Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 322/867/21
провадження № 61-10769св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 січня 2022 року у складі судді Губанова Р. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі -
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,. про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
скасування державної реєстрації та відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями органу державної влади.
Позовну заяву мотивував тим, що у 2010 році орган місцевого самоврядування надав йому у користування земельну ділянку площею 1,5000 га на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області.
12 лютого 2019 року він звернувся із письмовим клопотанням
до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність, однак листом від 11 березня 2019 року відповідач відмовив йому у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що місце розташування запитуваної земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Для отримання відповіді він повторно 06 серпня 2019 року письмово звернувся із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки йому у власність. Результатом розгляду звернення стало видання відповідачем наказу
від 18 вересня 2019 року, яким йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
У грудні 2019 року він звернувся до ДП «Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою» за отриманням проектно-вишукувальних робіт з ґрунтового обстеження земельної ділянки та складання довідки про якісний стан ґрунту (агрохімічний паспорт поля № 162440).
У січні 2020 року він замовив виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до виконавця ТОВ «Власні землі», проект землеустрою був виготовлений згідно з вимогами чинного законодавства, також було замовлено виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки.
20 лютого 2020 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було винесено акт індивідуальної дії - висновок про розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, складений ТОВ «Власні землі», від 20 лютого 2020 року, без строку його дії.
Після цього для затвердження проекту землеустрою він неодноразово письмово звертався до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та подавав необхідні документи до звернення.
Так, 21 квітня 2020 року подав письмову заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність,
на яку листом від 05 травня 2020 року отримав від ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області наказ № 8-3726/15-20-СГ про відмову у затвердженні проекту землеустрою, мотивований невідповідністю кадастрового плану земельної ділянки вимогам статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
13 липня 2020 року він повторно подав письмову заяву, на яку отримав
від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області наказ № 8-7074/15-20-СГ,
про відмову у затвердженні проекту землеустрою, мотивований невідповідністю кадастрового плану земельної ділянки вимогам статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», тобто підстава відмови була ідентичною наказу від 05 травня 2020 року.
Після подання письмової заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність отримав від ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області лист, у якому містився наказ від 25 листопада 2020 року № 8-9143/15-20-CГ, яким проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було затверджено, передано земельну ділянку площею 1,5000 га (кадастровий номер 232365100:11:010:0236) ОСОБА_1 у власність.
01 грудня 2020 року він звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області із заявою про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, проте 07 грудня 2020 року отримав письмове рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 55553810. Рішення мотивоване виявленими суперечностями між заявленим та вже зареєстрованим речовими правами на нерухоме майно, тобто право власності на спірну земельну зареєстровано за іншою особою.
Водночас 09 вересня 2020 року наказом № 8-6548/15-20-СГ
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надало дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. А вже своїм наказом від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області затвердило ОСОБА_3 розроблений нею проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
та передало їй зазначену земельну ділянку у власність.
19 грудня 2020 року ОСОБА_3 здійснила продаж спірної земельної ділянки ОСОБА_2 . Договір купівлі-продажу земельної ділянки оформлено
у Шостій державній нотаріальній конторі Запорізького міського нотаріального округу, дата реєстрації - 19 грудня 2020 року.
Всупереч вимогам закону ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області двічі надав дозвіл на розробку технічної документації, при цьому,
надавши перевагу не йому (як такому, що звернувся раніше і тривалий час сплачував земельний податок), а ОСОБА_3 , чим порушено його конституційне право на отримання земельної ділянки у власність.
У зв`язку із замовленням ним проекту землеустрою у ТОВ «Власні землі»,
цю земельну ділянку було сформовано та їй присвоєно кадастровий номер 2323655100:11:010:0236.
Враховуючи наведене, ОСОБА_3 не могла звертатися до державного кадастрового реєстратора із заявою на виготовлення проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка до цього часу вже була сформована та мала визначений кадастровий номер.
Водночас стосовно нього, як зацікавленої особи, не була виконана вимога пункту «б» частини другої статті 28 Закону України «Про землеустрій», тому документація із землеустрою, розроблена ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_3 , не могла затверджуватися, оскільки містила порушення вимог закону.
За відсутності підтвердження виконання ОСОБА_3 положень норм законодавства, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області видало наказ
від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ про затвердження проекту землеустрою, розробленого ФОП ОСОБА_4 , та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 .
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було порушено порядок надання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, що обумовило незаконність видачі наказів від 09 вересня 2020 року № 8-6548/15-20-СГ
та від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ на ім`я ОСОБА_3
та призвело до настання несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів позивача, зокрема позбавлення його конституційного права власності на землю, права на його реалізацію шляхом завершення процедури відведення земельної ділянки.
Скасування у судовому порядку наказів ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 09 вересня 2020 року № 8-6548/15-20-СГ та від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ на ім`я ОСОБА_3 тягне за собою й відповідні правові наслідки стосовно нелегітимності відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо цієї земельної ділянки. В той же час
не скасована реєстрація відомостей у Державному реєстрі речових прав
на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки позбавляє
його правомірно набути право власності на земельну ділянку,
кадастровий номер 2323655100:11:010:0236. Відповідно, запис про державну реєстрацію має скасовуватися судом у зв`язку із розглядом питання про скасування спірних наказів.
У результаті прийняття незаконних рішень ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області йому завдано моральну шкоду, оскільки він тривалий час вживає заходів для відновлення порушеного права, в тому числі в судовому порядку, він перебуває у стані постійної психологічної напруги та стресу, що призвело до порушення нормальних умов життя, вимагає від нього акумуляції додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки був укладений на підставі встановленого права приватної власності на неї,
яке у свою чергу було реалізоване з порушенням норм чинного законодавства, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), через порушення публічного порядку (спрямованість правочину на порушення конституційних прав людини та громадянина).
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 09 вересня 2020 року № 8-6548/15-20-СГ про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, загальною площею 1,5000 га;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність
ОСОБА_3 , розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, загальною площею 1,5000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236, та передачу її у власність ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу (або інший розпорядчий договір) земельної ділянки площею 1,5000 га, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236, цільове призначення для - ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою Запорізького міського нотаріального округу;
- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію прав власності
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності за номером 39807760 від 19 грудня 2020 року, за ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 1,5000 га, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236, цільове призначення для - ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області;
- стягнути з ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на його користь
10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними рішеннями органу державної влади.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків третьої особи ОСОБА_3 і не можуть бути розглянуті судом і вирішені
у спорі позивача з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів. У такій ситуації остання має бути залучена співвідповідачем, оскільки накази, які позивач просив визнати незаконним та скасувати, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області були прийняті в інтересах ОСОБА_3 , і в результаті їх прийняття настали певні юридичні наслідки для ОСОБА_3 .
Це ж стосується вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,5000 га, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
ОСОБА_3 , яка є стороною оспорюваного договору, не залучена відповідачем у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано із суду першої інстанції.
05 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на те,
що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі
№ 688/2908/16 та у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року
у справі № 1640/2594/18, від 30 серпня 2019 року у справі
№ 817/586/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 527/2036/18, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від 27 жовтня 2020 року
у справі № 686/24410/17, від 11 листопада 2020 року у справі
№ 570/4524/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17.
Заявник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме у постанові Верховного Суду
від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19.
В обґрунтування підстав для відступлення від цього висновку
щодо необхідності обов`язкового залучення до участі у справі особи
як співвідповідача посилається на те, що ця особа реалізувала своє право на отримання земельної ділянки у власність без достатніх правових підстав.
Також, як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права
у спірних правовідносинах, зокрема щодо набуття права власності на земельну ділянку в порядку реалізації права на безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами (частина друга статті 14 Конституції України, статті 22 116 118 186-1 ЗК України).
Крім того, в обгрунтування касаційної скарги вказує на те, що суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник посилається на те, що для належного з`ясування обставин справи суди попередніх інстанцій мали дослідити усі наявні в матеріалах справи докази, зокрема щодо правомірності реалізації позивачем як набувачем прав власності на землю та зворотних обставин (безпідставності набуття прав) та в подальшому відчуження цих прав за договором купівлі-продажу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому до Верховного Суду відзиві ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області заперечує проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1
та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись
на їх законність та обґрунтованість.
Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали.
ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 подав до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
В обґрунтування клопотання послався на те, що підстави, визначені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, відсутні, оскільки наведені позивачем висновки Верховного Суду є нерелевантними, а суд апеляційної інстанції здійснив правильне посилання на численні висновки Верховного Суду з питань необхідності відмови у позові у зв`язку із незалученням належного відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судами
12 лютого 2019 року ОСОБА_6 звернувся до ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 11 березня 2019 року
№ Б-233-353/0/18-19 повідомило ОСОБА_6 про те, що місце розташування запитуваної ним земельної ділянки не відповідає вимогам закону.
06 серпня 2019 року ОСОБА_6 звернувся до ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18 вересня 2019 року
№ 8-1531/15-19-СГ, ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки 1,5000 га.
Надалі ОСОБА_6 замовив виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект було виготовлено ТОВ «Власні землі».
21 квітня 2020 року ОСОБА_6 звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 05 травня 2020 року
№ 8-3726/15-20-СГ ОСОБА_6 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою.
13 липня 2020 року ОСОБА_6 звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою.
03 вересня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 09 вересня 2020 року
№ 8-6548/15-20-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки - 1,5000 га.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 21 вересня 2020 року
№ 8-7074/15-20-СГ ОСОБА_6 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою.
27 жовтня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 29 жовтня 2020 року
№ 8-7074/15-20-СГ затверджено розроблений ФОП ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області за межами населеного пункту. Передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,5000 га (кадастровий номер 2323655100:11:010:0236).
Після прийняття наказу документація із землеустрою була повернута заявниці.
16 листопада 2020 року ОСОБА_6 звернувся до ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25 листопада 2020 року № 8-9143/15-20-СГ затверджено розроблений ТОВ «Власні землі» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність
ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області за межами населеного пункту. Передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 1,5000 га (кадастровий номер 2323655100:11:010:0236).
02 грудня 2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Бойком О. А. зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 2323655100:11:010:0236.
Рішенням від 07 грудня 2020 року № 55553810 державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Бобком В. Є. відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 2323655100:11:010:0236, за ОСОБА_6
19 грудня 2020 року між ОСОБА_7 , який діяв від імені ОСОБА_3 , і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236. За цим договором право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуто матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб`єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь
у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.
Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття 50 ЦПК України).
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовано у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17).
Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі.
За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 рокуу справі № 523/9076/16 (пункт 40), від 12 грудня 2018 року
у справі № 372/51/16 (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі
№ 552/6381/17 (пункт 39)).
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16 (пункт 41), від 20 червня
2018 року у справі № 308/3162/15 (пункт 49), від 21 листопада 2018 року
у справі № 127/93/17 (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі
№ 570/3439/16 (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі
№ 372/51/16 (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15 (пункт 31),
від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15 (пункт 63)).
Установивши, що позивач не заявляв вимог про порушення своїх прав до ОСОБА_3 , яка набула у власність спірну земельну ділянку та відчужила її за договором купівлі-продажу, є стороною цього правочину і цей правочин оспорюється позивачем, пред`явлені позовні вимоги і обставини, якими вони обґрунтовуються безпосередньо стосуються ОСОБА_3 , зокрема процедури набуття нею спірної земельної ділянки у власність, проте вона залучена до участі у справі яктретя особа, а не відповідач і ОСОБА_1 не подавав клопотань про залучення ОСОБА_3 у справі як відповідача, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у позові з підстав неналежного складу учасників.
У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору всі сторони правочину мають залучатися як відповідачі, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 (провадження № 14-178цс20).
У пунктах 57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21) зазначено, що вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав. Якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави.
У справі, яка переглядається, залучення належного співвідповідача до участі у справі має важливе значення, оскільки це пов`язане також й з обранням належних та ефективних способів захисту прав, на захист яких заявлено позовні вимоги.
Обраний спосіб захисту особи, яка наполягає на застосуванні судового захисту її цивільного права та інтересу, має відповідати характеру та природі спірних правовідносин.
Ненадання судами оцінки змісту позовних вимог про визнання незаконними і скасування оспорюваних позивачем наказів ДУ Держгеокадастру
у Запорізькій області як способу захисту, зокрема щодо його належності/неналежності не призвело до неправильних висновків у справі
та не спростовує обґрунтованість відмови у задоволенні позову у зв`язку
з неналежним складом учасників.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо підстав відмови у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та за своїм змістом зводяться до викладу обставин набуття ОСОБА_3 земельної ділянки, в тому числі укладення нею з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу цього нерухомого майна.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач всупереч положенням статей 51 175 ЦПК України не зазначив усіх відповідачів, прав та інтересів яких може стосуватись ухвалене судове рішення, що є підставою для відмови у позові з підстав неналежного складу учасників.
Доводи касаційної скарги щодо спору по суті Верховним Судом до уваги не беруться та не перевіряються, оскільки у задоволенні позову було обґрунтовано відмовлено з процесуальних підстав.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін,
якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції
та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Верховний Суд відхиляє клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України, оскільки підставами для відкриття касаційного провадження у цій справі є не лише пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України,
а і пункт 4 частини другої цієї ж статті, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги і зазначені у ній підстави касаційного оскарження у поєднанні потребували перевірки під час касаційного перегляду справи.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 403 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 січня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 вересня
2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець