ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 310/7369/18
провадження № 61-2250 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Воробйової Тетяни Михайлівни, яка діє в інтересах акціонерного товариства «Укрсоцбанк», на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року в складі судді Черткової Н. І. про забезпечення позову та на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року в складі колегії суддів Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» і просив визнати протиправними дії банку з направлення йому повідомлення- вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором від 30 серпня 2007 року № 07/П/38-К, а також попередження про право банку в разі її непогашення звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме належний позивачеві житловий будинок АДРЕСА_1 .
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав у суд першої інстанції заяву, в якій просив у поряду забезпечення позову заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно (державним реєстраторам, нотаріусам, тощо), здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного житлового будинку.
Позивач указував, що банк може незаконно звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, а тому з метою захисту прав ОСОБА_1 як споживача фінансових послуг і власника іпотечного майна необхідно забезпечити даний позов у вказаний спосіб.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно (державним реєстраторам, нотаріусам, тощо), здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 травня 2007 року.
Суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а обраний захід є співмірним із наслідками його застосування.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу представника банку залишено без задоволення, ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову в даній справі, а доводи апеляційної скарги про відсутність доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі відчуження ПАТ «Укрсоцбанк» спірного нерухомого майна, спростовуються попередженням банку про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в разі непогашення заборгованості.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28 січня 2019 року представник відповідача з пропуском строку на касаційне оскарження подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року та на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року поновлено представникові банку строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Зазначає, що застосований судами захід забезпечення позову не відповідає змісту позовних вимог, оскільки спір не стосується житлового будинку, який перебуває в іпотеці банку, а незабезпечення позову в обраний спосіб не утруднить виконання рішення суду про задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (далі - будинок).
30 серпня 2007 року між ним і банком укладений кредитний договір № 07/П/38-К, згідно з яким банк зобов`язався надати позичальнику споживчий кредит в іноземній валюті у розмірі 20 000 доларів США зі строком повернення до 29 серпня 2017 року.
Цього ж дня між цими сторонами укладений іпотечний договір, предметом якого є будинок.
15 серпня 2018 року ОСОБА_1 отримав повідомлення-вимогу банку від 09 серпня 2018 року, відповідно до якої кредитор повідомив боржника про вимогу погасити заборгованість за кредитним договором від 30 серпня 2007 року № 07/П/38-К, розмір якої станом на 15 березня 2018 року становив 18 896,68 дол. США, що за курсом НБУ склало 491 577,82 грн, а також попередження, що в разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку ПАТ «Укрсоцбанк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву, в якій указав, що такі дії банку є незаконними, протиправними й такими, що порушують його права, а тому просив забезпечити даний позов шляхом накладення заборони здійснення уповноваженими особами будь-яких дій щодо житлового будинку, який перебуває в іпотеці банку.
ОСОБА_1 указував, що банк не має право звертати стягнення на предмет іпотеки, оскільки дане житло є єдиним місцем проживання боржника, а тому згідно з Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на нього не може бути звернуто стягнення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають зазначеним вимогам закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Аналогічні положення містяться у частині першій статті 151 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду клопотання).
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини третьої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Така правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № (провадження № 14-729цс19).
Предметом позову в даній справі є вимоги немайнового характеру про визнання протиправними дій банку з направлення боржнику повідомлення про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в разі непогашення заборгованості за кредитним договором і зобов`язання банку припинити такі дії й не звертати стягнення на предмет іпотеки.
Незастосування заходу забезпечення даного позову шляхом накладення заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо житлового будинку, який перебуває в іпотеці банку, не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, окрім того такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами.
Тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій зроблений з порушенням норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 400 410 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу адвоката Воробйової Тетяни Михайлівни, яка діє в інтересах акціонерного товариства «Укрсоцбанк», задовольнити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року про забезпечення позову та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року скасувати й ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та припинення дій, що порушують право, відмовити.
Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року про забезпечення позову та постанова Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року втрачають законну силу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук