№ 2-5080/11 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 2-5080/11

провадження № 61-18225св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані»,

позивач - Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва

від 21 квітня 2021 року у складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані») звернулося до суду із заявою про заміну сторони

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі -

ПАТ «Сведбанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що 07 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк») та ТОВ «Файненс Компані» укладений договір № 1 відступлення прав вимоги.

Відповідно до договору відступлення, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників, боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до який перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави,

з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатках

№ 1 та № 2 до цього договору.

Вказував, що кредитором за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 781-Ф, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк» (далі -

ЗАТ «ТАС-Інвестбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» (найменування змінено на ПАТ «Омега Банк»), та ОСОБА_1 , та договорами укладеними на виконання зазначеного договору, а також правонаступником ПАТ «Омега Банк»

у зазначених правовідносинах, є ТОВ «Файненс Компані».

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Файненс Компані» просило замінити сторону правонаступником, а саме позивача (стягувача) у справі -ПАТ «Омега Банк», який є правонаступником ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Файненс Компані».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року заяву

ТОВ «Файненс Компані» задоволено. Замінено сторону у справі № 2-5080/11

з ПАТ «Омега Банк», який є правонаступником ПАТ «Сведбанк», на правонаступника позивача - ТОВ «Файненс Компані».

Ухвала мотивована тим, що оскільки до заявника перейшло право вимоги до боржника за відповідним правочином, то наявні підстави для заміни сторони правонаступником.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду

м. Києва від 21 квітня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для заміни сторони у зв`язку з наявністю чинного договору відступлення прав вимоги, дійсність якого на момент розгляду заяви не скасовано.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня

2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що звернення позивача до боржників

є передчасним, оскільки 19 січня 2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зобов`язання за кредитним договором припинено шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (земельні ділянки), яке проведено належним на той час кредитором, а в матеріалах справи відсутні відомості про наявність судових рішень про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 23 серпня 2016 року, укладеного між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «ФК «Локо». Крім того, 07 березня 2019 року, укладаючи договір відступлення права вимоги між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані», рішення у справі № 910/10364/16 щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу права вимоги від 31 грудня 2014 року та 04 липня 2015 року не вступило у законну силу,

а отже, у ПАТ «Омега Банк» була відсутня будь-яка правосуб`єктність, та не було права укладати договір.

У грудні 2021 року ТОВ «Файненс Компані» подало до суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги є безпідставними, ґрунтуються на довільному тлумаченні приписів чинного законодавства України та надуманими обставинами, оскаржувані судові рішення прийняті відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права внаслідок повного і всебічного з`ясування обставин справи, а отже, є законними й обґрунтованими.

У грудні 2021 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подав письмові пояснення у справі.

ТОВ «Файненс Компані» у вересні 2022 року подало письмові пояснення у справі.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змінз огляду на таке.

Встановлені судами обставини

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року у справі

№ 2-5080/11 позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» суму боргу за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 781-Ф у загальному розмірі 2 885 093,79 доларів США та 3 145 456,09 грн, із яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 1 965 000,00 доларів США, заборгованість зі сплати процентів - 920 093,79 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2 155 518,83 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 882 505,74 грн, комісія за надання і управління кредитом - 94 437,90 грн, пеня за несвоєчасну сплату комісії -

12 993,62 грн.

Станом на день звернення ТОВ «Файненс Компані» як нового кредитора із заявою про заміну позивача (стягувача) рішення Печерського районного суду м. Києва

від 29 лютого 2012 року у справі № 2-5080/11 не виконане.

07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» укладений договір відступлення прав вимоги № 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстрований у реєстрі за № 714 (т. 4, а. с. 20-21).

Відповідно до пункту 1 договору відступлення за цим договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників, боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до який перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави,

з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатках

№ 1 та № 2 до цього договору (т. 4, а. с. 22-29).

Таким чином, ТОВ «Файненс Компані» набуло права кредитора за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 781-Ф, укладеним між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого було ПАТ «Сведбанк» (нове найменування - ПАТ «Омега Банк»), та ОСОБА_1 , та договорами, укладеними на виконання зазначеного кредитного договору.

Нормативно-правове обґрунтування

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора

в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора

в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою

статті 55 ЦПК України, відповідно до якої, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво

у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або

в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що на момент укладення договору про відступлення прав вимоги

від 07 березня 2019 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року у справі № 2-5080/11 про стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_1 та поручителя - ОСОБА_2 останніми не виконане, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони у справі, оскільки ТОВ «Файненс Компані» набуло права кредитора за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 781-Ф, а отже, наявні підстави для матеріального правонаступництва у спірних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги про те, що звернення заявника до боржників

з якими закон пов`язує припинення зобов`язань, підлягають встановленню при вирішенні спору про виконання відповідного зобов`язання.

Водночас, Верховним Судом враховано, що у справі № 910/10364/16, рішення які набрали законної сили, судами встановлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», є нікчемним, а договір купівлі-продажу прав вимоги від 04 липня 2015 року, укладений між ТОВ «ФК «Іпотека кредит» та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», визнано недійсним.

Вирішення спору в суді у справі № 911/3572/20 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 23 серпня 2016 року, який є третім у ланцюжку оспорюваних договорів, укладеного між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та

ТОВ «ФК «Локо», не спростовує наявність підстав для заміни сторони у справі на

ТОВ «Файненс Компані», яке набуло права кредитора на підставі договору про відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року № 1, укладеного між ПАТ «Омега Банк» як первісним кредитором.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального

і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судами порушені норми матеріального чи процесуального права, тому касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення залишенню без змін.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте

в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко