ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 320/3896/19
адміністративне провадження № К/9901/26165/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 (у складі судді Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 (у складі колегії суддів: Епель О.В. (суддя-доповідач), Губської Л.В., Черпіцької Л.Т.) у справі №320/3896/19 за позовом Білоцерківської міської ради Київської області до виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасувати рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Білоцерківська міська рада Київської області (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1 , у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.07.2018 № 217 «Про присвоєння та зміну поштових адрес об`єктам нерухомого майна»;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо прийняття будь-яких рішень, спрямованих на присвоєння та/або зміну поштових адрес об`єктам нерухомого майна в межах міста Біла Церква Київської області, що визначені згідно Проекту планування та забудови міста Біла Церква Київської області 1955 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 04.07.2018 № 217 «Про присвоєння та зміну поштових адрес об`єктам нерухомого майна».
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що присвоєння (зміни) адреси, зокрема, об`єктам нерухомого майна, є виключною компетенцію органу місцевого самоврядування, на території якого розташований відповідний об`єкт, проте об`єкт нерухомого майна, поштова адреса, якого змінена спірним рішенням відповідача, знаходиться на території міста Біла Церква.
Окрім того, частково задовольняючі позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що адресу нежитловій будівлі та споруді, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1326011032103, площею 364,1 кв.м., наданій ОСОБА_1 у власність для ведення господарської діяльності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22.07.2005 № 281 «Про затвердження нумерації будинків», яке станом на час розгляду цієї справи є чинним та не скасованим.
Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що скасування оскаржуваного рішення, у зв`язку із його протиправністю, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача, а тому, позовна вимога щодо встановлення відсутності компетенції відповідача щодо прийняття будь-яких рішень в межах міста Біла Церква, є безпідставною, а також містить у собі приписи на майбутнє, що суперечить правовій природі рішення суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Зазначає, що Фурсівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, має право вирішувати питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, у тому числі, щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна на місцевому рівні. Стверджує, що об`єкт нерухомого майна, якому спірним рішенням перейменовано адресу, розташований на території Фурсівська сільська рада, яка була сформована у 1994 році та затверджена рішенням Білоцерківської районної ради народних депутатів від 05.09.1995 № 05-50. Звертає увагу, що передача майна, розташованого на спірній території, у власність позивача, не свідчить про набуття Білоцерківською міською радою права власності або користування на земельні ділянки під ним та про включення цих земель до меж міста Біла Церква. У підсумку наполягає на правомірності прийнятого ним рішення від 04.07.2018 № 217 «Про присвоєння та зміну поштових адрес об`єктам нерухомого майна».
Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2019, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 залишити без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини, що мають значення для вирішення справи:
Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради депутатів трудящих від 30.07.1955 № 358 погоджено проект планування та забудови міста Біла Церква Київської області, відповідно до якого територія житлового масиву Гайок (місце розташування спірного об`єкту нерухомості) знаходиться у межах міста Біла Церква Київської області.
18.09.1958 рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих «Про адміністративно територіальні зміни», села Заріччя і Роток включені в межу міста Біла Церква, а Зарічанська і Ротоцька сільради Білоцерківського району ліквідовані.
Зазначене рішення прийнято відповідно до постанови Президії Верховної ради Української PCP від 04.09.1956 «Про передачу деяких питань адміністративно-територіального поділу на вирішення виконавчих комітетів обласних рад депутатів трудящих».
Рішенням виконкому Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих № 685 від 12.11.1958 затверджено звіт про використання земель по м. Біла Церква, загальна площа земель за ним склала 4023 га, без урахування площ сіл Заріччя і Роток, що фактично були включені в межу міста, aле ще необліковані (дані зміни площі були враховані, обліковані при затвердженні генерального плану міста Біла Церква 1964 року).
У 1963 розроблено «Технико-экономические основы развития города Белая Церковь Киевской области», а у подальшому було розроблено (Генеральний план) Проектний план планировки г. Белая Церковь запроектований Українським Державним інститутом проектування міст «ДІПР0М1СТ0» (м. Київ) в 1963-1964 роках, і площа території міських земель, складала 5590,86 га.
Також, 24.02.1965 прийнято рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих № 83 «Про затвердження Акта про встановлення зовнішньої межі міських земель м. Біла Церква».
18.02.1966 прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих № 97, яким затверджено Проект планування м. Біла Церква.
Суди попередніх інстанцій встановили, що міська межа поступово встановлювалась на той час на підставі пунктів 146-156 Земельного кодексу УССР від 29.11.1922, який діяв до 30.09.1971, і у відповідності до неї, об`єкт нерухомості, якому відповідач присвоїв нову адресу, знаходиться на території адміністративно-господарської одиниці - міста Біла Церква.
25.11.1977 «КЕЧ Білоцерківського району Київської області» було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою інв. №ХУ-440 площею 788 га.
28.07.1998 прийнято рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 227 «Про передачу житлових будинків, інженерних мереж, теплових пунктів, електричних мереж військового містечка ІНФОРМАЦІЯ_4 в комунальну власність Білоцерківського міськвиконкому».
02.09.1998 прийнято рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 272 «Про затвердження актів прийому-передачі відомчого житлового фонду військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Білоцерківської КЕЧ району до комунальної власності міста».
Згідно із вказаним рішенням, виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради було затверджено акти прийому-передачі 43-х житлових будинків військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Білоцерківської КЕЧ району до комунальної власності м. Біла Церква від 17.08.1998.
27.10.1999 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 1135-р щодо передачі у власність територіальної громади міста Біла Церква наступного майна: «Цілісний майновий комплекс державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_3) разом з житловим фондом та інженерною інфраструктурою. Частина майна аеродромного комплексу (зльотно-посадкова смуга, будівлі та споруди систем управління зльотом і посадкою та енергозабезпечення). Літаки ІЛ-76 МД (6 одиниць) разом з технологічним обладнанням для їх обслуговування».
01.03.2000 відділом державної реєстрації виконкому Білоцерківської міської ради було зареєстровано Статут комунального підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_3» за № 350, згідно з яким комунальне підприємство набуло правомочностей щодо майна територіальної громади АДРЕСА_3.
Адресу нежитловій будівлі інв.№50/7/ військової частини НОМЕР_1 - АДРЕСА_1 , присвоєно на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22.07.2005 № 281 «Про затвердження нумерації будинків».
04.07.2018 відповідачем прийнято рішення № 217 «Про присвоєння та зміну поштових адрес об`єктам нерухомого майна», яким нежитловій будівлі та споруді, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1326011032103, площею 364,1 кв.м., наданій ФОП ОСОБА_1 у власність для ведення господарської діяльності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у межах Фурсівської сільської ради, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .
17.04.2019 Білоцерківська міська рада Київської області отримала від Фурсівської сільської ради лист № 498/02-14, до якого долучено копію вказаного рішення.
Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним звернувся до суду з цим позовом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та зазначає таке.
При вирішенні спору по суті, колегія суддів враховує, що в оскаржуваному рішенні від 04.07.2018 № 217 «Про присвоєння та зміну поштових адрес об`єктам нерухомого майна» в якості нормативного обґрунтування відповідач покликався, зокрема, на статтю 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Закон № 280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 1 Закону № 280/97-ВР визначені основні терміни, які використовуються в цьому Законі та визначено їх значення.
Цією статтею із відповідним значенням у тому числі (…) визначені такі терміни: територіальною громадою є жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; адміністративно-територіальна одиниця область, район, місто, район у місті, селище, село.
адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;
представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;
виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 5 Закону № 280/97-ВР визначена система місцевого самоврядування, яка включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
За приписами частини першої статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Своєю чергою, за приписами статті 11 цього Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Отже, відповідач є виконавчим органом Фурсівської сільської ради.
Частиною третьою статті 24 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до пунктів 34, 41 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин та прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.
Водночас, за приписами статті 37 Закону № 280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження:
1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту;
2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.
Колегія суддів враховує, що за змістом наведених норм повноваження органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення поширюються на відповідну обмежену територію (села, селища, міста), на якій вони діють від імені громади.
Водночас стаття 37 Закону № 280/97-ВР, якою керувався відповідач при прийнятті оскарженого рішення не містить повноважень відповідача скасовувати або змінювати рішення уповноваженого органу, яким вже була визначена адреса певного майна.
Відповідно до статей 173-175 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.
Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.
Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.
Межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.
Згідно із пунктом 29 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що дані Генерального плану м. Біла Церква 1966 року, Генерального плану 1985 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів 15.07.1985 за № 243, Проекту зеленої зони м. Біла Церква 1961 року, техніко-економічних основ розвитку м. Біла Церква 1963 року, проекту планування та забудови м. Біла Церква 1955 року, проекту планування м. Біла Церква 1964 року, будівельного паспорту 1966 року, виписки рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради депутатів трудящих ся від 24.03.1966 року, рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради депутатів трудящихся від 22.10.1958 за № 658, рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради депутатів трудящих від 30.07.1955 № 358, рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих від 19.02.1966 року № 97, визначають територію міста Біла Церква, до якої, зокрема входить об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1
Посилання відповідача на те, що на підставі Генерального плану міста Біла Церква від 2016 року позивачем не розроблено, не погоджено та не затверджено проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці не наділяє відповідача повноваженнями приймати рішення щодо віднесення об`єкту нерухомого майна до меж населеного пункту с. Фурси.
Окрім того, колегія суддів наголошує та звертає увагу, що адресу нежитловій будівлі та споруді, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1326011032103, площею 364,1 кв.м., наданій ОСОБА_1 у власність для ведення господарської діяльності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22.07.2005 № 281 «Про затвердження нумерації будинків», яке станом на момент розгляду цієї справи в судах попередніх інстанцій було чинним, не скасованим, а отже вважається таким, що прийняте на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що змінивши територіальну підпорядкованість нежитлової будівлі та споруди з адреси АДРЕСА_1 на адресу АДРЕСА_2 , відповідач вийшов за межі власних повноважень (компетенції) під час прийняття такого рішення.
Отже, виконавчий комітет Фурсівської сільської ради прийняв оскаржене рішення поза межами компетенції, визначеної Конституцією України та Законом № 280/97-ВР.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 19.12.2023 у справі № 580/3872/19.
Всі інші доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень та фактично зводяться до необхідності здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно із положеннями частини другої статті 341 КАС України.
За приписами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №320/3896/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Судді В. М. Шарапа
А. А. Єзеров
С. М. Чиркін