ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 2а/0570/13261/12

адміністративне провадження № К/9901/20894/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля" до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2017 (суддя - Смагар С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (головуючий суддя - Блохін А.А., судді: Сухарьок М.Г., Ястребова Л.В.) у справі № 2а/0570/13261/2012.

встановив:

Державне підприємство "Селидіввугілля" (далі - ДП "Селидіввугілля") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - Покровська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.01.2007 № 0000582342/3 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1689781 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1599501 грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками повторного перегляду, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 26.01.2007 № 0000582342/3 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1484017 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1474361 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Покровська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Доводи касаційної скарги відображають висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Красноармійською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Селидіввугілля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.06.2005 по 31.03.2006.

За результатами перевірки складено акт від 27.07.2006 № 35/23-6-33426253/315, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем:

пп. 1.22.1, пп. 1.22.2 п. 1.22. ст. 1; пп. 4.1.1., пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4; п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9., пп. 5.3.5 п. 5.З., пп. 5.6.1., пп. 5.6.2. п. 5.6., пп. 5.7.1. пп. 5.7. ст. 5, пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8; пп. 11.3.1, п. 11.3 ст. 11; пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого: занижено податок на прибуток за 2005 рік у розмірі 2342639 грн., у тому числі по періодам: 3 квартал 2005 року на суму 125746 грн., 4 квартал 2005 року на суму 2216893 грн., завищено податок на прибуток за 1 квартал 2006 року на суму 167838 грн.;

п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - позивачем неправомірно відображено у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік суму від`ємного значення попереднього року у розмірі 2690500 грн.

На підставі названого акту та за результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2007 № 0000582342/3, згідно з яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2014941 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1722837 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 26.01.2007 № 0000582342/3 оскаржується позивачем частково в частині основного платежу на суму 1689781 грн. та 1599501 грн. штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 20.09.2017).

Висновок податкового органу про визначення податкового зобов`язання в оскаржуваній частині обґрунтований тим, що підприємство під час списання простроченої кредиторської заборгованості на суму 5936065,55 грн. не відкоригувало валові витрати у сторону зменшення; не відкоригувало балансову вартість основних фондів та нараховану амортизацію на ці основні фонди, отримані безоплатно внаслідок списання кредиторської заборгованості по відокремленим підрозділам ВП "Шахта Курахівська" та ВП "Шахта Росія", щодо якої закінчився строк позовної давності; у декларації з податку на прибуток за 2005 рік не враховані результати попередньої перевірки структурного підрозділу (ДВАТ "Шахта ім. Д.С. Коротченко") щодо завищення від`ємного значення, правонаступником якого є ДП "Селидіввугілля".

Таким чином, в ході перевірки податковим органом щодо спірної суми донарахувань зроблені висновки, які полягають у тому, що якщо сума кредиторської заборгованості платника податків по якій минув строк позовної давності перед іншою юридичною особою залишилась несплаченою після закінчення терміну позовної давності, то вона підпадає під визначення терміну "безповоротної фінансової допомоги", повинна бути включена до складу валових доходів податкового періоду, у який закінчився строк позовної давності, а крім того, платник податків зобов`язаний відкоригувати суму валових витрат шляхом зменшення суми валових витрат такого податкового періоду на суму кредиторської заборгованості по якої закінчився строк позовної давності. На підставі наведених висновків відповідачем зроблені висновки про завищення позивачем валових витрат перевіреного періоду, внаслідок чого донарахований податок на прибуток в сумі 1484017 грн.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об`єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3. ст..4 цього закону на суму валових витрат, визначених ст.5 даного закону та суму амортизаційних відрахувань, визначену згідно зі ст. 8, 9 Закону.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) такими платниками податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.1.1 п.5.1 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажам продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених п.5.3.-5.8. цієї статті. При цьому, згідно з пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Абзацом 2 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно з абзацом 4 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

За змістом вказаних норм платник податку зобов`язаний збільшити валові доходи на суму кредиторської заборгованості, стосовно якої минув строк позовної давності, у тому податковому періоді, в якому така кредиторська заборгованість стає безнадійною, а отже набуває ознак безповоротної фінансової допомоги. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить застережень щодо обов`язку платника податку збільшити суму валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги в залежність від того, чи були операції з придбання товарів (послуг), за якими у платника податку виникла кредиторська заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, відтворені у податковому обліку по даті оприбуткування товарів (послуг), тобто чи було збільшено суму валових витрат на вартість придбаних товарів (послуг). Так само, норми цього Закону не встановлюють обов`язок платника податку зменшити валові витрати на суму кредиторської заборгованості, стосовно якої минув строк позовної давності.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 17.10.2011 у справі № 21-201а11.

Отже, висновок відповідача щодо обов`язку позивача під час включення до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, одночасно відкоригувати валові витрати на суму такої кредиторської заборгованості, є помилковим, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 26.01.2007 № 0000582342/3 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1484017 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 386960,5 грн. є протиправним.

Встановлено, що ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко ДХК „Селидіввугілля" у 2004 році відповідно до наданих до відділення по м. Селидове та м. Новогродівка ОДПІ декларацій задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 8267500,00 грн., у тому числі: балансові збитки не компенсовані прибутками на суму 5577000,00 грн. та від`ємне значення об`єкту оподаткування 2004 року на суму 2690500 грн. Таким чином, ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко при реорганізації повинно було відкоригувати суму від`ємного значення з урахуванням суми зменшеного від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток відповідно до акту перевірки від 21.04.2005 року № 78-23/0/00175254.

Таким чином, перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за 2005 рік у розмірі 2690500 грн., у тому числі по періодам: за 4 квартал 2005 року на суму 2690500 грн.

Порушення позивачем наведених норм законодавства та правомірність донарахувань спірним податковим повідомленням-рішенням податку на прибуток базуються на тому, що позивач повинен був врахувати при складанні зазначених декларацій висновки акту перевірки № 78/23-0/00175254 від 21.04.2005 року по ДВАТ „Шахта ім. Д.С. Коротченко" ДП „Селидіввугілля".

Відповідно до п. 6.1. ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об`єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення об`єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

З`ясовано, що згідно наказу від 06.09.2005 № 454 Міністерства палива та енергетики України, позивач є правонаступником прав і обов`язків ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко в повному обсязі. Отже з моменту реорганізації всі витрати ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко і всі дії щодо відповідного їх обліку як в цілях господарської діяльності, так і в цілях оподаткування фактично є витратами ДП "Селідіввугілля" і відповідним чином повинні бути відображені як у бухгалтерському так і у податковому обліку.

Таким чином, ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко, правонаступником якої є позивач, була зобов`язана зменшити суму від`ємного значення об`єкту оподаткування, оскільки актом перевірки від 21.04.2005 № 78-23/0/00175254 встановлено неправомірність визначення у декларації ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2004 рік на суму 2690500 грн. та балансових збитків попередніх податкових періодів не компенсованих прибутками на суму 3227514,60 грн.

Стосовно застосування відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням від 26.01.2007 штрафних санкцій згідно з п.п. 17.1.6 п. 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в сумі 1087400,5 грн. суди виходили з наступного.

Пункт 17.1.6. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплата податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об`єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов`язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п`ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відомостей щодо засудження за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків посадової особи позивача матеріали справи не містять, доказів таких відповідачем суду не надано.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі 17.1.6. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі № 2а/0570/13261/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Гончарова І.Я.Олендер