ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа №320/3739/19

адміністративне провадження № К/9901/26160/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Бєлової Л.В. (головуючий), суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. у справі за її позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила:

- визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області щодо проведення позапланового контролю, які оформлені актом від 24.06.2019 №24062019/4, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправним та скасувати припис № С-2406/4 від 24.06.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 25.06.2019 № 128, яким скасована реєстрація Повідомлення від 28.03.2019 за № КС 061190872235 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта на об`єкт: «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_1 );

- зобов`язати Інспекцію Державного-архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області поновити реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єкту будівництва, який здійснюється на підставі будівельного паспорта КС 061190872235 від 28.03.2019 на об`єкт «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_1 ).

2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11.09.2020 позов задовольнив. Вирішив питання розподілу судових витрат.

2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач виконав всі встановлені законом вимоги, які надають право на початок виконання будівельних робіт: позивач має у власності земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку та не оспорюється відповідачем; станом на момент подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт будівельний паспорт на об`єкт "Індивідуальний житловий будинок" за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_1 ) був чинним; позивач подав до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта будівництва встановленої форми Повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єкту будівництва, який здійснюється на підставі будівельного паспорта, яке зареєстроване 28.03.2019 за № КС 061190872235.

Відтак цей суд дійшов висновку, що підстави вважати будівництво позивачем індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 самочинним будівництвом - відсутні, що унеможливлює скасування відповідачем права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення, зареєстрованого 28.03.2019 за №КС 061190872235.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.04.2021 скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.

3.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, частини другої статті 24, статей 27, 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) та дотримання відповідачем під час проведення перевірки норм статті 41 вказаного Закону та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

4.1. У 2006 році ОСОБА_1 на підставі рішення 4 сесії 5 скликання Ворзельської селищної ради від 22.06.2006 №66-4-V набула права власності на земельну ділянку площею 0,1298 га за адресою: АДРЕСА_1 .

4.2. 11.11.2015 Відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради позивачці видав будівельний паспорт (реєстраційний № 260) на будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пояснювальною запискою до схеми забудови земельної ділянки містобудівні та планувальні обмеження (максимальна площа забудови та гранично допустима щільність забудови земельної ділянки, максимальні розміри плями забудови, мінімальні відстані від меж суміжних земельних ділянок; відстані від будівель та споруд на суміжних ділянках, запроектованих та погоджених у встановленому порядку) - згідно вимог ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.2-15.2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» та Земельного кодексу України.

Основні характеристики об`єкта містобудування: загальна площа двоповерхового житлового будинку з мансардним поверхом 293,42 кв. м. Будівельний паспорт містить графічні матеріали та ескізні наміри забудови з зазначенням плану будівлі по кожному з поверхів.

Будівельним паспортом визначені такі вимоги щодо забудови земельної ділянки: граничнодопустима висота будівлі до 11,0 м; відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови: згідно вимог ДБН 360-92* та Земельного кодексу України; мінімально допустимі відстані від об`єкта, який проектується, до меж земельної ділянки 1,0 м; мінімально допустимі відстані від об`єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд 8,0 м; тип огорожі комбінована; відстань від об`єкта, який проектується, до вулиць (доріг) згідно вимог ДБН 360-92* та Земельного кодексу України; інженерне забезпечення об`єкта будівництва (у разі наявності технічних умов): до існуючих інженерних мереж міста: ЦТП № 16 КОФ ВАТ «Укртелеком»; КП «Ірпіньводоканал»; Ірпінська філія «Київоблгаз»; ЗАТ «А.Е.С.Київобленерго»; інші вимоги та обмеження використання земельної ділянки (сейсмонебезпечні території, підроблювані, карстонебезпечні та підтоплювані території, ґрунти: насипні, намивні, зсувні, що просідають та набухають, ділянки у районах морської абразії): згідно вимог ДБН 360-92* та Земельного кодексу України.

4.3. 28.03.2019 ОСОБА_1 подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Вказане повідомлення зареєстроване відповідачем 28.03.2019 за №КС061190872235).

Листом від 16.05.2019 позивач повідомив Ворзельського селищного голову про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 на підставі будівельного паспорту від 11.11.2015 №260 та Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого 28.03.2019 за №КС061190872235.

4.4. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області видано направлення від 07.06.2019 №0706/5/1, яким доручено посадовим особам відповідача - головним спеціалістам Шелевею Р.В. та Андрійченко Л.Г. у період з 10.06.2019 по 24.06.2019 здійснити позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , 36/ АДРЕСА_3 , кадастрові номери земельних ділянок 3210945600:03:002:0045, 3210945600:03:002:0046, 3210945600:03:002:0047), суб`єкти містобудування - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

4.5. З 10 по 24 червня 2019 року посадовою особою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області на підставі частини першої статті 41 Закону №3038-VI проведено позаплановий захід державного контролю, щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті: «Індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ».

За результатом перевірки складений акт від 24.06.2019 №24062019/4, у якому зазначено про порушення забудовником ОСОБА_1 вимог статей 24, 31, 34, 36 Закону №3038-VI, статті 11 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури».

4.6. Суть порушень зазначено у тому, що посадовою особою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області виявлено, що всупереч дозвільним документам (будівельному паспорту від 11.11.2015 №260 та Повідомленню про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого 28.03.2019 за №КС061190872235), які надають забудовнику право на будівництво індивідуального житлового будинку, на земельній ділянці здійснюються будівельні роботи з будівництва зблокованого багатоквартирного житлового будинку без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Крім того, шляхом співставлення інформації наявної в Публічній кадастровій карті з даними, що вказані замовником у Повідомленні про початок виконання будівельних робіт (зареєстроване 28.03.2019 за №КС061190872235), виявлено декларування замовником недостовірних даних, а саме - відсутність у відкритому реєстрі відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:078:0102. Також в акті зазначено, що замовником виконуються будівельні роботи без розроблення та затвердження проектної документації; замовником не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду; земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво зблокованого багатоквартирного житлового будинку, використовується не за цільовим призначенням.

4.7. За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем виданий припис № С-2406/4 від 24.06.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, у якому містяться вимоги до ОСОБА_1 про зупинення виконання будівельних робіт з 24.06.2019 та про усунення виявлених правопорушень до 24.08.2019, а також складено протокол від 24.062019 № А-2406/4 про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, четвертою, п`ятою, дванадцятою та тринадцятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4.8. У зв`язку із встановленням під час заходу контролю невідповідності об`єкта будівництва вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил та виявленими порушеннями вимог містобудівного законодавства, наказом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 25.06.2019 № 128 скасована реєстрація Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта (зареєстрованого 28.03.2019 за №КС061190872235). Цього ж дня було направлене звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з вимогою про виключення з Єдиного реєстру запису про реєстрацію Повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єкту будівництва, який здійснюється на підставі будівельного паспорта НОМЕР_1 від 28.03.2019 на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_1 ).

4.9. Також Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області направила на адресу Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області лист від 26.06.2019 № 2606/3, у якому просила вжити заходи реагування щодо виявлених порушень.

02.07.2019 на підставі цього звернення, Відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області прийняв наказ № 125, яким скасував будівельний паспорт №260 від 11.11.2015 на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, наданий ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 27 Закону №3038-VI до правовідносин, у яких виник спір в цій справі, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2020.

5.1. Мотивами скарги вказує, що суд апеляційної інстанції невірно витлумачив поняття «зблокований будинок» і помилково ототожнив такий вид будівництва виключно з багатоквартирним житловим будинком. Зазначає, що певні технічні особливості будівництва (спільна стіна із сусіднім будинком) лише підтверджують той факт, що будинок є зблокованим і чинне законодавством жодним чином не забороняє здійснювати таке будівництво на підставі будівельного паспорту без отримання містобудівних умов.

6. Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Правове регулювання спірних відносин унормовується Законом №3038-VI, прийнятими на його виконання нормативно-правовими актами.

11. Зокрема, статтею 27 Закону №3038-VI (у редакції на час видачі позивачу будівельного паспорта (11.11.2015)) визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

12. На виконання вказаної норми Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640) затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).

13. Пунктами 1.1, 1.2., 1.3., 2.1., 2.2., 2.9., 2.10., 2.16. цього Порядку визначено, що він розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об`єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

До складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам`ятка замовнику індивідуального будівництва.

У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону №3038-VI повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції України будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

14. Своєю чергою пунктом 1.4 ДБН України Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 затверджених Наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80, визначено, що розміщення одно- та багатоквартирних житлових будинків, пов`язаних з ними господарських будівель, технічних будинків та споруд на території мікрорайонів (кварталів) і садибної забудови, розриви між ними визначаються проектами забудови і виконуються згідно з вимогами ДБН Б 2.4-1, ДБН 360 і ДержСанПіН 173.

Додатком Б до вказаних ДБН надано визначення зблокованого житлового будинку, яким є будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Пунктом 3.25* ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених Наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 визначено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

15. Отже, аналіз зазначених правових норм у контексті правовідносин, які виникли у цій справі, свідчить про те, що будівельний паспорт видається на забудову земельної ділянки та розміщення на ній індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення. Розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

До складу будівельного паспорта входить, зокрема, схема забудови земельної ділянки, у якій визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Допускається внесення змін до будівельного паспорта у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів. Внесення змін здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета необхідних документів.

Після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів архітектурно-будівельного контролю будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

16. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулює Закон №3038-VI, статтею 3 якого встановлено, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

17. Вирішуючи питання застосування норм статті 27 Закону №3038-VІ щодо обставин цієї справи колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що за статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

18. Вказані конституційні приписи імплементовані до Цивільного Кодексу України, частинами першою-третьою статті 375 якого встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

19. Статтею 19 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема як землі житлової та громадської забудови. А частиною 5 статті 20 цього кодексу встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтею 39 ЗК України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. При цьому пунктом д) частини 1 статті 90 цього кодексу визначено, право власників земельної ділянки споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, а пунктом а) частини 1 статті 91 - обов`язок забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

20. Статтею 9 Закону №3038-VІ встановлено, що нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм, національних (державних) стандартів, кодексів усталеної практики.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, забезпечує розроблення, затвердження, перегляд, внесення змін і скасування державних будівельних норм.

21. Абзацом 2 частини другої статті 24 цього Закону визначено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

22. Отже, з урахуванням наведеного вище нормативного регулювання, на підставі будівельного паспорта може здійснюється забудова лише тієї земельної ділянки, щодо забудови якої такий паспорт виданий. Тобто, у цій справі - земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому забудову можливо проводити тільки за умови додержання вимог нормативно-правових актів у сфері містобудівної діяльності та архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

23. Тому під час забудови земельної ділянки у правовідносинах, щодо яких виник спір, на підставі будівельного паспорта, обов`язковим є дотримання вимог державних будівельних норм та правил, встановлених ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених Наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 N44, оскільки будівельний паспорт розроблений з урахуванням цих норм і зміни до будівельного паспорта у встановленому порядку не вносились.

24. Відповідно, з урахуванням встановленої ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затвердженими Наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44, мінімальної відстані до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни не менше 1,0 м, забудова зазначеної земельної ділянки з блокуванням будинку із будівлями, розташованими на сусідній ділянці не можлива у будь якому випадку, оскільки суперечитиме будівельним нормам і правилам.

25. Суди попередніх інстанцій встановили, що будівельний паспорт замовнику ОСОБА_1 за реєстраційним №260 видано уповноваженим органом на забудову земельної ділянки площею 0,1298 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 293,42 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно схеми забудови земельної ділянки мінімальна відстань до межі суміжної земельної ділянки становить 1 м, до існуючих будинків чи споруд - 8 м. Проект будівництва замовником не розроблявся. Судами попередніх інстанцій встановлено, що проектна документація на вказане будівництво не розроблена і не затверджена, внесення змін до будівельного паспорта судами попередніх інстанцій не встановлено.

26. Суд апеляційної інстанції також встановив, що забудову зазначеної земельної ділянки на підставі будівельного паспорта позивачем здійснено без дотримання вимог схеми забудови, а саме без дотримання мінімальної відстані до межі суміжної земельної ділянки мінімум в 1 м та зблоковано будівництво індивідуального житлового будинку із житловим будинком на суміжній земельній ділянці без дотримання мінімальної відстані до існуючих будинків чи споруд у 8 м та фактично здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку. Встановлено, що цільове призначення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , належної позивачу, за даними Державного земельного кадастру 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

27. Тому суд касаційної інстанції також зауважує, що земельна ділянка повинна використовуватись виключно за її цільовим призначенням. Статтею 19 ЗК України дійсно визначено категорії, за якими визначається цільове призначення земельних ділянок. У правовідносинах, щодо яких виник спір - землі житлової та громадської забудови. При цьому ЗК України допускає види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони). Ці види визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина п`ята статті 20 ЗК України).

28. Своєю чергою статтями 193 194 ЗК України визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

29. Відповідно, 07.07.2011 за №3613-VI ухвалено Закон України «Про Державний земельний кадастр», який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру. Відповідно до статті 15 цього Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема як відомості про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відповідно до пункту б) частини другої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру також щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

30. Під час ведення Державного земельного кадастру відкривається Поземельна книга на земельну ділянку, до якої також вноситься інформація про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) (стаття 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

31. Отже, на переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду цільовим використанням земельної ділянки є не лише використання її за категорією, а й за видом використання у межах цієї категорії.

32. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306) затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, за яким категорія земель «Землі житлової та громадської забудови» за видами поділяється, зокрема, за кодом 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та за кодом 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

33. Саме за вказаними кодами варто визначати цільове призначення земельної ділянки, належної позивачу. Оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що на вказаній земельній ділянці фактично здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку, а земельна ділянка обліковується за кодом 02.01, позивач забудову на підставі будівельного паспорта від 11.11.2015 №260 здійснює на земельній ділянці не за її цільовим призначенням.

34. Відповідно, за відсутності права у правовідносинах, щодо яких виник спір, проводити забудову земельної ділянки на підставі будівельного паспорта, відповідно до приписів статей 29-31 Закону №3038-VI, позивач мав обов`язок отримати вихідні дані, розробити і затвердити проектну документацію. Також він зобов`язаний був подати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (Додаток 2-1 до Порядку №466), а не Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта (Додаток 2 до Порядку №466).

35. Крім того, на підставі вимог статті 11 Закону №687-XIV позивач повинен був здійснювати авторський та технічний нагляд під час будівництва.

36. Проте суди попередніх інстанцій встановили, що авторський та технічний нагляд не вівся, Повідомлення було подано за формою, встановленою Додатком 2, а не 2-1 Порядку №466.

37. Підсумовуючи викладені обставини справи та їх правове регулювання колегія суддів касаційного суду зазначає, що у контексті цієї справи норми статті 27 Закону №3038-VI слід тлумачити так, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки шляхом розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. При цьому блокування індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарських будівель і споруд з індивідуальним житловим будинком, садовим, дачним будинком, господарськими будівлями і спорудами на сусідніх земельних ділянках не допускається, оскільки суперечитиме будівельним нормам і правилам.

38. Відповідно до підпункту б) пункту 3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт.

39. За таких обставин у відповідача були підстави для видачі припису від 24.06.2019 №С-2406/4 про зупинення підготовчих та будівельних робіт і суд апеляційної інстанції в цій частині правильно застосував норми матеріального права.

40. Щодо прийняття наказу від 25.06.2019 №128 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта КС061190872235 від 28.03.2019 на об`єкт «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_1 ) суд касаційної інстанції зазначає, що такий наказ прийнято відповідачем відповідно до норм Закону №3038-VI та Порядку №466.

41. З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування. Норма аналогічного змісту міститься і в Порядку №466.

42. За матеріалами цієї справи суд апеляційної інстанції встановив, що позивач будує житловий багатоквартирний будинок на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), без належно затвердженого проекту. Ці обставини є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

43. Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 18 серпня 2023 року (справа №826/18425/16) де зазначив, що невідповідність цільового призначення земельної ділянки, на якій позивачем здійснюється будівництво, фактичним намірам забудови, є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, оскільки він будується на земельній ділянці не відведеній для цієї мети.

44. Відтак у відповідача були підстави для прийняття наказу від 25.06.2019 №128 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта КС061190872235 від 28.03.2019 на об`єкт «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_1 ).

45. Суд апеляційної інстанції в цій справі зазначені вище норми права застосував правильно, не допустив порушення норм процесуального права, що можуть бути підставою для скасування судових рішень, відтак касаційна скарга позивача не підлягає до задоволення. Вказане є підставою, встановленою статтею 350 КАС України, для залишення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 по справі без змін.

Керуючись статтями 327 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року по справі №320/3739/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В. М. Шарапа

Судді: Я. О. Берназюк

С. М. Чиркін