ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

25 лютого 2020 року

справа №320/1040/19

адміністративне провадження №К/9901/36673/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 (судді - Бужак Н. П., Костюк Л. О., Кобаля М. І.)

у справі № 320/1040/19

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 №0001251303, №0001281303, №0001291303, рішення від 30.01.2019 №0001271303 та вимоги зі сплати єдиного соціального внеску від 30.01.2019 №0001261303.

21.08.2019 до суду надійшло клопотання від представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині визнання протиправними та скасування вимоги зі сплати єдиного соціального внеску від 30.01.2019 №0001261303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.01.2019 № 0001271303.

12.09.2019 до суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду в частині визнання протиправними та скасування вимоги зі сплати єдиного соціального внеску від 30.01.2019 №0001261303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.01.2019 № 0001271303.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

18.09.2019 ухвалою Київського окружного адміністративного суду клопотання представника податкового органу про залишення без розгляду позовної заяви в частині визнання протиправними та скасування вимоги зі сплати єдиного соціального внеску від 30.01.2019 №0001261303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.01.2019 №0001271303 - залишено без розгляду. Клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду в частині позовних вимог - задоволено. Поновлено строк звернення до суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимоги зі сплати єдиного соціального внеску від 30.01.2019 №0001261303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.01.2019 № 0001271303.

11.10.2019 Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю.

Відповідач оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 та рішення цього суду від 11.10.2019.

09.12.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, за яким суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 є предметом касаційного оскарження.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржив ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 в межах апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2019. В іншій частині касаційна скарга утримує доводи виключно щодо безпідставності поновлення позивачу строку звернення до суду з посиланням на норми спеціального Закону.

Позиція інших учасників справи

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Рух касаційної скарги

28.01.2020 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача, справа № 320/1040/19 витребувана з суду першої інстанції.

24.02.2020 справа № 320/1040/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

Джерела права

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Кодекс адміністративного судочинства України також визначає принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України визначені ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не оскаржується в апеляційному порядку.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом.

Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2019, якою поновлено строки звернення до суду в частині позовних вимог, не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, тому відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження за скаргою відповідача в частині оскарження ухвали від 18.09.2019 у справі №320/1040/19.

Заперечення проти такої ухвали (щодо поновлення строку звернення до суду) має бути розглянуто судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справи, в межах апеляційної скарги на рішення суду по суті.

Отже у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті провадження в цій частині касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №320/1040/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

С. С. Пасічник

В. П. Юрченко