ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2025 року

Київ

справа №320/263/23

адміністративне провадження №К/990/41382/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №320/263/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (головуючий суддя Василенко Я. М., судді: Оксененко О. М., Швед Е. Ю.),

ВСТАНОВИВ:

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 07 травня 2024 року, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2022 року № 0190640701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2021 року на 115000 грн (а.с.107-111).

Копія вказаного рішення була доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, відповідач) 08 травня 2024 року о 03:09, про що складено довідку про доставку електронного листа (а.с.113).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС 11 червня 2024 року подало апеляційну скаргу (матеріали апеляційного оскарження на 13 арк, а.с.1-4).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 червня 2024 року залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши апелянту протягом десяти днів з дня вручення йому копії цієї ухвали надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 3721,50 грн (матеріали апеляційного оскарження на 13 арк, а.с.9).

Копія цієї ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 18 червня 2024 року о 19:40, про що складено довідку про доставку електронного листа (матеріали апеляційного оскарження на 13 арк, а.с.10).

Ухвалою від 09 липня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу повернув скаржнику, що зумовлено неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк (матеріали апеляційного оскарження на 13 арк, а.с.11).

Суд касаційної інстанції за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» здійснив витребування електронної справи, яка формувалась судом апеляційної інстанції у справі № 320/263/23 (далі - Електронна справа).

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 10 липня 2024 року о 21:35 (відомості Електронної справи). Крім того, паперовий примірник ухвали суду від 09 липня 2024 року був отриманий відповідачем 26 липня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (матеріали апеляційного оскарження на 45 арк., а.с.19).

19 липня 2024 року ГУ ДПС повторно подало апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року. За змістом апеляційної скарги відповідач просив відстрочити йому сплату судового збору, дозволивши здійснити таку сплату після закінчення воєнного стану в Україні, та поновити строк на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до апеляційного суду із скаргою, ГУ ДПС вказувало, що на виконання вимог ухвали від 07 травня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху направляло клопотання про продовження строку на усунення недоліків, яке було залишено без задоволення апеляційним судом, що і слугувало підставою для повернення вчасно поданої первинної апеляційної скарги. Просило врахувати, що введення на території України воєнного стану слід вважати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Крім того, апеляційну скаргу подано з дотриманням строку, встановленого частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Щодо несплати судового збору ГУ ДПС зазначило, що саме внаслідок введення в Україні воєнного стану фінансування витрат на сплату судового збору є обмеженим (матеріали апеляційного оскарження на 45 арк., а.с.1-12).

Ухвалою від 09 серпня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору, залишив без руху апеляційну скаргу та встановив строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із долученням доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску та документ про сплату судового збору у розмірі 4026 грн або докази, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення від його сплати (матеріали апеляційного оскарження на 45 арк., а.с.20-23).

Ухвала суду вмотивована тим, що обставини, пов`язані з внутрішньою процедурою погодження і виділення коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть впливати на обставини дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень і, відповідно, не є поважною підставою його пропуску. Вирішуючи питання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначив, що на ГУ ДПС не можуть бути поширені приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 12 серпня 2024 року о 22:05 (матеріали апеляційного оскарження на 45 арк., а.с.40).

13 серпня 2024 року ГУ ДПС подало до апеляційного суду два примірники документа під назвою «Апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року». До вказаного документа було долучено платіжну інструкцію № 2476 від 01 серпня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 1133,50 грн. За змістом вказаного документа питання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не порушувалося (матеріали апеляційного оскарження на 45 арк., а.с.24-31).

Ухвалою від 30 вересня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року (матеріали апеляційного оскарження на 45 арк., а.с.41-43).

В обґрунтування такого рішення апеляційний суд зазначив, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги був встановлений до 23 серпня 2024 року. На виконання вимог ухвали суду від 09 серпня 2024 року ГУ ДПС подало апеляційну скаргу та документ про сплату судового збору, але у розмірі, меншому за визначений судом. Водночас, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження із долученням доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску надана не було.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Касаційну скаргу вмотивовано тим, що, реалізуючи надані законом процесуальні права, скаржник повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою та в подальшому долучило платіжну інструкцію № 1894 від 01 липня 2024 року про часткову сплату судового збору в сумі 2588 грн та клопотання про відстрочення сплати судового збору на суму 1133,50 грн. Проте, апеляційний суд відмовив в задоволенні означеного клопотання. В подальшому скаржником було надано суду платіжне доручення № 2476 від 01 серпня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 1133,50 грн. Вказане свідчить про постійне вчинення ГУ ДПС дій, спрямованих на усунення недоліків апеляційної скарги та добросовісне виконання процесуальних обов`язків. Скаржник звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом. Просить врахувати, що повторно апеляційна скарга подана у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої скарги і до неї було долучено копію платіжного документа про сплату судового збору. До касаційної скарги скаржник також долучив копії платіжних доручень від 01 липня 2024 року № 1894 про сплату судового збору у розмірі 2588 грн та від 01 серпня 2024 року № 2476 про сплату судового збору у розмірі 1133,50 грн.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 21 листопада 2024 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що не є перешкодою для здійснення касаційного перегляду справи.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 листопада 2024 року про витребування адміністративної справи № 320/263/23 письмові матеріали цієї справи були направлені Київським окружним адміністративним судом до Верховного Суду супровідним листом від 02 червня 2025 року № 01-16/5839/2025 та цього ж дня зареєстровані в суді касаційної інстанції.

Верховний Суд зазначає, що касаційний перегляд справи № 320/263/23 здійснюється на підставі електронної справи, сформованої судами попередніх інстанцій, та матеріалів справи, які 02 червня 2025 року надійшли до суду касаційної інстанції в паперовій формі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо особа, яка її подала, не подасть заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження на пропозицію суду, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

З матеріалів справи, яка формувалась апеляційним судом в електронній та паперовій формах, вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ГУ ДПС подало 11 червня 2024 року. Слід зазначити, що означене звернення до суду апеляційної інстанції відбулось поза межами строку, встановленого частиною другою статті 295 КАС України. Так, повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції було складено в день його ухвалення, тобто 07 травня 2024 року. Копія рішення суду першої інстанції була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 08 травня 2024 року о 03:09 (а.с.112). Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції сплинув 06 червня 2024 року. При цьому тридцятиденний строк з моменту отримання копії повного тексту судового рішення, у межах якого скаржник має право на поновлення строку на апеляційне оскарження згідно з вимогами частини другої статті 295 КАС України, сплинув 07 червня 2024 року.

Водночас, суд апеляційної інстанції, залишаючи без руху вперше подану апеляційну скаргу ГУ ДПС, не мав претензій до відповідача в частині пропуску останнім строку на апеляційне оскарження, проте, звернув увагу на невиконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, а саме відсутність документа про сплату судового збору. Скаржнику був наданий десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання ухвали суду від 17 червня 2024 року, що відбулося 18 червня 2024 року о 19:40. Водночас, фактично питання про повернення вперше поданої апеляційної скарги було вирішено апеляційним судом 09 липня 2024 року, тобто через понад 20 днів з моменту отримання ГУ ДПС ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що ГУ ДПС протягом означеного періоду жодним чином не відреагувало на вимоги суду, викладені в ухвалі від 17 червня 2024 року, фактично проігнорувавши означене судове рішення. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції обґрунтовано постановив 09 липня 2024 року ухвалу про повернення апеляційної скарги скаржнику.

Отримавши 10 липня 2024 року о 21:35 копію ухвали про повернення апеляційної скарги, ГУ ДПС вже 19 липня 2024 року звернулося з апеляційною скаргою повторно. Суд касаційної інстанції констатує, що, дійсно, повторне звернення до суду із апеляційною скаргою відбулось без надмірних зволікань.

Разом з тим, саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні має бути врахований загальний строк від дати початку його спливу та усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

У спірному випадку матеріали як паперової, так і електронної форми справи № 320/263/23 свідчать про те, що при поданні апеляційної скарги повторно скаржник не усунув недоліки попередньо поданої апеляційної скарги в частині долучення документа про сплату судового збору. Відтак, самого по собі факту невідкладного подання апеляційної скарги повторно недостатньо для висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

При цьому суд касаційної інстанції критично оцінює доводи скаржника про сплату судового збору частково, а саме в сумі 2588 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01 липня 2024 року № 1894. Так, з матеріалів справи слідує, що вказана платіжна інструкція не надавалась суду апеляційної інстанції ні під час первинного, ні під час повторного звернення до суду з апеляційною скаргою.

У постановах від 19 вересня 2024 року в справі № 440/10834/22, від 14 листопада 2024 року у справі № 240/14234/23 Верховний Суд на підставі аналізу частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» зробив висновок, що перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України може здійснюватися на підставі поданих заявником доказів на підтвердження доказів сплати суми судового збору або письмового повідомлення суду про сплату судового збору.

У розглядуваній ситуації матеріали адміністративної справи не дають підстав вважати, що ГУ ДПС в апеляційних скаргах, поданих 19 липня 2024 року та 13 серпня 2024 року, вказувало будь-які реквізити платіжної інструкції від 01 липня 2024 року № 1894 чи суму сплаченого судового збору. Відповідно, суд апеляційної інстанції об`єктивно не мав підстав та можливості перевіряти обставини зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 2588 грн за подання апеляційної скарги у цій справі.

Окрему увагу суд касаційної інстанції звертає на те, що відповідно до платіжної інструкції від 01 липня 2024 року № 1894 платіж було проведено органом Казначейства ще 02 липня 2024 року. Водночас, скаржник у касаційній скарзі не наводить причин, які перешкоджали йому подати означений платіжний документ до суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали від 17 червня 2024 року, враховуючи, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося лише 09 липня 2024 року.

Отже, скаржник не усунув недоліки попередньо поданої апеляційної скарги, тому самого по собі факту невідкладного подання апеляційної скарги повторно недостатньо для висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Більше того, у спірному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження слугувало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, ГУ ДПС взагалі проігнорувало вимоги ухвали суду від 09 липня 2024 року в цій частині, надавши замість відповідної заяви два примірники апеляційної скарги, які не утримували будь-якого обґрунтування в частині поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Касаційна скарга також не утримує жодних доводів в частині підстав не виконання ГУ ДПС вимог ухвали суду від 09 липня 2024 року в цій частині, що додатково свідчить про недобросовісність відповідача в реалізації наданих йому процесуальних прав.

Наведені у касаційній скарзі доводи про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, з підстав введення в Україні воєнного стану та відсутності коштів на сплату судового збору, є неприйнятними, оскільки, як уже зазначалось, саме ГУ ДПС не скористалось наданим йому процесуальним правом на подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та жодних причин пропуску такого строку апеляційному суду не наводило.

Суд касаційної інстанції зауважує, що у розглядуваній ситуації мало місце безпідставне ігнорування скаржником вимог ухвал апеляційного суду про залишення апеляційних скарг, поданих вперше і повторно, без руху. Натомість, апеляційний суд у цій справі належним чином роз`яснив відповідачу шляхи усунення недоліків поданих ним апеляційних скарг та надав достатньо часу для їх усунення. Відтак, право відповідача на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було забезпечено, проте, останній ним у встановленому законом порядку не скористався.

Таким чином, сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ГУ ДПС у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Поведінка суб`єкта владних повноважень, яка виявились у неподанні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк