ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа №300/489/21
адміністративне провадження № К/9901/33029/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 (судді - Мікула О.І., Курилець А.Р., Ніколін В.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії при виплаті пенсії з 01.04.2019:
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії з 01.04.2019 в повному обсязі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з вересня 2005 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджено розрахунком за пенсійною справою №ХД-18340 (а.с.28).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №300/964/20, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Івано-Франківського обласного військового комісаріату скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019.
Зобов`язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат підготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 за №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2019 виплату пенсії у розмірі, який обчислено з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведених платежів.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 05.03.2019 виплату ОСОБА_1 перерахованого відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" підвищення пенсії у розмірі 100 % суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, однією сумою, з урахуванням проведених платежів.
На виконання вказаного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 видав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за №9/1/73 від 02.12.2020 (а.с.9).
Як слідує із змісту такої довідки, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за прирівняною посадою, заступник військового комісара з гуманітарних питань, яку він займав на день звільнення, в загальному розмірі становить - 23 803,75 грн.
На підставі вказаної довідки та на виконання рішення суду від 24.09.2020 у справі №300/964/20 відповідачем з 01.01.2021 проведено перерахунок пенсії позивачу, в результаті чого розмір перерахованої пенсії ОСОБА_1 склав 26 279,06 грн., який обмежено до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, що становить 17 690,00 гривень (а.с.40).
Не погоджуючись із розміром перерахованої пенсії, позивач звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 (а.с.11).
Листом №227-81/М-02/8-0900/21 від 20.01.2021 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема статті 43 Закону №2262-ХІІ та пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи", підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром (десять прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність) немає, відтак з 01.12.2020 пенсія позивачу виплачується в розмірі 17 690,00 грн. (а.с.12-13).
Не погодившись із тим, що відповідач провів перерахунок пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, застосувавши обмеження пенсії позивача з 01.01.2021 максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідно до приписів чинної статті 2 Закону "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, діяв правомірно та обґрунтовано, що не спростовано доводами позивача.
Також суд першої інстанції виходив з того, що за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 пенсія позивача не перевищувала максимального розміру, а тому, і не підлягала будь-якому обмеженню.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром при виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що пенсія позивачу призначена у 2005 році, тобто, до запровадження обмеження пенсії максимальним розміром при її призначенні, водночас, згідно з нормами Конституції України, нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, відповідач покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19.
Відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав законної сили 01.10.2011 (далі - Закон № 3668-VI).
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Одночасно, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України виходив з того, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
"… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
…..
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1 8 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI."
Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.
Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19, є безпідставними, оскільки у вказаній справі вирішувалося питання перерахунку та виплати пенсії, згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713). Натомість у справі що розглядається, предметом спору є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі № 300/489/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко