ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 303/6910/22

провадження № 61-10223св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 03 березня 2023 року у складі судді Полянчука Б. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Джуги С. Д., Куштана Б. П.

у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мукачівська державна нотаріальна контора

(далі - третя особа), про визнання права власності на нерухоме майно

в порядку спадкування за законом,

ухвалив постанову про таке:

I. Вступ

1. У жовтні 2022 рокупозивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

2. Відповідач позовних вимог не визнала.

3. Суд першої інстанції позов задовольнив, і його позицію по суті спору фактично підтримала апеляційна інстанція.

4. Відповідач оскаржила рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навела

у касаційній скарзі.

5. Ключовими питаннями у спірних правовідносинах є:

1). Чи має право позивач на визнання права власності на нерухоме майно

в порядку спадкування за законом після померлого батька?

2). Чи є ОСОБА_1 належним відповідачем у справі?

6. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених

статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК),

у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

ІІ. Короткий зміст позовних вимог

7. Позов обґрунтований так:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 та був власником цієї квартири;

- на день його смерті у вказаній квартирі проживала мати померлого - відповідач;

- за життя батько заповіт на належне йому майно не складав;

- позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день звернення із якою Мукачівською державною нотаріальною конторою вже було заведено спадкову справу 251/2020 (номер

у Спадковому реєстрі 66812435);

- після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини 19 травня 2021 року вона подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину;

- державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори

Ергарт-Козар В. В. 19 травня 2021 року видала постанову про відмову

у вчиненні нотаріальної дії за № 240/02-31, згідно з якою видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частини у праві власності на спірну квартиру ОСОБА_2 неможливо, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане майно та подачею заяви від 18 травня 2021 року за вх. №587/02-14 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

8. Враховуючи викладене, позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частини у праві власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після померлого батька.

ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 03 березня 2023 року позов задоволено. Визнано за позивачем право власності на 1/2 частини спірної квартири у порядку спадкування за законом після смерті її батька.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела право на спадкування за законом після померлого батька, у зв`язку

з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій позивач не має можливості оформити спадщину в нотаріальній конторі. З урахуванням прийняття спадщини суд визнав за позивачем право власності на 1/2 частини спірної квартири.

ІV. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

11. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року,

з урахуванням ухвали цього ж суду від 20 лютого 2024 року про виправлення описки, апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня

2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 09 лютого 2023 року про залишення без руху заяви про забезпечення зустрічного позову залишено без змін.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що районним судом ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права,

а саме, розглянуто справу за відсутності відповідача та її представника 03 березня 2023 року, яких не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що

відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

13. Задовольнивши позов, апеляційний суд виходив з того, що позивач як спадкоємець першої черги прийняла спадщину у встановлений законом строк, звернувшись до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отже, наданими суду доказами підтвердила право на спадкування за законом після померлого батька.

IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. У касаційній скарзі відповідач просить оскаржувані судові рішення скасувати, закрити провадження у справі.

15. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:

- апеляційний суд дослідив доводи апеляційної скарги не у повному обсязі;

- також апеляційний суд проігнорував клопотання відповідача щодо порушення судом першої інстанції вимог статті 48 ЦПК щодо неналежного відповідача у справі;

- судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що полягали в порушенні строків вручення процесуальних документів, судових викликів, повідомлення про судові засідання, обмежено право відповідача на подання заперечень на позовну заяву;

- апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у його задоволенні), від 08 лютого 2023 року у справі № 522/3031/16-ц,

від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

16. 11 липня 2024 року відповідачзвернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.

17. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження,відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання постанови апеляційного суду.

18. 31 грудня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

19. Позивач не скористалася своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

VI. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

20. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_3 на праві власності належала квартира на АДРЕСА_1 .

21. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22. Позивач є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами.

23. 02 грудня 2020 року позивач звернулась до Мукачівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька,

а 19 травня 2021 року подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

24. Відповідно до копії постанови державного нотаріуса Мукачівської державної нотаріальної контори Ергарт-Козар В. В. від 19 травня 2021 року, крім позивача спадкоємцем першої черги за законом є мати померлого ОСОБА_3 -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка звернулась до нотаріуса

і прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини

у встановлений законом шестимісячний строк.

25. Постановою державного нотаріуса Мукачівської державної нотаріальної контори Ергарт-Козар В. В. від 19 травня 2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частини у праві власності на спірну квартиру у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на неї та зверненням із заявою від 18 травня 2021 року за вх. № 587/02-14 ОСОБА_1 .

VII. Позиція Верховного Суду

26. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6) та даючи відповідь на ключові питання

(див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке.

27. Цей спір виник з підстав визнання за позивачем права власності

на 1/2 частини спірної квартири в порядку спадкування за законом

(див. пункти 7-8).

28. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

29. Згідно зі статтею 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

30. Відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

31. Відповідно до статті 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

32. Згідно зі статтею 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

33. Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини

і не припинилися внаслідок його смерті.

34. Згідно зі статтею 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені

у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

35. Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

36. Згідно зі статтею 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

37. Верховний Суд наголошує на тому, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, який має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ

у нотаріальному порядку, і спадкове майно не змінило володільця на іншого спадкоємця (спадкоємців), у випадку з нерухомим спадковим майном - не зареєстроване за спадкоємцем (спадкоємцями) померлого на праві власності.

38. У цій справі суди встановили, що позивач є дочкою померлого ОСОБА_3 , якому на праві власності належала спірна квартира. На спадщину, яка залишилася після його смерті претендують два спадкоємці першої черги: позивач та відповідач, які прийняли спадщину, оскільки у встановлений законом строк подали заяви нотаріусу про прийняття спадщини (див. пункти 20-24).

39. Разом з тим, позивачу постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частини у праві власності на спірну квартиру у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на неї.

40. Ураховуючи викладене, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих позивачем, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, щопозивач як спадкоємець першої черги прийняла спадщину

у встановлений законом строк, звернувшись до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отже, наданими суду доказами підтвердила право на спадкування за законом 1/2 частини спірної квартири після померлого батька.

41. Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі є необґрунтованими, а зводяться лише до її посилання на описку у її прізвищі, що не має стосунку до порушення вимог статті 48 ЦПК при кваліфікації належності відповідачів. Відповідач не була позбавлена можливості заявити клопотання про виправлення описки.

42. Також Верховний Суд враховує, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див. постанову Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18 (провадження № 61-403св19).

43. Крім того, Верховний Суд, перевіряючи доводи касаційної скарги

стосовно дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, зауважує, що аналогічні доводи були предметом перегляду апеляційним судом, який, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дав обґрунтовану відповідь на аргументи відповідача.

44. З цих підстав підлягають відхиленню доводи касаційної скарги щодо недослідження апеляційним судом доводів апеляційної скарги у повному обсязі.

45. Враховуючи характер спірних правовідносин та застосовані апеляційним судом норми права, наведена в касаційній скарзі практика Верховного Суду

(див. пункт 15) не свідчить про застосування норм права у цій справі без урахування висновків, що містяться у зазначених відповідачем постановах.

46. Інші доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, також не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та висновків, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови апеляційного суду, і зводяться до необхідності переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

VІІI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права.

48. Незгода відповідача із судовим рішенням, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК).

49. Апеляційний суд належним чином з дотриманням норм статті 89 ЦПК щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК щодо законності та обґрунтованості рішення суду повно і всебічно встановив обставини справи та правильно вирішив спір.

50. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що немає підстав для скасування постанови апеляційного суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, що відповідатиме частині третій статті 401 та статті 410 ЦПК.

51. Оскільки судове рішення підлягає залишенню без змін, судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400 401 402 409 410 415 416 419 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

2. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков