№ 300/3388/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

м. Київ

справа № 300/3388/21

провадження № К/990/21022/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі судді Біньковської Н.В. від 15 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бруновської Н.В., Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. від 06 липня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

Позивачка є суддею у відставці, перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Рішенням суду яке набрало законної сили, зобов`язано ТУ ДСА видати позивачці довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1. ТУ ДСА видало позивачці довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. За результатами розгляду заяви позивачки, відповідач прийняв рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Відмова мотивована тим, що суддя, який не здійснює правосуддя, не має права на застосування регіонального коефіцієнта до посадового окладу, а даний коефіцієнт застосовується виключно до суддів, які здійснюють судочинство; перерахунок проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Уважаючи рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась до суду з позовом.

Зважаючи на встановлені обставини, доводи учасників справи, підстави відкриття касаційного провадження, ключовим питанням у межах розгляду цієї справи є: чи має враховуватись посадовий оклад із застосуванням регіонального коефіцієнта при здійсненні пенсійним органом виплати щомісячного довічного грошового утримання судді?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, у якому просила:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12 лютого 2021 року № 19 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області від 01 лютого 2021 року № 59;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області від 01 лютого 2021 року № 59, з урахуванням фактично виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12 лютого 2021 року № 19 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області від 01 лютого 2021 року № 59, із врахуванням проведених платежів.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, то вказаний регіональний коефіцієнт повинен також враховуватися при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 04 жовтня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

6. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, у справі № 300/1726/20, зокрема, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнта 1,1.

7. 01 лютого 2021 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області видало ОСОБА_1 довідки № 59 та № 60 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в яких зазначено, що її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 104049,00 грн, у тому числі посадовий оклад - 69366,00 грн та доплата за вислугу років - 34683,00 грн.

8. За результатами розгляду заяви позивачки, Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення від 12 лютого 2021 року № 19 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зазначено, що згідно з роз`ясненням Державної судової адміністрації України базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного судів у порівнянні з минулим 2020 роком не змінився та становить 63060,00 грн та 105100,00 грн, відповідно. Суддя, який не здійснює правосуддя, не має права на застосування регіонального коефіцієнта до посадового окладу, а даний коефіцієнт застосовується виключно до суддів, які здійснюють судочинство. Вказано, що права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 не має, оскільки перерахунок проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

9. Уважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області від 01 лютого 2021 року № 59 протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

11. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо справ, де відповідачем виступало б Головне управління, щодо зобов`язання провести перерахунок та здійснити виплату щомісячного довідчного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнта.

12. Відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року ОСОБА_1 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

14. Відповідно до частин першої, другої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

15. Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

16. У Рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

17. Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, в абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

18. Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

19. Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

20. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

21. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

22. Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

23. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI.

24. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI.

25. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ, який набрав чинності 07 листопада 2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

26. Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

27. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

28. Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами.

29. Так, у пунктах 16, 17 вказаного Рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

30. Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013).

31. Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013).

32. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли 65-річного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

33. Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

34. Також Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

35. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

36. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

37. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № № 2-р/2020 у позивачки виникло право на перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

38. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2022 року у справі № 520/12120/2020, від 13 квітня 2022 року у справі № 420/1840/21 та від 15 червня 2022 року у справі № 620/1086/21.

39. Предметом даного позову є дії відповідача, які полягають у непроведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачкою довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області від 01 лютого 2021 року № 59, у якій застосовано до посадового окладу регіональний коефіцієнт 1,1.

40. Пунктом 2 розділу III Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

41. Довідка Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01 лютого 2021 року № 59, видана у відповідності до Додатку 2 Порядку № 3-1, та підписана посадовими особами та скріплена гербовою печаткою.

42. Довідка Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01 лютого 2021 року № 59, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання позивача.

43. Згідно правової позиції, сформованої Верховним Судом у постанові від 07 червня 2021 року у справі № 420/4001/20, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

44. При цьому статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачена можливість застосування до базового розміру посадового окладу регіональних коефіцієнтів, передбачених частиною четвертою вказаної статті, які є складовою частиною окладу судді, а не доплатою.

45. Вказаний Закон не містить застереження про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке виплачується у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не включає регіональний коефіцієнт, передбачений частиною четвертою статті 135 вказаного Закону.

46. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховується посадовий оклад із застосуванням регіонального коефіцієнта.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Виходячи з підстав відкриття касаційного провадження, за результатами розгляду цієї справи, Судом сформовано наступний висновок:

- при здійсненні пенсійним органом виплати щомісячного довічного грошового утримання судді, пенсійним органом має враховуватись посадовий оклад із застосуванням регіонального коефіцієнта.

48. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, при дотриманні норм процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа