№ 320/8669/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року

м. Київ

справа № 320/8669/23

адміністративне провадження № К/990/39624/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «Європоліс» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Войтович І.І., суддів Марич Є.В., Лиска І.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року (ухвалену у складі головуючого судді Штульман І.В., суддів Маринчак Н.Є., Черпака Ю.К.), у справі № 320/8669/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «Європоліс» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Перестрахувальне товариство «Європоліс» (далі - позивач, ПрАТ «ПТ «Європоліс») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), в якому просило:

- визнати протиправним та скасування рішення від 14 листопада 2022 року № 541-рш «Про застосування до ПрАТ «ПТ «Європоліс» заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг» з моменту його прийняття;

- визнати протиправним та скасування рішення від 25 листопада 2022 року № 21/1609-рк «Про виключення ПрАТ «ПТ «Європоліс» з Державного реєстру фінансових установ» з моменту його прийняття;

- зобов`язати вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПрАТ «ПТ «Європоліс» як фінансової установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття рішення НБУ від 14 листопада 2022 року № 541-рш «Про застосування до ПрАТ «ПТ «Європоліс» заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг» та рішення від 25 листопада 2022 року № 21/1609-рк «Про виключення ПрАТ «ПТ «Європоліс» з Державного реєстру фінансових установ», в тому числі, але не виключно:

- поновлення дії ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг;

- внесення до Державного реєстру фінансових установ інформацію щодо поновлення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг;

- включення ПрАТ «ПТ «Європоліс» до Державного реєстру фінансових установ;

- внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про включення ПрАТ «ПТ «Європоліс» до Державного реєстру фінансових установ;

- розміщення інформації про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ тощо.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення НБУ від 14 листопада 2022 року № 541-рш не містить жодного доказу того, що дії, заходи ПрАТ «ПТ «Європоліс» не забезпечували дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 23 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року та 15 червня 2022 року, нормативу ризиковості операцій станом на 18 січня 2022 року, враховуючи, що в даному рішенні вказано про дотримання таких обов`язкових критеріїв, визначених в Положенні про обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженому розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07 червня 2018 року № 850 (далі - Положення № 850), за результатами проведеного аналізу звітності за 2021 рік та за перше півріччя 2022 року.

Позивач також зазначав, що вживав заходів для забезпечення дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та протилежного спірне рішення не містить, вважає покладене законодавством зобов`язання «забезпечення дотримання» є недоконаною дією, триваючою в часі, тому не може розглядатись як обов`язок, що обмежений часом.

Також позивач вказував, що висновки, викладені в довідці НБУ від 29 вересня 2022 року № В/21-0010/78783 щодо здійснення у першому півріччі 2022 року ПрАТ «ПТ «Європоліс» ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи), не відповідають дійсності та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Спірне рішення не містить в собі жодних встановлених чітких ознак, висновків та тверджень, за якими НБУ встановлює наявність загрози інтересам вкладникам, що свідчить про невизначеність відповідача та така кваліфікація дій позивача є неправомірною та безпідставною.

ПрАТ «ПТ «Європоліс» у позові також посилалося на те, що НБУ не було враховано та застосовано положення пункту 10 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 01 лютого 2021 року № 12 (далі - Положення № 12), щодо обрання та застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги; при прийняті оскаржуваного рішення не враховано характеру та обставин виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності, причин, які зумовили виникнення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності, загального фінансового стану учасників ринку, ужитих заходів для попередження виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності, усунення таких порушень, наслідки порушення.

ПрАТ «ПТ «Європоліс» вважає, що не загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів, товариство працює в умовах війни, загальний фінансовий стан позивача, як за період перевірки так і на дату ухвалення спірного рішення, підтверджує відсутність будь-якої загрози інтересам вкладників та/або інших кредиторів, оскільки позивачем вживалися та вживаються усі заходи для забезпечення дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій. Відповідач мав докази згідно звітності за 9 місяців 2022 року, якими підтверджувався факт дотримання необхідного нормативу. Позивач уважає, що вказані фактори не були враховані відповідачем, однак вони мали вплинути на обрання та застосування заходу впливу, тобто на встановлення факту відсутності підстав для його застосування.

Окрім того, ПрАТ «ПТ «Європоліс» вказує на відсутність наслідків для вкладників та/або інших кредиторів, що спростовує загрозу інтересам останніх, при цьому наслідки застосування такого заходу впливу як відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності вплине не тільки на позивача, а й може вплинути негативно на інтереси вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи).

Також, позивач додає, що чинне законодавство не містить визначення поняття «ризикова діяльність», а ознаки ризикової діяльності викладені в Положенні № 12, мають нечіткий та загальний характер й не містять об`єктивних критеріїв, тобто не відповідають вимогам «якості закону» та юридичної визначеності як складових принципу верховенства права, що не дозволяє, зокрема і страховикам відокремлювати правомірну поведінку від протиправної та передбачати юридичні наслідки своєї поведінки. Натомість, уважає, що відсутність у законодавстві чітких ознак «ризикова діяльність» створює для страховиків небезпечну правову невизначеність, коли страховик не може заздалегідь встановити, чи є відповідна діяльність забороненою, чи повинен заздалегідь припинити її здійснення та заборонити її клієнтам. З іншого боку, така правова невизначеність невиправдано розширює підстави для застосування НБУ заходів впливу за будь-яку дію виключно на підставі суб`єктивних суджень. При цьому Положення № 12 наводяться примірні, а не конкретні ознаки діяльності, які лише «можуть бути» ризиковими, а можуть і не бути. Більшість ознак - це загальний опис фінансових операцій без вказівки на конкретні фактори/критерії, що можуть свідчити про створення такими операціями надзвичайних та неприйнятних ризиків, загрозу інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 05 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що у довідці про ознаки здійснення ризикової діяльності від 29 вересня 2022 року № В/21-0010/78783 відповідачем обґрунтовано та доведено встановлення у першому півріччі 2022 року факту ризикової діяльності, що прямо загрожує майновим інтересам страховиків та кредиторів.

Суди попередніх інстанцій також зазначили, що установлення факту ризиковості відбулось на підставі ознаки, передбаченої підпунктом 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12, а саме - вчинення двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність спірного рішення НБУ № 541-рш від 14 листопада 2022 року, оскільки позивачем не доведено протиправність рішення та не спростовано належними та достатніми доказами відсутність двох та більше порушень у звітному періоді - перше півріччя 2022 року, що за переліком ознак є підставою вважати здійснення позивачем ризикової діяльності, яка порушує права, інтереси страхувальників та кредиторів.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. У жовтні 2024 року ПрАТ «ПТ «Європоліс» подала касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 320/8669/23 та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

4. Як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону України від 12 липня 2021 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - № 2664-III) та підпункту 3 пункту 9 розділу III Положення № 12.

Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування вищенаведених норм права, оскільки ці положення передбачають можливість застосування санкції у вигляді анулювання ліцензії не за факт виявлення ризикової діяльності, а за факт ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи).

ПрАТ «ПТ «Європоліс» у касаційній скарзі також зазначає, що доказами здійснення позивачем саме ризикової діяльності, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників, могли бути докази невиконання позивачем зобов`язань за укладеними договорами страхування, порушення строків виконання таких зобов`язань, наявність скарг кредиторів та страхувальників, наявність судових справ щодо стягнень за договорами страхування, щодо зобов`язання вчинити дії, наявність невиконаних судових рішень, або судових рішень, які перебувають на примусовому виконанні, наявність невиконаних вимог, рішень Регулятора щодо усунення виявлених порушень тощо. У свою чергу матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, що ризикова діяльності позивача, загрожує інтересам будь-кого.

Окрім того, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень не врахували та не застосували до спірних правовідносин положення пункту 10 розділу III Положення № 12, яким визначено, що НБУ обирає та застосовує заходи впливу за порушення законодавства про фінансові послуги з урахуванням: 1) характеру та обставин вчинення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності; 2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності; 3) загального фінансового стану учасників ринку небанківських фінансових послуг/небанківських фінансових груп; 4) ужитих учасниками ринку небанківських фінансових послуг/небанківськими фінансовими групами заходів для попередження вчинення порушення або здійснення ризикової діяльності, усунення виявлених порушень або припинення здійснення ризикової діяльності; 5) наслідків порушення або здійснення ризикової діяльності та наслідків застосування таких заходів впливу.

Скаржник наголошує, що відповідач не довів наявність законних підстав для анулювання ліцензії, а лише формально застосував норму статті 38-1 Закону № 2664-III, формально вказав на виявлення ризикової діяльності, що нібито загрожує інтересам кредиторів та страхувальників, яку обґрунтовував логічним осмисленням, власним тлумаченням норм, суб`єктивними судженнями, перекручуваннями норм права, маніпулюванням своїми повноваженнями.

Також ПрАТ «ПТ «Європоліс» звертає увагу, що застосовані судами попередніх інстанцій норми Положення № 12 (підпункт 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12) не відповідають критерію «якість закону», що свідчить, на думку скаржника, про недотримання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час реалізації наглядових повноважень одного з обов`язкових складових принципу верховенства права - правової визначеності.

Оскільки чинне законодавство не містить визначення поняття «ризикова діяльність» та поняття «ризикова діяльність, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників», а у наведеній нормі Положення № 12 викладенні лише ознаки ризикової діяльності, при цьому вказані ознаки ризикової діяльності мають досить нечіткий та загальний характер й не містять об`єктивних критеріїв, ПрАТ «ПТ «Європоліс» вважає, що вони не відповідають вимогам «якості закону» та юридичної визначеності як складових принципу верховенства права, що не дозволяє відокремлювати правомірну поведінку від протиправної та передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Наведені у сукупності доводи, як зазначає скаржник, свідчать про те, що у його діях відсутні ознаки здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників, а відповідачем не доведено здійснення ПрАТ «ПТ «Європоліс» такої діяльності, а тому є підстави для визнання протиправним та скасування спірного рішення від 14 листопада 2022 року № 541-рш та задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

5. 14 листопада 2024 року від НБУ надійшов відзив на касаційну скаргу ПрАТ «ПТ «Європоліс», в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи скаржника - безпідставними, з огляду на що просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідач заперечує доводи скаржника про недоведеність критеріїв ризикової діяльності, вказуючи, що такі критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика визначені у Положенні № 850, у пункті 3 розділу І якого зазначено, що страховик зобов`язаний дотримуватися, зокрема таких нормативів, як норматив платоспроможності та достатності капіталу, норматив ризиковості операцій, на будь-яку дату. Вказане, на думку відповідача, спростовує твердження скаржника про невідповідність підпункту 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12 «критерію якості закону» та неможливості у зв`язку з цим його застосування до позивача.

У відзиві НБУ також зазначає, що ним виявлено порушення вказаних вище нормативів та факту ризикової діяльності за підсумками проведеного безвиїзного нагляду за позивачем, у процесі якого здійснено аналіз звітності ПрАТ «ПТ «Європоліс» за І квартал 2022 року, яка подана відповідно до вимог законодавства, та у результаті аналізу було встановлено, що станом на 31 березня 2022 року ПрАТ «ПТ «Європоліс» порушено вимоги Положення № 850 в частині дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, а також нормативу ризиковості операцій станом на 18 січня 2022 року, 15 та 23 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, а також 15 червня 2022 року. Наведене, як вважає представник НБУ, свідчить про доведення відповідачем вчинення ПрАТ «ПТ «Європоліс» ризикової діяльності, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників, та, відповідно, спростовує доводи позивача про недоведеність НБУ наявності підстав для застосування до позивача санкції у вигляді анулювання ліцензії.

З огляду на таке, НБУ вказує, що його позиція полягає у тому, що порушення позивачем економічного нормативу, який повинен дотримуватися на будь-яку дату діяльності фінансової установи, не може бути усунуто шляхом дотримання такого нормативу у майбутньому, тобто у випадку, що має місце у спірних правовідносинах, - на звітну дату, оскільки факт недотримання нормативу на будь-яку дату є завершеним порушенням, яке є підставою для застосування відповідної санкції.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суди попередніх інстанцій на підставі зібраних у справі доказів установили, що ПрАТ «ПТ «Європоліс» (код ЄДРПОУ 21510644) є небанківською фінансовою установою, що здійснює діяльність з надання послуг у сфері страхування, є страховиком (перестраховиком).

НБУ здійснив безвиїзний нагляд за позивачем в ході якого аналізовано звітність ПрАТ «ПТ «Європоліс» за І квартал 2022 року, яка подана ПрАТ «ПТ «Європоліс» до НБУ відповідно до вимог законодавства.

НБУ надіслав позивачу вимоги від 10 червня 2022 року № 21-0007/40669 та від 24 серпня 2022 року № 21-0010/58578 із доданою формою для надання запитуваної інформації за окремими пунктами вимоги, зокрема 10 червня 2022 року.

Відповідач отримав та перевіряв: звітність ПрАТ «ПТ «Європоліс» за 2021 рік; звітність ПрАТ «ПТ «Європоліс» за І півріччя 2022 року; лист ПрАТ «ПТ «Європоліс» від 28 червня 2022 року № 28-0622-01 (вх. від 29 червня 2022 року № 281/49339); лист ПрАТ «ПТ «Європоліс» від 05 вересня 2022 року № 05-0922-01 (вх. від 6 вересня 2022 року №281/68671).

У своїх листах ПрАТ «ПТ «Європоліс», серед іншого, зазначало, що в умовах воєнного стану відсутня можливість надання додаткової інформації та документів у зв`язку із виїздом співробітників та роботу у віддаленому режимі і наголошувало, що в першому кварталі 2022 року відбулося погашення пакету ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) на 3584 тис. грн, з яких на 1007 тис. грн було придбано новий пакет ОВДП, оплачено 1901 тис. грн кредиторської заборгованості по отриманим послугам, погашено 943 тис. грн вихідного перестрахування, сплачено 200 тис. грн податку на прибуток (18%) та здійснено 357 тис. грн страхових виплат. Одночасно, за цей період збільшилось РНП на 1100 тис. грн, що і призвело до погіршення показника достатності капіталу. Товариство наразі займається заходами щодо зменшення розміру кредиторської заборгованості, у першу чергу, за рахунок зменшення дебіторської заборгованості, що дозволить поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення № 850. Відповідне виправлення фінансового стану планується відобразити у звітності за перше півріччя 2022 року (лист від 28 червня 2022 року).

У листі від 5 вересня 2022 року ПрАТ «ПТ «Європоліс», серед іншого, вказало про те, що план заходів поліпшення фінансового стану було виконано, що дозволило привести показники у відповідність до вимог Положення № 850 та знайшло відображення у звітності за І півріччя 2022 року, тобто станом на 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року, 23 серпня 2022 року.

НБУ встановив, що станом на 31 березня 2022 року ПрАТ «ПТ «Європоліс» порушило вимоги Положення № 850 у частині дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, а також нормативу ризиковості операцій, а саме - не дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу:

1) станом на 18 січня 2022 року сума прийнятних активів наявних у ПрАТ «ПТ «Європоліс» є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, на 3166,0 тис. грн, що становить 9,0% від зазначеного нормативного обсягу.

Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 18 січня 2022 року становить 34985,0 тис. грн.

Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 18 січня 2022 року становить 31819,0 тис. грн, а саме:

грошові кошти на поточних рахунках - 318,0 тис. грн;

нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;

державні цінні папери - 637,0 тис. грн;

права-вимоги до перестраховиків - 80,0 тис. грн;

інвестиції в економіку України - 168,3 тис. грн.

2) станом на 15 лютого 2022 року сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «Європоліс», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1190,6 тис. грн, що становить 3,5% від зазначеного нормативного обсягу.

Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 15 лютого 2022 року становить 34475,0 тис. грн.

Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 15 лютого 2022 року становить 33284,4 тис. грн, а саме:

грошові кошти на поточних рахунках - 156,0 тис. грн;

нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;

державні цінні папери - 2237,0 тис. грн;

права-вимоги до перестраховиків - 80,0 тис. грн;

інвестиції в економіку України - 195,7 тис. грн.

3) станом на 23 лютого 2022 року сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «Європоліс», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1225,9 тис. грн, що становить 3,6% від зазначеного нормативного обсягу.

Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 23 лютого 2022 року становить 34476,0 тис. грн.

Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 23 лютого 2022 року становить 33250,1 тис. грн, а саме:

грошові кошти на поточних рахунках - 6,0 тис. грн;

нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;

державні цінні папери - 2237,0 тис. грн;

права-вимоги до перестраховиків - 195,7 тис. грн;

інвестиції в економіку України - 195,7 тис. грн.

4) станом на 21 квітня 2022 року сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «Європоліс», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1161,2 тис. грн, що становить 3,4% від зазначеного нормативного обсягу.

Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 21 квітня 2022 року становить 34002,0 тис. грн.

Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 21 квітня 2022 року становить 32840,8 тис. грн, а саме:

грошові кошти на поточних рахунках - 804,0 тис. грн;

нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;

державні цінні папери - 1007,0 тис. грн;

права-вимоги до перестраховиків - 151,0 тис. грн;

інвестиції в економіку України - 263,1 тис. грн.

5) станом на 15 червня 2022 року сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «Європоліс», є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 5,3 тис. грн, що становить 0,02% від зазначеного нормативного обсягу.

Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 15 червня 2022 року становить 32785,0 тис. грн.

Сума прийнятних активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 15 червня 2022 року становить 32779,7 тис. грн, а саме:

грошові кошти на поточних рахунках - 18,0 тис. грн;

банківські вклади - 350 тис. грн;

нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;

державні цінні папери - 1535,0 тис. грн;

права-вимоги до перестраховиків - 78,0 тис. грн;

інвестиції в економіку України - 183,0 тис. грн.

6) станом на 18 січня 2022 року ПрАТ «ПТ «Європоліс» порушено вимоги пункту 168 глави 15 розділу II Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ № 153 від 24 грудня 2021 року (далі - Положення № 153), частини двадцятої статті 31 Закону України «Про страхування», пункту З розділу І та пункту 1 розділу V Положення № 850, а саме: сформовані ПрАТ «ПТ «Європоліс» страхові резерви не розміщені у визначених категоріях прийнятних активів у повному обсязі та не дотримано нормативу ризиковості операцій: сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ «ПТ «Європоліс», є меншою за нормативний обсяг активів (розмір страхових резервів), який визначається з метою дотримання нормативу ризиковості операцій на 143,1 тис. грн, що становить 8,5% від зазначеного нормативного обсягу.

Нормативний обсяг активів ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 18 січня 2022 року становить 1683,0 тис. грн.

ПрАТ «ПТ «Європоліс» станом на 18 січня 2022 року може бути розміщено кошти страхових резервів (дотримано норматив ризиковості операцій) у визначені прийнятні активи, які відповідають вимогам до диверсифікації, у розмірі 1539,90 тис. грн, а саме:

грошові кошти на поточних рахунках - 318,0 тис. грн;

нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 336,6 тис. грн;

державні цінні папери - 637,0 тис. грн;

права-вимоги до перестраховиків - 80,0 тис. грн;

інвестиції в економіку України - 168,3 тис. грн.

За результатами аналізу вказаної звітності ПрАТ «ПТ «Європоліс» за 2021 рік та за перше півріччя 2022 року НБУ встановив, що станом на 01 січня 2022 року та станом на 01 липня 2022 року ПрАТ «ПТ «Європоліс» дотримано обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, визначені Положенням № 850.

Ураховуючи інформацію, що міститься у звітності ПрАТ «ПТ «Європоліс», НБУ встановив, що ПрАТ «ПТ «Європоліс» не дотримало обов`язкових нормативів достатності капіталу та платоспроможності і ризиковості операцій, визначених у Положенні № 850, у межах звітного періоду першого півріччя 2022 року, хоча на початок та кінець звітного періоду такі нормативи ПрАТ «ПТ «Європоліс» дотримано.

Рішенням Правління НБУ «Про застосування до ПрАТ «ПТ «Європоліс» заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» від 14 листопада 2022 року № 541-рш вирішено:

1. Установити факт здійснення ПрАТ «ПТ «Європоліс» (код за ЄДРПОУ 21510644, місцезнаходження: Україна, 01135, місто Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Д, офіс 10) ризикової діяльності, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників.

2. Застосувати до ПрАТ «ПТ «Європоліс» (код за ЄДРПОУ 21510644, місцезнаходження: Україна, 01135, місто Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Д, офіс 10) захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування.

Рішення набуло чинності з 15 листопада 2022 року.

Ураховуючи відкликання (анулювання) ліцензій позивача, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, рішенням від 25 листопада 2022 року № 21/1609-рк, вирішив виключити ПрАТ «ПТ «Європоліс» з Державного реєстру фінансових установ.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

9. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III та підпункту 3 пункту 9 розділу III Положення № 12.

10. Неправильність застосування вказаних норм права скаржник вбачає у тому, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано ототожнили поняття «ризикова діяльність» та «ризикова діяльність, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів», унаслідок чого дійшли неправильного висновку про правомірне застосування НБУ до ПрАТ «ПТ «Європоліс» міри відповідальності у вигляді анулювання ліцензії, адже така санкція відповідно, зокрема до пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III може застосовуватися виключно у разі встановлення факту здійснення небанківською фінансовою установою ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів.

11. Скаржник також зазначає, що неправильність застосування вищенаведених норм права зумовлена невідповідністю положень підпункту 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12 критерію «якості закону», оскільки з положень цієї норми не можна встановити, яка саме ризикова діяльність є такою, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів.

12. Перевіряючи ці доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

13. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III (тут і далі - у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) НБУ має право прийняти рішення про анулювання ліцензії, виданої небанківській фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, з таких підстав, зокрема: виявлення факту (фактів) здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, зазначеної ризикової діяльності, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.

14. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що НБУ може застосувати до небанківської фінансової установи санкцію у вигляді анулювання ліцензії за пунктом 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III у разі одночасного виявлення двох фактів: 1) здійснення фінансовою установою ризиковою діяльності; 2) така ризикова діяльність загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). Конкретний перелік ознак ризикової діяльності визначається нормативно-правовим актом НБУ.

15. Таким актом НБУ на момент виникнення спірних правовідносин було Положення № 12 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

16. У підпункті 2 пункту 8 розділу ІІІ Положення № 12 визначено, що НБУ застосовує заходи впливу за порушення учасниками ринку небанківських фінансових послуг/небанківськими фінансовими групами законодавства про фінансові послуги/законодавства про захист прав споживачів, а також робить висновок про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи) (далі - ризикова діяльність), на підставі результатів (матеріалів): безвиїзного нагляду за діяльністю учасників ринку небанківських фінансових послуг.

17. Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12 до переліку ознак, наявність яких є підставою для висновку НБУ про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності, належать, зокрема: систематичні порушення законодавства про захист прав споживачів та реклами у сфері фінансових послуг (щодо реклами, яка вважається недобросовісною рекламою); щодо страховиків (додатково до ознаки, визначеної в підпункті 1 пункту 9 розділу III цього Положення), зокрема: учинення двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються.

18. Таким чином, підпункт 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12 містить вичерпний перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку НБУ про здійснення небанківською фінансовою установою ризикової діяльності; такі ознаки визначені актом НБУ як того вимагає останнє речення пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III.

19. Разом з тим, скаржник вважає, що підпункт 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12 не відповідає критерію «якості закону» з огляду на можливість неоднозначного тлумачення цієї норми.

20. Проте, Суд уважає такі доводи безпідставними, враховуючи таке.

21. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади у здійснення громадянами своїх прав (пункт 51 рішення у справі «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51-52 рішення у справі «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 115 рішення у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 37 рішення у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 27 рішення у справі «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), заява № 11801/85, пункт 56 рішення у справі «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95).

22. Окрім того, у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) ЄСПЛ зазначив, що критерій «якості закону» означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

23. У постанові від 28 липня 2021 року у справі № 280/160/20 Верховний Суд визначив, що поняття «якість закону» (quality of law) охоплює такі характеристики відповідного акта законодавства як чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність і послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які у ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. При цьому норми права, що не відповідають критерію «якості закону» (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) або передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи.

24. Отже, норма права не відповідатиме критерію «якість закону», якщо такий акт є: невизначеним, нечітким, суперечливим, а також якщо його положення не відповідають Конституції України або іншим законам України, або ж якщо він не відповідає принципу юридичної визначеності та передбачуваності, що ускладнює його застосування та розуміння.

25. Разом з тим, зі змісту підпункту 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12 убачається, що в ньому чітко визначені підстави, за наявності яких НБУ може зробити висновок про здійснення небанківською фінансовою установою, яка є страховиком, ризикової діяльності, а перелік таких ознак є вичерпним, конкретним, таким, що не допускає множинного тлумачення. Наприклад, в абзаці другому вказаної норми однією з підстав є систематичне формування страхових резервів у недостатньому розмірі. Наступне речення містить пояснення, що вважається систематичним формуванням страхових резервів у недостатньому розмірі, а саме - заниження страховиком два чи більше разів протягом календарного року розміру страхових резервів більше ніж на 10 відсотків від їх достатнього розміру, визначеного відповідно до законодавства України. Відсутні також підстави вважати, що ця норма не відповідає Конституції України або актам вищої юридичної сили.

26. Таким чином, доводи скаржника про те, що підпункт 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12 не відповідає критерію «якості закону», не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

27. Щодо твердження скаржника про те, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III НБУ може прийняти рішення про анулювання ліцензії небанківської фінансової установи виключно у випадку здійснення такою установою ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи, а не будь-якої ризикової діяльності, Суд зазначає таке.

28. За змістом пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III дійсно вимагається наявності одночасно двох умова - здійснення небанківською фінансовою установою ризикової діяльності, тобто діяльності, що визначається ризиковою відповідно до актів НБУ, та якщо така ризикова діяльність загрожує інтересам вкладників або кредиторів.

29. Щодо першої умови - суди попередніх інстанцій установили на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що виявлення НБУ факту ризиковості відбулось на підставі ознаки, передбаченої підпунктом 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12, а саме: учинення двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються.

30. Колегія суддів вважає, що такі висновки узгоджуються з положеннями другого речення пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III, в якому зазначено, що критерії ризикованості визначаються актами НБУ - на час виникнення спірних правовідносин таким актом було Положення № 12, а встановлена НБУ ознака ризиковості діяльності ПрАТ «ПТ «Європоліс» визначена в абзаці четвертому підпункту 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12.

31. Що стосується другої умови, яка відповідно до пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III є підставою для прийняття НБУ рішення про анулювання небанківській фінансовій установі ліцензії, а саме - встановлення факту створення ризиковою діяльністю такої установи загрози інтересам вкладників або кредиторів, то, за змістом підпункту 2 пункту 8 розділу ІІІ Положення № 12, висновок про це приймається НБУ самостійно на підставі результатів (матеріалів), зокрема безвиїзного нагляду за діяльністю учасників ринку небанківських фінансових послуг, з урахуванням ознак ризиковості, визначених пунктом 9 розділу ІІІ Положення № 12.

32. Суди попередніх інстанцій установили на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що у цій справі НБУ зробив висновок про факт здійснення ПрАТ «ПТ «Європоліс» ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників або кредиторів, на підставі результатів (матеріалів) безвиїзного нагляду за перше півріччя 2022 року, а саме - звітності позивача за 2021 рік та І півріччя 2022 року, листів та інших матеріалів, отриманих за формами на вимогу НБУ. Суди першої та апеляційної інстанцій також установили, що під час безвиїзного нагляду НБУ виявив, що станом на 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 23 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року та 15 червня 2022 року ПрАТ «ПТ «Європоліс» не дотрималося нормативу платоспроможності та достатності капіталу (сума прийнятних активів, враховуючи диверсифікацію, є меншою за нормативний обсяг активів), а станом на 18 січня 2022 року - не дотрималося нормативу ризиковості операцій (не забезпечило протягом строку дії ліцензії потрібний обсяг прийнятних активів для поглинання збитків, які можуть виникнути у майбутньому, що створює ризик перед страхувальниками).

33. У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що позивач не заперечує щодо установлених НБУ правопорушень. Зі змісту касаційної скарги також вбачається, що по суті виявлених правопорушень скаржник не заперечує.

34. Разом з тим, спірним у цій справі є питання про те, чи можуть виявлені НБУ порушення вважатися такими, що містять ознаки ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників або кредиторів, та, відповідно, чи можуть бути ці порушення підставою для прийняття НБУ рішення про анулювання ліцензії страховика.

35. Вирішуючи це питання та перевіряючи у зв`язку з цим правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Суд зазначає таке.

36. Відповідно до абзацу другого преамбули Закону № 2664-III метою цього Закону є, зокрема створення правових основ для захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ.

37. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

38. Пунктом 8 частини першої статті 7 Закону № 679-XIV визначено, що однією з функцій НБУ є здійснення державного регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими законами України.

39. За змістом статті 55-1 Закону № 679-XIV, головною метою державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг є забезпечення безпеки та фінансової стабільності фінансової системи, захист інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

40. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово викладав правові висновки щодо спеціального конституційного статусу НБУ як органу, уповноваженого застосовувати заходи впливу до банків та небанківських фінансових установ, інших учасників ринку фінансових послуг, який має дискрецію у питанні обрання конкретного заходу впливу в межах, визначених законодавством, з метою забезпечення стабільності фінансової системи та найефективнішого захисту прав споживачів фінансових послуг (наприклад, постанова Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 826/11415/16).

41. Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення № 12 НБУ обирає та застосовує заходи впливу за порушення законодавства про фінансові послуги з урахуванням: 1) характеру та обставин вчинення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності; 2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності; 3) загального фінансового стану учасників ринку небанківських фінансових послуг/небанківських фінансових груп; 4) ужитих учасниками ринку небанківських фінансових послуг/небанківськими фінансовими групами заходів для попередження вчинення порушення або здійснення ризикової діяльності, усунення виявлених порушень або припинення здійснення ризикової діяльності; 5) наслідків порушення або здійснення ризикової діяльності та наслідків застосування таких заходів впливу.

42. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР, що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) страховики зобов`язані дотримуватися умов забезпечення платоспроможності, зокрема створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

43. Згідно з частинами першою та другою статті 31 Закону № 85/96-ВР страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).

Страховики зобов`язані формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.

44. Аналогічні положення визначені частиною першою пункту 3 розділу І Положення № 850 (тут і далі - у редакції, що була чинною на дату виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої страховик зобов`язаний на будь-яку дату дотримуватись критеріїв ліквідності, прибутковості та якості активів страховика, нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів.

45. Згідно з пунктом 1 розділу III Положення № 850 норматив платоспроможності та достатності капіталу - це сума прийнятних активів, яка на будь-яку дату має бути не меншою нормативного обсягу активів, що визначається як більша з таких величин:

3 + К;

З + НЗП,

де З (зобов`язання) - величина довгострокових та поточних зобов`язань і забезпечень, що розраховується відповідно до законодавства та визначається як сумарна величина розділів ІІ-ІV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868;

К - величина, що дорівнює:

30 млн грн - для страховика, який здійснює або планує здійснювати види страхування інші, ніж страхування життя;

45 млн грн - для страховика, який здійснює або планує здійснювати страхування життя;

НЗП - нормативний запас платоспроможності, який розраховується відповідно до законодавства.

46. Згідно з пунктом 1 розділу II Положення № 850 сума прийнятних активів - це сукупна вартість у національній валюті активів страховика, яка визначається за балансовою вартістю таких активів, якщо інше не передбачено цим Положенням, які відповідають критеріям ліквідності, прибутковості та якості активів страховика, установленим у пунктах 2-5 цього розділу.

47. Пунктом 7 розділу І Положення № 850 встановлено, що нормативний обсяг активів визначено як мінімальний обсяг прийнятних активів, необхідний страховику з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів, який визначається окремо для кожного такого нормативу у порядку, встановленому цим Положенням.

48. Відповідно до пункту 1 розділу V Положення № 850 норматив ризиковості - це сума прийнятних активів, які відповідають вимогам диверсифікації, встановленим у пунктах 2-6 цього розділу, яка на будь-яку дату має бути не меншою нормативного обсягу активів, що визначається як розмір страхових резервів, які розраховуються відповідно до законодавства.

49. З наведених норм права вбачається, що дотримання нормативів платоспроможності, достатності капіталу та ризиковості операцій є обов`язковим для небанківської фінансової установи, зокрема страховика, на будь-яку дату своєї діяльності. Це означає, що недотримання цих нормативів у дві чи більше дати протягом звітного періоду може вважатися учиненням двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, що відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу ІІІ Положення № 12 є ознакою ризикованої діяльності.

50. За змістом визначення нормативів платоспроможності, достатності капіталу та ризиковості операцій, наведеного у Положенні № 850, вбачається, що платоспроможність - це здатність установи виконувати свої фінансові зобов`язання вчасно; достатність капіталу означає наявність у фінансової установи достатньої суми власних коштів для покриття можливих збитків та забезпечення стабільної діяльності; ризиковість операцій показує ступінь ризику, на який установа наражається при здійсненні своєї діяльності (наприклад, кредитування, інвестування).

51. З огляду на вищенаведене та важливість дотримання небанківською фінансовою установою нормативів платоспроможності, достатності капіталу та ризиковості операцій, систематичне недотримання таких нормативів може бути ознакою ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників та кредиторів, оскільки вказане свідчить про те, що установа не має достатньо ресурсів для виконання своїх зобов`язань перед клієнтами, а також про те, що вона бере на себе надмірні ризики, які в подальшому можуть призвести до фінансових втрат для клієнтів, зокрема вкладників та кредиторів.

52. На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що НБУ мав достатньо законних підстав для застосування до ПрАТ «ПТ «Європоліс» заходів впливу у формі анулювання ліцензії відповідно до пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III за неодноразове (два і більше разів) недотримання позивачем нормативів платоспроможності, достатності капіталу та ризиковості операцій, що має ознаки ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників та кредиторів з урахуванням ознак ризиковості діяльності, визначених підпунктом 3 пункту 9 розділу III Положення № 12.

53. Суди попередніх інстанцій також урахували надані позивачем на вимогу НБУ пояснення, в яких зазначено про причини недотримання нормативу платоспроможності, а саме: погашення пакету ОВДП на 3584 тис. грн, з яких на 1007 тис. грн було придбано новий пакет ОВДП, оплачено 1901 тис. грн кредиторської заборгованості по отриманим послугам, погашено 943 тис. грн вихідного перестрахування, сплачено 200 тис грн податку на прибуток (18%) та здійснено 357 тис. грн страхових виплат, збільшення РНП на 1100 тис. грн та зазначено про заплановані заходи для поліпшення фінансового стану товариства, а саме: зменшення розміру кредиторської заборгованості, у першу чергу, за рахунок зменшення дебіторської заборгованості. План заходів було виконано, що дозволило поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення №850, що знайшло відображення у звітності за перше півріччя 2022 року, тобто станом на 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року, 23 серпня 2022 року.

54. З цих пояснень суди попередніх інстанцій правильно установили, що дотримання обов`язкових фінансових нормативів станом на 01 липня 2022 року (на кінець звітного періоду) відбулося не за рахунок збільшення обсягів прийнятних активів, а за рахунок скорочення нормативного обсягу прийнятних активів, що є додатковою підставою вважати, що допущені позивачем порушення в окремі дати протягом звітного періоду, містять ознаки ризикової діяльності, що несе загрозу інтересам вкладників та кредиторів позивача. Більше того, Суд погоджується, що така діяльність є ризиковою не лише для страхувальників та кредиторів, а й ризиковою для самої небанківської установи, яка здійснює діяльність у сфері фінансових послуг.

55.Указане свідчить, що, ухвалюючи спірне рішення про анулювання ліцензії ПрАТ «ПТ «Європоліс», НБУ діяв не тільки в інтересах вкладників та кредиторів, але й на захист стабільності та безпечності фінансової системи в цілому, а тому Суд доходить висновку, що застосована НБУ санкція прийнята з урахуванням вимог пункту 10 розділу ІІІ Положення № 12 (є пропорційною та прийнятою відповідно до обставин справи).

56. Оскільки відповідно до ухвали Верховного Суду від 05 листопада 2024 року касаційне провадження у цій справі відкрито з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III, Суд вважає за необхідне сформулювати відповідний висновок.

57. Зокрема, положення пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III у системному зв`язку з положеннями пункту 8, підпункту 3 пункту 9 розділу III Положення № 12 та пункту 3 частини першої розділу І Положенням № 850 (які були чинними на дату виникнення спірних правовідносин) необхідно розуміти так: НБУ наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення факту створення ризиковою діяльністю небанківської фінансової установи загрози інтересам вкладників або кредиторів на підставі результатів (матеріалів), зокрема безвиїзного нагляду за діяльністю учасників ринку небанківських фінансових послуг, з урахуванням ознак ризиковості, визначених пунктом 9 розділу ІІІ Положення № 12.

58. На підставі вищезазначеного колегія суддів доходить висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону № 2664-III, пункту 8, підпункту 3 пункту 9 розділу III Положення № 12 та пункту 3 частини першої розділу І Положенням № 850, повно та всебічно дослідили наявні докази, на підставі яких установили обставини справи та дійшли обґрунтованого та мотивованого висновку про правомірність спірного рішення НБУ від 14 листопада 2022 року № 541-рш та відповідність його критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

59. Касаційна скарга не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої та апеляційної інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

60. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

61. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не мають бути скасовані, оскільки суди ухвалили судові рішення при дотриманні норм процесуального права та правильно застосували норми матеріального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

62. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «Європоліс» залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №320/8669/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін