Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 303/2983/19
провадження № 61-4745св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Фазикош Г. В., Куштана Б. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк», банк), ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою та вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позов мотивований тим, що 11 травня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11003005001, згідно якого АТ «УкрСиббанк» надав останній кредит в сумі 65 000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення до 11 травня 2013 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором № 11003005001між банком та ОСОБА_1 11 травня 2006 року укладений договір іпотеки № 11003005001, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В. Л. за реєстром № 2677, відповідно до якого в іпотеку банку передано нерухоме майно - домоволодіння, загальною площею 199,52 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 1.3.2 договору іпотеки зобов`язання по поверненню отриманого кредиту за кредитним договором встановлено до 11 травня 2013 року, якщо інший термін не буде встановлено додатково згідно умов Кредитного договору.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором АТ «УкрСиббанк» звернулося до суду. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11003005001 від 11 травня 2006 року у розмірі 436 606,70 грн та судові витрати. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
08 грудня 2014 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду замінено сторону виконавчого провадження, а саме, первісного кредитора АТ «УкрСиббанк» на нового кредитора ТОВ «Кей Колект».
25 грудня 2015 року ТОВ «Кей Колект» прийняло рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом реєстрації за ТОВ «Кей Колект» права власності на вказаний житловий будинок в рахунок погашення заборгованості. Реєстрація права власності за ТОВ «Кей Колект» на переданий в іпотеку житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 23 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коблєвою А. М.
ТОВ «Кей Колект» у зв`язку із задоволенням вимог за рахунок предмету іпотеки шляхом набуття на нього права власності, здійснило анулювання заборгованості за кредитним договором у сумі 43 617,87 доларів США, про що повідомлено ОСОБА_2 повідомленням від 05 лютого 2016 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07 листопада 2017 року, яке змінено постановою апеляційного суду від 17 липня 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-колект» на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за індексним номером 27408335 від 23 грудня 2015 року; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на вищевказаний житловий будинок. Оскільки строк дії договору закінчився 11 травня 2013 року відповідно до пункту 1.3.2 договору, щодо примусового виконання рішення суду АТ «Укрсоцбанк» не зверталося, а Новий кредитор ТОВ «Кей-Колект», набувши неправомірно право власності на предмет іпотеки, здійснив анулювання - прощення суми заборгованості за кредитним договором.
ОСОБА_1 просила:
визнати припиненою іпотеку згідно договору № 11003005001, посвідченого 11 травня 2006 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В. Л. за реєстром № 2677, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей-Колект»,
виключити записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень записів про обтяження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , внесених на підставі договору іпотеки № 11003005001, посвідченого 11 травня 2006 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В. Л. за реєстром № 2677.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду в складі судді Гутій О. В., від 31 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що враховуючи, що рішення анулювання (прощення) боргу ОСОБА_2 за кредитним договором прийнято у зв`язку з реєстрацією за кредитором ТОВ «Кей-колект» права власності на предмет іпотеки, яка була в подальшому визнана за рішенням суду протиправною та скасована, суд першої інстанції зробив висновок, що відсутні підстави вважати, що зобов`язання за кредитним договором припинено у зв`язку з прощенням боргу. Оскільки основне зобов`язання позичальником не виконане, підстави для припинення іпотеки відсутні. Законодавством визначаються різні поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов`язання». Строк укладеного між сторонами кредитного договору визначено до 11 травня 2013 року. Строк дії договору іпотеки визначений пунктом 3.2 цього договору - до повного виконання зобов`язань за кредитним договором (пункт 1.3 договору). Таким чином, вимогою про дострокове повернення кредитних коштів від 22 травня 2009 року банком змінено строк виконання зобов`язання, а не строк дії договору, що не є тотожними поняттями. Оскільки вимога про виключення запису з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень записів про обтяження житлового будинку винесених на підставі договору іпотеки № 11003005001 є похідною, то відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненою іпотеку згідно договору № 11003005001, посвідченого 11 травня 2006 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В. Л. за реєстром № 2677, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей Колект».
Виключено записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень записів про обтяження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , внесених на підставі договору іпотеки № 11003005001, посвідченого 11 травня 2006 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В. Л. за реєстром № 2677.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зважаючи на загальну позовну давність згідно статей 252-257 ЦК України в 3 роки, закінченням строку дії договору про надання споживчого кредиту 11 травня 2013 року, втрата ТОВ «Кей-Колект» права вимоги по кредитному договору, зобов`язання за договором є припиненими. Договір іпотеки, який має похідний характер від основного зобов`язання, припинив свою дію у зв`язку з припинення основного зобов`язання та закінченням строку дії іпотечного договору.
Апеляційний суд зазначив, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07 листопада 2017 року, яке було змінено постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 липня 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєва А. М. про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Кей-колект`на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому повідомлення про анулювання боргу № И_4965-731821 від 05 лютого 2016 року прийнятого ТОВ «Кей-Колект» 31 грудня 2015 року та не було відкликано чи анульовано останнім. ТОВ «Кей-Колект» не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність будь-якої заборгованості за договором на час розгляду справи. Позовна вимога про виключення з державного реєстру запису про обтяження нерухомого майна, внесеного на підставі договору іпотеки, має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на це майно іншою особою (банк, кредитор, іпотекодержатель тощо). Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої (якою) оспорюється та/або щодо якої здійснено аналогічний запис у відповідному реєстрі. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Аргументи учасників справи
У березні 2021 року ТОВ «Кей-Колект» подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, залишити в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у даній справі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права про визнання іпотеки припиненою після скасування рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем, на підставі наявності у боржника повідомлення про анулювання боргу, в якому прописані підстави такого анулювання. Судом апеляційної інстанції порушений принцип змагальності сторін. Доводи суду апеляційної інстанції про те, що договір про надання споживчого кредиту № 11035632000, а також договір поруки № 39618 є припиненими внаслідок спливу позовної давності суперечать діючому законодавству, умовам договорів і формальній логіці. Станом на дату направлення касаційної скарги зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 11003005001 не виконані, відповідно до пункту 9.5 договору про надання споживчого кредиту № 11003005001 - договір є таким, що продовжує свою дію, оскільки діє до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів та/або пені у разі її нарахування. Судом апеляційної інстанції помилково зазначено, що наявність невиконаного рішення про стягнення заборгованості і втрата кредитором права на примусове виконання рішення органами ДВС є підставою для визнання іпотечного договору недійсним, а сплив позовної давності само по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Таким чином, навіть якщо ТОВ «Кей-Колект» і «втратило» право на примусове виконання рішення суду - зобов`язання не припиняється. Невиконання судового рішення про стягнення з боржника не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки, та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.
Зазначає, що рішення анулювання (прощення) боргу за кредитним договором було прийнято у зв`язку з реєстрацією за кредитором ТОВ «Кей-Колект» права власності на предмет іпотеки, яка була в подальшому визнана за рішенням суду протиправною та скасована, то відсутні підстави вважати, що зобов`язання за кредитним договором було припинено у зв`язку з прощенням боргу. Зі скасуванням рішення про державну реєстрацію набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки втратило дію (анульовано) і повідомлення ТОВ «Кей-Колект» про анулювання (прощення) боргу, а сторони повернуто в первісний стан. В даний момент зобов`язання боржником не виконано, заборгованість по рішенню суду також не погашена, а тому, на даний час відсутні правові підстави для визнання іпотечного договору припиненим і зняття обтяження з нерухомого майна.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» залишити без задоволення, а постановуЗакарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що ТОВ «Кей-Колект» не спростовує висновків суду апеляційної інстанції, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суд апеляційної інстанції надав правову оцінку. Постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, прийнятою у відповідності до норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права. Враховуючи втрату ТОВ «Кей-Колект» права вимоги до позичальника та майнового поручителя (направлення вимоги, ухвалення рішення суду 13 грудня 2011 року, його невиконання в примусовому порядку, скасування реєстрації права власності в порядку іпотечного застереження, анулюванням боргу та закінченням строку дії іпотечного договору), в силу пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», право застави (зокрема, іпотека) припинилося у зв`язку з припиненням зобов`язання, забезпеченого заставою (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року № 522/407/15).
Вказує, що ТОВ «Кей-Колект» не підтвердило наявності буду-якої заборгованості за кредитним договором на час розгляду справи. В підтвердження факту анулювання боргу та направлення повідомлення до органів державної податкової служби, слугує відкриття Закарпатським окружним адміністративним судом позовного провадження № 260/3562/20 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 237 204,92 грн. Підставою відкриття провадження є стягнення суми податкового боргу з ОСОБА_2 у зв`язку з отриманим у 2015 році доходу, як додаткового благу від ТОВ «Кей-Колект» та несвоєчасністю сплати. Станом на день подачі відзиву рішення у даній справі не винесено, а черговий розгляд призначено на 23 вересня 2021 року. Таким чином, посилання ТОВ «Кей-Колект» на ту обставину, що скасування державної реєстрації права власності за рішенням суду, похідне від нього повідомлення про анулювання боргу необхідно вважати недійсним, тобто таким, що втратило свою дію, а сторони повернуто в первісний стан - не відповідає фактичним обставинам справи. Суд касаційної інстанції безпідставно поновив ТОВ «Кей-Колект» строк на касаційне оскарження.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року, 01 липня 2021 року ТОВ «Кей-Колект» продовжено строк на усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року поновлено ТОВ «Кейт-Колект» строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ТОВ «Кейт-Колект» про зупинення дії постанови Закарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року відмовлено.
У листопаді 2021 року матеріали цивільної справи № 303/2983/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 16 серпня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 11 травня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11003005001, згідно якого АТ «УкрСиббанк» надало ОСОБА_2 кредит в сумі 65 000 дол. США.
У пункті 9.5 договору № 11003005001 від 11 травня 2006 року зазначено, що строк дії даного договору встановлюється з дня укладення цього Договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та/або пені у разі її нарахування.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 11 травня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 11003005001, згідно якого ОСОБА_1 в іпотеку АТ «УкрСиббанк» передала житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 3.2 іпотечного договору право іпотеки припиняється: у випадку переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки; у випадку примусового продажу предмета іпотеки; у випадку повного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором зазначених в пункті 1.3 даного договору.
У зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за кредитним договором, рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року позов АТ «Укрсиббанк» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11003005001 від 11 травня 2006 року в розмірі 436 606,70 грн та судові витрати.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з первісного кредитора АТ «УкрСиббанк» на нового кредитора ТОВ «Кей-Колект».
Згідно листа Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області від 28 березня 2019 року за № Б-1601/6320/1412-27 виконавчі листи, де боржниками виступають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а стягувачем є АТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей-Колект», у відділі ДВС станом на 28 березня 2019 року відсутні.
Згідно перевірки в Автоматизованій системі виконавчого провадження виконавчий лист № 2-2662/11 від 13 грудня 2011 року до Мукачівського МВ ДВС не надходив.
23 грудня 2015 року ТОВ «Кей-Колект» прийняло рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом реєстрації за ТОВ «Кей-Колект» права власності на вказаний житловий будинок в рахунок погашення заборгованості. Реєстрація права власності за ТОВ «Кей-Колект» на переданий в іпотеку житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коблева А. М. 23 грудня 2015 року, номер запису про право власності 12697464.
Відповідно до повідомлення від 05 лютого 2016 року № 4965-731821 ТОВ «Кей-Колект» здійснило анулювання заборгованості за договором № 11003005001 у сумі - 43 617,87 дол. США, про що повідомлено позичальника ОСОБА_2 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 303/1936/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ТОВ «Кей-колект» щодо реєстрації за ТОВ «Кей-колект» права власності на переданий в іпотеку ОСОБА_1 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки №11003005001, посвідченого 11 травня 2006 року Герцускі-Торжаш В. Л. приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу, в реєстрі за №2677. Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коблєвої А. М., про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за індексним номером 27408335 від 23 грудня 2015 року. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за номером 12697464 від 23 грудня 2015 року.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 липня 2018 року у справі № 303/1936/16-ц апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 07 листопада 2017 року в частині визнання протиправними дії ТОВ «Кей-Колект» щодо реєстрації за ТОВ «Кей-Колект» права власності на переданий в іпотеку ОСОБА_1 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки № 11003005001, посвідченого 11 травня 2006 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В. Л., в реєстрі за № 2677 скасувати, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги ОСОБА_1 відмовлено, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд встановив, що повідомлення про анулювання боргу № И_4965-731821 від 05 лютого 2016 року прийнятого ТОВ «Кей-Колект» 31 грудня 2015 року та не було відкликано чи анульовано останнім. ТОВ «Кей-Колект» не надало суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність будь-якої заборгованості за договором про надання споживчого кредиту на час розгляду справи.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект»
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).
У частині четвертій статті 6 ЦК України зазначено, що положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частина перша, друга та третя статті 202 ЦК України).
Правочин є найбільш розповсюдженим юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов`язки в учасників цивільних правовідносин.
До односторонніх правочинів, зокрема, відноситься: видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, прийняття спадщини, згода іншого співвласника на розпорядження спільним майном, одностороння відмова від договору, вчинення передавального напису (індосаменту), прощення боргу. При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони. Між цим така сторона може бути представлена декількома особами, прикладом чого може виступати видання довіреності двома та більше особами, спільний заповіт подружжя та ін. Аналіз розуміння як правочину, так і одностороннього правочину свідчить, що односторонні правочини: є вольовими діями суб`єкта; вчиняються суб`єктами для здійснення своїх цивільних прав і виконання обов`язків; спрямовані на настання правових наслідків (набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків).
Особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин (частини перша та третя статті 214 ЦК України).
Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності (частина перша статті 267 ЦК України).
Зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що:
для приватного права апріорі притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема, в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин (зокрема, щодо відмови від одностороннього правочину);
вимоги до чинності та дійсності правочину можуть співпадати, але можуть і відрізнятися. Зокрема, чинність охоплює собою вимоги, які дозволяють стверджувати про вчинення правочину (істотні умови, необхідні для укладення договору, втілення домовленості сторін у належну форму);
під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу;
у разі якщо прощення боргу втілюється в односторонньому правочинові, то такий односторонній правочин є по своїй суті розпорядчим, оскільки спрямований на розпорядження правами, та абстрактним, якому не властивий правовий зв`язок між підставами його вчинення і його дійсністю або чинністю;
сплив позовної давності до вимог кредитора про стягнення боргу чи сплив строку договору не є підставою припинення зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України)
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року по справі № 754/5554/16-ц (провадження № 61-5251св21) зазначено, що:
«залежно від впливу підстави правочину на його дійсність, правочини поділяються на каузальні та абстрактні. Каузальними є правочини, для дійсності яких необхідна наявність певної підстави. Каузальними є більшість правочинів, урегульованих цивільним законодавством, зокрема купівлі-продажу, дарування, найму, комісії та ін. У випадку відсутності або незаконності підстави можливо визнання відповідного правочину недійсним.
Абстрактними є правочини, дійсність яких не залежить від їх підстави. До абстрактних правочинів відноситься, зокрема, видача векселя, гарантії, вчинення передавального напису (індосаменту). Абстрактні правочини є досить «привабливими» для цивільного обороту, внаслідок незалежності дійсності правочинів від їх підстав. Цим правочинам не властивий правовий зв`язок поміж підставами їх вчинення та їх дійсністю, хоча не можливо стверджувати й про відсутність такого зв`язку взагалі. Втім він не має такого значення, як в каузальних правочинах. Фактично підстава абстрактного правочину залишається «прихованою» для того, щоб її вади не ускладнювали виконання такого правочину, оскільки це може вплинути на стабільність цивільного обороту через порушення тих функцій, які виконують в ньому абстрактні правочини».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 205/7827/20 (провадження № 61-5704св21) зазначено, що «ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2021 року в справі № 638/12564/17 (провадження № 61-13821св20) вказано, що «аналіз статті 17 Закону України «Про іпотеку» у взаємозв`язку зі статтями 256 266 267 509 598 ЦК України дає підстави для висновку, що сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за договором позики і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов`язання за договором позики і, отже, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку».
Обміркувавши аргументи учасників справи та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що:
апеляційний суд при задоволенні позову вважав, що сплив позовної давності до вимог кредитора про стягнення боргу та сплив строку договору є підставою для припинення зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту. ТОВ «Кей-Колект» здійснило анулювання заборгованості за кредитним договором про що повідомлено позичальника повідомленням від 05 лютого 2016 року № 4965-731821; повідомлення про анулювання боргу № И_4965-731821 від 05 лютого 2016 року прийнятого ТОВ «Кей-Колект» 31 грудня 2015 року не було відкликано чи анульовано останнім. ТОВ «Кей-Колект» не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність будь-якої заборгованості за договором на час розгляду справи;
апеляційний суд не врахував, що сплив позовної давності до вимог кредитора про стягнення боргу чи сплив строку договору не є підставою для припинення зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту;
прощення боргу втілене в односторонньому правочині ТОВ «Кей-Колект». Колегія суддів підкреслює, що кредитор, з урахуванням принципу свободи правочину, не вчиняв такий односторонній правочин як відмова від прощення боргу;
апеляційний суд, встановивши, що відсутня будь-яка заборгованість за договором, зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог, хоча й помилково з декількох підстав. Тому постанову апеляційного суду в цій частині належить змінити в мотивувальній частині.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що оскільки рішення анулювання (прощення) боргу за кредитним договором було прийнято у зв`язку з реєстрацією за кредитором ТОВ «Кей-Колект» права власності на предмет іпотеки, яка була в подальшому визнана за рішенням суду протиправною та скасована, а тому відсутні підстави вважати, що зобов`язання було припинено у зв`язку з прощенням боргу, адже ці обставини не впливають на чинність абстрактного одностороннього правочину ТОВ «Кей-Колект» з прощення боргу.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 .
У справі за позовом іпотекодавця про припинення іпотеки та вилучення записів належним відповідачем є іпотекодержатель.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що цей спір виник між ОСОБА_1 та ТОВ «Кей-Колект», оскільки належним відповідачем за позовом іпотекодавця про припинення іпотеки та вилучення записів є іпотекодержатель. Тому АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 не є належними відповідачами та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 необхідно було відмовити саме з цих підстав. У зв`язку з наведеним, постанову апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 скасувати, та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2021 року в справі № 638/12564/17 (провадження № 61-13821св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року по справі № 754/5554/16-ц (провадження № 61-5251св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 205/7827/20 (провадження № 61-5704св21) колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект» частково прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 скасувати, а рішення суду першої інстанції в цій частині змінити його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект» змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 413, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання іпотеки припиненою та виключення записів змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою та виключення записів скасувати.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою та виключення записів змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Закарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в скасованій частині втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук