ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 300/2387/23
адміністративне провадження № К/990/43439/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (у складі судді Панікара І.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 (у складі колегії суддів: Улицького В.З., Кузьмича С.М., Матковської З.М.) у справі № 300/2387/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому з 01.07.2021 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - постанова № 713);
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов`язати відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 86 від 01.10.2020, виходячи з 80% грошового забезпечення, з урахуванням індексації та надбавок і доплат, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати відповідача провести з 01.07.2021 перерахунок та виплату його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 86 від 01.10.2020, виходячи з 80% грошового забезпечення, з урахуванням індексацій, надбавок, доплат та щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою № 713, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач перераховуючи його пенсію на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 300/2946/20, протиправно обмежив пенсію максимальним розміром, а з 01.07.2021 не нарахував установлену згідно з постановою № 713 щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн і застосував до пенсії обмеження максимальним розміром.
2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023, яка набрала законної сили, визнано неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом. Позовну заяву в частині визнання дій протиправними та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01.07.2021 по 01.11.2022 доплату до пенсії, передбачену постановою № 713 у розмірі 2000,00 грн та зобов`язання відповідача з 01.04.2019 по 01.11.2022 провести перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 86 від 01.10.2020, виходячи з 80% грошового забезпечення, з урахуванням індексації та надбавок, доплат, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуваннями раніше виплачених сум, повернуто позивачу.
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 02.11.2022 доплати до пенсії, передбаченої постановою № 713 у розмірі 2000,00 грн.
Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02.11.2022 доплату до пенсії, передбачену постановою № 713 у розмірі 2000,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про задоволенні позову в повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2023 відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
10. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 300/2946/20 зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 01.10.2020 за № 86, з урахуванням проведених платежів.
11. Відповідач на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 300/2946/20 здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням надбавок, доплат та індексації. При вказаному перерахунку щомісячна доплата, передбачена постановою № 713 у розмірі 2000,00 грн до складу пенсії не входила.
12. В квітні 2023 року представник позивача звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про нарахування та виплату доплати до пенсії позивача, передбаченої постановою № 713 у розмірі 2000,00 грн та проведення виплати пенсії в повному розмірі, без обмеження її максимальним розміром, та з урахуванням індексації.
13. У відповідь на вказану заяву відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням щомісячної доплати, передбаченої постановою № 713, оскільки розмір пенсійної виплати внаслідок перерахунку на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 300/2946/20 збільшився більше, ніж на 2000,00 грн. Також відповідачем зазначено, що розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням проведеної індексації становить 21702,86 грн, однак виплата проводиться у максимальному розмірі 20930,00 грн.
14. Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо поновлення нарахування та виплати щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн та проведення виплати пенсії в повному розмірі, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки перерахунок пенсії позивача був проведений на виконання судового рішення з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, він не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713.
16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно статті 43 Закону № 2262-XII, в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. До того ж право позивача на обрахунок пенсії без застосування обмеження максимальним розміром вже вирішувалось судом у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 300/2946/20.
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії позивача з урахуванням індексації, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач обґрунтовано не проводив виплату індексації позивачу, оскільки позивач не відноситься до найбільш вразливих верств населення, а його пенсія перевищує максимальний розмір, визначений законом.
18. Касаційна скарга обґрунтована протиправністю рішень судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог з посиланням скаржника на те, що обмеження відповідачем пенсії максимальним розміром є протиправним та порушує його право на належний рівень пенсійного забезпечення. Позивач вказує на те, що норма, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців десятьма прожитковими мінімумами, а саме: частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII, втратила чинність з часу проголошення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII є тотожними частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII, а тому є такими, які суперечать Конституції України і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Позивач вказує на те, що суди не перевірили та не надали значення тому факту, що пенсійний орган здійснює розрахунок його пенсії з індексацією та з усіма надбавками до пенсії, проте обмежує її максимальним розміром, що є неправомірним та не відповідає практиці Верховного Суду. Зокрема, позивач покликається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, від 21.06.2023 у справі № 480/11090/21.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Переглядаючи оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог, які стосуються обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, колегія суддів виходить з такого.
22. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
23. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
24. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
25. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
26. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
27. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
28. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
29. Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
30. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
31. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
32. Тобто була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
33. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
34. Верховний Суд у справах з подібними правовідносинами неодноразово зазначав, що оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, то вони явно суперечать один одному.
35. Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
36. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1 8 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
37. Враховуючи викладене, у таких справах застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
38. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, від 18.07.2024 у справі № 300/2531/21.
39. Проте, суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи вказаний спір у частині правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, не врахували положень зазначених норм та не звернули уваги, що питання обмеження максимальним розміром пенсії позивача у справі № 300/2946/20 не вирішувалось, а тому вказана позовна вимога залишилась нерозглянутою судами.
40. Щодо виплати нарахованої індексації пенсії, яка не виплачувалась позивачу у зв`язку з тим, що його пенсія перевищує максимальний розмір визначений законом, а позивач не відноситься до вразливих верств населення, колегія суддів зазначає таке.
41. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII, а індексації розміру пенсій - положення статті 64 Закону № 2262-XII.
42. Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
43. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
44. Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
45. Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII).
46. Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема і військовослужбовцям.
47. Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
48. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
49. Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
50. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
51. У свою чергу, у зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.
52. Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
53. У свою чергу, відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
54. При цьому частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
55. Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
56. Відповідно до пункту 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
57. Повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, у зв`язку із чим з 2019 року Порядком № 124, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
58. При цьому, згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
59. Тобто запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-ХІІ, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
60. В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) з 01.03.2022 було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
61. Також, пунктом 2 постанови № 118 установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
62. Проте вирішуючи спір в частині правомірності невиплати позивачу індексації пенсії, суди першої та апеляційної інстанції положень зазначених норм не врахували, як і не перевірили та не дослідили належним чином матеріалів справи, зокрема відповідей на адвокатські запити та протоколів перерахунків пенсії позивача, та дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
63. Отже, підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що у вказаній справі невирішеною судами першої та апеляційної інстанцій залишилась позовна вимога щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Як було зазначено вище, суди виходили з того, що така вимога була вирішена попереднім судовим рішенням, а відтак не розглядали її.
Також суди не надали оцінки доводам позивача та належним чином не перевірили доказів щодо розрахунку пенсії позивача з урахуванням індексації, яка нараховується, але не виплачується йому через обмеження розміру пенсії.
64. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
65. Разом з тим, з огляду на недослідження та нез`ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи та доводів сторін щодо цих обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.
66. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
67. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
68. Отже, Верховний Суд позбавлений процесуального права самостійно дослідити докази та оцінити доводи сторін у справі.
69. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
70. Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
71. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та, як наслідок, скасування оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.
72. Під час нового розгляду необхідно надати оцінку поданих сторонами доказів з урахуванням висновків Верховного Суду, та на підставі оцінки наявних доказів (за необхідності - отримання додаткових доказів) прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 345 349 353 356 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Справу № 300/2387/23 в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді: С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій