ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 300/5834/23
провадження № К/990/9028/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Стеценка С.Г., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» в особі Західної філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про скасування розрахунку та стягнення коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі судді Матуляка Я.П. від 16 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. від 22 січня 2024 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
На підставі складеного відповідачем розрахунку адміністративно-господарських санкцій, позивач сплатив суму адміністративно-господарських санкцій. Вважаючи, що ним дотримано норматив щодо кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2022 році, позивач звернувся до відповідача із листом про повернення суми сплачених адміністративно-господарських санкцій та пені. Відповідач відмовився повернути суму сплачених коштів. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розрахунку та стягнення суми сплачених ним адміністративно-господарські санкції та пені. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому такі позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду; вимоги про стягнення сплачених сум адміністративно-господарських санкцій та пені підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи може бути предметом розгляду у суді розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій; 2) у порядку якого судочинства слід розглядати вимогу про стягнення з державного органу суми коштів, що сплачені як адміністративно-господарські санкції?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ТОВ «Зірка Буковелю» в особі Західної філії ТОВ «Зірка Буковелю» звернулось до суду з позовом до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про скасування розрахунку та стягнення коштів, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб із інвалідністю Західною філією ТОВ «Зірка Буковелю» за 2022 рік у розмірі 282384,43 грн;
- стягнути суму в розмірі 286224,90 грн, з яких 282384,43 грн - адміністративно-господарські санкції та 3840,47 грн - пені, які сплачені.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року відкрито провадження в справі за позовом ТОВ «Зірка Буковелю» в особі Західної філії ТОВ «Зірка Буковелю» до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправним та скасування розрахунку, стягнення коштів.
3. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, провадження у справі за позовом ТОВ «Зірка Буковелю» в особі Західної філії ТОВ «Зірка Буковелю» до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправним та скасування розрахунку, стягнення коштів закрито.
Роз`яснено позивачу, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення сплачених сум адміністративно-господарських санкцій та пені відносяться до юрисдикції місцевих господарських судів та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
4. Закриваючи провадження у справі № 300/5834/23, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому такі позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду.
5. Роз`яснюючи позивачу, що позовні вимоги про стягнення сплачених сум адміністративно-господарських санкцій та пені, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні питання пов`язані із стягненням (поверненням) коштів з державного бюджету врегульовано положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі.
6. Боржником у зобов`язанні зі сплати (поверненні) коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин, яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, тому вимоги про стягнення коштів сплачених до бюджету повинні звертатись до відповідного органу казначейства, як уповноваженого органу у спорі з приводу повернення (стягнення) майна (коштів) з Державного бюджету. Отже, заявлена вимога про стягнення коштів лежить в площині цивільних правовідносин та у разі ігноруванням належним суб`єктом вимоги про повернення коштів, зважаючи на склад учасників справи, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ТОВ «Зірка Буковелю» звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що 04 травня 2023 року через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України позивач отримав розрахунок адміністративно-господарських санкцій в розмірі 282384,43 грн за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році від 17 квітня 2023 року, складений Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
9. Згідно платіжної інструкції від 04 травня 2023 року № 2156 Західна філія ТОВ «Зірка Буковелю» сплатила вказану суму адміністративно-господарських санкцій у сумі 282384,43 грн, а згідно платіжної інструкції від 04 травня 2023 року № 2157 - пеню в розмірі 3840,47 грн.
10. Вважаючи, що ним дотримано норматив щодо кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2022 році, а також вживались заходи по створенню робочих місць і працевлаштуванню осіб з інвалідністю, 12 липня 2023 року позивач звернувся до відповідача із листом про повернення сум надмірно сплачених адміністративно-господарських санкцій та пені, долучивши при цьому докази працевлаштування осіб з інвалідністю в 2022 році.
11. Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю листом від 17 липня 2023 року № 03-214/977 повідомило керівника Західної філії ТОВ «Зірка Буковелю» про те, що розрахунок складається на підставі даних, що надаються роботодавцем у податковому розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а отже законом не передбачено іншого механізму отримання фондом даних для нарахування сум адміністративно-господарських санкцій. Також, повідомлено позивача про право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
12. Вважаючи складений відповідачем розрахунок протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оспорювані рішення містять хибні висновки судів попередніх інстанцій, що розрахунок є документом, який підтверджує факт діяльності Фонду та є лише носієм доказової інформації, не містить обов`язкових для виконання приписів, не тягне за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов`язків, не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, його скасування не призведе до захисту прав позивача.
14. Позивач зазначає, що саме на підставі розрахунку адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який є актом індивідуальної дії, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплати вказані в розрахунку суму штрафу, та більш того з дати винесення Фондом такого розрахунку починає обчислюватись пеня за несвоєчасну оплату адміністративно-господарської санкції.
15. На переконання позивача, розрахунок є актом індивідуальної дії, який безпосередньо впливає на законні права та інтереси позивача, і породжує для позивача конкретні обов`язки.
16. Відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Зірка Буковелю» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
19. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
20. Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
21. Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
22. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України)/.
23. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
24. Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.
25. Позивач оскаржує розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
26. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
27. Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
28. Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
29. Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
30. Механізм надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік визначено Порядком надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-1, наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 10 березня 2023 року № 17 (далі - Порядок).
31. Відповідно до зазначеного Порядку розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку.
Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», інших нормативно-правових актів.
Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Інформація про дату і час надсилання розрахунків надається Пенсійним фондом України в електронному вигляді у формі квитанцій протягом трьох робочих днів з дня їх відправки.
32. Повноваження Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у цьому випадку обмежуються лише розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій у встановленому порядку.
33. З системного аналізу правових норм убачається, що такі суми адміністративно-господарських санкцій не можуть бути примусово стягнуті на підставі розрахунку відповідача та сплачуються підприємством у добровільному порядку або шляхом звернення Фонду інвалідів до суду з відповідним позовом про стягнення зазначених санкцій.
34. Оцінка поданого розрахунку може бути надана під час розгляду справи за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення з підприємства сум адміністративно-господарських санкцій у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.
35. Надісланий у травні 2023 року позивачу розрахунок, створений відповідачем на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не є індивідуальним актом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку чи дій відповідача щодо його створення/надіслання, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.
36. Обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
37. У спірних правовідносинах відповідач діяв у межах своїх повноважень, прав, свобод чи інтересів позивача не порушував, будь-якої шкоди йому не завдав.
38. За своєю правовою природою оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивачки, а тому не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
39. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 340/4174/23.
40. Стосовно вимоги про стягнення сплачених сум адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 286224,90 грн, колегія суддів зазначає наступне.
41. Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією зі сторін у зобов`язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
42. Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14 квітня 2011 року № 129 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 27 березня 2017 року № 477), Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.
43. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
44. За змістом абзацу першого частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Перелік категорій таких справ не є вичерпним.
45. Ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, можуть бути: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами спору відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства; наявність спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, як би прямо передбачала вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 922/980/18 (пункт 21).
46. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема її органи (див. постанови від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.16) і № 922/1830/19 (пункт 7.1), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 37).
47. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55). Це випливає, зокрема, з частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Тобто під час провадження у справі стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 38).
48. Отже, те, що позивач вказав відповідачем у справі певний орган державної влади - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - не означає, що у спірних правовідносинах відповідальним суб`єктом є не держава, а саме цей орган. Інакше кажучи, у кондикційних спірних правовідносинах орган держави є представником її інтересів, а не суб`єктом владних повноважень, який здійснює щодо позивача публічно-владні управлінські функції. Намагання позивача повернути з Державного бюджету України відповідну суму, заявивши вимогу про її стягнення, не пов`язане з виконанням органами державної влади, зокрема Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, публічно-владних управлінських функцій щодо позивача.
49. Спірні правовідносини з приводу повернення відповідної суми стосуються захисту майнових прав позивача як суб`єкта господарювання. З огляду на вказане Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вимога про стягнення сплачених сум адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 286224,90 грн, належить до юрисдикції господарського суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суду, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
судді С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа