№ 2-6686/08 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 2-6686/08

провадження № 61-17425св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Мале колективне підприємство «Мрія-2», Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Малого колективного підприємства «Мрія-2» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року у складі судді Ступакової І. Г. та постанову Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Малого колективного підприємства «Мрія-2» (далі - МКП «Мрія-2»), Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності.

Позов мотивований тим, що 10 вересня 2008 року між позивачами та МКП «Мрія-2» укладений договір купівлі-продажу магазину змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 168,2 кв. м., торговою - 78 кв. м., на земельній ділянці, площею - 0,045 га. (Державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5).

Договір купівлі-продажу укладений у письмовій формі, однак він не був нотаріально посвідчений через те, що відповідачем не оформлено право власності на самовільно реконструйовані підвальні приміщення.

Згідно технічного висновку ПП «Малахіт» самовільна реконструкція підвальних приміщень не суперечить нормам ДБН, пожежним та санітарно-епідеміологічним нормам, права інших осіб не порушені.

Позивачі сплатили всю суму за спірне нерухоме майно, а відповідач передав їм правовстановлюючу документацію.

Позивачі просили:

визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 10 вересня 2008 року між відповідачем - МКП «Мрія-2» і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якого МКП «Мрія-2» продало, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 168,2 кв. м., торговою - 78 кв. м., на земельній ділянці, площею - 0,045 га (державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5);

визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних долях на магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 168,2 кв. м., торговою - 78 кв. м., на земельній ділянці, площею - 0,045 га (державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5).

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 10 вересня 2008 року між МКП «Мрія-2» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , згідно якого МКП «Мрія-2» продали, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 168,2 кв. м. та торговою 718 кв. м. на земельній ділянці площею - 0,045 га (державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5).

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках на магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 168,2 кв. м. та торговою 718 кв. м. на земельній ділянці площею - 0,045 га (державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2010 року внесено виправлення в рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 23 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до МКП «Мрія-2» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, вказавши правильним:

«Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 10 вересня 2008 року між МКП «Мрія-2» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , згідно якого МКП «Мрія-2» продали, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 168,2 кв. м. та торговою 718 кв. м. на земельній ділянці площею - 0,518 га (державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5).

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках на магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 168,2 кв. м. та торговою 718 кв. м. на земельній ділянці площею - 0,518 га. (державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5)».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 10 вересня 2008 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та МКП «Мрія-2» укладений договір купівлі-продажу вищевказаного магазину. Нотаріально договір не був посвідчений. Після укладення договору позивачі прийняли у своє володіння та розпорядження магазин. Отже, сторонами договору були виконані усі його істотні умови, які сторонами не заперечуються.

Апеляційний суд зробив висновок про те, що укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (спірний договір) за відсутності нотаріального посвідчення фактично не міг бути визнаний дійсним, оскільки момент його вчинення відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, яка не відбулась. Укладений у такій формі договір купівлі-продажу не може породжувати для сторін прав і обов`язків й не може бути визнаний судом дійсним з підстав, заявлених позивачами.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Позовна заява подана з порушенням наведених приписів пунктів 2, 4, 6 частини 2, частини 3 статті 119 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення позивачів до суду з вищевказаним позовом та розгляду справи судом першої інстанції).

МКП «Мрія-2» не спростовано встановленого судом факту участі представника МКП «Мрія-2» у розгляді справи судом першої інстанції. Матеріали справи не містять доказів такого спростування.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що зазначені порушення норм процесуального права не дають підстав для можливості скасування оскаржуваного рішення, виходячи із недопустимості порушення вказаних правил належного урядування. Крім того, скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого у 2008 році, судом апеляційної інстанції у 2020 році має наслідком порушення правил правової визначеності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року МКП «Мрія-2» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 2-7941/2006, Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-1678/05, Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 2-780/09. У даній справі міститься не підписаний позивачами позов. Договір купівлі-продажу від 10 вересня 2008 року, який нібито укладений між МКП «Мрія-2» та позивачами, відсутній у матеріалах справи. Спірний договір не досліджувався судом у зв`язку з його відсутністю. Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме: відсутня довіреність представника МКП «Мрія-2», невідомі його повноваження у процесі, позов не відповідає нормі статті 119 ЦПК України, позов не підписаний, не доданий спірний договір, наявні копії не завірені, відсутні ціна позову, відповідно до статті 121 ЦПК України позов не залишений без руху, ухвала про відкриття провадження та додані документи не надсилались позивачу, не встановлювались особи, не перевірено повноваження представника МКП «Мрія-2», не роз`яснювались сторонам права та обов`язки та не зазначено про це в журналі судового засідання (він відсутній), фіксування судового розгляду не відбулося, журнал судового засідання не вівся, поза судовими засіданнями процесуальні дії не відбувалися, отже, протокол, наявний в матеріалах справи, є незаконним, перелічені у статті 214 ЦПК України питання не вирішувались судом, рішення суду не направлялось сторонам. Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Поновивши строк на апеляційне оскарження, встановивши грубі порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції повинен був прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Позиція інших учасників справи

У січні 2021 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що представник МКП «Мрія-2» був присутній у судовому засіданні, що вбачається з протоколу судового засідання від 23 жовтня 2008 року. У справі № 2-7941/2006 та у даній справі не подібні правовідносини. Не є обґрунтованими також посилання МКП «Мрія-2» на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позиції Верховного Суду та безпідставно послалося на рішення у справі ЄСПЛ «Рисовський проти України».

У лютому 2021 року МКП «Мрія-2» подало відповідь на відзив, у якому просить доводи відзиву на касаційну скаргу відхилити, а касаційну скаргу задовольнити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-6686/08, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання МКП «Мрія-2» про зупинення дії рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року відмовлено.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відмовлено МКП «Марія-2» у задоволенні клопотання про виклик у судове засідання представника підприємства, справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 14 грудня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 2-7941/2006, від 19 червня 2019 року у справі № 2-1678/05, від 21 листопада 2018 року у справі № 2-780/08, від 19 грудня 2019 року в справі № 926/358/19, від 06 вересня 2020 року у справі № 2-450/10, від 09 червня 2020 року у справі 5026/1089/2012, від 02 вересня 2020 року у справі № 757/15679/16-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 2-1678/05 та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Фактичні обставини

Суд першої інстанції встановив, що 10 вересня 2008 року між позивачами та відповідачем укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого відповідач продав, а позивачі купили магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 168,2 кв. м. та торговою 718 кв. м. на земельній ділянці площею - 0,045 га (державний акт на право постійного користування землею серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5).

Внаслідок того, що угода укладена з порушенням статей 209 657 ЦК України, а саме: не була нотаріально засвідчена, через те, що відповідачем не було згідно закону оформлено право власності на самовільно реконструйовані підвальні приміщення, даний факт став перешкодою позивачам в оформленні їхніх майнових прав.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає доводи, викладені у касаційній скарзі, з таких підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)»;

«одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року)».

Рішення суду першої інстанції ухвалено Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 23 жовтня 2008 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга МКП «Мрія-2» була подана у грудні 2019 року, то слід керуватися нормами ЦПК України у редакції, що діяла з 15 грудня 2017 року.

Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною другою статті 358 ЦК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Звертаючись з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження МКП «Мрія-2» посилалось на те, що про розгляд справи не було повідомлено, жодних документів по справі на адресу підприємства не надходило, в судовому засіданні представник МКП «Мрія-2» не був присутній, матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження повноважень представника, відсутні відомості про направлення копії рішення сторонам, про оскаржуване рішення стало відомо лише 26 вересня 2019 року.

В ухвалі Одеського апеляційного суду від 21 січня 2020 року про відкриття апеляційного провадження , зазначено, що клопотання представника МКП «Мрія-2» адвоката Оськіна М. Д. про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а строк апеляційного оскарження поновленню, оскільки доводи апелянта не спростовуються матеріалами справи.

Водночас, суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не надав належної оцінки тому, що на час подання апеляційної скарги повноваження директора МКП «Мрія-2» виконувала ОСОБА_1 , яка у жовтні 2019 року подавала апеляційну скаргу на рішення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області від 23 жовтня 2008 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до МП «Мрія-2», виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності.

В ухвалі суду апеляційної інстанції від 22 жовтня 2019 року зазначено, що згідно протоколу судового засідання від 23 жовтня 2008 року, у судове засідання до місцевого суду 23 жовтня 2008 року з`явилися позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представники зі сторони відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Особи сторін були встановленні головуючим суддею місцевого суду. Також, з даного протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 позов підтримала, вважала можливим перейти до розгляду справи, надавала пояснення по суті спору, приймала участь у судових дебатах та просила позов задовольнити. В тому ж судовому засіданні 23 жовтня 2008 року судом першої інстанції оголошено рішення по справі, роз`яснено його зміст, строк та порядок його оскарження, строк та порядок подання зауважень на протокол судового засідання (арк. спр. 49-51). Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстави щодо існування випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 358 ЦПК України (неповідомлення особи про розгляд справи або не залучення особи до участі в справі; пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок непереборної сили), що перешкоджають відмові у відкритті апеляційного провадження у зв`язку зі спливом строку (один рік з дня складення повного тексту судового рішення) в порядку частини 2 статті 358 ЦПК України. При таких обставинах підлягає застосуванню частина 2 статті 358 ЦПК України в якості підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у зв`язку зі спливом строку на апеляційне оскарження - одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

У листопаді 2019 року МКП «Мрія-2» подало до суду зауваження на протокол судового засідання від 23 жовтня 2008 року за підписом директора МКП «Мрія-2» ОСОБА_1.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року зауваження МКП «Мрія-2» на протокол судового засідання від 23 жовтня 2008 року по цивільній справі № 2-6686/08 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до МКП «Мрія-2», виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності, залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що рішення було ухвалено головуючим суддею Ступаковою І. Г., яка була переведена до іншого суду. Суд першої інстанції зробив висновок про необхідність розгляду зауважень на протокол судового засідання безпосередньо головуючим суддею, який розглядав справу та ухвалював рішення по справі, у зв`язку з чим на теперішній час, суд не може достовірно визначити правильність та відповідність протоколу судового засідання від 23 жовтня 2008 року.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі №707/2366/14-ц (провадження №61-4558св21) зазначено, що «процесуальний строк, зазначений у частині другій статті 358 ЦПК України при відсутності винятків не може бути поновлений. Проте, при наявності винятків, визначених цією частиною статті 358 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, навіть, якщо апеляційну скаргу подано зі спливом річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому процедура апеляційного оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскаржуваного рішення».

За таких обставин, ухвала Одеського апеляційного суду від 21 січня 2020 року постановлена з порушенням норм процесуального права. Апеляційний суд без належного обґрунтування наявності та доведеності винятків, передбачених в частині 2 статті 358 ЦПК України, дійшов помилкових висновків про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття провадження за апеляційною скаргою МКП «Мрія-2».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З метою необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі №707/2366/14-ц (провадження №61-4558св21), колегія суддів вважає, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу про відкриття апеляційного провадження та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малого колективного підприємства «Мрія-2» задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року скасувати.

Справу № 2-6686/08 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Одеського апеляційного суду від 21 січня 2020 рокута постанова Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук