Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 308/8382/21

провадження № 61-3279св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Ужгородської окружної прокуратури,

відповідачі: Ужгородська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 липня 2021 року в складі судді Дегтяренко К. С. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Кожух О. А., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2021 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та витребування земельної ділянки.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із неподанням доказів повідомлення прокурором органу, який вчиняє бездіяльність та не звертається до суду в інтересах держави, про свій намір звернутися до суду.

На виконання вимог цієї ухвали суду прокурор подав заяву, у якій повідомив, що він звертається з цим позовом, оскільки відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури повернуто позивачу.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме не надав доказів повідомлення органу, який вчиняє бездіяльність - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), про свій намір звернутися з цим позовом до суду.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

16 лютого 2022 року заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 липня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що прокурор довів порушення інтересів держави внаслідок протиправної діяльності органу місцевого самоврядування, який є відповідачем у цій справі, та відсутність органу контролю, до компетенції якого належить звернення до суду з позовами про скасування рішень органів місцевого самоврядування, тому висновок судів про повернення позовної заяви є помилковим.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

21 жовтня 2022 року справа № 308/8382/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частина перша якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення абозагрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Вказаним приписам кореспондують приписи частини четвертої статті 56 ЦПК України, якими визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Системне тлумачення наведених норм права дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У цій справі прокурор звернувся до суду з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 1616 від 25 липня 2019 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з передачею її у власність та витребування від ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Ужгорода цієї земельної ділянки.

Як на підставу для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що Ужгородська міська рада, яка мала б захищати інтереси територіальної громади, є відповідачем у справі, оскільки прийняла незаконне, на його думку рішення, яке не може сама скасувати, а інший орган, який би міг здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, відсутній.

Отже, пред`явивши позов до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , прокурор на виконання вимог статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував у позовній заяві підставу самостійного звернення з позовом до суду і відповідно виконав вимоги частини п`ятої статті 175 ЦПК України.

При цьому з висновками судів про необхідність подання прокурором доказів на підтвердження повідомлення органу, який вчиняє бездіяльність -Держгеокадастру, про свій намір звернутися з цим позовом до суду колегія суддів не погоджується з огляду на те, що спірна земельна ділянка з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, до прийняття Ужгородською міською радою оспорюваного рішення належала до земель комунальної власності, не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому випадку не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність фізичній особі, для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельної ділянки комунальної власності.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 10 травня 2022 року в справі № 308/8384/21.

З огляду на викладене, оскільки прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд передає справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 липня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов