ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 2а-4341/08/0770 (Н/807/6/16)

касаційне провадження № К/9901/42023/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Компанії «CENGART Financial INC» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2017 (суддя Гаврилко С.Є.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя - Матковська З.М., судді - Бруновська Н.В., Запотічний І.І.) у справі за заявою Компанії «CENGART Financial INC» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 у справі за позовом Виноградівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області (далі - Інспекція) до Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали» (далі - ТОВ «Закарпатполіметали»), Компанії «CENGART Financial INC», Акціонерного товариства «SOFISU S.A.» (далі - АТ «SOFISU S.A.») про визнання правочинів недійсними,

У С Т А Н О В И В:

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 30.11.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013, позов задовольнив частково: визнав недійсним договір лізингу № 5/99 від 12.07.1999, укладений між ТОВ «Закарпатполіметали» та АТ «SOFISU S.A.». У решті позовних вимог відмовив.

Компанія «CENGART Financial INC» звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 за нововиявленими обставинами, яку обґрунтувала тим, що Компанія «CENGART Financial INC» намагалася здійснити розшук документів, що стали підставою для укладення договору № 5/99, та документів, які підтверджували б обсяг правоздатності осіб, що підписували договір лізингу між АТ «SOFISU S.A.» (Швейцарія) та ТОВ «Закарпатполіметали» № 5/99 від 12.07.1999 та додаткові угоди до нього: № 1 від 05.11.2001, № 2 від 26.12.2001, № 3 від 09.12.2002, № 4 від 01.10.2003, № 5 від 30.03.2004, № 6 від 01.07.2006. Лише 25.03.2016 Компанією «CENGART Financial INC» було отримано інформацію про те, що відповідно до вимог пункту 8.3.14 статуту ТОВ «Закарпатполіметали» загальними зборами учасників ТОВ «Закарпатполіметали» 20.06.2006 приймалося рішення щодо затвердження укладання директором ТОВ «Закарпатполіметали» додаткової угоди до договору лізингу №5/99 від 12.07.1999 з АТ «SOFISU S.A.» про прийняття до ТОВ «Закарпатполіметали» всього майна, що було предметом лізингу, за остаточною вартістю майна, згідно пункту 8.3.14 статуту ТОВ «Закарпатполіметали». Окрім того, Компанія «CENGART Financial INC» звернулася до особи, яка виконувала останні дії щодо керівництва АТ «SOFISU S.A.», від якого електронною поштою отриманий лист від 18.03.2016, яким були надіслані копії документів з апостилем та перекладом щодо ліквідації АТ «SOFISU S.A.» та передачі активів Urbanic Holding. Також, Компанія «CENGART Financial INC» зазначає, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 набрала законної сили 12.09.2013, то до набрання чинності судовим рішенням один з відповідачів у справі був ліквідованим, при цьому судом прийнято рішення щодо його прав та обов`язків. Компанія «CENGART Financial INC» не є ані правонаступником АТ «SOFISU S.A.», ані правонаступником у відносинах щодо передачі або прийняття майна особи, що є лізингодавцем та лізингоотримувачем, відповідно до договору № 5/99 від 12.07.1999, а набула лише права стягнення заборгованості з ТОВ «Закарпатполіметали». Відповідно до додаткової угоди №6 від 01.07.2006 припинилася дія договору лізингу, оскільки майно до закінчення строку лізингу було добровільно передано з боку компанії АТ «SOFISU S.A.» у власність ТОВ «Закарпатполіметали». Тобто станом на 01.07.2006 відбулася новація у зобов`язанні, що передбачено статтею 604 Цивільного кодексу України. Після укладання цієї угоди припинилися будь-які додаткові зобов`язання. З огляду на вищевикладене заявник вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення про визнання недійсним договору лізингу не може вважатися обґрунтованим з огляду на нововиявленні обставини та підлягає скасуванню.

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, відмовив у задоволенні заяви Компанія «CENGART Financial INC» про перегляд постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 за нововиявленими обставинами.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що зазначені Компанія «CENGART Financial INC» у поданій заяві обставини не можуть вважатися нововиявленими у розумінні вимог статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки стосуються збирання та оцінки доказів, тоді як перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

Компанія «CENGART Financial INC» оскаржила ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 18.10.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального та процесуального права, Компанія «CENGART Financial INC» посилається на те, що: всі обставини, на які посилався заявник, існували до моменту набрання чинності судовим рішенням, зокрема, рішення загальних зборів учасників ТОВ «Закарпатполіметали», і в заяві Компанією «CENGART Financial INC» повністю обгрунтовані причини неможливості з її боку отримати документи від ТОВ «Закарпатполіметали» щодо фактичних обставин справи. Також, Компанія «CENGART Financial INC» вказує на те, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, оскільки правові норми, на які послався суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення, набули чинності після укладення оспорюваного договору, з урахуванням того, що даний спір взагалі не міг розглядатися у рамках адміністративного судочинства. Решті доводів зводиться до цитування змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.07.2022 прийняв касаційну скаргу Компанії «CENGART Financial INC» до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 12.07.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Порядок провадження за нововиявленими обставинами встановлений статтями 361-369 Глави 3 Розділу IІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядок провадження за нововиявленими обставинами встановлений статтями 245-253 Глави 4 Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом зазначеної норми нововиявленими необхідно вважати обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, однак не були і не могли бути відомі заявнику на час її розгляду. Тобто, йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі заявникові. Це мають бути обставини, а не докази. Такі обставини повинні бути нововиявленими, а не новими та не такими, що змінилися, а також повинні були існувати на час вирішення справи.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які були несвоєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.

Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Як вбачається із заяви Компанії «CENGART Financial INC», як на нововиявлені обставини заявник посилався на те, що: враховуючи рішення загальних зборів учасників від 20.06.2006 керівник ТОВ «Закарпатполіметали» мав усі необхідні повноваження з повним підтвердженням повноважень і правоздатності сторін та осіб, які підписали додаткову угоду про прийняття до статутного капіталу ТОВ «Закарпатполіметали» всього майна, що було предметом лізингу; АТ «SOFISU S.A.» була ліквідована 21.12.2011 та повністю знята з реєстрації; Компанія «CENGART Financial INC» не являється ані правонаступником АТ «SOFISU S.A.», ані правонаступником відносин щодо передачі або прийняття майна особи, що є лізингодавцем та лізингоотримувачем, а набула лише права стягнення заборгованості з ТОВ «Закарпатполіметали»; АТ «SOFISU S.A.» не являлася резидентом України; суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин нормативні акти, які були прийняті та набули чинності після укладення оспорюваного договору лізингу; даний спір взагалі не міг розглядатися у рамках адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обставини, на які посилається Компанія «CENGART Financial INC» у заяві, не можуть вважатися нововиявленими у розумінні вимог статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки стосуються збирання та оцінки доказів, тоді як перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що посилаючись на зазначені у заяві обставини, Компанія «CENGART Financial INC» мала можливість оскаржити постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 у касаційному порядку, проте не скористалась таким правом.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Компанії «CENGART Financial INC» про перегляд постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 за нововиявленими обставинами.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Компанії «CENGART Financial INC» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2017 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Компанії «CENGART Financial INC» залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова