Постанова

Іменем України

21 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 318/648/16-ц

провадження № 61-10096св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 ,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: територіальна громада Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, Управління Держгеокадастру у м. Енергодар Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2017 року у складі судді Васильченка В. В. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Онищена Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: територіальна громада Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, Управління Держгеокадастру у м. Енергодар Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, заборону вчинити дію, визнання недійсними та скасування державних актів.

Позов мотивовано тим, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка розміром 0,34 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю І-ЗП № 013175 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Відповідач ОСОБА_2 має на праві приватної власності земельну ділянку розміром 0,30 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. На теперішній час між ними виник спір стосовно межі між їх ділянками.

У зв`язку з наведеним просив суд відновити межу між земельною ділянкою, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності і земельною ділянкою на АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 у відповідності з даними земельно-кадастрової документації та заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо перенесення межі належної йому земельної ділянки.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: територіальна громада Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, Управління Держгеокадастру у м. Енергодар Запорізької області, про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою.

Зустрічний позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,30 га, яка розташована на землях Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_2 . Право приватної власності на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 699991 від 04 вересня 2006 року, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Власниками суміжних земельних ділянок є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до акта погодження меж землекористування землекористувачі суміжних земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 претензій до фактично існуючих меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 , не мають. Однак, 10 грудня 2015 року дружина власника земельної ділянки на АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 знищила його межові знаки відповідно до лінії від А до Б державного акта на право власності на земельну ділянку. Внаслідок протиправних дій відповідача знищено межові знаки земельної ділянки на АДРЕСА_2 , які мають бути відновлені. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та проведена робота зі встановлення меж земельної ділянки здійснено з порушенням вимог законодавства, внаслідок чого немає юридичних наслідків та є недійсною.

У зв`язку з наведеним позивач за зустрічним позовом просив суд усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, яка знаходиться на землях Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського Запорізької області за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язати ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відновити порушену, позначену у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ №699991 від 04 вересня 2006 року, межу землекористування відповідно до лінії А-Б та межові знаки за цією лінією, які встановлені між земельними ділянками на АДРЕСА_3 ; визнати недійсною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення особистого підсобного господарства.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Усунуто перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, яка знаходиться на землях Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_2 і належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Зобов`язано ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відновити порушену, позначену у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 699991 від 04 вересня 2006 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , межу землекористування відповідно до лінії А-Б та межові знаки за цією лінією, які встановлені між земельними ділянками за адресами АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 . В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу у сумі 8 680,00 грн за проведення судової експертизи у сумі 3 082,80 грн та судовий збір у сумі 1 102,40 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 не надав докази, які б підтверджували порушення його прав ОСОБА_2 . Разом з цим, позивачем за зустрічним позовом доведено порушення меж його земельної ділянки АДРЕСА_2 зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

НАДХОДЖЕННЯ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ДО СУДУ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

06 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

Касаційну скаргу мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено всіх доказів у справі, зокрема приватизаційної справі на ім`я ОСОБА_1 , земельно-прошнурованих книг.

Судом першої інстанції порушено вимоги статті 126 ЦПК України, необґрунтовано відхилено клопотання про відкладення розгляду справи його представника - ОСОБА_6 у зв`язку з хворобою, чим позбавлено її права задавати особисто питання експерту, та бути присутньою в судовому засіданні у справі. Ухвалюючи рішення, суд посилався лише на висновок експерта від 30 червня 2017 року, не надавши оцінки іншим доказам, які містяться в матеріалах справи, чим порушив вимоги статей 66 86 ЦПК України.

Судом першої інстанції без жодних доказів вказано на те, що його дружина порушила межові знаки між сусідніми земельними ділянками. Суди не звернули уваги, що у відповідача є державні акти, які відрізняються за змістом. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, на вказані порушення уваги не звернув та безпідставно залишив без змін рішення суду першої інстанції. При цьому не навів мотивів відхилення доводів апеляційної скарги, і розглянув справу без його участі.

До касаційної скарги ОСОБА_1 та його адвокатом - Петровою С. М., ОСОБА_6 також подано пояснення та додаткові пояснення до касаційної скарги, мотивовані необґрунтованістю постановлених у справі судових рішень.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,34 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 15 грудня 2000 року серії І-ЗП № 013175.

ОСОБА_2 має на праві приватної власності земельну ділянку розміром 0,30 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Право приватної власності на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 699991 від 04 вересня 2006 року, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер: 2322482400:01:016:0042).

Власниками суміжних земельних ділянок є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до договору від 30 травня 2014 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Аспект», розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Згідно з актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 03 червня 2014 року, який складено у присутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проведено в натурі на місцевості встановлення та передача на зберігання межових знаків у кількості 13 шт. щодо встановлення меж земельної ділянки позивача за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2322482400:01:016:0042.

ТОВ «Козацькі землі ЛТД» складено акт встановлення межових знаків на границях суміжних ділянок від 18 червня 2015 року, яким проведено погодження визначених в натурі меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом погодження між земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Відповідно до акта погодження меж землекористування землекористувачі суміжних земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 претензій до фактично існуючих меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 , не мають.

10 грудня 2015 року дружина ОСОБА_1 власника земельної ділянки по АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 знищила межові знаки земельної ділянки ОСОБА_2 відповідно до лінії від А до Б державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 699991 від 04 вересня 2006 року, що підтверджується заявою ОСОБА_2 до органів поліції ЖЕО № 631 від 11 грудня 2015 року. Внаслідок протиправних дій відповідача знищено межові знаки земельної ділянки на АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді виконавчого комітету Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області від 04 березня 2016 року № 02-01-32/86 згідно земельнокадастрової книги у с. Водяне за особовим рахунком № 1224 до проведення інвентаризації у 1993 року за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 числився розмір земельної ділянки 0,36 га згідно рішення виконкому Водянської сільської ради № 10-5 від 22 жовтня 1991 року; згідно земельнокадастрової книги по с. Водяне за особовим рахунком до проведення інвентаризації у 1993 року за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_7 числився розмір земельної ділянки 0,31 га, а згідно рішення сесії сільської ради № 8-8 від 23 січня 1996 року ОСОБА_8 передавалася земельна ділянка розміром 0,25 га на АДРЕСА_2 , що доводиться листом виконавчого комітету Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області від 04 березня 2016 року № 02-01-32/86. Тобто, фактичні розміри земельної ділянки позивача ОСОБА_1 не співпадають з розмірами, що вказані в державному акті.

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ ВЕРХОВНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Згідно з статтею 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок землекористувачів.

Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частин першої та другої статті 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або сіпали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частина перша статті 107 ЗК України закріплює, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 143 ЦПК України 2004 року для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції сприяв всебічному та повному досліджені доказів з метою встановлення (спростування) факту порушення прав сторін з приводу користування межею між їх земельними ділянками за наявності протиріч, що містилися у долучених до матеріалів справи документах.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 30 червня 2017 року при співставленні меж земельних ділянок в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж на земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , виявлено, що порушено межі земельної ділянки АДРЕСА_2 зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_1 (т. 2, а. с. 3).

Судом першої інстанції під час дослідження правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою, на земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , встановлено, що при співставленні меж земельних ділянок вказаних в технічній документації із землеустрою на земельні ділянки, порушені межі земельної ділянки АДРЕСА_2 зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_1 (т. 2, а. с. 4).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, врахувавши наведені вище норми матеріального права, надавши оцінку, поданим сторонами доказам, відповідно до вимог статті 212 ЦПК України 2004 року, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення йому перешкод в користуванні земельної ділянки та відповідно обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким апеляційним судом відповідно до вимог статті 89 ЦПК України надано належну правову оцінку, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки судами повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законні й обґрунтовані судові рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко