Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 314/3830/17

провадження № 61-43372св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Погрібного С. О., Яремка В. В.,учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У вересні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування свого позову позивачі зазначали, що розпорядженнями від 23 березня 2017 року № 109 та № 111 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, відповідно до статей 6, 13, 21, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних (паїв)», Законів України «Про оцінку земель», «Про оренду землі», статті 17 Земельного кодексу України, позивачам було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 16,6300 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0008) та земельної ділянки площею 17,0000 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0007), вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для передачі в оренду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до моменту витребування власниками земельних часток (паїв).

Згідно з пунктом 2 зазначених розпоряджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку площею 16,6300 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0008) та земельну ділянку площею 17,0000 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0007), вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв). Встановлено орендну плату за земельну ділянку у розмірі 5 (п`ять) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 16,6300 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0008) та земельної ділянки площею 17,0000 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0007).

Розпорядженням районної державної адміністрації від 25 липня 2017 року № 342 визначено до затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у встановленому законом порядку, звернутися до райдержадміністрації для укладення договору оренди землі з орендною платою у розмірі 5 (п`яти) відсотків від нормативної грошової оцінки щодо земельної ділянки площею 5,7125 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0009), вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із розрахунку нормативної грошової оцінки 1,0000 га сільськогосподарських угідь - рілля, розташованих на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів, по колишньому господарству «Перше Травня», що складає 37 378,96 грн, та зареєструвати право оренди відповідно до чинного законодавства. Після затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у встановленому законом порядку звернутися до райдержадміністрації для укладення додаткової угоди до договору оренди землі та зареєструвати відповідні зміни права оренди згідно з вимогами чинного законодавства.

Але, прийнявши рішення про передачу в оренду двох земельних ділянок згідно з розпорядженнями від 23 березня 2017 року № 109 та № 111, договори оренди так і не було укладено.

За аналогічних правовідносин між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (далі також Вільнянська РДА) та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі від 01 серпня 2017 року на земельну ділянку площею 5,7125 га, кадастровий номер 2321587000:02:003:0009, який зареєстровано 17 серпня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права у спеціальному розділі за № 21978223.

В якості доказів позивачами було додано до матеріалів справи відповідь на заяви, які направлялися Вільнянською РДА на їх звернення від 07 серпня 2017 року за № 01-32/0889 та № 01-32/0890, а також відповідь Вільнянської РДА від 23 серпня 2017 року, які, на їх думку, свідчать про порушення закону та вчинення державним органом зволікання і тяганини.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивачі просили: виконати пункт 2 розпорядження від 23 березня 2017 року № 109 про передання в оренду Вільнянською РДА ОСОБА_1 земельної ділянки площею 16,6300 га, кадастровий номер 2321587000:02:003:0008, вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв); виконати пункт 2 розпорядження від 23 березня 2017 року № 111 про передання ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 17,0000 га, кадастровий номер 2321587000:02:003:0007, вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв).

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано Вільнянську РДА виконати пункт 2 розпорядження від 23 березня 2017 року № 109 про передання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 16,6300 га, кадастровий номер 2321587000:02:003:0008, вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв). Зобов`язано Вільнянську РДА виконати пункт 2 розпорядження від 23 березня 2017 року № 111 про передання ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 17,0000 га, кадастровий номер 2321587000:02:003:0007, вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованих за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 20 років, але до моменту витребування власниками земельних часток (паїв).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався статтями 10-13 81 83 259 263 264 265 266 354 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 626 627 638 759 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 13, 15, 16, 27 Закону України «Про оренду землі», статтями 17 93 116 124 Земельного кодексу України, та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивачів у цій справі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Привільненська сільська рада Вільнянського району Запорізької області - особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, звернулась із апеляційною скаргою, в якій зазначала, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушено її права, просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області задоволено. Скасовано рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин справи, зокрема не залучив до участі у цій справі в якості третьої особи Привільненську сільську раду Вільнянського району Запорізької області, прийняв у цій справі рішення про права і обов`язки останньої відносно спірних земельних ділянок. Привільненська сільська рада Вільнянського району Запорізької області представляє інтереси територіальної громади (жителів) вказаного села, кількість якого за загальновідомою інформацію складає понад 1 000 осіб, та які користувались пасовищами на спірних земельних ділянках, що визнавалось учасниками цієї справи. Інтереси двох позивачів у цій справі, які лише бажають займатись на цих землях веденням товарного сільськогосподарського виробництва, та інтереси цілої громади є неспівмірними при вищевикладених обставинах.

Апеляційний суд дійшов висновку, що розпорядженнями Вільнянської РДА від 23 березня 2017 року № 109 та № 111 порушуються права Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка представляє інтереси територіальної громади (жителів) села, а тому зобов`язувати відповідача виконувати їх в інтересах позивачів у цій справі саме за рішенням суду було безпідставним. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог у справі, зобов`язавши відповідача виконати пункти 2 зазначених розпоряджень щодо укладання договорів оренди спірних земельних ділянок, оскільки позивачі саме цього у своєму позові не просили.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У серпні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року у вищевказаній справі, в якій заявники, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Разом із касаційною скаргою заявники подали клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Заявники у касаційній скарзі, з посиланням зокрема на норми Конституції України Земельного кодексу України, Законів України «Про власність», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про місцеві державні адміністрації», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оренду землі», Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» ЦПК України тощо, зазначають, що сільська рада жодним законом України, які діяли з 1991 року і по теперішній час, не була наділена повноваженнями щодо розпорядження землями, які розташовані за межами населених пунктів; державний акт на право колективної власності на землю, який видавався колективному сільськогосподарському підприємству «Перше Травня» (далі - КСП «Перше Травня»), серія ЗП № 00022, на підставі рішення Вільнянської районної ради народних депутатів від 23 вересня 1993 року, і відповідно до якого передано у колективну власність 4 108,5 га землі в межах згідно з планом, є чинним, його не визнано незаконним і не скасовано, без внесення змін до нього виготовлення проектної землевпорядної документації, визначення меж та державної реєстрації, жодного нового власника, в тому числі комунальної власності, виникати не може; з 1993 року і по теперішній час відсутні будь-які відомості про державну реєстрацію земельних ділянок за Привільненською сільською радою Вільнянського району Запорізької області; відомості про обмеження у використанні земель зазначаються в проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою, чого цією сільською радою не було здійснено.

Також позивачі вказують у касаційній скарзі, що факт відсутності зареєстрованого власника, яким, на думку апеляційного суду, є Привільненська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, підтверджується витягами з Державного земельного кадастру щодо спірних земельних ділянок, апеляційний суд необґрунтовано надав перевагу доказам апелянта, не з`ясувавши, які земельні ділянки мались на увазі на прийнятих сесією рішеннях 2000 року № 4 та № 5, оскільки в них відсутні будь-які посилання (прив`язка до місцевості) на конкретні координати та місцезнаходження земельних ділянок загальною площею 34,3 га, які сільська рада вважає комунальною власністю - пасовищами, тому що протягом 18 років, після прийняття цих рішень і дотепер, їх неможливо ідентифікувати через відсутність землевпорядної документації, межових знаків, реєстрації, та наполягають, що Привільненська сільська рада не є тією особою, права якої є порушеними в розумінні статті 4 ЦПК України, оскільки вона не є правонаступником КСП «Перше Травня» і не має право розпоряджатися землями колективної власності. В результаті апеляційним судом порушено вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів, що призвело до порушення статей 545 (підтвердження виконання зобов`язання), 598 (підстави припинення зобов`язання) ЦК України, статті 263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

Натомість, на думку заявників, судом першої інстанції в межах наданих повноважень враховано всі фактичні обставини справи, на підставі їх повного та об`єктивного розгляду у сукупності надано належну оцінку всім доказам у справі, правильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області на касаційну скаргу позивачів, в якому вона просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

На час розгляду справи у Верховному Суді від відповідача не надходило відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 30 серпня 2018 року цю касаційну скаргу призначено судді ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року (після усунення недоліків згідно з ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 та ОСОБА_2 , витребувано матеріали справи із Вільнянського районного суду Запорізької області, надано строк учасникам справи для подачі відзиву на касаційну скаргу, клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року задоволено частково, зупинено виконання постанови Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року в частині стягнення судових витрат до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження № 61-43372св18 02 жовтня 2019 року призначено судді Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частинидругої статті 389 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України(у редакції станом на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Отже, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Із зазначених підстав не підлягають розгляду та дослідженню додані до касаційної скарги заявників та відзиву Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області на касаційну скаргу документи як на підтвердження їх доводів, що не були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, апостанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що 23 березня 2017 року розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 109 «Про передачу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозділених) земельних часток (паїв), розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, в оренду ОСОБА_1 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 16,6300 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0008), вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для передачі в оренду ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до моменту витребування власниками земельних часток (паїв); передано в оренду ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку; встановлено орендну плату за земельну ділянку у розмірі 5 (п`ять) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки; надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки; після її виготовлення подати на розгляд для затвердження до Вільнянської районної ради Запорізької області; у місячний строк після затвердження технічної документації звернутися до райдержадміністрації для укладення договору оренди землі та зареєструвати право оренди відповідно до чинного законодавства; після державної реєстрації права оренди земельної ділянки копію договору надати до відповідної податкової інспекції (а. с. 13).

23 березня 2017 року розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 111 «Про передачу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозділених) земельних часток (паїв), розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, в оренду ОСОБА_2 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 17,0000 га (кадастровий номер 2321587000:02:003:0007), вид угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), розташованої за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для передачі в оренду ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до моменту витребування власниками земельних часток (паїв); передано в оренду ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку; встановлено орендну плату за земельну ділянку у розмірі 5 (п`ять) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки; надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки; після її виготовлення подати на розгляд для затвердження до Вільнянської районної ради Запорізької області; у місячний строк після затвердження технічної документації звернутися до райдержадміністрації для укладення договору оренди землі та зареєструвати право оренди відповідно до чинного законодавства; після державної реєстрації права оренди земельної ділянки копію договору надати до відповідної податкової інспекції (а. с. 14).

23 серпня 2017 року листом № 305 за підписом сільського голови, адресованим голові Вільнянської РДА, Привільненська сільська рада Вільнянського району Запорізької області повідомила про позицію ради та громади відмовити в укладенні договорів з позивачами, оскільки земельна ділянка понад 10 років є у користуванні громади с. Привільне під пасовищем, крім того, на території цього села налічується більше 130 голів великої рогатої худоби, які випасаються на цьому пасовищі (а. с. 37).

23 серпня 2017 року Вільнянська РДА листами № 01-32/1029 та № 01-32/1028 повідомила ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що, враховуючи позицію Привільненської сільської ради, як повноважного представника жителів територіальної громади, з метою унеможливлення виникненню конфліктної ситуації, райдержадміністрація не має можливості внести зміни до розпоряджень голови райдержадміністрації від 23 березня 2017 року № 111 та № 109 та передати в оренду спірні земельні ділянки площею 17,0000 га та 16,6300 га (а. с. 38-39).

Крім того, судом апеляційної інстанції в якості доказів досліджувались додані до апеляційної скарги документи, зокрема:

? протокол від 28 лютого 2000 року восьмої сесії двадцять третього скликання Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (пункт 4 порядку денного про обмін земельних ділянок, котрі знаходяться в володінні сільської ради, та ділянки землі, які знаходяться у володінні КСП «Перше Травня») (а. с. 52);

? рішення цієї сільської ради від 19 грудня 2000 року № 5 «Про переведення земель резервного фонду з сінокосів та пасовищ в громадське пасовище», згідно з яким вирішено виділити землі резервного фонду (цільове призначення: сінокоси та пасовища) розміром 51,5 га, які знаходяться біля АДРЕСА_1 , (розміром 34,3 га) і АДРЕСА_2 (розміром 17,2 га) під громадське пасовище (а. с. 53),

на підставі яких апеляційним судом здійснено висновок, що спірні земельні ділянки виключені із земель колективної власності, передані в резервний фонд сільської ради та згодом переведені до громадських пасовищ.

10 квітня 2001 року рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області у межах справи № 2-390/2001 за позовом ОСОБА_4 до Привільненської сільської ради, Вільнянської районної ради ухвалене рішення, згідно з яким відмовлено у позові про визнання незаконними рішення сесій Привільненської сільської ради від 28 лютого 2000 року, від 19 грудня 2000 року № 5 та рішення Вільнянської районної ради від 20 квітня 2000 року № 11 (а. с. 54). У межах справи № 2-390/2001 при прийнятті рішення суд керувався Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», за змістом якого визначено, що із земель запасу або резервного фонду необхідно утворювати поблизу населених пунктів громадські пасовища для випасу худоби.

Згідно з довідкою начальника Вільнянського відділу земельних ресурсів ОСОБА_5 від 19 лютого 2002 року № 52, виданою Привільнянській сільській раді, поле розміром 17,2 га, поле розміром 34,3 га знаходяться в резервному фонді сільської ради (а. с. 55).

При цьому апеляційний суд відхилив на підставі частини третьої статті 367 ЦПК України наданий до суду лист-відповідь відділу у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20 червня 2018 року за підписом начальника ОСОБА_6. (а. с. 103) (про те, що земельна ділянка, контур поля № НОМЕР_1 , загальною площею 34,3 га, розташована на території Привільненської сільської ради Вільнянського району, за межами населених пунктів, відноситься до земель колективної власності сільськогосподарського призначення, рілля, зміни щодо обміну земельних ділянок та їх правового статусу до державного акту на право колективної власності, виданого КСП «Перше Травня», не вносились), наданий позивачами до апеляційного суду вже після прийняття 28 грудня 2017 року рішення судом першої інстанції, оскільки ця відповідь ґрунтується на інформації Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 03 лютого 2017 року № 154 (а. с. 104), яке є одним із підприємств, що здійснює розробку земельної документації, а не на відповідних архівних документах, реєстраційних записах та схемі розподілу земель тощо Вільнянського органу земельних ресурсів Запорізької області, які мали місце на час та після прийняття у 2000 році відповідних рішень сільською радою.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина перша статті 319 ЦК України).

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (був чинним у 2000 році, на дату ухвалення Привільненською сільською радою Вільнянського районуЗапорізької області своїх рішень від 28 лютого та 19 грудня 2000 року) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

За змістом статті 4 Земельного кодексу України № 561-XII обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів виступають суб`єктами права державної власності на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності. Землі загального користування населених пунктів (в тому числі пасовища) не можуть передаватись у колективну та приватну власність.

Стаття 5 Земельного кодексу України № 561-XII про право колективної власності на землю передбачала, що сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місцерозташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (частина друга статті 5 Земельного кодексу України № 561-XII).

Згідно зі статтею 9 Земельного кодексу України № 561-XII до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: 1) передача земельних ділянок у власність, надання їху користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; 2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; 3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу; 4) справляння плати за землю; 5) ведення земельно-кадастрової документації; 6) погодження проектів землеустрою; 7) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства; 8) сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів; 9) припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною; 10) видача висновків про надання або вилучення земельних ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народних депутатів; 11) погодження будівництва жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках, що перебувають у власності або користуванні; 12) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції; 13) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

Створення поблизу населених пунктів із земель запасу та резервного фонду громадських пасовищ для випасання худоби для підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян та селянських (фермерських) господарств поставлено за обов`язок Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям за Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ (станом на 23 березня 2017 року - дату прийняття Вільнянською РДА розпоряджень № 109 та № 111) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною одинадцятою статті 25 Земельного кодексу України № 2768-ІІІ визначено, що резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно з частиною третьою статті 122 Земельного кодексу України № 2768-ІІІ районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Доказування -це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

За умови встановлення судом апеляційної інстанції факту передачі двох спірних земельних ділянок в 2000 році до резервного фонду та виділення їх під громадське пасовище, апеляційний суд, надавши належну оцінку зібраним у справі доказам як в цілому, так і окремо кожному доказу, правильно прийняв рішення про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Матеріали справи не містять доказів визнання незаконними чи скасування рішення № 4 порядку денного восьмої сесії двадцять третього скликання Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та рішення цієї сільської ради від 19 грудня 2000 року № 5 «Про переведення земель резервного фонду з сінокосів та пасовищ в громадське пасовище».

При цьому в межах справи № 2-390/2001 за позовом ОСОБА_4 до Привільненської сільської ради, Вільнянської районної ради Вільнянським районним судом Запорізької області ухвалене рішення, згідно з яким відмовлено у позові про визнання незаконними рішення сесій Привільненської сільської ради від 28 лютого 2000 року, від 19 грудня 2000 року № 5 та рішення Вільнянської районної ради від 20 квітня 2000 року № 11 (а. с. 54) із встановленням правомірності зазначених актів органу місцевого самоврядування, що не спростовано позивачами.

Матеріали справи містять підтвердження, що поле розміром 17,2 га та поле розміром 34,3 га знаходяться в резервному фонді сільської ради (зокрема видана Привільнянській сільській раді довідка начальника Вільнянського відділу земельних ресурсів Бойко І . В . від 19 лютого 2002 року № 52: а. с. 55).

З огляду на норму статті 5 Земельного кодексу України № 561-XII, згідно з якою резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області була позбавлена можливості розпоряджатися спірними земельними ділянками, що відносяться до території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, та передавати їх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в оренду.

Сама Вільнянська РДА у своїх розпорядженнях від 23 березня 2017 року № 109 та № 111 визнає особливий статус спірних земельних ділянок, оскільки зазначає про їх передачу позивачам в оренду лише до моменту витребування власниками земельних часток (паїв).

Апеляційний суд комплексно підійшов до розгляду справи, врахувавши інтереси територіальної громади (жителів) села, кількість якого складає понад 1 000 осіб та які користувались відповідними пасовищами, що визнавалось учасниками цієї справи.

Доводи касаційної скарги щодо посилання на державний акт на право колективної власності на землю, який видавався КСП «Перше Травня», не спростовують встановлені судом фактичні обставини у справі.

Відсутність інформації про зареєстроване право власності в Державному земельному кадастрі, на що посилаються позивачі в касаційній скарзі, не може підтверджувати право Вільнянської РДА розпоряджатися спірними земельними ділянками. Окрім цього, апеляційний суд правильно зазначив, що не можуть вважатися належними доказами у цій справі відомості з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки, оскільки він створений та почав працювати після ухвалення Привільненською сільською радою Вільнянського району Запорізької області своїх рішень у 2000 році та не містить у повній мірі всі дані щодо спірних земельних ділянок, у тому числі з Вільнянського органу земельних ресурсів Запорізької області.

Посилання заявників на те, що апеляційний суд неправильно визначився із статусом земельних ділянок, надав неправильну оцінку доказам у справі не приймаються, оскільки згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, доводи касаційної скарги у сукупності зводяться до переоцінки доказів у справі, що за змістом статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень суду касаційної інстанції, та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, що їх обґрунтовано спростував, та не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі судового рішення.

При цьому Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, апостанова суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Оскільки виконання оскаржуваної постанови Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року в частині стягнення судових витрат було зупинено ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, та у зв`язку з постановленням колегією суддів рішення залишити її без змін, виконання оскаржуваного судового рішення необхідно поновити.

Керуючись статтями 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року в частині стягнення судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко