ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

м. Київ

справа № 308/17863/21

адміністративне провадження № К/990/12713/22

ВВерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року (суддя-доповідач Кухтей Р. В., судді: Нос С. П., Шевчук С. М.)

І. Суть спору

У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - відповідач, ВК Ужгородської міськради), у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради від 16 грудня 2021 року № 20.02-03/495 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила про відсутність доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП, за яке відповідачем постановлено оскаржувану постанову; оскільки не встановлено особу, якій нібито було продано алкогольні напої та відсутній фіскальний касовий чек.

ІІ. Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення.

16 грудня 2021 року адміністративна комісія при ВК Ужгородської міськради, розглянувши матеріали адміністративної справи (протокол № 234365), складених за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , притягнула останню до адміністративної відповідальності, наклавши на неї стягнення як на керівника відділення у вигляді 6800 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності було те, що 20 листопада 2021 року ОСОБА_1 , продавець магазину « Зіна », проспект Свободи, 3 , продала в заборонений органом місцевого самоврядування час доби невстановленій особі пляшку коньяку «Тиса» (0,25 л.).

Указані обставини стали підставою для звернення позивачкою до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 січня 2022 року позов задоволено. Скасовано постанову виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради від 16 грудня 2021 року № 20.02-03/495 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, зокрема в частині суб`єкта відповідального за вчинення адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року апеляційну скаргу ВК Ужгородської міськради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 січня 2022 року у справі № 308/17863/21 повернуто скаржнику.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі суду від 17 березня 2022 року, у встановлений судом строк.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

20 квітня 2022 року ВК Ужгородської міськради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ВК Ужгородської міськради просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що надіслання копії рішення суду (ухвали від 17 березня 2022 року) засобами електронної пошти не є належним врученням копії судового рішення у розумінні статті 251 КАС України. При цьому, відповідач стверджує, що копію ухвали від 17 березня 2022 року ним не отримано, а тому ВК Ужгородської міськради не мав змоги виконати вимоги такої ухвали у строк, установлений судом.

Також скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 вересня 2019 року у справі № 520/899/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 548/2296/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 355/1280/17, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 11 серпня 2020 року у справі № 404/4551/19, від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20 щодо застосування статті 251 КАС України, а саме належного вручення копії судового рішення.

Позивачкою відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Право на перегляд справи та оскарження судового рішення є конституційним. Вказаний принцип має на меті забезпечення законності та обґрунтованості судових рішень.

Так, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частина четверта статті 169 КАС України).

VІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1 ст. 341 КАС України).

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу ВК Ужгородської міськради залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору. Судом надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Супровідним листом від 17 березня 2022 року № 308/17863/21-01-17/16046/22 суд направив копію зазначеної ухвали на електронну адресу ВК Ужгородської міськради та склав довідку про доставку електронного листа, зазначивши, що документ (ухвала про залишення апеляційної скарги без руху) доставлена до електронної скриньки відповідача 17 березня 2022 року.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважав, що факт направлення ухвали від 17 березня 2022 року на електронну адресу відповідача свідчить про отримання ним вказаної ухвали.

В той же час, ВК Ужгородської міськради наполягає на тому, що направлення ухвали суду апеляційної інстанції від 17 березня 2022 року виключно на електрону адресу позбавило відповідача можливості вчасно виконати вимоги вказаної ухвали. При цьому, під час подання апеляційної скарги, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не заявляв про необхідність спрямування на його електрону адресу копій прийнятих судових рішень.

З цього приводу Верховний Суд уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень абзацу двадцять третього підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України з 05 жовтня 2021 року в судах почали функціонувати окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку (відповідне оголошення Вищої ради правосуддя опубліковано в газеті «Голос України» 04 вересня 2021 року (№168 (7668) від 04 вересня 2021 року).

Початок функціонування вказаних підсистем ЄСІТС дозволив судам вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, що передбачено частинами п`ятою і сьомою статті 18, частиною п`ятою статті 251 КАС України.

Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), офіційною електронною адресою є сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

У силу вимог частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Вимога щодо зазначення у позовній заяві, апеляційній та касаційній скаргах офіційної електронної адреси учасників справи (за наявності) встановлена у частині п`ятій статті 160, частині другій статті 296, частині другій статті 330 КАС України.

Як убачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі ВК Ужгородської міськради адресою своєї електронної пошти зазначило: umr@rada-uzhorod.gov.ua.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 851 «Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету» затверджені Вимоги до доменних імен державних органів в українському сегменті Інтернету (далі - Вимоги) та зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську і Севастопольську міські державні адміністрації забезпечити, зокрема, використання посадовими особами для здійснення службового листування виключно електронних поштових скриньок, розміщених на серверах, які перебувають у доменній зоні GOV.UA або .УКР. Рекомендовано органам місцевого самоврядування дотримуватись вимог цієї постанови.

Згідно з пунктами 1 і 2 Вимог органи виконавчої влади, інші державні органи (далі - реєстранти) реєструють доменні імена для забезпечення представлення в Інтернеті своїх офіційних веб-сайтів, надання доступу через Інтернет до електронних реєстрів, баз даних та інших електронних інформаційних ресурсів, використання і обміну повідомленнями електронної пошти. Реєстрація доменного імені здійснюється реєстрантом у домені GOV.UA та у разі потреби у домені .УКР відповідно до правил реєстрації та використання доменних імен, установлених адміністраторами зазначених доменів.

Відповідно до Правил домену GOV.UA, розміщених на сайті www.gov.ua, цей документ визначає особливості реєстрації приватних доменних імен третього рівня в спеціальному публічному домені gov.ua.

Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 2 Правил, реєстр - це інформаційно-технічна система обробки даних, що містить інформацію про доменні імена в спеціальному публічному домені gov.ua, адреси мережі, реєстрантів та контактних осіб реєстрантів; реєстрант - це oргани виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, а також державні організації (установи, заклади), що здійснюють основну діяльність у сфері управління або забезпечення діяльності державного органу, в інтересах яких здійснюється реєстрація та делегування приватного доменного імені в спеціальному публічному домені gov.ua.

Реєстрація доменного імені здійснюється на підставі офіційного листа, оформленого з урахуванням вимог ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", підписаного і скріпленого печаткою реєстранта або підписаного його електронним цифровим підписом у разі надіслання листа в електронній формі (підпункт 3.8 пункту 3, пункт 4 Правил).

Таким чином, з огляду на обов`язок органів державної влади використовувати для здійснення офіційного листування поштові скриньки, зареєстровані в установленому порядку в спеціальному публічному домені gov.ua, електронна адреса з використанням такого доменного імені є офіційною в розумінні підпункту 5.8 пункту 5 Положення.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 640/2652/21.

Водночас, як убачається з матеріалів справи (довідка про доставку електронного листа), ухвала від 17 березня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на іншу електронну адресу ніж ту, яка зазначена скаржником у апеляційній скарзі (dabk@rada-uzhgorod.gov.ua). А тому, на думку колегії суддів, вказане може підтверджувати факт неотримання відповідачем ухвали від 17 березня 2022 року.

З огляду на викладене убачається, що надіслання копії ухвали від 17 березня 2022 року відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством. Більш того, на час прийняття оскаржуваної ухвали від 07 квітня 2022 року суд апеляційної інстанції достовірно не пересвідчився про отримання такої ухвали скаржником.

За таких обставин, Верховний Суд констатує обґрунтованість доводів касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року скасувати.

Справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді Н.А. Данилевич

Н. В. Шевцова