Постанова
Іменем України
08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 325/1887/19
провадження № 61-11533св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма «Україна»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в особі Приазовського відділу обслуговування громадян,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» на постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кримської О. М., Маловічко С. В., від 19 травня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» (далі - СВК «Агрофірма «Україна», Кооператив) про зобов`язання видати довідку про роботу на підприємстві, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 йому виповнилося 60 років та у нього виникло право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України
від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Вказував, що у період з 1990-1993 років він працював в колгоспі «Україна», сільськогосподарському виробничому об`єднанні (далі - СВО) «Україна», колективному сільськогосподарському підприємстві (далі - КСП) «Україна», та СВК «Агрофірма «Україна», який одночасно є правонаступником зазначених юридичних осіб, на посаді голови.
Посилаючись на те, що його трудова книжка втрачена, чисельні звернення і запити органу пенсійного фонду про надання довідки за формою, встановленою Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України № 637
від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) відповідач ігнорує, а в інший спосіб підтвердити наявний у нього трудовий стаж неможливо, позивач просив суд зобов`язати СВК «Агрофірма «Україна» видати йому довідку про роботу в колгоспі «Україна», СВО «Україна», КСП «Україна», СВК «Агрофірма «Україна», із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати за весь час роботи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області, у складі судді Апалькової О. М., від 13 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності факту порушення
СВК «Агрофірма «Україна» прав позивача невидачею йому відповідної довідки про роботу в Кооперативі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, апеляційну скаргу
СВК «Агрофірма «Україна» залишено без задоволення.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову
ОСОБА_1 .
Зобов`язано СВК «Агрофірма «Україна» видати ОСОБА_1 довідку про роботу в колгоспі «Україна», СВО «Україна», КСП «Україна», СВК «Агрофірма «Україна» із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати за весь час роботи.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що ухилення посадових осіб Кооперативу від отримання поштової кореспонденції, письмових запитів позивача і органів пенсійного фонду є достатньою підставою для висновку про порушення права ОСОБА_1 на отримання відповіді. Колегією суддів було також враховано тривалість судового розгляду справи (із вересня 2019 року по лютий 2020 року) та небажання відповідача надати працівнику довідку на підтвердження трудового стажу, відсутність якої унеможливлює призначення йому пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду касаційній скарзі на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2020 року у справі № 325/1887/19 представник СВК «Агрофірма «Україна» - адвокат
Соловйов В. М.,посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У серпні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року зупинено виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2020 року у справі № 325/1887/19 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 18 січня 2021 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , справу № 325/1887/19 передано
судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції, який встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Заявник вважає безпідставним та недоведеним посилання Запорізького апеляційного суду на порушення СВК «Агрофірма «Україна» вимог статті 49 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення позивачем, його представником та Приазовським відділом обслуговування громадян Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України відповідних звернень/запитів щодо отримання довідки про роботу ОСОБА_1 на підприємстві. Всі дії, вчинені ОСОБА_3 в інтересах позивача до 12 грудня 2019 року є нікчемними і не мають жодного правового значення для вирішення спору у цій справі, в тому числі будь-які звернення до відповідача.
Суд апеляційної інстанції не з`ясував процесуальний статус Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в особі Приазовського відділу обслуговування громадян (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, в особі Приазовського ВОГ). Оскільки, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не залучав ГУ ПФУ в Запорізькій області, в особі Приазовського ВОГ до участі у справі в якості третьої особи, а отже ГУ ПФУ в Запорізькій області, в особі Приазовського ВОГ не наділено процесуальними правами та обов`язками, встановленими статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та будь-які письмові пояснення вказаної особи не можна розцінювати, як такі, що надані учасником справи.
Заявник вважає, що не є допустимим доказом факту роботи ОСОБА_1 на СВК «Агрофірма «Україна» постанова від 26 лютого 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080330000306 від 26 лютого 2013 року за фактом привласнення документів ОСОБА_1 .
Звертає увагу Верховного Суду, що в матеріалах справи відсутні докази реєстрації СВК «Агрофірма «Україна», як юридичної особи до 1990 року та докази того, що відповідач є правонаступником колгоспу «Україна»,
СВО «Україна» та КСП «Україна».
З урахуванням предмету позову та обставин справи відповідач не доводив і не спростовував факт роботи ОСОБА_1 в СВК «Агрофірма «Україна». В суді апеляційної інстанції представник відповідача лише заявив, що при надходженні звернення ОСОБА_1 воно буде розглянуто відповідно до вимог законодавства.
Представник СВК «Агрофірма «Україна» ставив під сумнів відповідність поданих позивачем копій документів оригіналу і тому, відповідно до вимог
частини шостої статті 95 ЦПК України, заявляв клопотання про витребування у ОСОБА_1 оригіналів відповідних доказів, копії яких додано до позовної заяви, що було проігноровано судами першої та апеляційної інстанцій.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити постанову Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2020 року без змін, а касаційну скаргу представника відповідача - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося 60 років.
До серпня 2008 року ОСОБА_1 був головою СВК «Агрофірма «Україна».
ОСОБА_1 звертався до суду із позовом до СВК «Агрофірма «Україна» про зобов`язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 28 вересня 2011 року в задоволенні зазначених позовних вимог було відмовлено.
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Приазовського РВ УМВС України в Запорізькій області із заявою про те, що у серпні 2008 року після його звільнення з посади голови СВК «Агрофірма «Україна» посадові особи Кооперативу незаконно заволоділи його трудовою книжкою. За вказаним фактом 28 травня 2013 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080330000306 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України.
Постановою слідчого СВ Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Мірчева Є. М. від 29 лютого 2019 року кримінальне провадження № 12013080330000306 закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_1 та Приазовський відділ обслуговування громадян Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України неодноразово зверталися до СВК «Агрофірма «Україна» з письмовими запитами щодо видачі довідки на підтвердження наявного трудового стажу позивача для призначення йому пенсії.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За змістом пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 49 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Згідно зі статтею 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 1, 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 до СВК «Агрофірма «Україна» про зобов`язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати у справі № 2-241/11, Приазовський районний суд Запорізької області у рішенні від 28 вересня 2011 року, яке набрало законної сили, виходив із того, що з посади голови СВК «Агрофірма «Україна» ОСОБА_1 був переобраний 07 серпня 2008 року. Не заперечувала факту роботи ОСОБА_1 в СВК «Агрофірма «Україна» і представник відповідача під час розгляду справи № 2-241/11.
23 січня 2020 року СВК «Агрофірма «Україна» відмовлено у прийнятті письмового звернення ОСОБА_1 щодо видачі довідки про роботу, що не спростовано відповідачем.
Розгляд справи № 325/1887/19 тривав в суді першої інстанції із вересня
2019 року до лютого 2020 року та ще понад два місяці в суді апеляційної інстанції, однак відповідна довідка про роботу ОСОБА_1 видана відповідачем не була.
Встановивши, що в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні необхідні записи, а СВК «Агрофірма «Україна» ухиляється від видачі позивачу, як своєму колишньому працівнику, довідки про роботу, що створює перешкоди в реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення, апеляційний суд не міг залишати невирішеним даний спір та прийняв законне і обґрунтоване рішення про зобов`язання відповідача видати довідку про роботу
ОСОБА_1 .
Приймаючи оскаржуване судове рішення про зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 довідку про роботу, апеляційний суд не визначав конкретний зміст цієї довідки, який, очевидно, має відповідати дійсності та ґрунтуватися на наявних в розпорядженні СВК «Агрофірма «Україна» документах.
Окремі дії та рішення державних виконавців під час виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2020 року, про незгоду з якими зазначав представник СВК «Агрофірма «Україна» у клопотанні про зупинення виконання судового рішення, не є предметом даного касаційного перегляду.
Право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, передбачено статтею 447 ЦПК України.
Участь ГУ ПФУ в Запорізькій області, в особі Приазовського ВОГ, у розглядуваній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та спосіб його залучення до участі у справі не свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Порушень порядку надання та отримання доказів судами попередніх інстанцій, колегією суддів не встановлено.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Постанова Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2020 року ухвалена із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного суду від 19 травня
2020 року залишити без змін.
Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19 травня
2020 року необхідно поновити відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України.
Керуючись статтями 400 401 416 419 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2020 року залишити без змін.
Поновити виконання постанови Запорізького апеляційного суду
від 19 травня 2020 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. В. Білоконь Є. В. Синельников