ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

м. Київ

справа №320/16059/23

адміністративне провадження № К/990/4617/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (колегія у складі суддів Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Кузьмишиної О.М.) у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон Оіл" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і їх обґрунтування

У травні 2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон Оіл" (далі - ТОВ "Ексон Оіл") штраф згідно з рішенням від 14 грудня 2022 року №199/4833 у розмірі 17453 грн 44 коп.

Позов мотивовано тим, що рішенням від 14 грудня 2022 року №199/4833 про застосовування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до відповідача було застосовано штраф у розмірі 17453 грн 44 коп., який підлягає стягненню в судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 серпня 2023 року повернув позовну заяву позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). У цій ухвалі суд, визнавши необґрунтованим клопотання позивача про подовження строку для усунення недоліків, мотивоване відсутністю коштів для сплати судового збору та введенням воєнного стану, дійшов висновку про невиконання позивачем вимог ухвали від 24 травня 2023 року, якою позовну заяву було залишено без руху.

Позивач оскаржив це судове рішення до апеляційного суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 січня 2024 року залишив ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року без змін.

Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що місцевий адміністративний суд ухвалою від 24 травня 2023 року надав позивачеві максимальний (десятиденний) визначений законодавцем строк для усунення недоліків позовної заяви, копію цієї ухвали Головне управління Держпродспоживслужби отримало в електронному кабінеті через підсистему «Електронний суд» того ж дня, однак протягом понад двох місяців так і не виконав наведених в ухвалі вимог.

Апеляційний суд зауважив, що з огляду на принцип «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Суд апеляційної інстанції також додав, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Головне управління Держпродспоживслужби просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції не дослідив всі обставини справи та не надав належної оцінки питанню реальної спроможності Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві сплатити судовий збір у визначений судом строк. Позивач зазначає, що скористався передбаченим КАС України правом та виконав обов`язки в межах адміністративного провадження, шляхом подання у визначений судом першої інстанції строк заяви про продовження процесуального строку для оплати судового збору або відстрочення судового збору, у зв`язку з відсутністю коштів для цієї мети за КЕКВ 2800, на підтвердження чого було надано відповідні докази. Із цих міркувань вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що позивач не довів здійснення ним всіх заходів для залучення коштів для сплати судового збору.

Позиція інших учасників справи.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги.

06 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору.

04 березня 2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві подано заяву про усунення недоліків касаційної скарг до якої долучено документ про сплату судового збору.

18 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №320/16059/23.

Ухвалами Верховного Суду від 18 червня 2024 року та 06 лютого 2025 року повторно витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №320/16059/23.

07 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла зазначена справа.

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року справу призначено до розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Вимоги до форми і змісту позовної заяви передбачені статтею 160 КАС України.

Положеннями частини 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною другою статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як убачається з матеріалів справи копію ухвали від 24 травня 2023 року, якою позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору в розмірі 2684 грн у десятиденний строк, Головне управління Держпродспоживслужби отримало в електронному кабінеті через підсистему «Електронний суд» того ж дня, 24 травня 2023 року.

В установлений названою ухвалою строк позивач її вимог не виконав, документа про сплату судового збору не надав.

Натомість 22 червня 2022 року до суду надійшла заява у якій позивач просив подовжити строк для усунення недоліків, мотивувавши це відсутністю для цієї мети коштів на рахунку по КЕКВ 2800, а також запровадженням в Україні воєнного стану.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, оцінив наведені позивачем мотиви критично та ухвалою від 10 серпня 2023 року повернув позовну заяву позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Суть наведених скаржником мотивів щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права зводиться до того, що з огляду на аргументи позивача та надані ним докази, суд мав би продовжити позивачеві строк для подання документу про сплату судового збору, однак цього не зробив.

Верховний Суд поділяє висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для продовження позивачеві процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження процесуального строку - це надання судом додаткового часу для вчинення процесуальної дії, що з поважної причини не може бути вчинена в установлений строк.

Метою продовження процесуального строку, установленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується.

Умови та порядок продовження процесуальних строків визначено статтею 121 КАС України, аналіз якої дає підстави для висновку, що заявити про продовження процесуального строку учасник справи може до його закінчення, а про задоволення або відмову в задоволенні такого клопотання суд, який установив процесуальний строк, постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що хоча частина друга статті 121 КАС України установлює право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк, однак це право має бути реалізовано судом у межах процесуального закону із належним мотивуванням будь-якого рішення (продовження або відмова у продовженні строку), які дають скаржнику чітке розуміння дій суду.

Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 у справі №640/16029/19, від 13 березня 2025 року у справі №380/10904/24.

Матеріалами справи підтверджується, що у поданій суду заяві, де позивач ставив питання про продовження процесуального строку для сплати судового збору, не наведено жодних мотивів про вчинення позивачем будь-яких заходів для сплати судового збору. Іншими словами, клопотання не містить обґрунтувань, які б надавали суду можливість вважати, що позивач має дійсний намір усунути недоліки позовної заяви, однак потребує для цього додаткового часу. Натомість в його заяві ідеться про відсутність коштів на відповідному рахунку та введення в Україні воєнного стану, що ніяк не співвідноситься з потребою продовження процесуального строку та не обґрунтовує скільки саме часу потрібно.

У цьому контексті саме лише посилання суб`єкта владних повноважень на відсутність коштів на рахунку для мети сплати судового збору, а також про введення в державі воєнного стану не може мати наслідком позитивного вирішення означеного процесуального питання, оскільки здатне бути розцінене як надання нічим невиправданих порівняно з іншою стороною спору процесуальних переваг такому суб`єкту владних повноважень.

За наявними у справі матеріалами, позивач від дня отримання ухвали про залишення позову без руху (24 травня 2023 року) і до дня повернення позовної заяви (10 серпня 2023 року), що становить близько двох місяців, так і не спромігся надати суду документ про сплату судового збору.

Таким чином, зазначене не підтверджує наміру позивача своєчасно виконати обов`язок щодо сплати судового збору за подання позовної заяви в цій справі, що, у свою чергу, не свідчить про його добросовісну поведінку.

Отже, суд першої інстанції оскаржуваною постановою обґрунтовано залишив без змін ухвалу місцевого адміністративного суду про повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, де цей суд, визнавши необґрунтованим клопотання позивача про подовження строку для усунення недоліків, мотивоване відсутністю коштів для сплати судового збору та введенням воєнного стану, дійшов висновку про невиконання позивачем вимог ухвали від 24 травня 2023 року.

Міркування і твердження позивача в касаційній скарзі не спростовують правильності такого висновку, викладеного в оскарженому судовому рішенні.

Наведені скаржником посилання на ухвали Верховного Суду, в яких вирішувалося питання про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційно скарги, не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються юридичної оцінки правильності застосування судами першої та / або апеляційної інстанції норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд уважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду