ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року

м. Київ

справа № 320/8524/23

адміністративне провадження № К/990/39689/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (суддя Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року (судді: Єгорова Н.М. (головуючий), Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі № 320/8524/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіжа зелень» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Свіжа зелень» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «Свіжа зелень») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у місті Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих ГУ ДПС у м. Києві від 13 вересня 2021 року № 0685860701 та № 0685850701.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2021 року № 0685860701 та № 0685850701 всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені фактично на підставі податкової інформації наявної в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, яка носить інформативний характер, а також у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства. Позивач також зазначає про те, що господарські відносини з відповідними контрагентами носили реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами та у відповідності до вимог чинного законодавства були відображені у бухгалтерській та податковій звітності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2021 року № 0685860701 та № 0685850701 прийняті ГУ ДПС у місті Києві.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2021 року № 0685860701 та № 0685850701 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства. Судами встановлено та зазначено, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, що не було спростовано контролюючим органом жодними належними доводами та доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у місті Києві подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 320/8524/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Свіжа зелень» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ «Свіжа зелень» є: код КВЕД 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (основний); код КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; код КВЕД 01.30 відтворення рослин; код КВЕД 01.28 вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур; код КВЕД 46.22 оптова торгівля квітами та рослинами; код КВЕД 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 02 липня 2021 року № 5445-п та направлень від 08 липня 2021 року № 12209/26-15-07-07-01, від 14 липня 2021 року № 12478/26-15-07-01-03, №12489/26-15-07-10-03, № 12529/26-15-07-08-03, № 12479/26-15-07-01-03, № 12552/26-15-07-09-06, від 22 липня 2021 року № 13273/26-15-07-10-02 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Свіжа зелень» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, валютного законодавства - за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період.

На підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 22 липня 2021 року № 5971-П термін проведення перевірки продовжено по 03 серпня 2021 року.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987, яким встановлено порушення: - п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 44.6 ст. 46, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 5 та 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153, п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306 в результаті занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 867 756,00 грн, у тому числі по періодах: за 2017 рік - 313 870,00 грн, за 2018 рік - 270 014,00 грн, за 2019 рік - 2 124 252,00 грн та за 2020 рік - 1 159 620,00 грн; п. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 глави 1, п. 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, в результаті занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 594 652,00 грн, в тому числі по періодах: квітень 2017 року - 58 800,00 грн, травень 2017 року - 231 820,00 грн, лютий 2018 року -131 913,00 грн, березень 2018 року - 124 920,00 грн, квітень 2018 року - 6 577,00 грн, лютий 2019 року - 83 200,00 грн, березень 2019 року - 199 550,00 грн, квітень 2019 року - 117 000,00 грн, травень 2019 року - 150 150,00 грн, червень 2019 року - 123 500,00 грн, липень 2019 року - 130 000,00 грн, серпень 2019 року - 247 000,00 грн, вересень 2019 року - 169 000,00 грн, жовтень 2019 року - 97 500,00 грн, листопад 2019 року - 260 000,00 грн, грудень 2019 року - 390 000,00 грн, січень 2020 року - 250 250,00 грн, березень 2020 року - 22 672,00 грн, серпень 2020 року - 400 400,00 грн, вересень 2020 року - 400 400,00 грн; п.п. 201.1 та 201.10 ст. 201 ПК України, згідно з якими не були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у лютому 2018 року податкова накладна на суму ПДВ 6 819,93 грн, у квітні 2018 року податкова накладна на суму ПДВ 6577,07 грн; п. 63.3 ст. 63 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300, згідно з яким не подано у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП за квітень 2017, травень 2018, липень 2019, серпень 2019, квітень 2020, травень 2020, червень 2020, липень 2020, січень 2021, травень 2021; п. 49.2, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, а саме - несвоєчасне подання за I квартал 2021 року.

На підставі акту перевірки від 10 серпня 2021 року №63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення: від 13 вересня 2021 року № 0685860701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у загальному розмірі 4 544 791,00 грн (у тому числі податкове зобов`язання у розмірі 3 867 756,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 677 035,00 грн); від 13 вересня 2021 року № 0685850701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 4 493 315,00 грн (у тому числі податкове зобов`язання у розмірі 3 594 652,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 898 663,00 грн; від 13 вересня 2021 року № 0685830701, яким визначено суму штрафної (фінансової) санкції за платежем податок на додану вартість за порушення граничних строків з реєстрації податкових накладних у розмірі 3 349,26 грн; від 13 вересня 2021 року № 0685880701, яким визначено суму штрафної (фінансової) санкції за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням у розмірі 5 100,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13 вересня 2021 № 0685830701 та № 0685880701 в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), визначені у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях сплачено позивачем згідно із платіжними дорученнями від 12 жовтня 2021 року № 9747 та № 9748.

Позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу від 25 жовтня 2021 року № 25/10-1 на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13 вересня 2021 року № 0685860701 та № 0685860701.

Рішенням Державної податкової служби України 17 лютого 2023 року № 4043/6/99-00-06-01-01-06, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві залишено без змін, а скаргу ТОВ «Свіжа зелень» без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства (у межах спірних правовідносин, що розглядаються) обґрунтовані відсутністю реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його відповідними контрагентами.

Так, судами встановлено, що 17 серпня 2020 року між ТОВ «ФОРТЕР МАКС» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» (покупець) укладено договір поставки від 17 серпня 2020 року № 1708. Згідно з п. 3.2 вказаного договору доставка товару здійснюється повністю та за рахунок постачальника. Згідно з специфікаціями від 19 серпня 2020 року № 1, від 25 серпня 2020 року № 2, від 26 серпня 2020 року № 3 до договору № 1708 ТОВ «ФОРТЕР МАКС» поставлено ТОВ «Свіжа зелень» паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковими накладними: від 19 серпня 2020 року № ФМ-19081 на суму 600 600,00 грн (у тому числі ПДВ); від 25 серпня 2020 року № ФМ-25082 на суму 600 600,00 грн (у тому числі ПДВ); від 26 серпня 2020 року № ФМ-25082 на суму 600 600,00 грн (у тому числі ПДВ). На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеним договором ТОВ «ФОРТЕР МАКС» на користь Товариства складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19 серпня 2020 року № 1007, від 25 серпня 2020 року № 1039 та від 26 серпня 2020 року № 1051.

Судами встановлено, що згідно вказаного акта перевірки, контролюючим органом за господарськими операціями позивача із ТОВ «ФОРТЕР МАКС» по договору поставки від 17 серпня 2020 року № 1708 не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу реалізація товарів по ланцюгу постачання (друга ланка постачання) оформлювалась без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією.

Судами встановлено, що між ТОВ «ВЕСТЕРІОН ІНВЕСТМЕНТ» та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки від 10 липня 2019 року № 10-07/19, відповідно до п. 3.2 вказаного договору доставка товару здійснюється повністю та за рахунок постачальника. На виконання зазначеного договору згідно з специфікацією від 10 липня 2019 року № 1 ТОВ «ВЕСТЕРІОН ІНВЕСТМЕНТ» поставлено ТОВ «Свіжа зелень» паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковою накладною від 10 липня 2019 року № РН-10071902 у кількості 200 т на загальну суму 780 000,00 грн, у тому числі ПДВ. На підтвердження поставки ТОВ «ВЕСТЕРІОН ІНВЕСТМЕНТ» товару позивачем надано товарно-транспортні накладні: від 10 липня 2019 року № РН-10071902/1; від 12 липня 2019 року № РН-10071902/2; від 14 липня 2019 року № РН-10071902/3; від 16 липня 2019 року № РН-10071902/4; від 18 липня 2019 року № РН-10071902/5; від 20 липня 2019 року № РН-10071902/6; від 22 липня 2019 року № РН-10071902/7; від 24 липня 2019 року № РН-10071902/8. Позивачем була здійснена оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій з поставки товару за укладеним договором ТОВ «ВЕСТЕРІОН ІНВЕСТМЕНТ» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10 липня 2019 року № 64. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» із ТОВ «ВЕСТЕРІОН ІНВЕСТМЕНТ» за Договором поставки 10 липня 2019 року № 10-07/19 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що вбачається з оборотно-сальдової відомості та картки по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за період 2019, 2020 роки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з актом перевірки, контролюючим органом по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ВЕСТЕРІОН ІНВЕСТМЕНТ» за договором поставки від 10 липня 2019 року № 10-07/19 не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу реалізація товарів по ланцюгу постачання, за наявною у відповідача інформацією, оформлювалась без наявності необхідних ресурсів (основних засобів, кваліфікованого персоналу, тощо), які необхідні для виконання господарської діяльності, за наявною у відповідача інформацією

Судами встановлено, що 01 серпня 2019 року між ТОВ «ІНДЕКСТЕРМ» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки від № 01-08/19, відповідно до п. 3.2 вказаного договору доставка товару здійснюється повністю та за рахунок постачальника. Згідно з специфікаціями від 12 серпня 2019 року № 1 та від 28 серпня 2019 року № 2 ТОВ «ІНДЕКСТЕРМ» поставлено позивачу паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи. Позивачем була здійснена оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій з поставки товару за укладеним договором ТОВ «ІНДЕКСТЕРМ» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 12 серпня 2019 року № 11 та від 28 серпня 2019 року № 201. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» із ТОВ «ІНДЕКСТЕРМ» за договором поставки від 01 серпня 2019 року № 01-08/19 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що вбачається з оборотно-сальдової відомості та картки по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за період - 2019 рік.

Судами встановлено, що під час проведення перевірки позивача за змістом акта від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу реалізація товарів по ланцюгу постачання (друга ланка постачання) оформлювалась без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією. Так, на думку ТОВ «КАЛЬВІН СИСТЕМ» (контрагент-постачальник товару ТОВ «ІНДЕКСТЕРМ»), зокрема, не є виробником та імпортером товару, що на думку контролюючого органу свідчить про відсутність у ТОВ «ІНДЕКСТЕРМ» ресурсів (основних засобів, кваліфікованого персоналу, тощо), які необхідні для виконання господарської діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС» та ТОВ «Свіжа зелень» було укладено ряд договорів, а саме: договір про виконання робіт з пакування та фасування продукції від 01 вересня 2019 року № ПФ 0208; договір на виконання робіт та надання послуг від 02 вересня 2019 року № 0211 та додаткову угоду від 02 вересня 2019 року № 1 нього; договір про надання маркетингових послуг від 02 вересня 2019 року № 0209; договір про надання послуг від 02 вересня 2019 року № 0210; договір про надання послуг з юридичного представництва інтересів підприємства від 02 вересня 2019 року № 02012. На виконання укладених договорів, ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС» було надано обумовлені послуги ТОВ «Свіжа зелень» та підписано сторонами відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), крім того, на підтвердження виконання робіт (надання послуг) позивачем надано було звіти до таких актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема: на виконання договору від 01 вересня 2019 року № ПФ 0208 про виконання робіт з пакування та фасування продукції: звіт про виконані роботи за вересень 2019 року від 24 вересня 2019 року; на виконання договору від 02 вересня 2019 року № 0209 про надання маркетингових послуг: звіт від 23 вересня 2019 року; на виконання договору від 02 вересня 2019 року № 0210 про надання послуг: звіт від 23 вересня 2019 року; на виконання договору від 02 вересня 2019 року № 0211 на виконання робіт та надання послуг: звіт від 30 вересня 2019 року; на виконання договору від 02 вересня 2019 року № 02012 про надання послуг з юридичного представництва інтересів підприємства: звіт від 26 вересня 2019 року.

Також, 10 вересня 2019 року між ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС» та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки № 1009. На виконання зазначеного договору та згідно з специфікацією від 16 вересня 2019 року № 1 ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС» поставлено ТОВ «Свіжа зелень» паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковою накладною від 16 вересня 2019 року № КП-0000055 на загальну суму 39 000,00 грн, у тому числі ПДВ. На підтвердження поставки товару позивачем надано товарно-транспортну накладну від 16 вересня 2019 року № КП-0000055.

Позивачем була здійснена оплата за вказаний товар та надані послуги (роботи), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16 вересня 2019 року № 5, від 23 вересня 2019 року № 6, від 23 вересня 2019 року № 8, від 24 вересня 2019 року № 10, від 26 вересня 2019 року № 13, від 30 вересня 2019 року № 14. Господарські операції позивача з ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС» за укладеними договорами відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за період 2019 рік.

Судами встановлено, що під час проведення перевірки позивача за змістом акта від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 на переконання контролюючого органу надання послуг (робіт) оформлювалось без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією, оскільки, ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС» за весь період діяльності підприємства не придбавало товар з номенклатурою, що зазначена у податкових накладних, виписаних для ТОВ «Свіжа зелень», тоді як у контрагентів-постачальників придбався товар іншої номенклатури, а деталізованої інформації надані до перевірки окремі документи не містили. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що з наданих позивачем до перевірки первинних документів вбачається зміст та обсяг господарських операцій, які здійснювалися між ТОВ «Свіжа зелень» та ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС», тоді як податкова інформація із баз даних податкового органу не спростовує фактів здійснення господарських операцій між вказаними суб`єктами господарювання, оскільки укладені договори були чинними на момент здійснення господарських операцій та недійсними у судовому порядку не визнавалися. Крім того момент укладення договорів та здійснення господарських операцій ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС» мало чинне свідоцтво платника ПДВ.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 жовтня 2019 року між ТОВ «ТЕРАБУД-С» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» (покупець) укладено договір поставки № 03-10/19, відповідно до п. 3.2 вказаного договору доставка товару здійснюється повністю та за рахунок постачальника. На виконання зазначеного договору, згідно з специфікаціями від 26 грудня 2019 року № 5, від 12 грудня 2019 року № 4, від 30 листопада 2019 року № 3, від 28 листопада 2019 року № 2, від 03 жовтня 2019 року № 1 ТОВ «ТЕРАБУД-С» поставлено ТОВ «Свіжа зелень» товар паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «ТЕРАБУД-С» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 03 жовтня 2019 року № 260, від 28 листопада 2019 року № 87, від 30 листопада 2019 року № 118, від 12 грудня 2019 року № 81, від 26 грудня 2019 року № 141. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» із ТОВ «ТЕРАБУД-С» за договором поставки від 03 жовтня 2019 року № 03-10/19 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за період 2019 та 2020 роки.

Судами встановлено, що під час проведення перевірки позивача за змістом акта від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за вказаними господарськими операціями не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу реалізація товарів по ланцюгу постачання (друга, третя ланка постачання) оформлювалась без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 січня 2020 року між ТОВ «АРМЕК НАЙТ» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки № 09-01/20. На виконання зазначеного договору, згідно з специфікаціями від 09 січня 2020 року № 1 та від 14 січня 2020 року № 2 ТОВ «АРМЕК НАЙТ» поставлено позивачу паливні гранули (пелета) з тирси, що підтверджується видатковими накладними від 09 січня 2020 року № АН-090101 у кількості 200 т на загальну суму 780 000,00 грн, у тому числі ПДВ та від 14 січня 2020 року № АН-140101 у кількості 185 т на загальну суму 721 500,00 грн, у тому числі ПДВ. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «АРМЕК НАЙТ» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 09 січня 2020 року № 103, від 14 січня 2020 року № 102. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «АРМЕК НАЙТ» за укладеним договором поставки від 09 січня 2020 року № 09-01/20 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що вбачається з оборотно-сальдової відомості та картки по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за період 2020 рік.

Відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «АРМЕК НАЙТ» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій. Тоді як, на переконання контролюючого органу, реалізація товарів по ланцюгу постачання (друга ланка постачання) оформлювалась без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією.

Судами встановлено, що 20 березня 2019 року між ТОВ «ПРОФФІ СИСТЕМ» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки від 20 березня 2019 року № 20-03/19, відповідно до п. 3.2 вказаного договору доставка товару здійснюється повністю та за рахунок постачальника. На виконання договору поставки згідно з специфікацією від 14 червня 2019 року № 1 ТОВ «ПРОФФІ СИСТЕМ» поставлено ТОВ «Свіжа зелень» паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковою накладною від 14 червня 2019 року № РН-14061901 на загальну суму 741 000,00 грн, у тому числі ПДВ. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «ПРОФФІ СИСТЕМ» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14 червня 2019 року № 51. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «ПРОФФІ СИСТЕМ» за договором поставки від 20 березня 2019 року № 20-03/19 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за період 2019 рік.

Відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «ПРОФФІ СИСТЕМ» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій. Тоді як, на переконання контролюючого органу, за наявною у нього інформацією у контрагента позивача не було економічних ресурсів (основних засобів, кваліфікованого персоналу, тощо), які необхідні для виконання зазначеної господарської діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 вересня 2020 року між ТОВ «УКРСПЕЦТОРГГРУП» та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки від 01 вересня 2020 року № 2310, відповідно до п. 3.2 вказаного договору доставка товару здійснюється повністю та за рахунок постачальника. На виконання зазначеного договору поставки та згідно з специфікаціями від 18 вересня 2020 року № 1, від 21 вересня 2020 року № 2, від 23 вересня 2020 року № 3, від 25 вересня 2020 року № 4 ТОВ «УКРСПЕЦТОРГГРУП» позивачу поставлено паливні гранули (пелети) з тирси, що відповідними підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «УКРСПЕЦТОРГГРУП» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25 вересня 2020 року № 154; від 23 вересня 2020 року № 155; від 21 вересня 2020 року № 157; від 18 вересня 2020 року № 156. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «УКРСПЕЦТОРГГРУП» за договором поставки від 01 вересня 2020 року № 2310 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що вбачається з оборотно-сальдової відомості та картки по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 2020 рік.

Відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «УКРСПЕЦТОРГГРУП» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу реалізація товарів по ланцюгу постачання (друга ланка постачання) оформлювалась без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 серпня 2020 року між ТОВ «НЕЙМАР ПРОЕКТ» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» (покупець) укладено договір поставки від 18 серпня 2020 року № 1808. На виконання договору поставки від 18 серпня 2020 року № 1808 та згідно з Специфікацією від 18 серпня 2020 року № 1 поставлено паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковою накладною від 18 серпня 2020 року № НП-18082 у кількості 154 т на загальну суму 600 600,00 грн, у тому числі ПДВ. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «НЕЙМАР ПРОЕКТ» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18 серпня 2020 року № 2. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «НЕЙМАР ПРОЕКТ» за договором поставки від 18 серпня 2020 року № 1808 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 2020 рік.

Відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «НЕЙМАР ПРОЕКТ» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу реалізація товарів по ланцюгу постачання (друга, третя ланка постачання) оформлювалась без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 березня 2019 року між ТОВ «УКТОРГ» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень (покупець) укладено договір купівлі-продажу від № 20-03/19 про поставку паливних гранул (пелет) з тирси. Пунктом 3.2 договору доставка товару здійснюється повністю та за рахунок постачальника. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій ТОВ «УКТОРГ» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25 березня 2019 року № 18, від 25 квітня 2019 року № 67 та від 23 травня 2019 року № 401. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «УКТОРГ» за договором купівлі-продажу від 20 березня 2019 року № 20-03/19 та договором поставки від 20 березня 2019 року № 20-03/19 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за періоди 2019-2021 роки.

Відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «УКТОРГ» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 лютого 2019 року між ТОВ «НОРДЕК ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки № 01-02/19. На виконання зазначеного договору та згідно з специфікацією № 1 від 20 лютого 2019 року ТОВ «НОРДЕК ЛТД» поставлено ТОВ «Свіжа зелень» паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковою накладною від 20 лютого 2019 року №Н-00000166 у кількості 128 т на загальну суму 499 200,00 грн, у тому числі ПДВ. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій ТОВ «НОРДЕК ЛТД» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20 лютого 2019 року № 60. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «НОРДЕК ЛТД» за договором поставки від 01 лютого 2019 року № 01-02/19 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується з оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 2019 рік.

Відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «НОРДЕК ЛТД» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу реалізація товарів по ланцюгу постачання (друга, третя ланка постачання) оформлювалась без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» (покупець) укладено договір поставки від 24 квітня 2017 року № 24-02/17. На виконання зазначеного договору поставки та згідно з специфікацією № 1 від 28 квітня 2017 року ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» поставлено позивачу паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується видатковою накладною від 28 квітня 2017 року № АТ-0000006 у кількості 168 т на загальну суму 352 800,00 грн, у тому числі ПДВ. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за договором поставки від 24 квітня 2017 року № 24-02/17 ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28 квітня 2017 року № 4.

Також судами встановлено, що між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» (підрядник) та ТОВ «Свіжа зелень» (замовник) укладено договір підряду від 01 квітня 2017 року № 03-04/17. На виконання зазначеного договору підряду ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» виконано будівельно-монтажні роботи з будівництва тунельного тепличного комплексу на об`єкті за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожівка, вул. Слави, 22, що підтверджується актом виконаних робіт від 26 травня 2017 року № АТ-0022 на загальну суму 1 390 919,62 грн, у тому числі ПДВ - на суму 231 819,34 грн та фотознімками долученими до позовної заяви тунельного тепличного комплексу № 2. Розрахунки за виконані будівельно-монтажні роботи з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» здійснено позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за договором підряду від 01 квітня 2017 року № 03-04/17 ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26 травня 2017 року № 4. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» із ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» за вказаними відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та картки по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 2017 рік.

Судами встановлено, що відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу, за наявною у відповідача інформацією, реалізація товарів та надання послуг по ланцюгу постачання оформлювалась без наявності необхідних ресурсів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 лютого 2018 року між ТОВ «КОНКОРН» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» (покупець) укладено договір поставки № 05-02/18. На виконання зазначеного договору та згідно з специфікаціями ТОВ «КОНКОРН» поставлено позивачу паливні гранули (пелети) з тирси, що підтверджується відповідними видатковими накладними наявними в матеріалах справи. На підтвердження поставки товару позивачем було надано товарно-транспортні накладні наявні в матеріалах справи, та здійснено оплата за вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «КОНКОРН» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 08 лютого 2018 року № 7; від 08 лютого 2018 року № 9; від 09 лютого 2018 року № 11; від 09 лютого 2018 року № 13; від 12 лютого 2018 року № 14; від 01 березня 2018 року № 5; від 01 березня 2018 року № 6; від 02 березня 2018 року № 9; від 02 березня 2018 року № 10; від 02 березня 2018 року № 11. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «КОНКОРН» за договором поставки від 05 лютого 2018 року № 05-02/18 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 2018 рік.

Судами встановлено, що відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «КОНКОРН» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як на переконання контролюючого органу реалізація товарів по ланцюгу постачання (друга, третя ланка постачання) оформлювалась без наявності необхідних ресурсів, за наявною у відповідача інформацією.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 березня 2020 року між ТОВ «ХАУСХОЛД ДЖИ ТРЕЙД» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки № ХХ 05-03/20-1. На виконання договору поставки від 05 березня 2020 року № ХХ 05-03/20-1, згідно з специфікаціями від 11 березня 2020 року №11.3/1, від 11 березня 2020 року № 11.3/2 ТОВ «ХАУСХОЛД ДЖИ ТРЕЙД» поставлено позивачу товар (скотч стрічка, офісний дерев`яний стіл), що підтверджується видатковими накладними: від 11 березня 2020 року № 323 на загальну суму 18 366,29 грн, у тому числі ПДВ та від 11 березня 2020 року № 324 на загальну суму 2 263,55 грн, у тому числі ПДВ. Розрахунки за вказаний товар здійснено позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «ХАУСХОЛД ДЖИ ТРЕЙД» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 11 березня 2020 року № 124 та № 125. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «ХАУСХОЛД ДЖИ ТРЕЙД» за договором поставки від 05 березня 2020 року № ХХ05-03/20-1 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 2020 рік.

Судами встановлено, що відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «ХАУСХОЛД ДЖИ ТРЕЙД» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як висновки відповідача щодо недотримання позивачем вимог чинного податкового законодавства ґрунтуються на тому, що згідно наявної у контролюючого органу податкової інформації у контрагента позивача відсутні ресурси (основні засоби, кваліфікований персонал, тощо), які необхідні для виконання господарської діяльності, що свідчить про безтоварність зазначених операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 березня 2020 року між ТОВ «САНІТАРІ Україна» та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки № СУ05-03/20-1. На виконання зазначеного договору, згідно з специфікаціями від 11 березня 2020 року № 11.3/2, № 11.3/1 поставлено позивачу товар (скотч стрічка, офісний дерев`яний стіл), що підтверджується видатковими накладними: від 11 березня 2020 року № 285 на загальну суму 29 943,54 грн, у тому числі ПДВ та від 11 березня 2020 року № 286 на загальну суму 17 437,88 грн, у тому числі ПДВ. Розрахунки за вказаний товар здійснено позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «САНІТАРІ Україна» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 11 березня 2020 року № 99 та № 100. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «САНІТАРІ Україна» за договором поставки від 05 березня 2020 року № СУ05-03/20-1 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 2020 рік.

Судами встановлено, що відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «САНІТАРІ Україна» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як висновки відповідача щодо недотримання позивачем вимог чинного податкового законодавства ґрунтуються на тому, що згідно наявної у контролюючого органу податкової інформації у контрагента позивача відсутні ресурси (основні засоби, кваліфікований персонал, тощо), які необхідні для виконання господарської діяльності, що свідчить про безтоварність зазначених операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 березня 2020 року між ТОВ «ІНОВ ТРЕЙД» (постачальник) та ТОВ «Свіжа зелень» укладено договір поставки № ІТ 02-03/20-36. На виконання договору поставки та згідно з специфікаціями від 16 березня 2020 року № 16.3/1, від 24 березня 2020 року № 24.3/1 ТОВ «ІНОВ ТРЕЙД» поставлено ТОВ «Свіжа зелень» товар (сачок поверхневий, муфта з внутр. різьбою 63х2", заглушка 32mm, рулонні жалюзі, розміром 67,5х170 см), що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, на загальну суму 67 516,42 грн, у тому числі ПДВ. Розрахунки за вказаний товар здійснено позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та за результатами здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ «ІНОВ ТРЕЙД» на користь ТОВ «Свіжа зелень» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16 березня 2020 року № 171 та від 24 березня 2020 року № 176. Господарські операції ТОВ «Свіжа зелень» з ТОВ «ІНОВ ТРЕЙД» за договором поставки від 02 березня 2020 року № ІТ 02-03/20-36 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Свіжа зелень», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 2020 рік.

Судами встановлено, що відповідно до змісту акта перевірки від 10 серпня 2021 року № 63285/Ж5/26-15-07-01-03/37165987 контролюючим органом за господарськими операціями позивача з ТОВ «ІНОВ ТРЕЙД» не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов`язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарських операцій, тоді як висновки відповідача щодо недотримання позивачем вимог чинного податкового законодавства ґрунтуються на тому, що згідно наявної у податкової інформації контрагентом позивача не здійснювалось придбання товару з номенклатурою товару за спірними операціями.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі відповідач зазначив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду: від 20.08.2020 у справі № 826/5743/14, від 10.04.2020 у справі № 823/1389/16, від 24.03.2020 у справі № 260/410/19, від 03.03.2020 у справі № 140/2715/18, від 05.03.2021 у справі № 826/23914/15 від 23.03.2023 у справі № 826/23657/15, до правовідносин між позивачем та його контрагентами, зокрема, щодо дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, яке має бути здійснено на підставі первинних документів, оцінки документів та наявних інших даних, які спростовують реальність господарських операцій, оформлення відповідних первинних документів, їх аналізу окремо та у сукупності з іншими доказами.

Крім того, в доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо обов`язкових реквізитів первинних документів оформлених за господарськими операціями позивача з його контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.

8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, щодо господарських відносин позивача з його контрагентами контролюючий орган зазначає, що такі не мали реального характеру, оскільки здійснення операцій не підтверджується наявною у відповідача податковою інформацією щодо неможливості здійснення окремими контрагентами позивача обумовлених укладеними договорами та угодами реалізації товарів та надання послуг, а у більшості - дослідженням руху товарів/послуг за ланцюгом постачання (неможливості контрагентами-постачальниками (друга, третя ланка по ланцюгу постачання відповідних товарів) таких підприємств), а також - належно оформленими первинними документами (окремі первинні документи складені з недоліками та/або у них не зазначено всієї необхідної інформації з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

У справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанції розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі, зокрема, зазначаючи про те, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належно оформленими первинними документами, які у повному обсязі розкривають суть та зміст таких операцій, що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами. Тоді як, висновки контролюючого органу, викладені ним, зокрема, у акті перевірки та які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на аналізі податкової інформації щодо контрагентів позивача (як і дослідженням руху товарів/послуг за ланцюгом постачання) без змістовного аналізу відповідних первинних документів за здійсненими господарськими операціями.

Суд погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

З аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Зазначена правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 квітня 2020 року у справі № 826/15568/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 808/954/17, від 09 вересня 2021 року у справі № 460/2315/19.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій однією з підстав для невизнання контролюючим органом формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з вказаними контрагентами слугував висновок відповідача про відсутність реальності таких операцій, зокрема, з огляду на не підтвердження таких наявною у відповідача податковою інформацією щодо неможливості здійснення окремими контрагентами позивача обумовлених укладеними договорами та угодами реалізації товарів та надання послуг, а у більшості - дослідженням руху товарів/послуг за ланцюгом постачання (неможливості контрагентами-постачальниками (друга, третя ланка по ланцюгу постачання відповідних товарів) таких підприємств), а також - належно оформленими первинними документами (окремі первинні документи складені з недоліками та/або у них не зазначено всієї необхідної інформації з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та встановлено, що надані позивачем документи (договори з придбання товарів та угоди з надання послуг / виконання робіт, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та банківські виписки, якими підтверджується перерахування позивачем відповідних сум коштів за товари, надані послуги та виконані роботи, податкові накладні, акти прийняття виконаних робіт та наданих послуг, кошториси та ін.) містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а, отже, підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з придбання позивачем товару та робіт (послуг).

Тоді як, контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судами під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що окремі товарно-транспортні накладні містять недоліки в частині зазначення відомостей про масу (вагу) вантажу, судами попередніх інстанцій встановлено та обґрунтовано зазначено, що відповідно до умов вищезазначених договір поставки паливних гранул (пелет) з тирси постачальник зобов`язувався поставити покупцеві товар у спосіб та за умовами визначеними у специфікації (додатку) до договору та така доставка товару здійснюється повністю за рахунок постачальника. Згідно з специфікаціями до договорів, наявних у матеріалах справи, сторонами визначено умови постачання товару - склад покупця за адресою: Київська обл. с. Рожівка, вул. Слави, 22. Поставка здійснена позивачу автомобільним транспортом (за рахунок постачальника) ФОП ОСОБА_1 , що не заперечується та не спростовується відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами. Крім того, ні у вказаному акті перевірки, ні під час судового засідання представник відповідача не заперечував наявність у позивача паливних гранул (пелет) з тирси та їх подальшого використання ним у господарській діяльності.

Слід зазначити, що аналіз господарських операцій позивача з його контрагентами здебільшого зводиться виключно до цитування відповідачем податкової інформації щодо відповідного контрагента позивача (щодо кількості працюючих, вартості основних фондів тощо) та контрагентів за ланцюгом постачання товарів/послуг.

Суд звертає увагу, що за змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи, які повинні мати обов`язкові реквізити. Крім того, відповідно до абзацу дев`ятого частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З урахуванням цього суди попередніх інстанцій з дотриманням процесуального законодавства оцінили відповідні доводи та зазначили, що певні недоліки в заповненні первинних документів, не є підставою для висновків про відсутність відповідної господарської операції(-й), якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій, в частині доводів контролюючого органу щодо неподання окремими контрагентами позивача звітності, встановлено, що листом Державної податкової служби України від 19 жовтня 2021 року № 23553/6/99-00-18-03-01-06 підтверджено подання контрагентами позивача ТОВ «УКТОРГ», ТОВ «ФОРТЕР МАКС» за серпень 2020 року, ТОВ «РК КРЕАТИВ ПЛЮС», ТОВ «УКРСПЕЦТОРГГРУП» за вересень 2020 року, ТОВ «НОРДЕК ЛТД» за лютий 2019 року, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АВІАТЕХНОТРЕЙД», ТОВ «КОНКОРН», ТОВ «ХАУСХОЛД ДЖИ ТРЕЙД», ТОВ «САНІТАРІ Україна», ТОВ «ІНОВ ТРЕЙД» податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди із зазначенням показників задекларованих обсягів постачання та сум податкових зобов`язань.

Також, щодо встановлених судами попередніх інстанцій з матеріалів справи обставин, що контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій фактично лише на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, відповідно до якої контрагенти позивача (здебільшого - контрагенти-постачальники (друга, третя ланка по ланцюгу постачання відповідних товарів) таких підприємств, з якими позивач не мав жодних господарських відносин) не мають достатніх трудових та матеріальних ресурсів для ведення відповідної господарської діяльності, не підтвердженість ланцюга постачання/надання товарів/послуг, Суд звертає увагу, що як вже зазначалось вище, з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення.

При цьому на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального закону (зазначаючи, що окремі контрагенти-постачальники не можуть здійснити відповідні господарські операції, оскільки у таких відсутня технічна, трудова, технологічна можливість здійснити такі операції, на противагу чому, контролюючий орган самостійно в акті перевірки зазначає, про наявність працівників у контрагентів позивача, зокрема, ТОВ «УКРСПЕЦТОРГГРУП» (6 працівників), ТОВ «НЕЙМАР ПРОЕКТ» (12 працівників), ТОВ «САНІТАРІ Україна» (3 працівники), але відповідач не надав жодних доказів того, що даної кількості працівників є недостатньо для виконання господарських операцій).

Інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару позивачу, чи проведення ремонтних робіт на об`єктах позивача обумовлених укладеними договорами, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі № 810/3443/18, від 30.09.2021 у справі № 400/1986/19 та фактично була врахована судами під час вирішення цієї справи.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що судами було безпідставно не взято до уваги надані ним докази, зокрема податкову інформацію щодо окремих контрагентів позивача, яка свідчить про неможливість виконання контрагентами господарських операцій у зв`язку з недостатністю матеріальних та трудових ресурсів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки така не є беззаперечним доказом недостатності матеріальних та трудових ресурсів для виконання вказаних договірних зобов`язань, а відтак не може підтверджувати обставини на які посилається контролюючий орган.

Крім того, Суд звертає увагу, що контролюючим органом в акті перевірки, в касаційній скарзі фактично не заперечується отримання позивачем зазначених послуг/робіт, що в свою чергу підтверджує факт проведення господарських операцій, при цьому відповідач вважає, що такі були отримані позивачем від невстановлених осіб, проте такий висновок є безпідставним з огляду на те, що між позивачем та контрагентами наявні господарські правовідносини, оформлені відповідними договорами, які передбачають оплату за виконані роботи (послуги). Матеріали справи містять відповідні платіжні доручення на користь вказаних контрагентів на оплату за поставлені товари, проведені роботи (надані послуги).

Також, судами не встановлено, а відповідачем не зазначено про проведення відповідних зустрічних звірок зазначених контрагентів позивача за спірними господарськими операціями. При цьому, контролюючим органом в акті перевірки не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Контролюючий орган не надав жодних доказів на підтвердження, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Щодо посилань відповідача на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація про те, що в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року у справі № 755/11871/17 (у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016000000002035 від 04.08.2016) зазначено, що група компаній сформували свій податковий кредит за рахунок ризикової групи товарів від підприємств з ознаками фіктивності, здійснивши такі операції незаконно сформували податковий кредит ряду підприємств - вигодонабувачам (зокрема, зазначено ТОВ «УКТОРГ», ТОВ «Вестеріон Інвестмент»), Суд звертає увагу, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що така ухвала не містить жодної інформації щодо здійснених господарських операцій контрагентів позивача та контрагентів-постачальників відповідних підприємств, як і не містить жодних даних за який період зазначеним в ухвалі підприємствам було незаконно сформовано податковий кредит. Крім того, у вказаній ухвалі не міститься жодної інформації щодо господарських операцій позивача за спірний період та діяльності його посадових осіб.

Також, Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій вказані посилання контролюючого органу були обґрунтовано відхилені, оскільки відповідачем не було надано до судів жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження таких доводів, посилань підтверджених конкретними даними вказаного провадження, а також не було надано копій обвинувального або виправдувального вироку відносно незаконної діяльності посадових осіб позивача (його контрагентів) при здійсненні господарської діяльності, за ознаками злочинів передбачених відповідними положеннями Кримінального кодексу України.

Отже, Суд зазначає, що належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, матеріали справи таких не містять.

Контролюючим органом на виконання передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах є недостовірними.

Контролюючим органом зроблено відповідні висновки на підставі аналізу інформації, а не доказів, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, як на підставу нереальності господарських операцій, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Висновки ж судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції погоджується з ними, оскільки така оцінка здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, наведеним у касаційній скарзі, щодо неврахування судами висновків Верховного Суду сформованих у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 826/5743/14, від 10.04.2020 у справі № 823/1389/16, від 24.03.2020 у справі № 260/410/19, від 03.03.2020 у справі № 140/2715/18, від 05.03.2021 у справі № 826/23914/15 від 23.03.2023 у справі № 826/23657/15, Суд звертає увагу на наступне.

Контролюючий орган посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених відповідачем рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. При цьому у наведених контролюючим органом постановах Верховного Суду, зокрема наголошувалось про необхідність дослідження сукупності обставин справи та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій у конкретному спірному випадку.

Таким чином, наведені скаржником судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, встановлених судами, тому посилання на те, що рішення у цій справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Доводи контролюючого органу по наведених вище, на думку останнього, порушеннях позивачем вимог податкового законодавства, зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки вже оцінених судами доказів.

Однак, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

12. Наведене вище у сукупності дає підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки обставин господарських операцій позивача з контрагентами проте положення статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Крім того, колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

14. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 320/8524/23 слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 320/8524/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова