ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №320/6373/16-а
адміністративне провадження №К/9901/34523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу № 320/6373/16-а
за касаційною скаргою депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області Онищука Юрія Петровича
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року (головуючий суддя - Щербак А.А., судді: Дурасова Ю.В., Баранник Н.П.)
у справі № 320/6373/16-а
за позовом депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області Онищука Юрія Петровича
до Мелітопольського міського голови Мінька Сергія Анатолійовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Мелітопольська міська рада Запорізької області
про визнання відсутності повноважень та скасування розпорядження, -
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 03 жовтня 2016 року депутат Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Мелітопольського міського голови Мінька Сергія Анатолійовича (далі - відповідач), де, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1. визнати ОСОБА_2 таким, у якого були відсутні повноваження Мелітопольського міського голови у період часу з 20.11.2015 по 30.09.2016;
1.2. визнати незаконним та скасувати розпорядження Мелітопольського міського голови від 30.05.2016 № 13 "Про зупинення рішень десятої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання від 27.05.2016" в частині зупинення рішень ради № 24 "Про створення тимчасової контрольної комісії Мелітопольської міської ради, затвердження її назви та завдання, персонального складу комісії та її голови (ВКБ)" та № 27 "Про створення тимчасової контрольної комісії Мелітопольської міської ради, затвердження її назви та задання, персонального складу комісії та її голови (КП "Мелітополькомунтранс").
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що не маючи повноважень, міський голова безпідставно зупинив дію рішень десятої сесії міської ради від 27.05.2016, чим порушив конституційні права позивача як громадянина і депутата ради, у зв`язку з чим він вимушений був звернутись до суду за захистом своїх прав та свобод.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 лютого 2017 року позов задоволено частково.
3.1. Визнано ОСОБА_2 таким, що набув повноваження Мелітопольського міського голови з 30 вересня 2016 року.
3.2. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Мелітопольського міського голови № 13 від 30.05.2016 "Про зупинення рішень десятої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання від 27.05.2016" в частині зупинення рішень ради № 24 "Про створення тимчасової контрольної комісії Мелітопольської міської ради, затвердження її назви та завдання, персонального складу комісії та її голови (ВКБ) та № 27 "Про створення тимчасової контрольної комісії Мелітопольської міської ради, затвердження її назви та завдання, персонального складу комісії та її голови (КП "Мелітополькомунтранс).
3.3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позов у вищевказаній частині суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням обставин, встановлених постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 по справі № 320/9663/15-а, Мелітопольський міський голова, хоча і був обраний на виборчу посаду, без встановлених територіальною виборчою комісією порушень, однак його повноваження не розпочались на сесії 20.11.2015, повноважень міського голови він не набув, та не мав виносити спірне розпорядження в порушення статті 42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".
4.1. При цьому ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 листопада 2016 року позивачу було поновлено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
5. Мелітопольським міським головою подана апеляційна скарга, якою просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що депутати місцевої ради не наділені владними управлінськими функціями, а тому не можуть бути суб`єктами звернення з позовом з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, як і не наділені повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду в порядку статті 60 КАС України, в інтересах інших осіб. Відповідач зазначав, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушено принцип безперервності державного управління, породжує можливість ставити питання щодо визнання діяльності Мелітопольської міської ради в спірному періоді незаконною. Окремо звертав увагу суду, що позивач звернувся з порушенням строку звернення до адміністративного суду.
6. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року апеляційна скарга Мелітопольського міського голови Мінька С.А. задоволена частково, постанова суду першої інстанції скасована.
6.1. Позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_2 таким, у якого були відсутні повноваження Мелітопольського міського голови в період часу з 20 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року залишено без розгляду.
6.2. В іншій частині позовних вимог прийнято нову постанову, якою в їх задоволенні відмовлено.
7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивачем при зверненні до суду 03 жовтня 2016 року з позовними вимогами щодо визнання відповідача таким, у якого були відсутні повноваження Мелітопольського міського голови в період часу з 20 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року було пропущено передбачений законодавством шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Строк звернення до суду має обчислюватися з 20 листопада 2015 року, тобто з дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За оцінкою суду апеляційної інстанції, причини пропуску строку наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду є неповажними, а тому судом першої інстанції безпідставно поновлено позивачу строк на звернення до суду із цією позовною вимогою.
8. Щодо позовних вимог про скасування незаконного розпорядження відповідача про зупинення дії рішень десятої сесії міської ради від 27 травня 2016 року, у зв`язку із відсутністю у відповідача повноважень, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять доказів того, що приймаючи спірне розпорядження, відповідач діяв в порушення статей 42 та 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
9. 30 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області Онищука Ю.П., де скаржник просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 листопада 2016 року.
10. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
11. У касаційній скарзі скаржник вказує, що ним у суді першої інстанції заявлялося клопотання про поновлення строків на звернення до суду, яке останнім було задоволено. Тому вважає, що ним дотримані процесуальні норми, визначені статтями 99 та 100 КАС України. На думку скаржника, строк звернення до суду належить відраховувати з рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 по справах 320/9663/15-а та № 320/9664/15-а, де судом розтлумачено незаконність проведення пленарного засідання 20 листопада 2015 року, на якому відповідач набув повноважень. Саме з цим моментом позивач суб`єктивно пов`язує своє розуміння порушення його прав та виникнення права на усунення будь-яких порушень Закону, пов`язаних зі здійсненням депутатської діяльності.
12. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не перевірено законність видання оскаржуваного розпорядження Мелітопольського міського голови на відповідність статті 2 КАС України та взагалі не наведено аргументів його законності.
13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області Онищука Ю.П. на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року.
14. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
15. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
16. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи № 320/6373/16-а передано до Верховного Суду.
17. 06 березня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоус О.В., судді, Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
18. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 525/0/78-19 у зв`язку із настанням інших обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законодавством, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
19. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20. 28 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду в попереднє судове засідання у відповідності до положень частини першої статті 340 КАС України.
Позиція інших учасників справи
21. Від відповідача та третьої особи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
22. Судами попередніх інстанцій із змісту оскаржуваних постанов встановлено, що позивач ОСОБА_1 постановою Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області від 30.10.2015 зареєстрований депутатом Мелітопольської міської ради Запорізької області, що підтверджується посвідченням депутата.
23. 10 листопада 2015 року під час проведення першої сесії Мелітопольської міської ради VII скликання, на якому по регламенту відбулося вручення депутатам посвідчень, приймалось рішення про обрання головуючого на сесійних засіданнях. Крім того, член фракції позивача ОСОБА_3 , була обрана на посаду секретаря Мелітопольської міської ради, шляхом таємного голосування, більшістю голосів. Були розглянуті та прийняті рішення по питанням, зазначених у порядку денному. У зв`язку з вичерпанням порядку денного депутатами міської ради було проголосовано за закриття чергової першої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання.
24. 10 листопада 2015 року чергова перша сесія Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання була закрита.
25. 20 листопада 2015 року Мелітопольською міською радою в приміщені по вул.К.Маркса, 5 в м. Мелітополі відбулося продовження першої сесії.
26. Сесію, в присутності 15 депутатів (загальний склад ради 42 депутата) Мелітопольської міської ради, відкрив депутат ОСОБА_4 та оголосив її продовженою після перерви.
27. Член Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області Солом`яна С.В. проінформувала про результати виборів на посаду Мелітопольського міського голови - Мінька С.А.
28. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 по справі № 320/9663/15-а визнано протиправними дії Мелітопольської міської ради щодо скликання, відкриття, проведення 20.11.2015 о 10 годині другого пленарного засідання 1 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання.
29. На пленарному засіданні 30.09.2016 повноваження Мелітопольського міського голови Мінька С.А. секретарем Мелітопольської міської виборчої комісії були оголошені в установленому порядку, після чого ОСОБА_2 прийняв Присягу.
30. Десятою сесією Мелітопольської міської ради VII, яка була проведена 27 травня 2016 року, були прийняті рішення: № 24 "Про створення тимчасової контрольної комісії Мелітопольської міської ради, затвердження її назви та завдання, персонального складу комісії та її голови КВКБ) та № 27 "Про створення тимчасової контрольної комісії Мелітопольської міської ради, затвердження її назви та завдання, персонального складу комісії та її голови (КП "Мелітополькомунтранс).
31. Розпорядженням відповідача №13 від 30 травня 2016 року "Про зупинення рішень десятої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання від 27 травня 2016 року" зупинено дію зазначених рішень Мелітопольської міської ради.
32. Правомірність та обґрунтованість вказаних розпоряджень відповідача та визнання відповідача таким, у якого були відсутні повноваження Мелітопольського міського голови в період часу з 20 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року є предметом даного спору.
Позиція Верховного Суду
Джерела права й акти їх застосування
33. Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
34. Частиною першою статті 42 Закону № 280/97-ВР встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
35. Частиною четвертою статті 42 Закону № 280/97-ВР визначені повноваження сільського, селищного, міського голови: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; 11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання; 11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; 17) веде особистий прийом громадян; 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; 18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.
36. Частиною четвертою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
37. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
38. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
39. Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).
40. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
41. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
42. Надаючи оцінку підставам касаційного оскарження в межах наведених у касаційній скарзі доводів Верховний Суд приходить до таких висновків.
43. Строки звернення до адміністративного суду на момент звернення позивача із цим позовом визначалися статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
44. За приписами частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
45. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 99 КАС України).
46. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 99 КАС України).
47. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 100 КАС України. Так приписами частини першої цієї статті встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
47.1. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
48. Межі перегляду судом апеляційної інстанції визначаються статтею 195 КАС України, частиною першою якої встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
49. Залишаючи без розгляду позовні вимоги про визнання відповідача таким, у якого були відсутні повноваження Мелітопольського міського голови в період часу з 20 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
50. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги у тексті позовної заяви від 03 жовтня 2016 року позивач зазначав, що з засобів масової інформації йому стало відомо про продовження 20 листопада 2015 року у приміщенні по вул. К.Маркса, 5 в м. Мелітополі першої сесії Мелітопольської міської ради, за відсутності кворуму. Сесія була відкрита депутатом ОСОБА_4 , на ній відбулось оголошення членом міської виборчої комісії результатів виборів щодо трьох депутатів та Мелітопольського міського голови ОСОБА_2 . Отже вказані обставини свідчать про те, що саме з 20 листопада 2015 року позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У зв`язку з цим перебіг шестимісячного строку звернення до суду розпочався 20 листопада 2015 року, а даний позов подано до суду 03 жовтня 2016 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 99 КАС України.
51. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
52. Встановлене законом обмеження строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
53. Щодо посилання касатора на те, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки суб`єктивне розуміння порушення своїх прав він пов`язує з прийняттям 14 липня 2016 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом рішення, яким визнані протиправними дії Мелітопольської міської ради щодо скликання, відкриття, проведення 20 листопада 2015 року о 10 годині другого пленарного засідання першої сесії Мелітопольської міської ради VІІ скликання, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
54. Аналіз статей 99 100 КАС України свідчить про те, що законодавець перебіг строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів позивача пов`язує з певними подіями або обставинами, які порушують права та інтереси.
55. Тобто, строк звернення до суду за захистом прав та інтересів має обчислюватися з настанням певної події або дії та врахування суб`єктивного відношення позивача до цього. Прийняття судового рішення, яким дії суб`єкта владних повноважень визнані протиправними не впливає на наявність самої дії суб`єкта владних повноважень та відношення до неї позивача, лише позивач має вирішити чи порушує його права та інтереси певні події чи дії суб`єкта владних повноважень, чи не порушує та довести це у суді.
56. Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 17 січня 2019 року у справі № 320/6066/16-а.
57. Відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду і залишити заяву без розгляду (пункт 4 частини першої статті 198 КАС України) з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу (частина перша статті 203 КАС України). За приписами пункту 9 частини першої статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
58. На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що залишаючи вимоги позовної заяви у вищевказаній частині без розгляду суд апеляційної інстанції діяв на підставі і в межах наданих йому процесуальним законом повноважень та не допустив порушень процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення спору в цій частині.
59. Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів касаційної скарги в частині позовних вимог щодо скасування розпорядження Мелітопольського міського голови № 13 від 30 травня 2016 року, колегія суддів Верховного Суду виходить із наступного.
60. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
61. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом та розгляду справи судами попередніх інстанцій; далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
62. Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
63. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
64. Однак, порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
65. Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи, тому вона має довести (а суд - встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернулася до суду.
66. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
67. Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
68. На підставі викладеного та з урахуванням приписів статей 2 6 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
69. Аналізуючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування розпорядження відповідача від 30 травня 2016 року № 13, яким було зупинено ряд рішень десятої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VІІ скликання від 27 травня 2016 року, зокрема, № 24 "Про створення тимчасової контрольної комісії Мелітопольської міської ради Запорізької області VІІ скликання, затвердження її назви та завдання, персонального складу комісії та її голови (ВКБ)" та № 27 "Про створення тимчасової контрольної комісії Мелітопольської міської ради Запорізької області VІІ скликання, затвердження її назви та завдання, персонального складу комісії та її голови (КП "ТРК Мелітополь")", колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що ОСОБА_1 не обґрунтував чим оскаржуване розпорядження порушує його права та обов`язки.
70. Оскаржуване рішення стосується рішень Мелітопольської міської ради, яка у випадку незгоди з ним має адміністративну процесуальну правосуб`єктність самостійно оскаржити це рішення.
71. Згідно частини другої статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
72. За приписами статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.
73. При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.
74. Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.
75. Статтею 15 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.
76. У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.
77. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.
78. У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.
79. З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що питання звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади може бути вирішено на пленарних засіданнях відповідної ради.
80. Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.
81. Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. При цьому, депутат місцевої ради не уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
82. Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом у постанові від 17 січня 2019 року у справі № 320/6066/16-а, обставини якої є подібними до обставин даної справи, а також у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 504/4148/16-а.
83. Відповідно, скасування вказаного розпорядження не відповідатиме меті та завданню адміністративного судочинства, що полягає у ефективності судового захисту порушених та оспорюваних прав.
84. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
85. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
86. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
87. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області Онищука Юрія Петровича залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 320/6373/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду