ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 320/22901/23
провадження № К/990/22367/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
секретаря судового засідання - Борисевича О. Ю.,
за участю
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Бургели О. В.,
представника відповідача - Кшемінської Ю. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Заїки М. М., суддів: Ганечко О. М.. Кузьменка В. В.
І. Суть спору
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області), в якому просить:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Київській області від 23 червня 2023 року № 135 о/с про звільнення позивача із служби в поліції;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Київській області від 20 червня 2023 року № 229 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП ГУНП в Київській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору контролю за обігом зброї Броварського РУП ГУНП в Київській області, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах внутрішніх справ України;
1.4. стягнути з ГУНП в Київській області середній заробіток - грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 23 червня 2023 року і до моменту фактичного поновлення на роботі;
1.5. стягнути з ГУНП в Київській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
2. На обґрунтування позову зазначає, що, починаючи з 07 листопада 2015 року, проходив службу в органах Національної поліції на різних посадах, останню з яких обіймав посаду начальника сектору контролю за обігом зброї Броварського РУП ГУНП в Київській області, маючи спеціальне звання майора поліції.
Однак, наказом ГУНП в Київській області від 23 червня 2023 року № 135 о/с позивача звільнено із займаної посади на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Підстава видання оскаржуваного наказу зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, внаслідок неповідомлення найближчого органу поліції про виявлення правопорушення, неприпинення вчинення такого правопорушення, недоповіді керівництву про факт пропозиції та надання неправомірної вигоди цивільною особою, вчинення дій, які призвели до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві, перешкоджання у проведенні службового розслідування, несприяння керівникові в організації отримання службової дисципліни, безпідставного зберігання у сейфі службового кабінету добровільно зданої зброї.
Позивач наголошує, що жодного проступку, що дискредитує звання майора поліції він не вчиняв, а факти, які встановлювались службовим розслідуванням підлягають встановленню та доведенню у кримінальному провадженні № 42023100000000140 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачуваного частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вважаючи, що звільнення є передчасним, оскільки нині вирок у вказаній кримінальній справі відсутній, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до наказу ГУНП в Київській області від 30 квітня 2021 року № 118 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектору контролю за обігом зброї Броварського РУП ГУНП в Київській області.
4. 13 червня 2023 року до ГУНП в Київській області з Броварського РУП ГУНП в Київській області надійшла інформація про те, що працівниками Служби безпеки України спільно з працівниками ТУ ДБР у м. Києві, у рамках кримінального провадження № 42023100000000140 від 10 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди), затримано начальника сектору контролю за обігом зброї Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 .
5. Також 13 червня 2023 року прокурором Київської міської прокуратури повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
6. Так, ГУНП в Київській області призначено службове розслідування за фактом повідомлення Київською міською прокуратурою про затримання позивача, у рамках кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Дисциплінарною комісією ГУНП в Київській області за вказаним фактом проведено службове розслідування, результати якого відображені у висновку від 20 червня 2023 року.
7. Відповідно до вказаного висновку службового розслідування 02 березня 2023 року приблизно об 11:20, перебуваючи за адресою місцезнаходження дозвільної системи Броварського РУП ГУНП в Київській області, а саме по АДРЕСА_1 , в особистій розмові громадянин ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про те, що його товариші мають намір отримати дозвіл на придбання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями летальними снарядами несмертельної дії.
Дізнавшись вказану інформацію у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на отримання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди для себе за оформлення відповідних дозвільних документів для придбання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
В подальшому, ОСОБА_1 повідомив громадянину ОСОБА_2 , що за кожну одиницю зброї, на яку необхідно оформити дозвіл на придбання, йому необхідно буде платити 200 доларів США, а також підготовити пакет документів із даними особи, на яку будуть оформлятися такі дозвільні документи.
Реагуючи на вказане, працівниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області вказану інформацію було передано до Київської міської прокуратури, працівниками якої за результатами її розгляду, відомості 10 березня 2023 року було внесено до ЄРДР за № 42023100000000140, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та розпочато досудове розслідування.
30 травня 2023 року приблизно о 15:00, перебуваючи за адресою місцезнаходження дозвільної системи Броварського РУП ГУНП в Київській області, у ході особистої зустрічі громадянин ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 , передав останньому пакет документів із даними громадянина ОСОБА_3 , зокрема завірені належним чином копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного номеру платника податків, довідки про реєстрацію місця проживання особи, фотокартки 3х4.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, під час спілкування з ОСОБА_2 , продемонстрував останньому екран власного мобільного телефону на якому було зображено надпис « 300 S». Таким чином, довівши останньому до відома, що сума неправомірної вигоди за оформлення дозвільних документів для придбання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії буде складати 300 доларів США за одну одиницю.
Після отримання від ОСОБА_2 файлу з документами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 запросив його пройти до приміщення дозвільної системи Броварського РУП ГУНП в Київській області.
Перебуваючи у вищезазначеному приміщенні, ОСОБА_1 , наказав ОСОБА_2 покласти грошові кошти у розмірі 200 доларів США (відповідно до курсу НБУ станом на 30.05.2023 становило 7313,72 грн) до файлу з документами ОСОБА_3 , які перебували на столі, що останній і зробив.
Надалі, у ході бесіди ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_1 донести іншу частину неправомірної вигоди, тобто 100 доларів США наступного дня, тобто 31 травня 2023 року.
ОСОБА_1 пакет документів із даними громадянина ОСОБА_3 передав для опрацювання до ВКОЗ ГУНП в Київській області, що розташоване по вул. Лесі Українки, 35 у м. Вишневе, Бучанського району, Київської області.
У подальшому, начальник ВКОЗ ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_4 , після накладення відповідної резолюції розгляд матеріалів доручив на виконання заступнику начальника ВКОЗ ГУНП в Київській області майору поліції ОСОБА_5 , який, своєю чергою, відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція № 622), 06 червня 2023 року виписав дозвіл на придбання пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями несмертельної дії та надав його ОСОБА_4 для резолюції.
01 червня 2023 року приблизно о 15:30, перебуваючи у приміщенні дозвільної системи Броварського РУП ГУНП в Київській області, ОСОБА_1 на виконання раніше узгоджених домовленостей, отримав від ОСОБА_2 іншу частину неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США (відповідно до курсу НБУ станом на 01.06.2023 становило 3656,86 грн) та повідомив останнього про те, що приблизно через два тижні повідомить про готовність дозвільних документів для придбання ОСОБА_3 пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
13 червня 2023 року приблизно о 14:55, перебуваючи у приміщенні дозвільної системи Броварського РУП ГУНП в Київській області, ОСОБА_1 на виконання раніше узгоджених домовленостей передав ОСОБА_2 дозвіл на придбання пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії № НОМЕР_1 від 06 червня 2023 року, виданого на ім?я ОСОБА_3 .
Того ж дня, після вищевказаного о 15:01, ОСОБА_1 було затримано працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України.
Також встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог пункту 9 розділу ІІ Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 травня 1993 року № 314 (далі - Інструкція № 314) безпідставно зберігав у сейфі службового кабінету добровільно здану зброю, чим відповідно вчинив дисциплінарний проступок.
8. З огляду на вказаний висновок службового розслідування наказом начальника ГУНП в Київській області від 20 червня 2023 року № 229 за порушення службової дисципліни, п.п. 1, 2 ч.ч. 1, 2 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, п.п. 1, 2, 6, 13 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VII (далі - Дисциплінарний статут), ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 1, 2 п. 1 розділу 11 , абзацу 1 п. 3, абзацу 2 п. 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 та пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, п.9 розділу 11 Інструкції № 314 (зі змінами наказ МВС України № 826 від 24.09.2012 року), що виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, неповідомленні найближчого органу поліції про виявлення правопорушення, не припиненні вчинення такого правопорушення, не доповіді керівництву про факт пропозиції та надання неправомірної вигоди цивільною особою, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві, перешкоджанні у проведенні службового розслідування, поданні належного прикладу підлеглим працівникам поліції у дотриманні Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, використанні службового становища в особистих інтересах або інтересах третіх осіб, несприянні керівникові в організації отримання службової дисципліни, безпідставному зберіганні у сейфі службового кабінету добровільно зданої зброї - вирішено застосувати до начальника сектору контролю за обігом зброї Броварського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
9. На підставі наказу ГУНП в Київській області від 20 червня 2023 року № 229 відповідачем видано наказ від 23 червня 2023 року № 135 о/с, згідно з яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту), з 26 червня 2023 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року в позові відмовлено.
11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до позивача обґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
12. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.
12.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Київській області від 23 червня 2023 року № 135 о/с про звільнення із служби в поліції ОСОБА_1 .
12.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Київській області від 20 червня 2023 року № 229 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП ГУНП в Київській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
12.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору контролю за обігом зброї Броварського РУП ГУНП в Київській області.
12.4. Стягнуто з ГУНП в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 23 червня 2023 року до моменту фактичного поновлення на роботі.
12.5. В решті позові - відмовлено.
13. Шостий апеляційний адміністративний суд, приймаючи вказану постанову, дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів ГУНП в Київській області від 20 червня 2023 року № 229 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП ГУНП в Київській області в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та від 23 червня 2023 року № 135 о/с про звільнення ОСОБА_1 із служби в поліції, оскільки висновок ГУНП в Київській області про вчинення позивачем дисциплінарного проступку ґрунтується виключно на поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому, відсутні відомості про наявність будь-яких письмових, речових чи електронних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Щодо виявленого безпідставного зберігання у сейфі службового кабінету добровільно зданої зброї суд апеляційної інстанції зазначив, що дисциплінарна комісія не наводить жодних посилань на документи, на підставі яких вона прийшла до вказаного висновку. До того ж, відповідно до листа Відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області від 17 липня 2023 року № 837/109/01-2023 відділ озброєння ГУНП в Київській області працює відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2018 року № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння Національної поліції України», згідно з якою не передбачено зберігання на складі озброєння зброї, яка здається на знищення та на тимчасове зберігання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУНП в Київській області не приймає від секторів контролю за обігом зброї територіальних підрозділів ГУНП в Київській області вилучену, добровільно здану, знайдену вогнепальну (холодну) зброю і боєприпаси. Станом на 13 червня 2023 року у секторі контролю за обігом зброї Броварського РУП, який очолював позивач, фактів порушень ведення обліку в книзі добровільно зданої, вилученої та знайденої зброї не виявилося.
IV. Касаційне оскарження
14. Представник ГУНП в Київській області подала касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення першої інстанції.
15. Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування частини першої статті 62 Конституції України (в частині застосування презумпції невинуватості до позивача, а саме відсутність вироку суду на момент прийняття оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності), викладених у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 420/241/20, пункту 6 та пункту 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», викладених у постановах Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21, від 03 квітня 2024 року у справі № 420/9503/22 в частині розмежування видів юридичної відповідальності у подібних правовідносинах.
16. Верховний Суд ухвалою від 05 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою ГУНП в Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
17. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
18. 14 січня 2025 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом.
22. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
23. За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
24. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
25. При цьому дисциплінарним проступком, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
26. Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
27. В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
28. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).
29. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
30. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов`язки поліцейського, а саме: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
31. За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
32. Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
33. В силу частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
34. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
VI. Позиція Верховного Суду
35. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
36. Як уже зазначалось, позивачем вчинено діяння, яке, на думку відповідача, несумісне з його посадою. Згідно з висновком службового розслідування позивач вчинив проступок, який проявився у порушенні п.п. 1, 2 ч.ч. 1, 2 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію України» п.п. 1, 2, 6, 13 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 1, 2 п. 1 розділу 11 , абзацу 1 п. 3, абзацу 2 п. 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 та пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, п.9 розділу 11 Інструкції № 314 (зі змінами наказ МВС України № 826 від 24.09.2012 року), що полягло у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, невиконанні обов`язків поліцейського, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України.
37. Тож відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків і проходження служби у Національній поліції.
38. У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
39. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.
40. Оцінюючи доводи касаційної скарги Верховний Суд ураховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
41. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
42. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
43. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
44. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
45. Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
46. Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати зв`язків і не вчиняти дій, які підривають авторитет працівника поліції чи носять корисливий або протиправний характер.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 420/241/20, на яку посилається автор касаційної скарги.
Водночас законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
47. Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року та від 14 березня 2023 року у справах № 120/8381/20-а та № 320/1206/21 відповідно.
48. Таким чином, позивача звільнено не за підозру у вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
49. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
50. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням позивача з посади за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", тобто з підстав реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
51. Як висновується з матеріалів справи, 13 червня 2023 року прокурором Київської міської прокуратури повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
52. Водночас фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало отримання позивачем неправомірної вигоди, перешкоджання у проведенні службового розслідування та безпідставне зберігання у сейфі службового кабінету добровільно зданої зброї.
53. Отже, саме ці наведені підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності варто проаналізувати крізь призму наявності у діях позивача саме дисциплінарного проступку, розмежовуючи види юридичної відповідальності.
54. Так, пункт 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
55. З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
56. Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію").
Акцентуючи увагу на тому, що Закон України "Про Національну поліцію" виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не варто ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
57. Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 та багатьох інших.
58. У цій справі Верховний Суд також враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
59. Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
60. Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
61. Слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
62. Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
63. Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 та ін.
64. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок ГУНП в Київській області про вчинення позивачем дисциплінарного проступку ґрунтується виключно на поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому, відсутні відомості про наявність будь-яких письмових, речових чи електронних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Щодо виявленого безпідставного зберігання у сейфі службового кабінету добровільно зданої зброї суд апеляційної інстанції зазначив, що дисциплінарна комісія не наводить жодних посилань на документи, на підставі яких вона прийшла до вказаного висновку. До того ж, відповідно до листа Відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області від 17 липня 2023 року № 837/109/01-2023 відділ озброєння ГУНП в Київській області працює відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2018 року № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння Національної поліції України», згідно з якою не передбачено зберігання на складі озброєння зброї, яка здається на знищення та на тимчасове зберігання. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУНП в Київській області не приймає від секторів контролю за обігом зброї територіальних підрозділів ГУНП в Київській області вилучену, добровільно здану, знайдену вогнепальну (холодну) зброю і боєприпаси. Станом на 13 червня 2023 року у секторі контролю за обігом зброї Броварського РУП, який очолював позивач, фактів порушень ведення обліку в книзі добровільно зданої, вилученої та знайденої зброї не виявилося.
Враховуючи, що ГУНП в Київській області не приймало від секторів зброю, апеляційний суд дійшов висновку, що за відсутності фактів порушень, недоведеними є посилання відповідача про встановлення дисциплінарною комісією порушення позивачем пункту 9 розділу ІІ Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 травня 1993 року № 314 (далі - Інструкція № 314).
65. Своєю чергою у матеріалах службового розслідування відповідачем зазначено, що 13 червня 2023 року о 15.01 год, тобто у момент затримання ОСОБА_1 працівниками правоохоронних органів виявлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 314, безпідставно зберігав у сейфі службового кабінету добровільно здану зброю, що підтверджує вчинення дисциплінарного проступку.
66. Так, відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 314 після оформлення документів працівник, відповідальний за зберігання вилученої, добровільно зданої та знайденої зброї, бойових припасів, спеціальних засобів, разом із черговим міськ-, рай-, ліноргану внутрішніх справ поміщають вилучену, добровільно здану, знайдену зброю, бойові припаси, спеціальні засоби в окрему металеву шафу, розміщену в кімнаті для зберігання зброї, яка опечатується їх особистими печатками і здається черговому із записом у книзі обліку приймання, передачі озброєння.
67. Водночас як зазначив апеляційний суд, відділ озброєння ГУНП в Київській області працює відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2018 року № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння Національної поліції України», згідно з якою не передбачено зберігання на складі озброєння зброї, яка здається на знищення та на тимчасове зберігання.
68. Варто зауважити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Водночас після 24 лютого 2022 року до Інструкції № 314 жодних змін не вносилось.
69. Як пояснив позивач у судовому засіданні, доводи про порушення умов зберігання добровільно зданої зброї, а саме збереження ним у сейфі службового кабінету такої зброї є безпідставними, адже сам відповідач не приймає добровільно здану зброю. Водночас запроваджений в Україні воєнний стан унеможливив збереження добровільно зданої зброї у спосіб, який відповідач вказав під час службового розслідування.
70. Варто зазначити, що відповідно до листа Відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області від 17 липня 2023 року № 837/109/01-2023 відділ озброєння ГУНП в Київській області працює відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2018 року № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння Національної поліції України», згідно з якою не передбачено зберігання на складі озброєння зброї, яка здається на знищення та на тимчасове зберігання.
71. Враховуючи відсутність умов зберігання добровільно зданої зброї в інакший спосіб, у випадку, який склався у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
72. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказу про його звільнення зі служби в поліції.
73. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
74. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
75. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VII. Судові витрати
76. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 344 349 350 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі № 320/22901/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська