№ 320/12984/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року

м. Київ

справа № 320/12984/21

провадження № К/990/17241/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №320/12984/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (головуючий суддя Лапій С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Карпушової О.В., суддів - Губської Л.В., Епель О.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування червня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації його грошового забезпечення, у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року у сумі 85 927 грн 84 коп із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4400 грн 83 коп відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити йому щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4400 грн 83 коп за період з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року включно у сумі 16576 грн 46 коп, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідач протиправно не виплатив йому за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення, яка є однією з основних гарантій щодо оплати праці та є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи, з урахуванням базового місяця за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, оскільки підвищення посадових окладів військовослужбовців на час зарахування позивача до складу військової частини НОМЕР_1 відбулося у січні 2008 року.

3. Також, позивач наголосив на безпідставності невиплати відповідачем щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року всупереч вимогам Постанови №1078.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року, залишеним без змі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування червня 2015 року як місяця, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

5. Задовольняючи позовні вимоги частково, суди констатували, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

6. Суди погодилися з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

7. Однак суди відмовили у задоволенні вимоги про стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 85927 грн 84 коп, оскільки вважали, що розрахунок суми індексації відноситься до повноважень відповідача.

8. Щодо позовних вимог, які стосуються періоду з 01 березня 2018 року, суди зазначили, що березень 2018 року, у якому відбулося підвищення посадового окладу позивача, та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

9. Зауважили, що лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено. За таких обставин суди дійшли висновку про те, що грошове забезпечення позивача за період з березня 2018 року по червень 2018 року індексації не підлягає.

Короткий зміст касаційної скарги

10. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, у травні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

12. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 вересня 2022 року у справі №400/1119/21, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21.

13. Указує, на необхідність визначення у судовому рішенні розміру індексації грошового забезпечення, належного до виплати, та відсутність у цьому питанні дискреції відповідача.

14. Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року зазначає, що для вирішення питання про розмір індексації в указаному періоді слід установити чи перевищив розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 року розмір індексації, який припадав на цей місяць, однак суди попередніх інстанцій указаних фактів не установили.

Позиція інших учасників справи

15. 15 червня 2023 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якій відповідач зазначає про її необґрунтованість та просить залишити таку без задоволення.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

16. 11 травня 2023 року до суду касаційної інстанції надійшла скарга ОСОБА_1 .

17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2023 року для розгляду справи №320/12984/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №320/12984/21 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

19. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2025 закінчено підготовчі дії; справу №320/12984/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 для розгляду справи №320/12984/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

21. Судами установлено, що у період з 21 червня 2014 року по 23 червня 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а у травні 2021 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою від 17 травня 2021 року, у якій просив надати:

- довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 23 червня 2018 року або витяг з роздавальних відомостей за період з 01 грудня 2015 року по 23 червня 2018 року;

- довідку про розмір виплати індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 23 червня 2018 року;

- копії карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 23 червня 2018 року;

- розрахунок належної заявнику індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 23 червня 2018 року із зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін;

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 про зарахування до списків особового складу;

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 про здачу справ та посади та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

22. Листом від 22 червня 2021 року відповідач повідомив про те, що виплата належної позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року не здійснювалася, а за період з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації, та надав відповідні довідки.

23. Уважаючи, що відповідач здійснив нарахування і виплату індексації із порушенням вимог законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позиція Верховного Суду

24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

26. У межах цього касаційного провадження судові рішення переглядаються в частині наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування й виплати позивачу так званої фіксованої індексації (індексації-різниці) за період із 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року, а також вирішується питання щодо необхідності визначення у судовому рішенні розміру індексації грошового забезпечення, що підлягає стягненню на користь позивача.

27. Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі установлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

28. Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

29. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

30. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають установленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

31. Щодо «поточної індексації», то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року установлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

32. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

33. Водночас, у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року до 23 червня 2018 року не є спірними, на чому неодноразово наголошував позивач.

34. В абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній в оспорюваному періоді) йдеться про поняття «індексації-різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

35. Так, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, вирішив, що:

- грошове забезпечення позивача за період з березня 2018 року по червень 2018 року індексації не підлягає, оскільки лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено;

- вимога про стягнення індексації грошового забезпечення у чітко визначеному розмірі не підлягає задоволенню, оскільки повноваження щодо обрахунку індексації покладаються на відповідача.

36. Отже, суди попередніх інстанцій вирішили питання про наявність/відсутність підстав для нарахування позивачу у період з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року поточної індексації, що не було предмету спору у цій справі. Проте, питання щодо нарахування в оспорюваному періоду «індексації-різниці» судами попередніх інстанцій не вирішено.

37. У тексті касаційної скарги позивач щодо указаного періоду зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в частині наявності/відсутності підстав для нарахування й виплати позивачу з 01 березня 2018 року «фіксованої» суми індексації грошового забезпечення.

38. Суд зазначає, що посилання на указаний висновок Верховного Суду є обґрунтованим, оскільки такий [висновок] стосуються подібних правовідносин та, в силу приписів частини третьої статті 341 КАС України, підлягає урахуванню при вирішенні цього спору.

39. Так, в указаній постанові Верховного Суду зазначено, що відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній в оспорюваному періоді) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

40. Тобто, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

41. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

42. З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою установлені нові розміри окладів, у тому числі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

43. З огляду на викладене, у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 , відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми «індексації-різниці», а якщо так, то у якому розмірі.

44. Як випливає з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації у період з 01 березня 2018 року до 23 червня 2018 року. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання «індексації-різниці» і що це право відповідач порушив через бездіяльність.

45. Отже, указані обставини є спірними в цій справі. Проте суди першої й апеляційної інстанцій їх не дослідили.

46. Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

47. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

48. Суди попередніх інстанцій указані правовідносини не дослідили і не перевірили істотні для справи обставини, а відтак, не підтвердили й не спростували доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної суми «індексації-різниці» за період з 01 березня 2018 року до 23 червня 2018 року і що це право порушив відповідач.

49. Так, для правильного застосування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен дослідити наявну у матеріалах справи довідку №215 від 22 червня 2021 року про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення (а.с.19), особисті картки грошового забезпечення позивача за 2015-2018 роки (а.с.80-83) та установити:

1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

50. Розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

51. При визначенні розміру грошового забезпечення ураховуються його складові, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку №1078).

52. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

53. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

54. Як зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума «індексації-різниці» в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

55. Указані висновки підтримані Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 та інших.

56. Суд також зауважує, що висновки судів щодо неможливості визначення розміру індексації грошового забезпечення, що підлягає нарахуванню та виплаті, суперечать висновками Верховного Суду у цій категорії спорів.

57. Так, Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 та від 28 вересня 2022 року у справі №400/1119/21, посилання на які є підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

58. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту [зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію без визначення конкретної суми] не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

59. Суд зазначає, що у цій справі суди попередніх інстанцій не установили обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, зокрема, взагалі не перевірили правильність здійсненого позивачем розрахунку суми індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 85927 грн 84 коп (додаток до позовної заяви №8, а.с.16-18); не провели розрахунку конкретної суми індексації, належної до нарахування, та виплати у цій частині позовних вимог.

60. Тож суди попередніх інстанцій правильно установивши, що місяцем підвищення доходу позивача є січень 2008 року [у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року], не виконали свого обов`язку щодо розрахунку розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає нарахуванню та виплаті за указаний період.

61. Що стосується періоду з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року, то Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не дослідили ці правовідносини; не з`ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; не установили, чи порушене право позивача на отримання суми «індексації-різниці» грошового забезпечення за указаний період, а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й виплати з боку відповідача за указаний період.

IV. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

62. За результатами касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, що є порушенням статей 9 242 308 КАС України, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України. Тому судові рішення в оскаржуваній частині не відповідають вимогам законності й обґрунтованості, установленим статтею 242 КАС України.

63. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може установлювати або вважати доведеними обставини, які не були установлені в оскаржуваній постанові.

64. Оскільки для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та установити додаткові обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи у відповідній частині.

65. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

66. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

67. З огляду на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визначення розміру індексації грошового забезпечення, що підлягає стягненню на користь позивача, та в частині вимог, що стосуються періоду з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року, справу №320/12984/21 у цій частині слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

68. Під час нового розгляду справи судам необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку указаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

V. Висновки щодо судових витрат

69. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 , а також в частині вирішення позовних вимог, що стосуються періоду з 01 березня 2018 року по 23 червня 2018 року, а справу №320/12984/21 у цій частині направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

3. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №320/12984/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

..................................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

О.Р. Радишевська

Судді Верховного Суду