ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 300/736/24
адміністративне провадження № К/990/36778/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року (головуючий суддя Кафарський В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року (головуючий суддя Затолочний В.С., судді: Гудим Л.Я., Качмар В.Я.) у справі № 300/736/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2024 році ОСОБА_1 (далі також позивачка) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також відповідач), в якому просила:
визнати протиправною відмову відповідача у застосуванні при призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058-IV) показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії, а саме за 2020-2022 роки, в розмірі 12236,71 гривень та в перерахунку і виплаті пенсії з 15.09.2023, оформлену листом від 11.01.2024 № 557-12209/Г-02/8-0900/24;
зобов`язати відповідача застосувати при призначенні пенсії позивачці за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії, а саме за 2020-2022 роки, в розмірі 12236,71 гривень, та провести перерахунок і виплату пенсії з 15.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в застосуванні при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії, а саме за 2020-2022 роки, в розмірі 12 236,71 грн та в перерахунку і виплаті пенсії з 15 вересня 2023 року, оформлену листом від 11.01.2024 за № 557-12209/Г-02/8-0900/24.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області застосувати при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії, а саме за 2020-2022 роки, в розмірі 12 236,71 грн, та провести перерахунок і виплату пенсії з 15 вересня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково.
Мотивувальну частину рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 300/736/24 змінено, виклавши її в редакції цієї постанови, а в решті оскаржуване рішення залишено без змін.
27 вересня 2024 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 26 серпня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Позивачка правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалася, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. Копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримала 25 листопада 2024 року.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 пенсійним органом 15 вересня 2023 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас при призначенні пенсії, обчислюючи розмір пенсії позивачки, протиправно застосовано показник середнього заробітку за три попередні роки (2014-2016 роки), що становить 3 764,4 гривень, проте згідно чинного законодавства застосуванню підлягала середня зарплата по Україні, що застосовується для призначення пенсії у 2023 році, в розмірі 12 236,71 гривень. Представник позивачки вважає, що такі протиправні дії відповідача порушують право ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення.
Відповідач вважає, що відсутні правові підстави щодо застосування при переведенні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2020, 2021, 2022), оскільки ОСОБА_1 вперше було призначено пенсію по віку ще в 2013 році.
На думку відповідача, оскільки заява позивачки в 2023 році, на підставі якої призначено пенсію, фактично стосувалась призначення їй того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка їй вже була призначена 22.10.2013, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
22.10.2013 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі також Закон № 1788-XII) на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 349/2144/13-а (876/8226/14) від 23.10.2014.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 задоволено касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі та скасовано постанову Рогатинського районного суду від 13.08.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області.
У зв`язку із цим, з квітня 2015 року позивачці призупинено виплату призначеної пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.
11.10.2023 ОСОБА_1 (після досягнення 60-річного віку та за наявності страховою стажу не менш як 30 років) через портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас до заяви про призначення пенсії позивачем долучено сканкопії усіх документів, які підтверджують право на призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.10.2023 ОСОБА_1 призначено з 15.09.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас при призначенні такої пенсії у 2023 році, відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачки, застосовано показник середнього заробітку за 3 попередні роки (2014-2016 роки), що становить 3 764,40 гривень.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині безпідставного застосування при призначенні та обчисленні розміру пенсії показника середнього заробітку за 2014-2016 роки протиправними, 15.12.2023 ОСОБА_1 через портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою з проханням провести перерахунок її пенсії, та застосувати із 15.09.2023 при обчисленні розміру пенсії середню зарплату по Україні, що застосовується для призначення пенсії у 2023 році в розмірі 12 236,71 гривень.
Листом від 11.01.2024 за № 557-12209/Г-02/8-0900/24 відповідач повідомив позивача про відмову у застосуванні при призначенні пенсії за віком вперше показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки, у розмірі 12 236,71 гривень та відповідно у перерахунку і виплаті пенсії.
Позивачка, вважаючи протиправним рішення, звернулася через свого представника до суду з цим позовом.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом № 1788-ХІІ, на пенсію за Законом № 1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058-IV.
На думку суду першої інстанції, призначаючи позивачу пенсію вперше з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, відповідач помилково ототожнює поняття «переведення на інший вид пенсії» та «призначення пенсії».
Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що у 2013 році позивачка не набула права на пенсію, що підтверджується судовим рішення касаційної інстанції, а відтак, звертаючись за призначенням пенсії у 2023 року позивачка реалізувала своє право на соціальне забезпечення вперше і не лише відповідно до Закону № 1058-IV, а загалом.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що відсутні правові підстави щодо застосування при переведенні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2020, 2021, 2022), оскільки ОСОБА_1 вперше було призначено пенсію по віку ще в 2013 році.
Скаржник вважає, що оскільки заява позивача в 2023 році, на підставі якої призначено пенсію, фактично стосувалась призначення їй того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка їй вже була призначена 22.10.2013, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Також стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 335/8983/17, від 13.11.2018 у справі № 185/860/17, від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, від 10.04.2019 у справі № 336/850/17, від 10.04.2019 у справі № 185/597/17.
Водночас покликається на призначення до розгляду судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду справи № 300/5450/23.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 1 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону № 1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2013 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 у справі № 349/2144/13-а (2а/349/4/14) задоволено касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі та скасовано постанову Рогатинського районного суду від 13.08.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов`язання призначити і виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 22 жовтня 2013 року.
У зв`язку із цим, з квітня 2015 року позивачці призупинено виплату призначеної пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.
Отже, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 у справі № 349/2144/13-а (2а/349/4/14) позивачка не набула права на пенсію за Законом № 1788-XII.
Судом апеляційної інстанції слушно зауважено, що покликання відповідача на те, що пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачці відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII 22.10.2013, є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачці пенсії за віком повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV є необґрунтованим, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 скасовано рішення судів попередніх інстанцій, на підставі яких позивачці була призначена пенсія, після чого відповідачем виплата пенсії позивачці була припинена.
Колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що у спірних правовідносинах має місце призначення пенсії позивачці вперше, відтак покликання відповідача на частину третю статті 45 Закону № 1058-IV в частині необхідності застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, є безпідставним.
За такого правого регулювання та встановлених обставин, звертаючись до відповідача із заявою від 11.10.2023 про призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати (доходу) в Україні за три останні календарні роки, що передують року звернення позивача із заявою про призначення пенсії, ОСОБА_1 вперше використала своє право на призначення пенсії, а відтак, відповідач, призначивши пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, протиправно не застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Колегія суддів критично оцінює покликання скаржника на постанови Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 335/8983/17, від 13.11.2018 у справі № 185/860/17, від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, від 10.04.2019 у справі № 336/850/17, від 10.04.2019 у справі № 185/597/17, від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи з огляду на те, що спірні правовідносини стосуються повторного призначення вже призначеної пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, а не первинного призначення пенсії.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року з урахуванням мотивувальної частини в редакції постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року слід залишити без змін.
Зважаючи на результат касаційного перегляду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року в редакції постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі № 300/736/24 залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду С.М. Чиркін
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук