ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 320/6292/21
провадження № К/990/18938/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Національний університет біоресурсів і природокористування України, відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція», Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського (Фастівського) району Київської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Щавінського В.Р. від 22 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Ганечко О.М. від 01 лютого 2022 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Позивачка з сім`єю з травня 1999 року отримали постійну реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка звернулась до відповідача з заявою, у якій просила надати дозвіл на передачу гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 до комунальної власності Чабанівської селищної ради для подальшої приватизації кімнат мешканцями вказаного гуртожитку. Відповідач відмовив у наданні дозволу на передачу гуртожитку, до комунальної власності Чабанівської селищної ради, пославшись на відсутність правових підстав для надання дозволу на передачу гуртожитку в комунальну власність для подальшої приватизації кімнат його мешканцями. Уважаючи відмову відповідача у наданні дозволу на передачу гуртожитку, в комунальну власність Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області для подальшої приватизації кімнат його мешканцями протиправною, позивачка звернулась до суду з позовом.
Зважаючи на підстави та предмет позову, позицію судів першої та апеляційної інстанцій та доводи касаційної скарги, Суду слід визначити дійсний характер спірних правовідносин та дати відповідь на питання: чи є зазначений спір адміністративно-правовим?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Національний університет біоресурсів і природокористування України, відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція», Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського (Фастівського) району Київської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, у якому просила:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, що полягають у відмові в наданні дозволу на передачу гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в комунальну власність для подальшої приватизації кімнат його мешканцями;
- зобов`язати Міністерство освіти і науки України видати дозвіл (прийняти відповідне рішення) щодо передачі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в комунальну власність Чабанівської селищної ради для подальшої приватизації кімнат його мешканцями.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, оформлену листом від 15 грудня 2020 року № 1/11-9064, щодо ненадання дозволу на передачу гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в комунальну власність Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області для подальшої приватизації кімнат його мешканцями.
Зобов`язано Міністерство освіти і науки України видати дозвіл (прийняти відповідне рішення) щодо передачі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в комунальну власність Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області для подальшої приватизації кімнат його мешканцями.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова Міністерства освіти і науки України, оформлена листом від 15 грудня 2020 року № 1/11-9064, щодо ненадання дозволу на передачу гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в комунальну власність Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області для подальшої приватизації кімнат його мешканцями є протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство освіти і науки України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року, а справу № 320/6292/21 передати за встановленою юрисдикцією.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_2 разом зі своєю сім`єю: ОСОБА_1 (1971 р.н.) - дружина, ОСОБА_3 (1991 р.н.) - син, ОСОБА_4 (1994 р.н.) - донька, З 11 лютого 1995 року по 11 лютого 1998 року проживали за тимчасовою реєстрацією за адресою: АДРЕСА_1 .
6. З 14 травня 1999 року ОСОБА_2 та його сім`я: ОСОБА_1 (1971 р.н.) - дружина, ОСОБА_3 (1991 р.н.) - син, ОСОБА_4 (1994 р.н.) - донька, отримали постійну реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
7. ОСОБА_1 звернулась до Міністерства освіти і науки України з заявою, у якій просила надати дозвіл на передачу гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 до комунальної власності Чабанівської селищної ради для подальшої приватизації кімнат мешканцями вказаного гуртожитку.
8. Міністерством освіти і науки України листом від 15 грудня 2020 року № 1/11-9064 повідомило про відмову у наданні дозволу на передачу гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 до комунальної власності Чабанівської селищної ради. Відмова обґрунтована відсутністю правових підстав для надання дозволу на передачу гуртожитку в комунальну власність для подальшої приватизації кімнат його мешканцями.
9. Уважаючи відмову Міністерства освіти і науки України у наданні дозволу на передачу гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в комунальну власність Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області для подальшої приватизації кімнат його мешканцями протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 800/543/17 та постанові Верховного Суду України від 21 березня 2017 року у справі № П/800/358/16.
11. Скаржник зазначає, що спір про захист права фізичних осіб на житло не є публічним, а є приватноправовим, а держава та юридичні особи публічного права можуть виступати учасниками цивільних відносин та розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
12. ОСОБА_1 та Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського (Фастівського) району Київської області подали відзиви на касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року, у яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Відповідно до частин першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій чи хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
15. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
18. Тобто, можливість оскарження в адміністративному порядку будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обмежена випадками, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
19. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - їх дії або бездіяльність.
20. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
21. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
22. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
23. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії суб`єктів владних повноважень.
24. Мотивуючи свої вимоги, позивачка зазначає, що вона з родиною довгий час постійно проживають на законних підставах у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Цей гуртожиток є об`єктом державної власності в особі Міністерства освіти і науки України.
25. На переконання позивачки непередача згаданої вище будівлі гуртожитку в комунальну власність Чабанівської селищної ради може позбавити її можливості реалізувати своє право на житло відповідно до статей 4, 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» шляхом приватизації приміщень у гуртожитку, який перебуває на балансі Міністерства освіти і науки України.
26. Тобто в межах цієї справи позивачка оскаржує бездіяльність Міністерства освіти і науки України, як власника та розпорядника спірного гуртожитку, що свідчить про наявність між сторонами саме цивільного спору, незалежно від участі у справі відповідача, як суб`єкта владних повноважень.
27. Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
28. Приписи частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлюють правило про захист у порядку цивільного судочинства справ, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
29. Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади (…).
30. Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року закріплено право людини на житло.
31. У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
32. Статтею 345 Цивільного кодексу України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною і відсилає до спеціального законодавства, яке регулюється зокрема, Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ін.
33. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 800/543/17.
34. Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 712/10439/16-а, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
35. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
36. Таким чином, спір у цій справі пов`язаний з реалізацією житлових прав громадян, зокрема прав на користування жилими приміщеннями і їх приватизацію, тобто стосується захисту цивільних прав. Відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивачки не здійснює, а є особою, яка представляє власника майна житлового фонду і, на думку позивачки, порушує гарантоване їй статте 47 Конституції України право на житло.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. За правилами частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
38. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
39. Враховуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року слід скасувати, а провадження у справі - закрити
Керуючись статтями 238 341 345 349 354 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція», Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського (Фастівського) району Київської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії закрити.
Роз`яснити позивачці право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Роз`яснити позивачці право на звернення протягом 10 днів з дня отримання ним цієї постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
Т.Г. Стрелець