ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
справа №300/482/21
адміністративне провадження № К/9901/28478/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 300/482/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Ніколіна В.В., суддів: Гінди О.М., Пліша М.А.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Івано - Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано - Франківській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним дії відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеної виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 76% при здійсненні перерахунку та виплати такого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 по справі №300/1630/20;
- зобов`язати відповідача здійснити йому, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90%, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ГУ ПФУ в Івано - Франківській області здійснюючи на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 300/1630/20 перерахунок його довічного грошового утримання судді у відставці, протиправно зменшило його розмір з 90% до 76% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 18 березня 2021 року Івано - Франківський окружний адміністративний суд позов задовольнив.
Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Івано - Франківській області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 під час його перерахунку на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 по справі №300/1630/20 з 90% від відповідних сум винагороди судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду на 76% винагороди судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Зобов`язав ГУ ПФУ в Івано - Франківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою №33 Івано-Франківського окружного адміністративного суду в розмірі 90% винагороди судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Івано - Франківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Івано - Франківській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку щомісячного довічного утримання змінною величиною є лише розмір грошового утримання/складових суддівської винагороди, натомість відсоткове значення розміру щомісячного довічного утримання, яке обчислювалося при його призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним, тому дії відповідача, якими зменшено відсоток заробітку при визначенні розміру довічного грошового утримання позивача є протиправними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 29 червня 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області - задовольнив.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі №300/482/21 скасував та прийняв постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовив.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що щомісячне довічне грошове утримання судді у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді було передбачене Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, який з моменту проголошення Рішення КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020 в частині регулювання щомісячного грошового утримання остаточно втратив чинність.
До спірних відносин підлягає застосуванню Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), яким передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного грошового утримання.
Виходячи з того, що стаж роботи позивача, який дав йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 33 роки, тому зазначене утримання повинно виплачуватись позивачу в розмірі 76 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 03 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та залишити без змін рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що застосування відсоткового показника, передбаченого частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIII до перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці є протиправним, оскільки стосується призначення нового щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не перерахунку раніше призначеного.
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2021 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
10. 23 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти доводів ОСОБА_1 . Вважає, що перерахунок спірного довічного грошового утримання судді у відставці повинний здійснюватися у розмірі 76 відсотків від заробітної плати працюючого судді, як це передбачено приписами частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII.
Верховний Суд ухвалою від 05 липня 2022 року касаційну скаргу призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 06 липня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 звільнений з посади судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду у відставку.
З 20 вересня 2017 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
На виконання постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року у справі № 348/2384/17 (з урахуванням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018) ОСОБА_1 з 20.09.2017 проведено нарахування та виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру довічного грошового утримання із збільшенням на 20% розміру, як жителю населеного пункту, що має статус гірського.
ОСОБА_1 звернувся до органів пенсійного фонду за місцем реєстрації - Відділу з питань перерахунків пенсій №9 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та надав довідку №33 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці станом на 19 лютого 2020 року.
Рішенням від 18 травня 2020 року №164 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв`язку з відсутністю прийнятого нормативно-правового акту щодо зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №300/1630/20, яке набрало законної сили 26 листопада 2020 року, визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 18 травня 2020 року №164 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Івано-Франківського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №33, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
На виконання рішення суду у справі №300/1630/20, відповідачем був здійснений перерахунок довічного грошового утримання позивача виходячи із 76% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду №33.
Вважаючи протиправним зменшення розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 76% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
13. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
З приводу доводів про необхідність застосування при перерахунку довічного грошового утримання судді з 19 лютого 2020 року відсоткового показника грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, за нормами Закону № 2453-VI, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
В силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
14. У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
15. Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
16. Разом з цим Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.
Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.
17. Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07 листопада 2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
18. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
19. Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами.
Так, у пунктах 16, 17 вказаного рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013).
20. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Також Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
У зв`язку із вищевикладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 визнав неконституційним пункт 25 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
21. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що Конституційний Суд України визнав неконституційним весь пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, у тому числі й щодо можливості обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону № 2453-VI.
22. На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону № 1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Водночас частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Наведена норма неконституційною не визнавалась.
23. Отже, на переконання колегії суддів до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.
Таким чином, оскільки чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.
Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону № 1402- VIII.
Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону 2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом № 1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом № 2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді.
24. Відтак, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у справах, що виникли у подібних правовідносинах, зокрема: у постановах від 24.09.2021 року у справі № 620/5437/20 та від 11.10.2021 року у справі № 160/10640/20.
25. Зважаючи на те, що стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає повних 33 роки, що не заперечується сторонами у справі, розмір такого утримання позивача, повинен становити 76% (50% за 20 років + 26% за 13 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 300/482/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій