Мегаінвест Сервіс» зверталось до суду із заявами про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання ще до звернення до суду із заявою про заміну сторони у зобов`язанні.

Дублікат виконавчого листа було видано на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року, тобто вже після заміни сторони у виконавчому провадженні відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року у цій справі.

Натомість відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України суд під час задоволення вимог заяви про заміну учасника справи, боржника, який помер, його спадкоємцем, має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Крім того, на переконання заявника, суд першої інстанції належним чином не дослідив та не перевірив питання строків заявлення кредиторських вимог відповідно до частини першої статті 1281 ЦК України.

Також звертає увагу на те, що докази направлення кредиторських вимог є неналежними, оскільки до матеріалів справи було додано лише копії документів, не засвідчені належним чином.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у липні 2021 року, представник ОСОБА_1 адвокат Кізік А. М. підтримав доводи касаційної скарги ОСОБА_3 .

У вересні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду заяви про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року.

Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги, поданої ОСОБА_3 , зареєстровані у Верховному Суді 21 вересня 2021 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 16 червня 2021 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Третяк О. С., на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 2-3555/11, відмовлено ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Третяк О. С., у задоволенні клопотання про зупинення виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року відмовлено ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Третяк О. С., у задоволенні клопотання про зупинення дії ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Третяк О. С., на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі за заявою ТОВ «Мегаінвест Сервіс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Третяк О. С., на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі за заявою ТОВ «Мегаінвест Сервіс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кізік А. М., у задоволенні заяви про зупинення дії та зупинення виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у справі № 2-3555/11 стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № 22031118952 в розмірі 161 396,61 дол. США, що в еквіваленті становить 1 286 524,65 грн; стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Згідно з листом Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08 лютого 2019 року № дв/32 виконавчий лист, виданий 08 червня 2012 року на виконання заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у справі № 2-3555/11, перебував на виконанні виконавчої служби, проте був повернутий стягувачу на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у відповідній редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у справі № 2-3555/11 - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Мегаінвест Сервіс».

Як вбачається з копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а боржник ОСОБА_5 - 02 серпня 2009 року.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Курасової О. В. від 15 листопада 2018 року № 155/01-16 спадкоємцями ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка померлого; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка померлого; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син померлого; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син померлого; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружина померлого; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мати померлого; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дочка померлого.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Покровська» Шевченківського району від 21 серпня 2013 року № 1951 та Витягу з реєстру територіальної громади м. Києва та зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 12 червня 2018 року, на час смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з ними за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , постійно проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник визначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 705/2045/16 (провадження № 61-15824св20), від 24 березня 2021 року у справі № 202/2792/19 (провадження № 61-10473св20), від 17 березня 2021 року у справі № 213/2141/16 (провадження № 61-399св20), від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15 (провадження № 61-14038св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону).

Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження.

Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

У апеляційній скарзі на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року ОСОБА_3 звертав увагу апеляційного суду на те, що виконавче провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-3555/11 на момент звернення до суду з указаною заявою (у січні 2019 року) не було відкрито.

Крім цього, у березні 2019 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» зверталось до суду із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа № 2-3555/11, що також підтверджує відсутність відкритого виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року, поновлено ТОВ «Мегаінвест Сервіс» пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі № 2-3555/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. В іншій частині заяви щодо видачі дубліката виконавчого листа відмовлено.

Київським апеляційним судом у постанові від 10 вересня 2019 року встановлено, що відповідно до копії листа Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 08 лютого 2019 року вих. №дв/32, 03 червня 2013 року до Шевченківського відділу ДВС повторно надійшов виконавчий лист від 08 червня 2012 року №2-3555/11, виданий Шевченківським районним судом м. Києва, у зв`язку з чим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 червня 2013 року № 38281488. Також державним виконавцем Козловським Г. В. винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошено заборону про його відчуження. У зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо було б звернути стягнення, державним виконавцем на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на той час) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію та оригінал якого було направлено на адресу стягувача.

Повторно на виконання до Шевченківського відділу ДВС виконавчий лист від 08 червня 2012 року № 2-3555/11, виданий Шевченківським районним судом м. Києва, не надходив.

Також судом апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі № 2-3555/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та щодо видачі дубліката виконавчого листа встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві від 29 грудня 2015 року повернуто виконавчий документ стягувачу.

Також, зазначивши про правильність висновку суду першої інстанції щодо поважності причин поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, апеляційний суд вказав, що виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника, та повторно він не пред`являвся.

За таких обставин, а саме враховуючи, що виконавчий документ було повернуто стягувачу та повторно він не пред`являвся, у справі, яка переглядається у касаційному порядку, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на доводи ОСОБА_3 про те, що для можливості заміни учасника виконавчого провадження необхідною умовою є наявність відкритого виконавчого провадження.

Зазначених обставин апеляційний суд не встановив та не обґрунтував належним чином свій висновок про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) з примусового виконання рішення суду була подана ще за наявності виконавчого провадження.

Крім того, замінюючи сторону саме виконавчого провадження (боржників) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-3555/11, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що ТОВ «Мегаінвест Сервіс» просило суд замінити сторону боржників у справі № 2-3555/11 відповідно до положень статті 442 ЦПК України, не конкретизувавши спосіб такої заміни.

За таких обставин заміні учасників виконавчого провадження (боржників) мало передувати з`ясування питання щодо наявності відкритого виконавчого провадження.

Натомість апеляційний суд не дослідив зміст правовідносин учасників справи, не встановив відповідність заявлених ТОВ «Мегаінвест Сервіс» вимог фактичним обставинам справи.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд, відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України, має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Так, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі

№ 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18), сама по собі відсутність в ухвалі суду посилання на межі відповідальності нового боржника перед кредитором не змінює порядок виконання судового рішення з урахуванням статті 1282 ЦК України. Межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно вимог ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції з передачею справи

до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд апеляційної інстанції не встановив фактичні обставини справи, від яких залежить її правильне вирішення, тому прийнята у справі постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 415 ЦПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними у статті 416 цього Кодексу.

Керуючись статтями 400 409 411 415 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Третяк Олександр Сергійович, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 рок скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк