ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 308/14962/23

провадження № 61-16135св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Територіальне управління Державної судової адміністрації, Державна казначейська служба України, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2024 року в складі судді Куцкіра Ю. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року в складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Кожух О. А., Джуги С. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації, Державної Казначейської служби України, Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

На обґрунтування позову посилався на те, що 19 липня 2021 року він отримав постанову державного виконавця про відкриття провадження з виконання судового наказу № 308/14235/20, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 08 лютого 2021 року про стягнення з нього на користь Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Столєтова 4» заборгованості по внескам та платежам за виконані роботи в розмірі 4 880,00 грн та судового збору в розмірі 210,20 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2021 року судовий наказ було скасовано.

Для скасування цього незаконного судового наказу, який вже знаходився на примусовому виконанні, він вимушений був прикласти додаткові зусилля, отримав додатковий стрес, його стан здоров`я значно погіршився. Внаслідок незаконних дій суду йому завдано моральної шкоди, розмір якої він оцінив у 100 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, провадження у справі в частині позовних вимог до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області закрито.

Закриваючи провадження у справі в частині цих вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такі вимоги не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року й передати справу для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції закрив провадження у справі відносно одного з відповідачів з формальної та незаконної підстави, чим обмежив йому доступ до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року відкриті касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

30 грудня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (частини перша та третя статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частин першої, одинадцятої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Законом встановлено імунітет суду і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, за своєю суттю, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію незалежно та неупереджено.

Закони України не передбачають розгляду в суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення.

Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони, відповідно, були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 454/3208/16-ц.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому вимоги вказаного припису розповсюджується як на позови, які не можна розглядати за правилами визначеного судочинства (певної юрисдикції), так і на позови, які суди взагалі не можуть розглядати як предмет позову.

Таким чином, установивши, що спір у частині позовних вимог до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про відшкодування моральної шкоди не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку про закриття провадження у справі в частині таких вимог, що відповідає закону та усталеній практиці Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко