ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 302/1321/21
адміністративне провадження № К/990/20497/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Єресько Л.О., Соколов В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №302/1321/21
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2
про накладення адміністративного стягнення,
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (головуючий суддя Сеник Р.П., судді: Онишкевич Т.В., Судова-Хомюк Н.М.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправною і скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2. від 4 жовтня 2021 року №76 про накладення штрафу в сумі: 5100 грн на ОСОБА_1 за ознаками частини другої статті 210-1 КУпАП з вимогою закрити провадження в справі за відсутністю події та складу зазначеного правопорушення.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 3 грудня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною і скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2. від 4 жовтня 2021 року №76 про накладення адміністративного стягнення за частиною другою статті 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі: 5100 грн на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканку АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 надіслано на новий розгляд в ІНФОРМАЦІЯ_2 до компетентної посадової особи;
- стягнуто із ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, АДРЕСА_2) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі: 454 грн і витрати на правничу допомогу в сумі: 2000 грн , всього стягнуто: 2454 грн;
- повернуто з державного бюджету ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплачену суму судового збору за подання позову в сумі: 454 грн.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 3 грудня 2021 року у справі №302/1321/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху у зв`язку з несплатою скаржником судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року указану апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме: у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
17 травня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2022 року повторно подану апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 3 грудня 2021 року у справі №302/1321/21 на підставі пункту 4 частини першої статі 299 КАС України.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, й ухвалити нове, яким поновити процесуальний строк, встановлений законом для подання апеляційної скарги, як такий, що пропущений з поважних причин та відкрити апеляційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якій просила Суд відмовити у її задоволенні, а ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
В свою чергу, скаржник направив до Суду заперечення на відзив позивача, в яких додатково обґрунтував свою правову позицію щодо поважності причин пропуску процесуального строку.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Водночас за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Ця справа є справою щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалив своє рішення 3 грудня 2021 року.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, скаржник отримав копію рішення суду першої інстанції у цій справі 13 грудня 2021 року (а.с. 32).
Відповідно до поштового штампа на конверті, скаржник направив апеляційну скаргу на указане рішення місцевого суду до суду апеляційної інстанції 20 грудня 2022 року (а.с. 45-46).
З мотивів того, що скаржник не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року указану апеляційну скаргу було залишено без руху і надано скаржнику строк на усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Копію цієї ухвали скаржник отримав 21 лютого 2022 року.
Як вбачається з відмітки вхідного штампа Восьмого апеляційного адміністративного суду 29 березня 2022 року до нього надійшов супровідний лист ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, яким долучено докази сплати судового збору, а саме: платіжне доручення від 15 грудня 2021 року №2281 (а.с. 54, 56).
Проте, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 було повернуто, з підстав неусунення апелянтом недоліків у строк, визначений судом.
Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року про повернення апеляційної скарги скаржником не була оскаржена.
17 травня 2022 року скаржник повторно подав апеляційну скаргу на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 3 грудня 2021 року (далі також - «Скарга №2»).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі.
Згідно поштового штампа на конверті скаржник подав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду 20 червня 2022 року (а.с. 88).
У поданій заяві скаржник обґрунтовував, що військова агресія Російської Федерації проти України 28 лютого 2022 року Торгово-промисловою палатою України на своєму сайті визнана форс-мажорними обставинами.
З підстав введення в Україні 24 лютого 2022 року воєнного стану у ІНФОРМАЦІЯ_2 не було можливості вчасно направити до апеляційного суду платіжне доручення про сплату судового збору за первинною апеляційною скаргою. Проте, скаржник зауважує, що судовий збір було сплачено ще 15 грудня 2021 року, тобто ще до постановлення ухвали про залишення первинної апеляційної скарги без руху.
30 червня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного оскарження, з огляду на пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Одночасно, 25 липня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано третю апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі (далі також - «Скарга №3»).
З підстав того, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року вже було відмовлено у відкритті апеляційного провадження скаржнику, ухвалою апеляційного суду від 15 серпня 2022 року також відмовлено у відкритті апеляційного провадження з огляду на положення пункту 3 частини першої статті 299 КАС України.
Тож, касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_2 у цій справі подана на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року за скаргою №2.
З огляду на наведені фактичні обставини, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Перш за все слід відзначити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.
Суд зазначає, що при поданні апеляційної скарги та в подальшому на виконання ухвали суду про залишення скарги без руху скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи клопотання тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, скаржник був безпосередньо задіяний в процес організації мобілізаційних дій, адже пунктом 2 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 визначено військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. З огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває у складі Збройних Сил України, він був переведений на штати воєнного часу та виконував (і продовжує це робити) функції із забезпечення обороноздатності держави Україна.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, а в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не навів мотивів, з яких введення в державі воєнного стану, крізь призму виконуваних функцій скаржником за такої обставини, є неповажною підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження рішення суду конкретно у цьому випадку.
Поруч з чим, Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи те, що скаржник в силу свого статусу виконує функції безпосередньо пов`язані із обороноздатністю держави Україна, а також те, що останній день перебігу процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги припав на період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, Верховний Суд вважає, що ці обставини унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.
Так, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Пропуск строку на апеляційне оскарження у цій справі є незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata (остаточне рішення).
За таких фактичних обставин справи, на думку Верховного Суду, у цьому випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.
Неврахування у сукупності вже згаданої обставини введення в державі воєнного стану, виконуваних скаржником функцій, що випливають з його статусу, а також періоду часу, що минув з моменту повернення скаржникові першої його апеляційної скарги, призвело до передчасного висновку суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення до суду та, як наслідок, відмові у відкритті апеляційного провадження і ненадання доступу до суду для оскарження судового рішення в апеляційному порядку.
Отже, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.
З врахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
У своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції, поновити йому пропущений процесуальний строк та відкрити апеляційне провадження у цій справі, однак Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції не має повноважень на поновлення пропущеного процесуального строку у апеляційному провадження та на відкриття апеляційного провадження за скаргою на рішення місцевого адміністративного суду. Наслідком скасування ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи зазначене, касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 належить задовольнити частково, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити частково.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року в справі №302/1321/21 скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………………
……………………………………
……………………………………
Н.М. Мартинюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду