ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 320/12944/24
адміністративне провадження № К/990/30420/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/12944/24
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (суддя Василенко Г. Ю.) від 21 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Є. І. Мєзєнцев, О. В. Епель, В. В. Файдюк) від 01 липня 2024 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНВЕРС ЛІНКС» (далі - ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС», позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач, скаржник), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 19 березня 2024 року № 297-р «Про анулювання ліцензії" на роздрібну торгівлю пальним (реєстраційний номер 10130314201900026) за адресою здійснення господарської діяльності (адреса місця роздрібної торгівлі АЗК з кафе): Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2;
- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області поновити дію ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026) за адресою здійснення господарської діяльності (адреса місця роздрібної торгівлі АЗК з кафе): Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, з 19 березня 2024 року.
2. Разом з адміністративним позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- зупинити дію розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 19 березня 2024 року № 297-р «Про анулювання ліцензії» щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026) за адресою здійснення господарської діяльності: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе, дата реєстрації 01 липня 2019 року, з терміном дії з 01 липня 2019 року по 01 липня 2024 року, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі та заборонити ГУ ДПС у Київській області а також іншим особам ДПС України вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ КОНВЕРС ЛІНКС на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026) за адресою здійснення господарської діяльності: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе, дата реєстрації 01 липня 2019 року, з терміном дії з 01 липня 2019 року по 01 липня 2024 року.
3. В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що з метою здійснення основного виду своєї господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним) він у встановленому порядку отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026), терміном дії з 01 липня 2019 року по 01 липня 2024 року, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе.
Проте, розпорядженням ГУ ДПС у Київській області 19 березня 2024 року № 297-р вказана ліцензія була анульована у зв`язку з встановленням факту здійснення торгівлі через реєстратори розрахункових операцій, які не зазначені в ліцензії.
Водночас, заявник стверджує, що нормами чинного законодавства передбачена інша відповідальність за вчинення суб`єктом господарювання відповідного порушення, а саме: застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому анулювання відповідної ліцензії є безпідставним, позаяк у даному випадку має застосовуватися більш сприятливе для платника податків тлумачення чинного законодавства.
Заявник зауважує, що прийняття спірного розпорядження призвело до фактичного позбавлення його права на здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним у визначеному місці. При цьому, неможливість здійснення господарської діяльності спричинить не отримання заявником прибутку від здійснення господарської діяльності та, як наслідок, неможливість виконання обов`язків щодо сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів, неможливість виконання договірних зобов`язань перед третіми особами за укладеними договорами поставок пального.
4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, заяву ТОВ «Конверс Лінкс» задоволено частково.
Зупинено дію розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 19 березня 2024 року № 297-р щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 10130314201900026, терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року, виданої ТОВ «Конверс Лінкс», ідентифікаційний код 41612364, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/12944/24.
В іншій частині - відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 31 липня 2024 року засобами поштового зв`язку відповідачем направлено на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, в якій ГУ ДПС просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи. Також за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Судом було витребувано електронну справу, яка формувалась судами попередніх інстанцій інстанції.
Водночас, вказаною ухвалою Верховного Суду відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 320/12944/24.
7. Через систему «Електронний суд» 18 вересня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що викладені позивачем обставини та надані докази вказують на небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких буде необхідно докласти значних зусиль і витрат, оскільки заборона здійснення торгівлі пальним може призвести до повного зупинення господарської діяльності Товариства.
10. При цьому, суди вказали, що задоволенню не підлягають вимоги заяви про заборону ГУ ДПС у Київській області а також іншим особам ДПС України вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ КОНВЕРС ЛІНКС на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026) за адресою здійснення господарської діяльності: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе, дата реєстрації 01 липня 2019 року, з терміном дії з 01 липня 2019 року по 01 липня 2024 року, оскільки в даному випадку достатнім і співмірним заходом забезпечення позову є саме зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії, з огляду на предмет та характер спірних правовідносин.
11. До того ж, суди зауважили, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням лише тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
12. Приймаючи рішення про забезпечення позову, суди також виходили з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна заявнику шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю реалізації пального та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності призведе до значних зусиль та витрат.
13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Обґрунтовуючи вказану підставу скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права, а саме статті 150 151 154 КАС України, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2024 року у справі № 120/15171/23, від 28 березня 2018 року в справі № 21/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 826/13413/18, від 04 серпня 2022 року у справі № 420/21952/21, від 14 лютого 2020 року у справі № 826/4679/18, від 06 грудня 2022 року № 140/8745/21, від 04 серпня 2022 року у справі № 420/21952/21 та інші.
16. На переконання відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили, що позивачем не нададно достатніх доказів на підтвердження неможливості здійснення господарської діяльності, а подані аргументи не підтверджують в повному обсязі, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
17. Додаткового податковий орган наголошує, що застосовуючи забезпечення позову суд фактично підмінює рішення у справі про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії.
17.1 Оскільки застосувавши забезпечення позову шляхом зупинення дія такого розпорядження, суд фактично скасовує дію цього розпорядження та надає позивачу здійснювати господарську діяльність з реалізації пального після анулювання ліцензії на такий вид діяльності втім до винесення рішення по суті.
17.2 Суди попередніх інстанцій не врахували, що у разі відмови у задоволені позову за результатом розгляду по суті та визнання спірного розпорядження правомірним такий засіб, таке забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
19. Так, частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
20. Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
21. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
22. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
23. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
24. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
25. При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
26. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
27. При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
28. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
29. Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
30. Судові рішення у цій справі наведеним вище вимогам відповідають. Висновки судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є правильними з огляду на наступне.
31. При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до оспорюваного розпорядження відповідач анулював попередньо видані позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
32. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-BP).
33. За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону:
роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
- анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
34. Відповідно до положень статті 15 Закону № 481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.
35. Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, без відповідної ліцензії.
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що роздрібна торгівля пальним є основним видом діяльності заявника, яка можлива лише за наявності відповідних ліценцій.
37. Колегія суддів повторно зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
38. За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб`єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до зупинення господарської діяльності товариства, розриву відповідних господарських зв`язків, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Таким чином, наведені заявником обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
39. Колегія суддів вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
40. Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано вважали, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
41. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
42. Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа №440/6755/21), від 13 липня 2022 року (справа №240/26736/21), від 06 лютого 2024 року (справа № 373зп-23/160) дійшов висновків, аналогічних до викладених колегією суддів у даній справі.
43. Щодо посилання податкового органу на те, що законодавчо не передбачено відновлення ліцензії (спеціального дозволу) - документа державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку, шляхом зупинення розпорядження податкового органу, то відповідач жодним чином не обґрунтував неможливість забезпечення права заявника на відновлення ліцензії на час дії ухвали про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії.
44. Варто зауважити, що у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.
45. У контексті наведеного Суд констатує, що хоча касаційне провадження в цій частині висновків судів нижчих інстанцій було відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, встановлені судами попередніх інстанцій обставини наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав вважати, що судові рішення у цій справі не відповідають висновкам Верховного Суду з питання застосування вимог статей 150 151 154 КАС України.
46. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України.
47. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б свідчили про порушення судами норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
48. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
49. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 150 151 345 349 350 355 356 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 320/12944/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов