Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 321/498/19
провадження № 61-11647св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кисліцина Юлія Дмитрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2019 року в складі судді Кравченко Н. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Бєлки В. Ю., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кисліциної Ю. Д. (далі - державний виконавець).
Скарга мотивована тим, що у Комунарському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження № 56286950, до складу якого входять: виконавче провадження № 56286950 по примусовому виконанню виконавчого листа № 321/205/18 виданого 13 квітня 2018 року Михайлівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 01 березня 2018 року на весь час проживання з нею дитини, що було відкрито 27 квітня 2018 року; виконавче провадження № 56286880 по примусовому виконанню виконавчого листа № 321/205/18 виданого 13 квітня 2018 року Михайлівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмір ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, що відкрито 27 квітня 2018 року; виконавче провадження № 58129934 по примусовому виконанню виконавчого листа № 321/1146/188 виданого 15 січня 2019 року Михайлівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості додаткових витрат у розмірі 4 246,62 грн.
Вказувала, що державний виконавець не вжив належних заходів для того, щоб перерахунок стягнутих аліментів здійснювався роботодавцем боржника безпосередньо на її банківський рахунок, що в свою чергу призводить до затримки отримання стягувачем відповідних сум. Також державний виконавець не вживає заходів для належного виконання рішення суду в частині стягнення додаткових витрат. Окрім того, в порушення ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець не направляє на адресу стягувача копії постанов та інших документів виконавчого провадження, що позбавляє заявника доступу до відповідної інформації. Державним виконавцем також не проводяться перевірки на підприємстві, де працює боржник. Державним виконавцем неправильно робиться нарахування аліментів, а саме: за липень 2018 року аліменти мали бути нараховані в сумі 2 241,06 грн, а також аналогічно за серпень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2018 року.
Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець діяла в межах її повноважень, визначених статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 не погоджується з розміром стягуваних аліментів та наявності заборгованості по їх сплаті, при цьому у неї виник з цього приводу спір до боржника - ОСОБА_2 , який має вирішуватись в позовному провадженні з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2019 року залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, направити справу для продовження розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій не з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи, не надали належної оцінки допущеним порушенням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У липні 2019 року до Верховного Суду від державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кисліциної Ю. Д. надійшов відзив,в якому вона просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
У серпні 2019 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив державного виконавця, в якій заявник просить задовольнити її касаційну скаргу у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами встановлено, що в провадженні державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кисліциної Ю. Д. перебуває зведене виконавче провадження № 56286950, до складу якого входять: виконавче провадження № 56286950 по примусовому виконанню виконавчого листа № 321/205/18 виданого 13 квітня 2018 року Михайлівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 01 березня 2018 року на весь час проживання з нею дитини, що було відкрито 27 квітня 2018 року; виконавче провадження № 56286880 по примусовому виконанню виконавчого листа № 321/205/18 виданого 13 квітня 2018 року Михайлівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмір ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, що відкрито 27 квітня 2018 року; виконавче провадження № 58129934 по примусовому виконанню виконавчого листа № 321/1146/188 виданого 15 січня 2019 року Михайлівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості додаткових витрат у розмірі 4 246,62 грн.
Державним виконавцем станом на 31 липня, 31 жовтня, 31 грудня 2018 року, 31 січня, 31 березня 2019 року складені розрахунки заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, з якими позивач не погоджується.
Щодо вимог в частині бездіяльності державного виконавця
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 не довела, що під час виконання зазначених виконавчих листів щодо стягнення на її користь з ОСОБА_2 аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину державний виконавець допустив бездіяльність, у зв`язку з чим суди обґрунтовано відмовили в цій частині вимог.
Щодо вимог про визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Виходячи з наведених норм права суди дійшли правильного висновку, що вимоги скарги ОСОБА_1 про визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів не можуть розглядатися в порядку оскарження дій державного виконавця, а мають вирішуватись у порядку позовного провадження, у зв'язку з чим обґрунтовано відмовили в задоволенні зазначених вимог.
Щодо правомірності перерахування коштів стягувачу через депозитний рахунок
ОСОБА_1 скаржилась на те, що перерахунок стягнутих аліментів здійснюється роботодавцем боржника не безпосередньо на її банківський рахунок, а на депозитний рахунок державної виконавчої служби, що призводить до затримки отримання стягувачем належних їй сум.
Відповідно до положень частини першої статті 44 Закону України «Про виконавче првадження» кошти, що надійшли від боржника, спочатку зараховуються на депозитний рахунок, а потім з цього рахунку перераховуються стягувачу. Виходячи з положень наведеної норми права, суди правильно вважали дії державного виконавця щодо перерахування коштів стягувачу через депозитний рахунок державної виконавчої служби правомірними, а вимоги скарги в цій частині необґрунтованими.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, їм дана належна правова оцінка, тому колегія суддів їх відхиляє як необґрунтовані.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без змін ухвали суду першої та постанови апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель