ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року

м. Київ

справа №320/11228/23

адміністративне провадження № К/990/23346/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі у касаційній інстанції адміністративну справу №320/11228/23

за позовом ОСОБА_1

до судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року (головуючий суддя: Степанюк А.Г., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У квітні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 щодо складання та направлення на ім`я головного редактора газети «Урядовий кур`єр» листа від 17 жовтня 2022 року №991/2030/22/18800/2022;

- зобов`язати суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 відкликати лист від 17 жовтня 2022 року №991/2030/22/18800/2022 як такий, що направлений неуповноваженою особою.

12 квітня 2023 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції зазначив, що на розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду під головуванням судді ОСОБА_2 перебуває кримінальне провадження №52019000000000522 за обвинуваченням: ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369-2, частиною другою статті 344 Кримінального кодексу України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109 Кримінального кодексу України; ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109 Кримінального кодексу України; ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п`ятою статті 27, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п`ятою статті 27, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п`ятою статті 27, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 351-2 Кримінального кодексу України.

У цьому контексті суд першої інстанції зауважив, що 17 жовтня 2022 року суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 від імені Вищого антикорупційного суду склав лист №991/2030/22/18800/2022 на ім`я головного редактора газети «Урядовий кур`єр», у якому виклав прохання опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» оголошення про виклик до суду в рамках кримінальної справи №991/2030/22 (провадження №1-КЛ/991/31/22) обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у підготовчі/судові засідання, що відбудуться 31 жовтня 2022 року о 09:00 год, 4 листопада 2022 року о 09:00 год, 18 листопада 2022 року о 09:00 год, 29 листопада 2022 року о 11:30 год, 9 грудня 2022 року о 14:00 год, 21 грудня 2022 року о 13:00 год, щопонеділка 2023 року з 16:00 год до 18:00 год, щосереди 2023 року з 08:30 год до 10:30 год у приміщенні Вищого антикорупційного суду. На підставі листа від 17 жовтня 2022 року №991/2030/22/18800/2022 опубліковано оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» 21 жовтня 2022 року номер 226 (7347) за 2022 рік.

Зрештою суд першої інстанції указав, що ОСОБА_1 , вважаючи дії судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 щодо складання й направлення на ім`я головного редактора газети «Урядовий кур`єр» листа від 17 жовтня 2022 року №991/2030/22/18800/2022 протиправними й такими, що виходять за межі наданих йому повноважень та суперечать частині другій статті 19 Конституції України, звернувся до суду з цим позовом.

На тлі цих обставин суд першої зазначив про те, що оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

У контексті викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично позовні вимоги стосуються порядку повідомлення судом обвинуваченого в межах кримінального провадження №52019000000000522, а тому цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно з цим суд зауважив, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

На цій основі суд першої інстанції констатував, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.

18 травня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року.

Водночас скаржник просив поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали, мотивувавши тим, що про її зміст він довідався з Єдиного державного реєстру судових рішень, а копію отримав особисто 17 травня 2023 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив 15-денний строк на апеляційне оскарження ухвали від 12 квітня 2023 року та заявив необґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку.

Цей висновок апеляційний суд мотивував тим, що копія ухвали від 12 квітня 2023 року була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 13 квітня 2023 року, тож строк її апеляційного оскарження тривав до 28 квітня 2023 року, однак апеляційна скарга подана 18 травня 2023 року поза межами процесуального строку.

У цьому контексті апеляційний суд відхилив довід скаржника про те, що строк оскарження слід рахувати з дати отримання ним паперової копії ухвали (17 травня 2023 року). Апеляційний суд вказав, що за наявності в скаржника електронного кабінету й доставки туди ухвали суд першої інстанції не мав обов`язку вручати скаржнику цю ухвалу ще й в паперовій формі, натомість її отримання особисто скаржником не є безумовною обставиною для поновлення процесуального строку.

Для усунення недоліків апеляційної скарги суд надав позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ця ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 29 травня 2023 року.

Надалі ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Позивач просив визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження та поновити йому цей строк. Мотивував тим, що в порушення норм КАС України оскаржувана ухвала на його адресу засобами поштового зв`язку не надсилалася, а направлення копії на його електронну пошту здійснено не у порядок та не у спосіб, встановлені процесуальним законом.

14 червня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, відповідно до якої: відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на основі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд виходив з того, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

У цьому контексті суд зазначив, що 1 квітня 2019 року ОСОБА_1 був зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» й оскаржена ухвала доставлена до його електронного кабінету 13 квітня 2023 року о 09:09 год, а відтак останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з урахуванням пункту 2 частини другої статті 295 КАС України було 28 квітня 2023 року. Втім апеляційна скарга подана 18 травня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції відхилив довід скаржника про необхідність обчислення перебігу строку апеляційного оскарження з дати отримання ним ухвали в паперовій формі. Апеляційний суд наголосив на тому, що з 5 жовтня 2021 року діє підсистема ЄСІТС «Електронний суд» і згідно з частиною сьомою статті 18 КАС України за наявності в учасника справи електронного кабінету суд першої інстанції надсилає йому копії судових рішень до цього кабінету без обов`язку вручати судові рішення в паперовій формі.

Зрештою апеляційний суд вказав, що подальше отримання копії судового рішення у паперовому виді не змінює моменту, коли воно було вручено особі у розумінні пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України. У спірному випадку таким моментом є доставлення копії ухвали суду від 12 квітня 2023 року до електронного кабінету ОСОБА_1 13 квітня 2023 року.

З урахуванням цих обставин і міркувань апеляційний суд констатував відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження та його поновлення.

Не погоджуючись з указаною ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 оскаржив її в касаційному порядку.

Скаржник просить Верховний Суд скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права. Стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про недотримання ним строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Наголошує на тому, що належним способом вручення йому копії ухвали про відмову у відкритті провадження у справі було її надсилання у паперовій формі, чого суд першої інстанції не зробив.

Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не подав, копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до його електронного суду 7 липня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Імперативні приписи частина третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.

Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

Положеннями статті 169 КАС України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) було визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для поновлення строку.

Зі змісту вказаної ухвали слідує, що ухвала суду першої інстанції постановлена 12 квітня 2023 року, її копія доставлена до «Електронного кабінету» апелянта 13 квітня 2023 року о 09:09, проте апеляційну скаргу позивачем подано 18 травня 2023 року, тобто після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України, й без наявності поважних причин його пропуску.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для відкриття апеляційного провадження відповідачу необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання ухвали від 29 травня 2023 року апелянт надіслав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої вказував, що оскаржуване судове рішення не направлялося йому в паперовому варіанті. На думку, апелянта, ненадходження процесуального документу на його адресу саме в паперовій формі є поважною підставою для поновлення процесуального строку.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку, - суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Також положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України було передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - «ЄСІТС»).

Частиною шостою статті 18 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом першої інстанції) було встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Отже, цієї нормою було визначено суб`єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою.

Частиною сьомою статті 18 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом першої інстанції) було встановлено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок).

З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Пунктом 17 підрозділу 2 розділу ІІІ «Підсистема «Електронний кабінет» Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом першої інстанції) було визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом.

З установлених обставин цієї справи слідує, що 1 квітня 2019 року ОСОБА_1 зареєстрований в підсистемі «Електронний суд», суд першої інстанції надіслав йому копію ухвали від 12 квітня 2023 року в електронній формі до електронного кабінету й ця ухвала була доставлена 13 квітня 2023 року.

Отже, п`ятнадцятиденний строк, визначений статтею 295 КАС України, закінчився 28 квітня 2023 року.

Скаржник не заперечує обставин отримання ухвали суду першої інстанції від 12 квітня 2023 року через свій електронний кабінет, проте вважає, що судове рішення мало б надійти на його адресу саме в паперовій формі і саме з цього моменту має обраховуватися строк на апеляційне оскарження.

Водночас, як правильно зазначив суд апеляційної інстанцій, оскільки із 5 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного судового рішення відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України доставлена позивачу, який був зареєстрований в ЄСІТС, то у суду першої інстанції не було обов`язку направляти оскаржуване судове рішення іншими засобами зв`язку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що у цьому випадку днем вручення ОСОБА_1 копії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року є 13 квітня 2023 року, оскільки саме в цю дату судове рішення було доставлене до його електронного кабінету.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які наведені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду