ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 320/14196/23
адміністративне провадження № К/990/42386/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 (колегія у складі суддів Кузьменка В.В., Ганечко О.М., Василенка Я.М.)
у справі № 320/14196/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФ України в м. Києві) та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ ПФ України в м. Києві в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов`язати ГУ ПФ України в м. Києві зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в Російській Федерації з 27.09.1994 по 13.02.1996, з 19.02.1996 по 29.03.1996, з 08.04.1996 по 31.05.1996, з 10.06.1996 по 06.10.1996, з 07.10.1996 по 31.12.1999 відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 .
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.
3. 16.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №2) відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
4. Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
5. З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд до ГУ ПФ України у Львівській області.
6. Рішенням ГУ ПФ України у Львівській області від 23.01.2023 №104050003150 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із тим, що вік заявника становить 55 років 1 місяць 24 дні, пільговий стаж - 13 років 0 місяців 10 днів, страховий стаж - 24 роки 5 місяців 13 днів.
До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи позивача в російській федерації, а саме: з 27.09.1994 по 13.02.1996, з 19.02.1996 по 29.03.1996, з 08.04.1996 по 31.05.1996, з 10.06.1996 по 06.10.1996, з 07.10.1996 по 31.12.1999, оскільки рф припинила з 01.01.2023 свою участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Таким чином, на думку ГУ ПФ України у Львівській області, позивач не має права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
7. Вважаючи відмову в призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04.07.2024 позов задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.01.2023 №104050003150 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи в російській федерації згідно трудової книжки НОМЕР_1 , а саме: з 27.09.1994 по 13.02.1996, з 19.02.1996 по 29.03.1996, з 08.04.1996 по 31.05.1996, з 10.06.1996 по 06.10.1996, з 07.10.1996 по 31.12.1999;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 16.01.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні;
- у задоволенні іншої частини позову відмовив.
9. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило це рішення в апеляційному порядку.
10. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2024 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав несплати відповідачем судового збору та надав десять днів для усунення вказаних недоліків.
11. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.08.2024 повернув апеляційну скаргу у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі суду від 09.08.2024.
12. Відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2024.
13. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2024 залишив апеляційну скаргу ГУ ПФ України у Львівській області без руху з підстав, передбачених ч. 3 ст. 298 КАС України, та встановив строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у випадку наявності підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, визначений законом.
14. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.09.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
15. Суд зазначив, що невиконання вимог щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
16. ГУ ПФ України у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
17. Скаржник зазначає, що ухвала від 09.08.2024, якою було залишено без руху апеляційну скаргу, надійшла на адресу ГУ ПФ України у Львівській області та зареєстрована 12.08.2024.
На виконання вимог цієї ухвали від 09.08.2024 Головним управлінням було скеровано на адресу суду платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» від 14.08.2024 № 8070004070132.
Отже, ГУ ПФ України у Львівській області з моменту отримання (12.08.2024) ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2024 було сформовано клопотання про долучення платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги від 13.08.2024 за № 1300-5903-7/142810 та надіслано на адресу суду 14.08.2024, тобто у строк, встановлений судом.
Тому передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про наявність передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України підстави для повернення апеляційної скарги.
На ухвалу суду від 13.09.2024 (зареєстровану в підсистемі «Електронний суд» 18.09.2024) скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження від 24.09.2024 № 1300-5903-7/162904. Згідно трекінгу повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим кодовим ідентифікатором № 8070000020254 вручення листа суду відбулось 07.10.2024.
Однак, Шостий апеляційний адміністративний суд, не дочекавшись клопотання від 24.09.2024, ухвалою від 30.09.2024, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФ України у Львівській області.
Скаржник покликається на постанову від 26.03.2024 у справі № 480/5534/23, в якій Верховний Суд зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено.
18. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2024 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
19. Представник позивача у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
21. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
22. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
23. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
24. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
25. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
26. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
27. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
28. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
29. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
30. Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху, оскільки апелянт не надав доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку.
31. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 13.09.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, ГУ ПФ України у Львівській області 24.09.2024 направило до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
32. Відмовляючи ухвалою від 30.09.2024 у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними та апелянт не вказав інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
33. Зазначені висновки Верховний Суд уважає передчасними з огляду на таке.
34. У постанові від 06.02.2025 у справі № 480/12684/23 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
35. У постановах від 24.07.2023 (справа № 200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22), від 26.03.2024 (справа № 480/5534/23) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.
36. Застосовуючи цей правовий висновок в контексті обставин справи, що розглядається, Суд бере до уваги, що ГУ ПФ України на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху 14.08.2024 (у межах десятиденного строку, установленого судом) засобами поштового зв`язку надіслало платіжне доручення про сплату судового збору.
Після отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги, 04.09.2024 відповідач направив вдруге апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Тобто відповідач вперше з апеляційною скаргою звернувся у межах передбаченого строку на апеляційне оскарження, а повторне подання апеляційної скарги відбулось впродовж розумного строку після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги від 27.08.2024.
Крім того, повернення попередньо поданої апеляційної скарги зумовлено обставинами, які не залежали від особи, що оскаржує судове рішення. Зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України належним чином та своєчасно виконало вимоги ухвали від 09.08.2024 у строк, визначений судом.
37. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції мав надати правову оцінку зазначеним фактичним обставинам, а отже, передчасним є висновок про наявність підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
38. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
39. За таких обставин, Суд дійшов висновку, що при ухваленні судового рішення, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
40. Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 КАС України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №320/14196/23 скасувати.
Справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб