ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №2-а-3418/2006

адміністративне провадження №К/9901/18254/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) Данилевич Н.А.,

суддів Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (головуючий суддя Драчук Т.О.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про стягнення матеріальних збитків, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

05 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Замостинського районного суду м. Вінниця з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення матеріальних збитків.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Відповідно до постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2006 року позов задоволено.

Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 34428 грн 60 коп у відшкодування збитків за неотриманий продовольчий пайок за період з 11 березня 2000 року по 28 вересня 2006 року.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення матеріальних збитків.

Суд зазначив, що оскаржену постанову Замостянського районного суду м. Вінниці проголошено у відкритому судовому засіданні 15 грудня 2006 року, тоді як апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції відповідачем подана 09 листопада 2017 року. З протоколу судового засідання від 15.12.2006 судом встановлено, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції за участі сторін, тобто представник відповідача приймав участь в розгляді даної справи судом першої інстанції, відтак йому було відомо про судове рішення від 15 грудня 2006 року. Також, суд апеляційної інстанції врахував, що на час розгляду справи суд першої інстанції не мав обов`язку щодо направлення копії рішення, оскільки сторони були присутні під час проголошення оскаржуваної постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

04 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 (далі скаржник) на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене судове рішення направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки поясненням щодо поважності пропуску строку звернення до суду. Вказує, що представник відповідача у зв`язку з великою кількістю судових засідань в суді першої інстанції не чекав виходу суду з нарадчої кімнати для оголошення рішення, у зв`язку з чим результат розгляду цієї справи йому відомий не був. Зазначає, що строк на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції було пропущено у зв`язку з тим, що військовій частині НОМЕР_1 не було відомо про винесене рішення, оскільки постанова суду першої інстанції не надходила у військову частину.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до положень ст. 167 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення постанови судом першої інстанції) судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст.189 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством, чинним на час розгляду справи судом першої інстанції, не передбачалось обов`язку направлення повного тексту судового рішення учаснику справи, якщо він був присутнім в судовому засіданні. Така особа могла отримати копію постанови чи ухвали суду безпосередньо в суді.

Таким чином, посилання скаржника на обставини пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2006 року через ненаправлення його копії на адресу військової частини є необґрунтованими та не можуть вважатись поважними.

Посилання скаржника на те, що представник військової частини НОМЕР_1 не чекав виходу суду першої інстанції з нарадчої кімнати для оголошення рішення, у зв`язку з чим результат розгляду цієї справи йому відомий не був, колегія суддів оцінює критично, оскільки такі твердження не підтверджуються матеріалами справи. Так, відповідно до протоколу судового засідання від 15.12.2006 судовий розгляд справи №2-а-3418/2006 здійснювався за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Полякової Ю.М., після виходу з нарадчої кімнати постанова суду була оголошена в судовому засіданні, розяснено її зміст, строки, порядок оскарження та порядок ознайомлення з протоколом судового засідання.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Колегія суддів враховує, що протягом тривалого часу з моменту ухвалення судом першої інстанції постанови у цій справі 15 грудня 2006 року до моменту звернення відповідача до суду апеляційної інстанції зі скаргою на судове рішення суду першої інстанції 09 листопада 2017 року, тобто протягом 11 років, відповідачем не вчинялось жодних дій, направлених на ознайомлення з матеріалами справи №2-а-3418/2006 та оскарження постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи імперативні приписи ч. 4 ст. 189 КАС України, відповідно до яких незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, Суд не вбачає допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі військової частини НОМЕР_1 . Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанцій без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідачН.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова