ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа №320/9413/21
адміністративне провадження №К/990/24361/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, постановлену суддею Пановою Г.В., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Черпіцької Л.Т., суддів Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- визнати дії Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) протиправними;
- зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) утриматися від вчинення дій з реалізації майна ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), а саме: житлової квартири АДРЕСА_1 ;
- зупинити вчинення виконавчих дій Відділом державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) шляхом заборони вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 .
2. ОСОБА_1 на обґрунтування позовних вимог зазначала про те, що у Відділі державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист №2/357/604/16 від 21 квітня 2016 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №КІСVGА00000004 від 21 лютого 2008 року в сумі 98774,67 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 2213540,35 грн, 35646,02 грн пені та комісії, всього 2249186,37 грн, і судовий збір у сумі 33737,80 грн, укладеним між позивачем і Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», на забезпечення зобов`язань за яким було надано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , продаж якої на аукціоні є предметом цього спору.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивачеві роз`яснено, що розгляд зазначених вимог має здійснюватися у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України); що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року - без змін.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин цієї справи та без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі №813/1362/16, від 28 листопада 2018 року в справі №825/642/18, від 29 січня 2019 року в справі №803/1589/17, від 15 травня 2019 року в справі №363/3786/17, від 29 травня 2019 року в справі №826/9341/17, від 15 жовтня 2019 року в справі №911/1834/18, від 26 жовтня 2021 року в справі №755/12052/19.
7. Скаржник указує, що в цій справі по суті оскаржуються дії суб`єкта владних повноважень щодо порушення ним передбаченої законом процедури реалізації майна боржника; оскаржуються рішення суб`єкта владних повноважень, які підлягають перевірці в порядку адміністративного судочинства.
8. ОСОБА_1 також зазначає, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2019 року в справі №357/7593/19, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за її позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба», про зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення певних дій, у зв`язку з тим, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відділом державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відзиву на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Шевцової Н.В. ухвалою від 07 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 07 лютого 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 08 лютого 2023 року.
VІ. Позиція Верховного Суду
12. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
14. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
15. Однією із закріплених у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.
16. Забезпечення вказаного права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
17. Згідно із частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
18. Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.
19. Приписами частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист, визначеним у цій статті шляхом.
20. Завданням адміністративного судочинства у силу норм частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. За визначеннями, наведеними у пунктах 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
22. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
23. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
24. Відтак, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач уважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їхньої реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
25. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
26. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Окрім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
28. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина шоста статті 170 КАС України).
29. Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 оскаржує дії Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), які, зокрема, виразилися у початку процедури примусової реалізації житла боржника ОСОБА_1 , - вчинені у рамках примусового виконання виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 21 квітня 2016 року на підставі рішення у цивільній справі №357/16523/15-ц, відповідно до вимог ЦПК України, а тому цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Розгляд відповідних вимог повинен здійснюватися у порядку, передбаченому ЦПК України, судом, який видав виконавчий лист, у цьому випадку - Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.
30. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України, частиною першою якої передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
31. Тобто, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
32. Спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), приписами частини першої статті 74 якого визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
33. За правилами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).
34. Згідно з частиною другою статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
35. Питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби розглядалося Великою Палатою Верховного Суду, і з цього приводу зроблено висновок про те, що вказані справи мають розглядатися у порядку того судочинства, у якому ухвалені судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню.
36. Зокрема, у постанові від 14 березня 2018 року в справі №213/2012/16 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
37. Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
38. Отже, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.
39. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням, ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
40. Висновки такого ж змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №678/1/16-ц і Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року в справі №640/8025/19.
41. У постанові від 16 січня 2019 року в справі №826/12964/17 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ, при цьому, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду таких скарг.
42. Відповідно до висновку, зробленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 серпня 2019 року в справі №808/8368/15, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
43. Відповідного підходу дотримувалася Велика Палата Верховного Суду також у постанові від 23 жовтня 2019 року в справі №826/9609/17 та Верховний Суд у постанові від 05 березня 2021 року в справі №640/19503/19.
44. Близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд висловлювали неодноразово.
45. Отже, оскільки суди попередніх інстанцій установили, що предметом оскарження ОСОБА_1 у цьому позові є дії Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), зокрема, які виразилися у початку процедури примусової реалізації житла боржника ОСОБА_1 , вчинені при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 21 квітня 2016 року на підставі рішення у цивільній справі №357/16523/15-ц, відповідно до норм ЦПК України, то їхні висновки про те, що розгляд порушуваних ОСОБА_1 питань віднесений до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, а не адміністративного суду, є правильними.
46. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби у рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 21 квітня 2016 року на підставі рішення у цивільній справі №357/16523/15-ц, ОСОБА_1 має право оскаржити у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (судовий контроль за виконанням судових рішень) до суду, який видав зазначений виконавчий документ, тобто до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
47. Викладені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції не підтвердилися під час перегляду справи Верховним Судом. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, дійшов правильного висновку про те, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
48. ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року в справі №813/1362/16, від 28 листопада 2018 року в справі №825/642/18, від 29 січня 2019 року в справі №803/1589/17, від 15 травня 2019 року в справі №363/3786/17, від 29 травня 2019 року в справі №826/9341/17, від 15 жовтня 2019 року в справі №911/1834/18, від 26 жовтня 2021 року в справі №755/12052/19. Проте висновки, зроблені судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях у справі, яка розглядається, не суперечать своїм змістом висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постановах у справах, на які посилається скаржник. У цих справах висновки стосуються інших спірних правовідносин і постанови прийняті за інших обставин, ніж у справі, яка розглядається.
49. Та обставина, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2019 року в справі №357/7593/19, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за подібним позовом ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, - не може слугувати підставою для відкриття адміністративним судом провадження у справі №320/9413/21 за позовом, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Окрім того, зі змісту судових рішень у справі №357/7593/19 слідує, що ОСОБА_1 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зверталася із відповідним позовом, а не зі скаргою у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
50. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
51. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. З огляду на наведене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваних ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року - без змін.
VІІ. Судові витрати
53. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року в справі №320/9413/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
Н. В. Шевцова